Ухвала

від 27.10.2020 по справі 420/5616/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 420/5616/19

адміністративне провадження № К/9901/25840/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №420/5616/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилстройсервис-1" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

ТОВ "Жилстройсервис-1" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області про:

-визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021202 від 13 вересня 2019 року;

- зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо заяви ТОВ "Жилстройсервис-1" про виникнення необхідності зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування у сумі 25 148 510 грн., про що у складі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року подана відповідна заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (додаток №4 до декларації)..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Жилстройсервис-1".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000021202 від 13 вересня 2019 року.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Жилстройсервис-1" про виникнення необхідності зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування у сумі 25 148 510 грн., про що у складі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року подана відповідна заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (додаток №4 до декларації).

Не погоджуючись з указаними судовим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало (вдруге) до Верховного Суду касаційну скаргу.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

Скаржником зазначено, що підставою для касаційного оскарження є пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права.

У касаційній скарзі викладені фактичні обставини справи, посилання на норми Податкового кодексу України. Також скаржником стверджується, що суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Cкаржник чітко не вказав, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також не обґрунтував у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Заявником викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судом першої та апеляційної інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Одні лише посилання скаржника щодо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо формально зазначити, скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що останній не наводить висновків, щодо застосування норм права у яких відсутні висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній формально наведено підставу для касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У касаційній скарзі скаржник повинен зазначити мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №420/5616/19, повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя О.О. Шишов