Рішення

від 19.10.2020 по справі 909/410/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/410/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Парищенської сільської ради

до відповідача Комунального підприємства Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс"

про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в розмірі 613 440, 17 грн,

за участю:

прокурора Гоголя В.В.,

представники позивача та відповідача не з`явились,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Керівник Надвірнянської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Парищенської сільської ради до Комунального підприємства Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в розмірі 613 440, 17 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Відповідач про розгляд даної справи повідомлявся належним чином згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.06.2020, ухвалами повідомленнями про судове засідання від 02.07.2020, 18.08.2020, 28.08.2020, 24.09.2020 (повідомлення про вручення поштових відправлень).

Ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 16.06.2020 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 7650100873656).

2.2 Щодо строків розгляду справи та строків на подання заяв по суті, які були встановлені в ухвалі суду від 05.06.2020.

З 12.03.2020 на території України встановлено карантин (постанова КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"). Відповідно до приписів ГПК України, які були чинні на момент відкриття провадження та встановлення строків, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину (ч. 4 Перехідних положень ГПК України). Надалі було внесено зміни до ГПК України та викладено даний пункт Перехідних положень в редакції Закону від 18.06.2020 № 731-IX. Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 17.07.2020. У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З метою дотримання основних засад господарського судочинства суд прийняв до розгляду заяву відповідача від 23.09.2020 № 106-23 (вх.№12638/20 від 23.09.2020).

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позовна заява від 19.05.2020 № 01-1829вих-20 (вх.№7153/20 від 20.05.2020).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на території Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу виявлено незаконну рубку дерев. Лісника, який був працевлаштований у відповідача і відповідав за охорону відповідної території, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 48 КК України (службова недбалість) у зв`язку із зміною обстановки (ухвала Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2020 у справі № 348/227/18). Вказує, що відповідач на підставі ст. 1172 ЦК України відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним своїх трудових (службових) обов`язків. Зазначає, що порушення вимог лісового господарства призвело до незаконної порубки лісу на території Парищанського лісництва, яке підпорядковане відповідачу, чим завдано державі шкоду у розмірі 613 440, 17 грн. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 257, 265, 1166, 1172 ЦК України, ст. 1, 89, 93, 107 Лісового кодексу України, ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 29, 69 Бюджетного кодекс України.

3.2 Пояснення Парищенської сільської ради (вх.№10845/20 від 25.08.2020).

Сільська рада підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Просила розглядати справу без участі уповноваженого представника. Вказала, що про незаконну рубку їй було відомо ще у січні 2018 року, оскільки її представники були присутні при здійсненні огляду місця події працівниками Надвірнянського відділу поліції. Крім того, місцева прокуратура у березні-квітні 2020 року надсилала до органу місцевого самоврядування листи про необхідність подання до суду позову про відшкодування збитків, завданих незаконною рубкою у розмірі 613 440, 17 грн. З огляду на відсутність юриста в штаті сільської ради та відсутність коштів на оплату послуг адвоката сільська рада не мала можливості звернутися з даним позовом до суду.

3.3 Заява відповідача від 23.09.2020 № 106-23 (вх.№12638/20 від 23.09.2020).

Просив застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог. Зазначив, що Парищенській сільській раді стало відомо про завдану шкоду 20.06.2017 і з цієї дати почався перебіг позовної давності. Також вказує, що прокурор не обґрунтував необхідність звернення з даним позовом в інтересах сільської ради.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Лісника обходу № 9 Парищанського лісництва ОСОБА_1 прийнято на роботу згідно з наказом від 05.06.2006 № 46.

Лісник Петрик В. М. уклав з Надвірнянським спеціалізованим агролісгоспом 15.01.2015 типовий договір про повну індивідуальну матеріальну. Відповідно до вказаного договору робітник взяв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей і в зв`язку з викладеним зобов`язався дбайливо відноситися до переданих йому на зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і приймати заходи до запобігання нанесеної шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, які загрожують забезпеченню зберігання ввірених йому матеріальних цінностей. У випадку незабезпечення з вини робітника зберігання ввірених йому матеріальних цінностей визначення розміру заподіяної шкоди, завданої підприємству, установі, організації, і її відшкодування проводяться відповідно до чинного законодавства.

Ліснику Петрику В. М. передано під охорону квартал 57-61, 28 (наказ № 1 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу від 04.01.2016).

Відповідно до посадової інструкції лісника Надвірнянського спецагролісгоспу, яка затверджена директором 05.01.2015, лісник входить до складу лісової охорони Надвірнянського спецагролісгоспу. За кожним лісником закріплюється обхід, що передається йому під охорону, на якому проводиться весь комплекс лісогосподарських, лісокультурних, протипожежних та інших робіт, пов`язаних з лісовим господарством, а також лісокористування (розділ І). Лісник зобов`язаний забезпечувати безпосередньо охорону лісу і ввіреного йому майна в обході; перевіряти документи на право рубки лісу, контролювати дотримання технологій розробки лісосік, санітарних правил та вживати заходи по недопущенню незаконної рубки лісу; негайно повідомляти майстра лісу про самовільні рубки та лісопорушення (п. 3.2). З вказаною інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений.

4.2 Згідно з актом весняної ревізії, який затверджено директором Надвірнянського спецагролісгоспу 20.06.2017, виявлено незаконну рубку дерев на дільниці 57-61, 28 в загальній кількості 135 штук, об`ємом 88, 52 куб.м, розмір шкоди - 613 440, 17 грн. Додатками до акту є відомість заміру пнів самовільно зрубаних дерев, розрахунок розміру шкоди.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.01.2018 здійснено огляд лісового масиву Надвірнянського САЛГ і встановлено незаконну рубку дерев у кварталах 28, 60, 61.

4.3 Згідно з ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2020 у справі № 348/227/18 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки), на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку з зміною обстановки. При постановленні даної ухвали суд встановив, що оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин середньої тяжкості, звільнений із займаної посади лісника обходу № 14 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу Івано-Франківської області, внаслідок зміни обстановки ОСОБА_1 , як особа, перестав бути суспільно небезпечним. Враховуючи закриття кримінального провадження, цивільний позов про стягнення з обвинуваченого завданої злочином шкоди у розмірі 613 440, 17 грн, суд залишив без розгляду.

4.4 Розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев, складає 613 440, 17 грн (відомість заміру пнів самовільно зрубаних дерев у кварталі 61 виділи № 2, 3, 15, 16, 17, 20, 25, 38, 40 від 20.06.2017, розрахунок розміру шкоду по кварталу № 61 на суму 455 651, 42 грн; відомість заміру пнів самовільно зрубаних дерев у кварталі 28 виділу № 1, 2 від 20.06.2017, розрахунок розміру шкоди по кварталу № 28 на суму 104 833, 88 грн; відомість заміру пнів самовільно зрубаних дерев у кварталі 60 виділи № 30, 32 від 20.06.2017, розрахунок розміру шкоди по кварталу № 60 на суму 52 954, 87 грн).

4.5 Прокуратура зверталася до Парищенської сільської ради з листом від 18.05.2020 № 01-1820вих-20 щодо необхідності звернення прокуратури з позовом про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 При вирішенні спору суд керується тим, що відповідно до ст. 16, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За приписами п.1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено п. 2 постанови КМУ від 23.05.2007 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, постійні лісокористувачі зобов`язані здійснювати всі заходи для забезпечення збереження лісових насаджень на ввірених їм територіях.

5.2 Внаслідок неналежного виконання працівником відповідача службових обов`язків навколишньому природному середовищу завдана шкода в розмірі 613 440, 17 грн.

5.3 Щодо позовної давності.

Факт заподіяння шкоди і її розмір визначено в акті від 20.06.2017. Прокурор звернувся з позовом 20.05.2020 за вх.№ 7153/20. Суд, враховуючи недоліки позовної заяви, залишив її без руху (ухвала від 25.05.2020). Встановлені недоліки були усунуті прокурором. А тому згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Відповідно до ст. 257, 258 ЦК України до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 253, ч. 1 ст. 254 ЦК України перебіг позовної давності почався 21.06.2017 і закінчився 21.06.2020.

Враховуючи подання позову 20.05.2020, позовна давність не пропущена. і суд відхиляє посилання відповідача на пропуск позовної давності при зверненні з даним позовом.

5.4 Згідно з приписами ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, як передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В даному випадку суд встановив наявність всіх вищезазначених умов.

5.5 Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України розмір шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50% до спеціального фонду місцевого бюджету сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, 20% до спеціального фонду обласного бюджету, 30% до спеціального фонду Державного бюджету України.

5.6 Щодо тверджень відповідача про відсутність підстав для звернення з даним позовом в інтересах сільської ради суд зазначає таке. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Сільська рада підтвердила, що їй стало відомо про незаконну рубку у січні 2018 року. Також підтвердила факт звернення до неї прокуратури протягом березня-квітня 2020 року з листами щодо необхідності подання позову про відшкодування збитків. Однак, сільська рада з огляду на відсутність юриста в її штаті та відсутність коштів на оплату послуг адвоката не вживала заходів щодо самостійного звернення з відповідним позовом. Суд вважає, що прокурор обґрунтував підстави здійснення представництва, оскільки мала місце бездіяльність сільської ради, перебіг позовної давності закінчувався і інтереси держави потребували невідкладного захисту.

6. Висновки суду.

6.1 Позов керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Парищенської сільської ради до Комунального підприємства Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в розмірі 613 440, 17 грн слід задовольнити.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір прокуратура звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову.

7.2 Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7.3 Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 9 201, 60 грн слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс (вул. Дем`янчука, 12, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78400, ідентифікаційний код 05442412) на користь держави в особі Парищенської сільської ради (вул. Шевченка, 95а, с. Парище, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78426, ідентифікаційний код 04354672) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в розмірі 613 440, 17 грн (шістсот тринадцять тисяч чотириста сорок гривень сімнадцять копійок) шляхом перерахування на р/р UA498999980000033210848009327, код 37904033, МФО 2110000, УК в Надвірнянському районі, з таким розподілом: 50 відсотків до фонду охорони навколишнього природного середовища Парищенської сільської ради в сумі 306 720, 09 грн, 20 відсотків до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету в сумі 122 688, 03 грн, 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 184 032, 05 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс (вул. Дем`янчука, 12, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78400, ідентифікаційний код 05442412) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Ів.-Фр./ОТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; код отримувача - 37952250, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA688999980313141206083009612, код класифікації доходів бюджету - 22030101) 9 201, 60 грн (дев`ять тисяч двісті одну гривню шістдесят копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.10.2020.

Суддя О. В. Малєєва