Постанова

від 28.10.2020 по справі 904/584/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 року м.Дніпро Справа № 904/584/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "Швидкісний трамвай" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 , повний текст якого підписаний 15.07.2020, ухвалене суддею Татарчуком В.О., у справі №904/584/20

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Швидкісний трамвай", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії за державні кошти у розмірі 62408,03грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства «Швидкісний трамвай» про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 62408,03грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії за державні кошти № 16247/3884 від 24.12.2015 в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії, поставленої у січні 2017 року. Зокрема, відповідачем безпідставно зазначалось у звітах про споживання електроенергії по об`єкту, розташованому у м. Кривий Ріг по вулиці Чумацький шлях, та приєднаний до підстанції "КРЗ-9" РУ-6 кВ, 1 клас споживання, а не 2, як то зазначено у додатках до договору, підставою чого стало невірне визначення тарифу у рахунках позивача на оплату електричної енергії, а відтак, фактичне недоотримання коштів за поставлену електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 у справі №904/584/20 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з комунального підприємства "Швидкісний трамвай" на користь акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 62408,03 грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 2102 грн - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про обов`язок відповідача здійснити оплату спожитої електричної енергії на підставі здійсненого позивачем перерахунку, оскільки строк дії договору про постачання електричної енергії за державні кошти №16247/3884 від 24.12.2015 закінчився.

Вказує, що у спірний період (січень 2017 року) сторонами підписаний акт приймання-передавання товарної продукції без зауважень, відповідачем оплачений виставлений позивачем рахунок, в якому позивачем вказаний 1 клас споживання, тому покладення відповідальності за неправильне зазначення класу споживання саме на відповідача, апелянт вважає безпідставним. Зауважує, що порушення зобов"язань договору мало місце саме з боку позивача, а саме недотримання вимог п.11.7 договору щодо оформлення письмово змін та доповнень до договору.

Вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, зокрема, відсутності доказів публікації тарифів на січень 2017 року у газеті "Вісті Придніпров"я". Звертає увагу що позивач доказів зміни тарифу не надавав, крім того, вважає, що тариф був змінений у вересні 2018 року, спираючись на лист позивача №61848/1700, втім, подана відповідачем до матеріалів справи копія газети за вересень 2018 року не містить посилань на зміну тарифу.

Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на відсутність в рішенні місцевого господарського суду посилань на правову підставу щодо здійснення донарахування після закінчення дії договору, належне виконання якого підтверджується підписним сторонами актом приймання-передавання товарної продукції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм законодавства. Зазначає, що категорично не погоджується із доводами відповідача про належне виконання ним зобов`язань за договором та відсутність претензій станом на час закінчення строку дії договору, оскільки протягом спірного періоду (січень 2017 року) відповідачем сплачувалась вартість електричної енергії по тарифу для споживачів 1 класу замість 2 класу. Позивач зазначає, що дійсно рахунки на оплату були виставлені за тарифами для споживачів 1 класу, між тим, вказані рахунки оформлені на підставі звітів про споживання електричної енергії, які містять інформацію щодо кожної окремої точки споживання, в яких відповідач зазначив 1 клас споживання. Вказує, що помилка виникла внаслідок зазначення споживачем (відповідачем) у звітах про споживання активної електричної енергії по спірному об`єкту замість 2 класу споживання 1 клас споживання, що суперечить умовам договору та додаткам до нього.

При цьому, отримавши рахунок за січень 2017 року, в якому вказані тарифи як для першого класу споживання, так і для другого, оскільки відповідач має об"єкти, оплата спожитої електроенергії по яким здійснюється за двома класами споживання, відповідач був обізнаний із тарифами, встановленими на січень 2017 року.

Позивач також зауважує, що згідно умов договору, зокрема п.4.3 додатку №3 обов"язок правильного заповнення акту приймання-передавання товарної продукції (звіту про споживання електричної енергії у розрахунковому періоді) покладено саме на споживача (відповідача).

Щодо доводів про відсутність повідомлень про зміну ціни, позивач зауважує, що з тарифами на січень 2017 року як для першого, так і для другого класу споживання відповідач був ознайомлений з моменту отримання рахунку на січень, в той же час, спір у цій справі виник з причини неправильного заповнення відповідачем акту про споживання електричної енергії у січні 2017 року, внаслідок чого позивачем сформований неправильний рахунок. Отже, в даному випадку не може йти мови про зміну ціни за поставлену у січні електроенергію.

Позивач також не погоджується із доводами апелянта про необхідність внесення змін до договору, оскільки умовами договору вже передбачено, що спірний об`єкт відносить до 2 класу споживання, як приєднаний до електромереж напругою 6 кВ.

Крім того, закінчення строку дії договору, за доводами позивача, не є підставою для припинення зобов`язання в частині оплати вартості електричної енергії, яка була спожита, однак не оплачена у повному обсязі під час дії договору.

Одночасно апелянт у змісті відзиву на апеляційну скаргу просить поновити строк для його подачі, з посилання на ст.119 ГПК України, оскільки невчасна його подача зумовлена карантинними обмеженнями, зокрема, переведення частини працівників підприємства на дистанційні умови праці, а також перебування адвоката Тищенко Т.А., яка є здійснює юридичний супровід цієї справи у суді, у відпустці з 20.09.2020 по 25.09.2020. При цьому змінити адвоката для представництва у цій справі позивач не мав можливості, оскільки його інтереси здійснюють всього чотири адвокати.

За приписами частин 1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до п.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, продовження карантину у державі та переведення працівників позивача на дистанційні умови праці є поважною підставою для відновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу, в зв"язку з чим такий строк для позивача слід поновити, відзив на апеляційну скаргу взяти до уваги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) Комунальному підприємству "Швидкісний трамвай" відновлено строк для подачі апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 у справі № 904/584/20 та з урахуванням суми спору вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; зупинено дію рішення на час розгляду апеляційної скарги; сторонам наданий строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

24.12.2015 між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) (правонаступником якого є позивач) та комунальним підприємством "Швидкісний трамвай" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії за державні кошти № 16247/3884, відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується у бюджетному періоді січень - грудень 2016 р. постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 23 860 кВА, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої» ) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання» , які є невід`ємними частинами даного договору (п.1.1 договору (а.с.8-14)).

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування товару: електрична енергія. Кількість обсягу електричної енергії, яку постачальник зобов`язується постачати споживачу, визначається згідно із додатками до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , «порядок розрахунків» та «порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» та становить: електрична енергія активна - 34608500кВт*год, та реактивна електрична енергія.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді та підтверджених актом прийняття-передавання товарної продукції, на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду.

Положеннями пункту 4.1 договору визначено, що розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до договору «порядок розрахунків» .

Відповідно до п. 4.2 договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, оформлюються такі документи: акт прийняття - передавання товарної продукції (форма наведена в додатку до договору), акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до пункту 4.4 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустаткування (далі - ПУЕ) та Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Споживач зобов`язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатків «порядок розрахунків» та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії ( п. 6.1.1 договору).

Постачальник має право своєчасно і у повному обсязі отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом (п. 6.4.1 договору).

Згідно пункту 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Термін дії цього договору, а також його умови можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель.

Сторони цього договору домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору в частині постачання електричної енергії застосовуються до відносини між ними, які виникли до його укладання і діють з 31.12.2015 по 31.12.2016 включно.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1 додатку № 3 «Порядок розрахунків до договору» встановлено, що оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього договору, здійснюється на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом п`яти операційних днів з дня їх отримання.

Пунктом 3.1 додатку №3 "Порядок розрахунків" до договору встановлено, що оплата вартості електроенергії здійснюється до уповноваженого банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відомості про який наведені у розділі 10 договору. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії.

Вартість фактично використаної у розрахунковому періоді електроенергії розраховується в такому порядку:

- період між датами зняття показів засобів обліку на початок та кінець розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, та визначеного у відповідності з умовами. наведеними у пункті 4.3 цього додатку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду;

- для споживачів, що розраховуються за роздрібними тарифами, диференційованими за зонами діб, як сума добутків величин обсягів споживання електричної енергії, визначених за даними (протоколами) автоматизованої системи обліку або розрахункових приладів обліку по кожній зоні діб розрахункового періоду, на величини відповідних диференційованих тарифів на кінець розрахункового періоду.

Пунктом 4.3 додатку №3 визначено, що обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуваннями вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7. цього додатку та підтверджуються "Актом прийняття - передавання товарної продукції" за формою, що є додатком до договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Додатковою угодою №4 від 30.12.2016 сторони продовжили строк дії договору по 28.02.2017 включно та встановили, що відповідно до ст..631 ЦК України умови цього договору в частині постачання електроенергії застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення і діють з моменту його підписання по 28.02.2017 включно.

Додатковою угодою №5 від 10.01.2017 до договору сторони погодили, що постачання електричної енергії споживачу у І кварталі 2017 року відповідно до бюджетних асигнувань 4 551 017,83 грн (у тому числі ПДВ 758 502,97 грн), встановлених кошторисом (тимчасовим кошторисом) на січень-лютий 2017 року здійснюється у межах встановлених обґрунтованих лімітів споживання у натуральних одиницях, наведених у додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", що додається.

Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором, що підтверджується звітом про споживання електричної енергії за січень 2017 року, який підписано представниками обох сторін.

Відповідно до звіту, загальний обсяг електроенергії, використаної споживачем у січні 2017 року, становить 1790760 кВт*год.

На оплату цього обсягу спожитої електроенергії відповідачу виставлено рахунок № 121/174/1/1 від 31.01.2017, який він отримав 03 лютого 2017 року, про що свідчить копія корінця виданого рахунку та оплатив за платіжним дорученням №24 від 07.02.2017 в сумі 3450418,39 грн.

18.09.2018 фахівцями AT «ДТЕК Дніпровські електромережі» для КП «Швидкісний трамвай» здійснено перерахунок за період з січня 2017 року по серпень 2018 року, у зв`язку з виявленням факту використання у розрахунках між сторонами тарифу, який скасовано постановою НКРЕ.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" пред`явило Комунальному підприємству "Швидкісний трамвай" вимогу №61848/1700 від 18.09.2018, в якій повідомило відповідача про виявлення застосування тарифу по приєднанню "ТП №58" не у відповідності до нормативно-правових документів у сфері електроенергетики та умов договору про постачання електричної енергії за державні кошти №18247 від 10.01.2018, у зв`язку з чим зроблений перерахунок вартості обсягів електричної енергії, яка спожита у період з 01.01.2017 по 31.08.2018, у зв`язку з чим необхідно доплатити суму у розмірі 939 359, 12 грн.

На підставі здійсненого перерахунку відповідачу виставлено рахунок № 121/174/9/1 від 18.09.2018 для оплати нарахувань, здійснених за вищевказаний період, на загальну суму 939359,12 грн, який направлено на адресу відповідача разом з супровідним листом від 18.09.2018 вих. № 61848/1700 (а.с.27-29). Зокрема, заборгованість за січень 2017 року становить 62408,03грн.

Відповідач свої зобов"язання за договором в частині своєчасної та повної оплати поставленої електричної енергії не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 62 408,03 грн.

Неналежне виконання Комунальним підприємством "Швидкісний трамвай" зобов`язань за договором про постачання електричної енергії за державні кошти №16247/3884 від 24.12.2015 в частині оплати спожитої електричної енергії у період січень 2017 року за об`єктом споживача, який знаходиться у м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях, та приєднаний до підстанції "КРЗ-9" РУ-6кВ, а саме оплату електричної енергії за класом споживання 1, замість 2 класу споживання, у зв`язку з чим виникла недоплата у розмірі 62408,03 грн., проти чого заперечує відповідач, і є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту додатків до договору про постачання електричної енергії за державні кошти №16247/3884 від 24.12.2015 вбачається, що напруга у точці приєднання електроустановок споживача (відповідача) становить 6кВ (у точці приєднання електроустановок до підстанції КРЗ-9 РУ-6кв через 2 вводи: ввід 2 комірка 29; ввід 1 комірка 2). Враховуючи пункт 3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, у точці приєднання електроустановок до підстанції КРЗ-9 РУ-6кв через 2 вводи: ввід 2 комірка 29; ввід 1 комірка 2 Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" є споживачем 2 класу, тому зобов`язане сплачувати електричну енергію, отриману у точці приєднання електроустановок до підстанції КРЗ-9 РУ-6кв за тарифом для 2 класу споживачів електричної енергії. Оскільки у січні 2017 року відповідач сплатив вартість електричної енергії за тарифами споживача 1 класу, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 62408,03 грн. (різницю в тарифах споживачів 1 та 2 класу).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Як вірно встановлено господарським судом спірні правовідносини виникли із договору про постачання електричної енергії за державні кошти №16247/3884 від 24.12.2015, є господарським зобов`язанням, тому згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зокрема, вказані відносини регулюються главою 30 параграфу 3 Господарського кодексу України та главою 54 параграфу 5 Цивільного кодексу України.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (абз.2 ч. 1 ст. 275 ГК України).

Згідно ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період (січень 2017 року) позивачем виставлений рахунок за спірним об`єктом із визначенням 1 класу споживача електричної енергії, однак правильним за спірним об`єктом є 2 клас.

Як вбачається з додатків №2.1, 3 та 6 до договору про постачання електричної енергії за державні кошти №16247/3884 від 24.12.2015 споживач підключений до підстанції КРЗ-9 РУ-6кв через 2 вводи: ввід 2 комірка 29; ввід 1 комірка 2. Вказані додатки підписані представниками сторін без зауважень та заперечень до них.

Згідно з додатком №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", балансова належність електромереж та установок електропередавальної організації КДГМК "Криворіжсталь": на балансі підстанція КРЗ-9, комірки №2 та №29, РУ-6кВ. Балансова належність електромереж та установок споживача: на балансі підходящі кабелі 6кВ від підстанції КРЗ-9, комірки №2 та №29 до підстанції №58, а також підстанція №58.

Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на з`єднаннях кабельних наконечників з трансформаторами струму у комірках №2, 29.

Зі змісту вказаних додатків до договору напруга у точці приєднання електроустановок споживача становить 6кВ.

Враховуючи, що вказані додатки підписані представниками сторін без зауважень та заперечень до них, відповідач був обізнаний про напругу у точці приєднання електроустановок до підстанції КРЗ-9 РУ-6кв через 2 вводи: ввід 2 комірка 29; ввід 1 комірка 2.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 №1052, споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.

3.1. До 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги на межі балансової належності;

3.2. До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію на межі балансової належності із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

4. Якщо споживач отримує електричну енергію за різними класами відповідно до пункту 3 цього Порядку, йому встановлюються різні класи окремо за кожною межею балансової належності.

З огляду на пункт 3 Порядку визначення класів споживачі електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, у точці приєднання електроустановок до підстанції КРЗ-9 РУ-6кв через 2 вводи: ввід 2 комірка 29; ввід 1 комірка 2 Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" є споживачем 2 класу.

Таким чином, Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" зобов`язане сплачувати електричну енергію отриману у точці приєднання електроустановок до підстанції КРЗ-9 РУ-6кв за тарифом для 2 класу споживачів електричної енергії.

Відповідно до пункту 3.1 додатку №3 "Порядок розрахунків до договору вартість фактично використаної у розрахунковому періоді електроенергії розраховується в такому порядку:

- період між датами зняття показів засобів обліку на початок та кінець розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, та визначеного у відповідності з умовами. наведеними у пункті 4.3 цього додатку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Як зазначає Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", публікація про актуальні тарифи електричної енергії на січень 2017 року здійснена у газеті "Вісті Придніпров`я" 27.12.2016; крім того, була розміщена на офіційному сайті Товариства 23.12.2016, з моменту прийняття НКРЕКП постанови №2358 від 23.12.2016, якою визначені тарифи для не побутових споживачів. Вказана інформація не спростована відповідачем.

При цьому не приймаються доводи апеляційної скарги про неправильне встановлення судом обставин справи, зокрема, щодо публікацій про зміни тарифу та посилання апелянта на зміну тарифу у вересні 2018 року, спираючись на лист позивача від 18.09.2018 №61848/1700, оскільки у вказаному листі лише повідомляється про неправильно обраховану вартість спожитої електричної енергії.

За таких обставин, з урахуванням тарифів, які діяли у спірний період та помилкове визначення класу споживача електричної енергії, заборгованість Комунального підприємства "Швидкісний трамвай" перед Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" за договором про постачання електричної енергії за державні кошти №16247/3884 від 24.12.2015 за період січень 2017 становить 62408,03 грн.

Вимога №61848/1700 від 18.09.2018, рахунок №121/174/9/1 від 18.09.2018 отримані Комунальним підприємством "Швидкісний трамвай" 19.09.2018 (а.с. 29).

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що строк оплати суми боргу у розмірі 62408,03 грн. є таким, що настав та підставно задовольнив позовні вимоги.

Щодо доводів апеляційної скарги про підписання сторонами акту приймання-передавання товарної продукції без зауважень, оплату відповідачем виставленого позивачем рахунку, в якому позивачем вказаний 1 клас споживання, тому покладення відповідальності за неправильне зазначення класу споживання саме на відповідача є безпідставним, то апеляційний господарський суд відхиляє вказані доводи з тих підстав, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість за спожиту активну електроенергію, яка виникла внаслідок неправильного визначення її вартості у зв`язку із неправильним застосуванням тарифу класу споживання (фактично різниця у тарифах для споживачів 1 та 2 класу), тобто позивачем не змінювався розмір спожитої електричної енергії, а здійснений її перерахунок за правильним тарифом.

Оскільки Порядком визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги клас споживача визначається з урахуванням розміру напруги електроустановки споживача на межі балансової належності , а не враховуючи загальний розмір напруги, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що саме позивач порушив умови договору, зокрема п.11.7 договору щодо самостійної зміни умов договору, а саме щодо класу споживання споживача (зокрема посилання апелянта, що за договором у точці приєднання електроустановок Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" по підстанції КРЗ-9 РУ-6кв через 2 вводи: ввід 2 комірка 29; ввід 1 комірка 2 він є споживачем 1 класу).

Також, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про відсутність в рішенні місцевого господарського суду посилань на правову підставу щодо здійснення донарахування після закінчення дії договору.

Так, пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді та підтверджених актом прийняття-передавання товарної продукції, на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду. Водночас, матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем спожитої електричної енергії не за тим тарифом, який підлягав застосуванню (за тарифом для 1 класу споживання, замість 2 класу споживання).

За приписами пункту 10.1 договору, в редакції додаткової угоди №4 від 30.12.2016, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 28.02.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Враховуючи, що відповідачем не виконаний обов`язок по оплаті електричної енергії у встановленому розмірі (за правильним тарифом) у спірний період, апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 62408,03 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Швидкісний трамвай", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 у справі № 904/584/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 у справі № 904/584/20 - залишити без змін.

Судові витрати Комунального підприємства "Швидкісний трамвай", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 28.10.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік