Рішення

від 23.10.2020 по справі 619/4185/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/4185/20

провадження №2/619/1267/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого-судді - Остропілець Є.Р.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області Про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, в порядку спадкування за заповітом ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначила, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації (номер витягу 11494368 від 09.08.2006) жилий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності (б/н) від 30.04.1969, виданого виконкомом Пересічанської селищної ради за № 8 від 23.04.1969. Номер запису 2100, в книзі № 13. Загальна площа будинку 67,50 кв.м., житлова площа 50,20 кв.м., площа земельної ділянки 940 кв.м., загальна вартість нерухомого майна 66239 грн, самовільно прибудованого вартість 42561 грн.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 28.01.1975 Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 17.

ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 28 травня 1922 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 , виданим Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 09.04.1962 року, актовий запис № 164.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 35.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її бабуся та дружина спадкодавця ОСОБА_3 та її батько - син спадкодавця ОСОБА_4 фактично, шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Спадкове майно складалося з житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 529 ЦК України 1963 року ( який діяв на той час), при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги в рівних частинах є діти, подружжя та батьки померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року, спадщина, яка була прийнята, визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

В результаті прийняття спадщини вони стали власниками по 1\2 частині кожен житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 50.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 13.01.1992 року, посвідчений секретарем виконкому Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області Кієнко Т.С., за реєстровим № 3, яким все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_4 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв син спадкодавиці ОСОБА_4 фактично, шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Спадкове майно складалося з 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 529 ЦК України 1963 року ( який діяв на той час), при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги в рівних частинах є діти, подружжя та батьки померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року, спадщина, яка була прийнята, визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , виданим 06.07.1962 року Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 120.

01.09.1979 після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_6 , виданим Пересічанським селищним РАГЦ Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 76.

ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 , виданому Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 05.06.2006 за актовим записом № 71.

31.07.1996 ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області Хміль І.В. за реєстровим № 376, яким все своє майно де б таке не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право завів своїй донці ОСОБА_7 .

Спадщину після смерті батька позивач у справі прийняла, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини (спадкова справа 431/2008).

11.12.2018 державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О.І. видала на моє ім`я свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 . Спадкова справа № 431/2008, реєстровий № 1-1148.

На 1/2 частину вищевказаного житлового будинку свідоцтво про право на спадщину нотаріус мені не видала. В виданому свідоцтві зазначила, що Ѕ частина вищевказаного житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності, виданого Пересічанською селищною радою 30.04.1969, зареєстрованого в Харківському міському бюро технічної інвентаризації 20.07.1970, номер запису 2100 в книзі 13, належить батькові померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкових прав.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.12.2018, індексний номер 148989221, виданий державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, підтверджує факт, що нерухоме майно з реєстраційним номером 1717904663220 - житловий будинок загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 29377726) на праві спільної часткової власності в Ѕ частина належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серія та номер: 1-1148, виданого 11.12.2018 Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області.

28.02.2019 державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області видала йому постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначила, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не може, так як згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженому Наказаом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, глава 10 п.4, п.п.4.15: Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом, після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві .

Згідно довідки Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради від 06.09.2018 № 1008, яка долучена до спадкової справи № 431/2008 до майна померлого ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 30.04.1969 року Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області.

З документів, які долучені і зберігаються в спадковій справі, після померлого ОСОБА_4 , вбачається, що вищевказаний будинок належав батькові померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями якого були його син ОСОБА_4 на Ѕ частку та його дружина ОСОБА_3 на Ѕ частку. Спадщину ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прийняли, так як були зареєстровані зі спадкодавцем за однією адресою, але не оформили свого спадкового права.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_1 , на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Пересічанськох селищної ради Дергачівського району Харківської області 31.07.1996, зареєстрованого в реєстрі за № 376. Спадщину ОСОБА_1 прийняла і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину будинку АДРЕСА_3 , а Ѕ частина вказаного будинку залишена відкритою для оформлення спадщини, після спадкодавиці ОСОБА_3 . Факти, що підтверджують прийняття ОСОБА_4 спадщини, після смерті ОСОБА_3 в спадковій справі відсутні.

Батько ОСОБА_4 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми батьками, що підтверджується будинковою книгою, актом депутата Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

ОСОБА_1 з дня народження постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює догляд за житловим будинком.

Спадкове майно на яке позивач претендує складається з Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради 21.08.2018 (інвентаризаційна справа № 1978), по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок літ. А-1 , з прибудовою літ. А1-1 загальною площею 67,50 кв.м., житловою площею 50,20 в.м., надвірні будівлі: літня кухня літ. Б , погріб літ. В , зливна яма літ. Г , вбиральня літ. Д , літній душ літ. Е , хвіртка №1, паркан №2, ворота №3, паркан №4, колонка № 5.

Згідно відповіді Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради № 482 від 23.09.2020 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 на праві приватної власності в цілому належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 30.04.1969, виданого Пересічанською селищною радою депутатів трудящих Дергачівського району Харківської області, згідно рішення Пересічанської селищної ради депутатів трудящих № 8 від 23.04.1969. Житловий будинок відповідає наступним характеристикам: загальна площа 67,50 кв.м., житлова площа 50,2 кв.м. Самочинне будівництво за вищевказаною адресою відсутнє.

У зв`язку з цим, вимушена звернутися до суду з позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, в порядку спадкування за законом.

Для цього їй необхідно встановити факт, що має юридичне значення, а саме що її батько ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 спадщину на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв, яка в свою чергу прийняла спадщину на цю Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У зв`язку з цим, вимушена звернутися до суду з позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, в порядку спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві позов підтримала повністю, просила позов задовольнити. Розгляд справи просила проводити без фіксації технічними засобами та в її відсутність, що суд вважає за можливе.

Представник Пересічанскьої селищної ради Дергачівського району Харківської області - відповідач у справі в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві не заперечував проти задоволення позову. Розгляд справи просив проводити в відсутність представника та без фіксації судового засідання технічними засобами, що суд вважає за можливе.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України: За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України : Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу.

Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі.

Вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України : Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації (номер витягу 11494368 від 09.08.2006) жилий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності (б/н) від 30.04.1969, виданого виконкомом Пересічанської селищної ради за № 8 від 23.04.1969. Номер запису 2100, в книзі № 13. Загальна площа будинку 67,50 кв.м., житлова площа 50,20 кв.м., площа земельної ділянки 940 кв.м., загальна вартість нерухомого майна 66239 грн, самовільно прибудованого вартість 42561 грн. Самочинне будівництво відсутнє.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 28.01.1975 Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 17.

ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 28 травня 1922 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 , виданим Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 09.04.1962 року, актовий запис № 164.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 35.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її бабуся та дружина спадкодавця ОСОБА_3 та її батько - син спадкодавця ОСОБА_4 фактично, шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Спадкове майно складалося з житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 529 ЦК України 1963 року (який діяв на той час), при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги в рівних частинах є діти, подружжя та батьки померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року, спадщина, яка була прийнята, визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

В результаті прийняття спадщини вони стали власниками по 1\2 частині кожен житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 50.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 13.01.1992 року, посвідчений секретарем виконкому Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області Кієнко Т.С., за реєстровим № 3,яким все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_4 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв син спадкодавиці ОСОБА_4 фактично, шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Спадкове майно складалося з 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 529 ЦК України 1963 року ( який діяв на той час), при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги в рівних частинах є діти, подружжя та батьки померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року, спадщина, яка була прийнята, визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_4 батько позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , виданим 06.07.1962 року Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 120.

01.09.1979 після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_6 , виданим Пересічанським селищним РАГЦ Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 76.

ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 , виданому Пересічанською селщною радою Дергачівського району Харківської області 05.06.2006, актовий запис № 71.

31.07.1996 ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області Хміль І.В. за реєстровим № 376, яким все своє майно де б таке не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право завів позивчці у справі, своїй донці.

Спадщину після смерті батька позивачка прийняла, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини (спадкова справа 431/2008).

11.12.2018 державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О.І. видала на ім`я позивачки свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 . Спадкова справа № 431/2008, реєстровий № 1-1148.

На Ѕ частину вищевказаного житлового будинку свідоцтво про право на спадщину нотаріус не видала. В виданому свідоцтві зазначила, що Ѕ частина вищевказаного житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності, виданого Пересічанською селищною радою 30.04.1969, зареєстрованого в Харківському міському бюро технічної інвентаризації 20.07.1970, номер запису 2100 в книзі 13, належить батькові померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкових прав.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.12.2018, індексний номер 148989221, виданий державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, підтверджує факт, що нерухоме майно з реєстраційним номером 1717904663220- житловий будинок загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 29377726) на праві спільної часткової власності в 1/2частина належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серія та номер :1-1148, виданого 11.12.2018 Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області.

28.02.2019 державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначила, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не може, так як згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженому Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, глава 10 п.4, п.п.4.15: Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом, після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві .

Згідно довідки Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради від 06.09.2018 № 1008, яка долучена до спадкової справи № 431/2008 до майна померлого ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 30.04.1969 року Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області.

З документів, які долучені і зберігаються в спадковій справі, після померлого ОСОБА_4 , вбачається, що вищевказаний будинок належав батькові померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями якого були його син ОСОБА_4 на Ѕ частку та його дружина ОСОБА_3 на Ѕ частку. Спадщину ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прийняли, так як були зареєстровані зі спадкодавцем за однією адресою, але не оформили свого спадкового права.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_1 , на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Пересічанськох селищної ради Дергачівського району Харківської області 31.07.1996, зареєстрованого в реєстрі за № 376. Спадщину ОСОБА_1 прийняла і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину будинку АДРЕСА_3 , а 1/2частина вказаного будинку залишена відкритою для оформлення спадщини, після спадкодавиці ОСОБА_3 . Факти, що підтверджують прийняття ОСОБА_4 спадщини, після смерті ОСОБА_3 в спадковій справі відсутні.

ОСОБА_4 (батько позивачки) постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми батьками, що підтверджується будинковою книгою, актом депутата Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Позивачка у справі постійно з дня народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює догляд за житловим будинком.

Спадкове майно на яке претендує позивачка складається з Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради 21.08.2018 (інвентаризаційна справа № 1978), по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок літ. А-1 , з прибудовою літ. А1-1 загальною площею 67,50 кв.м., житловою площею 50,20 в.м., надвірні будівлі: літня кухня літ. Б , погріб літ. В , зливна яма літ. Г , вбиральня літ. Д , літній душ літ. Е , хвіртка №1, паркан №2, ворота №3, паркан №4, колонка № 5.

Згідно відповіді Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради № 482 від 23.09.2020 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 на праві приватної власності в цілому належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 30.04.1969, виданого Пересічанською селищною радою депутатів трудящих Дергачівського району Харківської області, згідно рішення Пересічанської селищної ради депутатів трудящих № 8 від 23.04.1969. Житловий будинок відповідає наступним характеристикам: загальна площа 67,50 кв.м., житлова площа 50,2 кв.м. Самочинне будівництво за вищевказаною адресою відсутнє.

Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме що її батько ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 спадщину на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв, яка в свою чергу прийняла спадщину на цю Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , до суду звернулась з позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, в порядку спадкування за законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 484/747/17 дійшов категоричного висновку про те, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця (позивач) за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. ( Постанова ВС першої судової палати КЦС у справі № 484/747/17, провадження № 61-44149св18 від 10 січня 2019 року).

Акт депутата Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 30.07.2007, підписаний сусідами, підтверджує факт спільного проживання позивачки разом зі спадкодавцем на час його смерті та факт того, що вона до теперішнього часу проживає в спадковому будинку, сплачує за нього комунальні платежі, виконує поточний ремонт, доглядає за будинком, обробляє земельну ділянку.

Акт депутата Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 23.09.2020 підтверджує факт того, що батько позивачки - ОСОБА_4 на день смерті матері ОСОБА_3 , померлої в 1992 році проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , вів з нею спільне господарство, виконував в ньому поточний ремонт, здійснив поховання матері.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації мого місця проживання за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що позивачка не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, і тому на підтвердження обставин, встановлених частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які надані до позову .

Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 07.07.1994 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину (тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем, чи подавали заяву нотаріусу про прийняття спадщини).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 Про судову практику у справах про спадкування : Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України , законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат" , від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право" , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК , якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.

Встановлення факту не має бути пов`язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. (ст.294 ч.6 ЦПК України).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Тому відразу розглядається справа про встановлення факту та визнання права власності, так як встановлення вищевказаного факту пов`язане зі спором про право.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.16 ЦК України : Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. В даному випадку застосовується захист права: визнання права.

Таким чином , аналізуючи вищевказане , беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі ст. ст. 16, 1216-1218, 1220-1223,1233,1234,1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 77-81, 89, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняв спадщину на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_2 , після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка в свою чергу прийняла спадщину на цю Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. А-1 , з прибудовою літ. А1-1 загальною площею 67,50 кв.м., житловою площею 50,20 в.м., надвірні будівлі: літня кухня літ. Б , погріб літ. В , зливна яма літ. Г , вбиральня літ. Д , літній душ літ. Е , хвіртка №1, паркан №2, ворота №3, паркан №4, колонка № 5, що розташовані по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Пересічанська селищна рада Дергачівського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04398838, місце розташування адреса: 62362, Харківська обл., Дергачівський р-н., смт Пересічне, вул. Захисників, 5.

Суддя Є. Р. Остропілець