Ухвала

від 20.10.2020 по справі 161/10860/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/10860/19 Провадження №11-кп/802/286/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України. Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12019030010000687 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

Вказаним вироком суду ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий та зереєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одружений, військовослужбовець по контракту в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст.185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він, протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 400 (чотириста) грн.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 1000 (одну тисячу) грн. в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 .

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 800 (вісімсот) грн. в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 .

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн.

Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та арештованого майна.

ОСОБА_7 визнаний винний та засуджений за те, що він, у період часу із 18 години 00 хвилин 25.02.2019 по 18 годину 00 хвилин 26.02.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-21013», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , таємно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Kainar», чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 майнової шкоди у розмірі 1500 гривень.

Він же, в період часу із 21 години 40 хвилин 26.02.2019 по 07 годину 50 хвилин 27.02.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-2106», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Blizzard», чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 майнової шкоди у розмірі 900 гривень.

Він же, в період часу із 20 години 00 хвилин 25.02.2019 по 08 годину 00 хвилин 27.02.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-2105», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Westa», чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 майнової шкоди у розмірі 1500 гривень.

Він же, в період часу із 14 години 30 хвилин 27.02.2019 по 13 годину 30 хвилин 28.02.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-21011», помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Feon 60 Ah», чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 майнової шкоди у розмірі 1000 гривень.

Він же, в період часу із 20 години 00 хвилин 01.03.2019 по 10 годину 00 хвилин 02.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-2105», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею невстановленої торгової марки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 майнової шкоди у розмірі 1500 гривень.

Він же, в період часу із 21 години 00 хвилин 01.03.2019 по 10 годину 00 хвилин 02.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-21011», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Accum», чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнової шкоди у розмірі 800 гривень.

Він же, в період часу із 18 години 00 хвилин 02.03.2019 по 08 годину 00 хвилин 03.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-21063», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Ista 60 Ah», чим спричинив потерпілому ОСОБА_17 майнової шкоди у розмірі 1300 гривень.

Він же, в період часу із 00 години 00 хвилин по 05 годину 20 хвилин 07.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-2101», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_9 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «4MAX», чим спричинив потерпілому ОСОБА_18 майнової шкоди у розмірі 1300 гривень.

Він же, в період часу із 21 години 00 хвилин 06.03.2019 по 07 годину 00 хвилин 07.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_9 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-2101», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_10 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Ista», чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди у розмірі 400 гривень.

Він же, в період часу із 22 години 00 хвилин 06.03.2019 по 07 годину 00 хвилин 07.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_10 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля «ВАЗ-2107», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_11 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею невстановленої торгової марки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_19 майнової шкоди у розмірі 500 гривень.

Він же, в період часу із 17 години 00 хвилин 06.03.2019 по 08 годину 10 хвилин 07.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_11 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля «ВАЗ-2106», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_12 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею торгової марки «Istok 6ст-60Ah», чим спричинив потерпілому ОСОБА_20 майнової шкоди у розмірі 949 гривень.

Він же, в період часу із 23 години 00 хвилин 10.03.2019 по 07 годину 00 хвилин 11.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля «ВАЗ-2103», д.н.з. НОМЕР_13 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею невстановленої торгової марки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_21 майнової шкоди у розмірі 800 гривень.

Він же, в період часу із 20 години 30 хвилин 11.03.2019 по 05 годину 30 хвилин 12.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_12 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля «ВАЗ-2107», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_14 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею невстановленої торгової марки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 800 гривень.

Він же, в період часу із 11 години 00 хвилин 11.03.2019 по 07 годину 30 хвилин 12.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_12 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля «ВАЗ-21043», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_15 таємно повторно викрав акумуляторну батарею невстановленої торгової марки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_22 майнової шкоди у розмірі 1300 гривень.

Він же, в період часу з 10 години 00 хвилин 16.03.2019 по 12 годину 00 хвилин 17.03.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у подвір`ї будинку, що по АДРЕСА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із автомобіля марки «ВАЗ-2101» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , таємно повторно викрав акумуляторну батарею невстановленої торгової марки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_23 майнової шкоди у розмірі 1200 гривень.

Він же, близько 10 години 00 хвилин 06.04.2019, знаходячись на сходовій клітці четвертого поверху будинку, що по вул. Стрілецькій, 31 у м. Луцьку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно повторно викрав велосипед торгової марки «Horizon» моделі «Stone», ринкова вартість якого згідно висновку експерта №280 від 15.05.2019, становить 2500 гривень 83 копійки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_24 майнової шкоди на вказану суму.

Він же, близько 09 години 15 хвилин 10.04.2019, знаходячись у приміщенні супермаркету «Spar» ТзОВ «Арго-Р», що по вул. Конякіна, 7А у м. Луцьку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із прилавку вищевказаного супермаркету, таємно повторно викрав віскі торгової марки «Jack Danial`s» 0,5 л у кількості 2 шт., чим спричинив ТзОВ «Арго-Р» майнової шкоди на загальну суму 579 гривень 20 копійок.

В поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає, що при постановлені вироку судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Посилається на те, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_7 інститут звільнення від відбування покарання з випробовуванням. Судом не враховано, що обвинувачений вчинив 17 епізодів крадіжки, збитки потерпілим повністю не відшкодував, що свідчить про стійку злочинну спрямованість ОСОБА_7 . Вказує, що в резолютивній частині вироку суд не вказав рішення за результатами розгляду цивільних позовів, зокрема не вказав про їх повне або часткове задоволення. Також зазначає, що на момент вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, (в редакції Закону №1449-VІ від 04.06.2009), санкція вказаної статті, крім іншого, передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, однак з 01 липня 2020 року набрав чинності Закон, який вносить зміни до санкції ч. 1 ст. 185 КК України, зокрема за новою редакцією з вказаної статті виключене покарання у виді позбавленні волі. Таким чином, вказані зміни покращують становище обвинуваченого, оскільки ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції в Закону №1449-VІ від 04.06.2009) та злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання, за ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції в Закону №1449-VІ від 04.06.2009) у виді двох місяців арешту, за ч. 2 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання 3 (три) роки позбавлення волі. Резолютивну частину вироку доповнити рішенням щодо цивільних позовів потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про стягнення з обвинуваченого шкоди, вказавши відповідно про їх задоволення чи часткове задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримував і просив скасувати вирок в частині призначеного покарання та ухвалити новий, обвинуваченого ОСОБА_7 , який апеляційну скаргу заперечив і просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, за згодою учасників судового провадження, керуючись вимогами ст.349 КПК України після допиту обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них, на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин, у відповідності з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Водночас, як обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі прокурора, вирок щодо ОСОБА_7 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, підлягає зміні з таких підстав.

Виходячи із вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє судове рішення в межах поданих апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, серед завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.

Вирішуючи питання про правильність застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, за доводами апеляційної скарги прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

Санкція ч.1 ст.185 КК України в редакції від 27 червня 2020 року, з урахуванням востаннє внесених Законом № 1449-VIвід 04.06.2009 змін, передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Законом України № 2617-VIIІ від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року, до вказаної норми закону внесено зміни та визначено, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Так, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи те, що на час розгляду матеріалів кримінального провадження апеляційним судом набрав чинності Закон, який пом`якшує кримінальну відповідальність ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185 КК України, апеляційний суд вважає слушними доводи прокурора в цій частині та вбачає підстави змінити оскаржуване судове рішення з наведених апелянтом мотивів.

Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності з вимогами п. 2 ч. 1 ст.413КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Визначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, суд апеляційної інстанції виходить зі ступеня тяжкості цього кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, який свою вину визнав та щиро розкаявся, раніше не судимий.

В якості обставин, що пом`якшують покарання, судом першої інстанції обґрунтовано визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що покарання у виді арешту, відповідатиме тяжкості цього кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та за своїм видом та розміром буде справедливим.

Посилання наведені в апеляційній скарзі прокурора про невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, а саме безпідставне застосування до ОСОБА_7 інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням, на думку суду апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу.

Так, звільняючи обвинуваченого ОСОБА_7 покарання від основного покарання призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, місцевий суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, що вчинений злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Також судом взято до уваги особу винного, який вину визнав повністю, щиро розкаюється, сприяв розкриттю злочинів, добровільно частково відшкодував завдані збитки.

Також судом враховано позицію потерпілих, які не наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання.

Хоча позиція потерпілих не є обов`язковою для суду, натомість враховується у сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, і не має над ними юридичної переваги.

Суд першої інстанції також врахував при застосуванні щодо ОСОБА_7 інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням і відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Приймаючи до уваги наведені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про наявність обґрунтованих підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного основного покарання, на підставі ст.75 КК України.

Так, згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Посилання в апеляційній скарзі прокурора на те, що суд, застосовуючи до обвинуваченого положення ст.75 КК України, не врахував тяжкість вчиненого злочину та особу ОСОБА_7 є безпідставними.

З урахуванням наведених обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих покарання обставин, даних про його особу, зокрема те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся, добровільно частково відшкодував завдану шкоду, раніше не судимий, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем за контрактом, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі статей 75, 76 КК України та покладення на нього обов`язків в межах двох річного іспитового строку, що дозволить здійснювати контроль за його поведінкою зі сторони уповноваженого органу з питань пробації, з чим погоджується і апеляційний суд.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання апеляційний суд вважає таким, що повністю відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, а також принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів, і не є надто м`яким, як про це зазначено в апеляційній скарзі прокурора.

Та обставина, що в резолютивній частині вироку суд не зазначив питання щодо часткового або повного задоволення цивільних позовів є необґрунтованою, оскільки цивільні позови судом першої інстанції були вирішені з суворим дотриманням вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, а тому підстав для зміни чи скасування судового рішення і в цій частині, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити.

Визначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.185 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) у виді 2 (двох) місяців арешту.

В решті вирок суду залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді