Рішення

від 26.10.2020 по справі 910/10307/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2020Справа № 910/10307/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенергосервіс-2100

про стягнення 25466,65 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенергосервіс-2100 про стягнення 25466,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) №5/3065-Ж-18 від 30.03.2018 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 24490,88 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 753,88 грн, 3% річних у розмірі 134,35 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 87,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

03.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 21.08.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 31.08.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 10.09.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 05.09.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 17.08.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену станом на дату відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03170, м. Київ, вул. Палладіна, буд. 13, кв. 71.

Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471503610 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 17.08.2020.

В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплоенергосервіс-2100 (замовник, відповідач) було укладено Договір на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) №5/3065-Ж-18 умовами якого передбачено, що замовник доручає, а перевізник зобов`язується надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів, в подальшому за текстом ТПВ, накопичиних у замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.2. договору визначено, графік вивезення ТПВ та дислокація контейнерів узгоджується сторонами шляхом підписання Додатку №1 до цього договору, і є невід`ємною частиною. Графік вивезення ТПВ і дислокація контейнерів може змінюватись. У разі необхідності зміни графіку вивезення ТПВ або дислокації контейнерів може змінюватись. У разі необхідності зміну графіку вивезення ТПВ або дислокації контейнерів замовник повинен повідомити про це перевізника письмово або за допомогою факсимільного засобу. Зазначені повідомлення будуть вважатись змінами до додатку №1 цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, дія даного договору продовжується (пролонгується) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його дії однією зі сторін не буде заявлено про відмову від цього договору.

Згідно з абз. 8, 9 п. 4.2. договору, замовник зобов`язаний після підписання акту надання послуг повернути його перевізнику в 5-ти денний термін. У випадку неповернення акту перевізник має право призупинити надання послуг замовнику. В разі неотримання акту надання послуг та рахунку-фактури до 10 числа поточного місяця замовник повинен письмово повідомити про це перевізника.

Пунктом 5.1. договору визначено, що відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.02.2018 №267 тариф на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з твердими побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надаються підприємствами перевізниками, за домовленістю між сторонами встановлюються в розмірі: 92,45 грн за м 3 .

Згідно з п. 5.2. загальна вартість послуг за цим договором складається з суми усіх актів надання послуг за договором.

Відповідно до п. 5.4. договору, обсяг наданих послуг перевізником у межах дії цього договору приймається шляхом підписання акту надання послуг за кожен календарний місяць не пізніше 10-го числа наступного місяця за розрахунковим.

Пунктом 5.5. договору визначено, замовник проводить розрахунок за надані послуги в поточному місяці після підписання Акту надання послуг. Оплата за надані послуги здійснюється замовником на розрахунковий рахунок перевізника. Оплата здійснюється щомісячно не пізніше 20-го числа наступного за місяцем, що наступає за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.6. договору, у разі не підписання акту надання послуг протягом 10 днів та відсутності зауважень і претензій щодо наданих послуг по договору акт надання послуг вважається підписаним та підлягає сплаті.

Відповідно до п. 7.1. договору сторони погодили, що ціна за вивезення та знешкодження ТПВ може змінюватися при зміні тарифів на послуги, в т.ч. на основі рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також у зв`язку з додатковими витратами, пов`язаними із загальним зростанням цін на паливо-мастильні матеріали, енергетичні носії тощо, перевізник письмово доводить до відома замовника нову величину тарифу.

Згідно з п. 9.1. договору. Умови даного договору мають однакову зобов`язальну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою з обов`язковим складанням письмового документа.

Пунктом 3.1. договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань згідно умов договору.

Додатком №1 до договору від 01.05.2018 відповідно до п. 2.2. договору сторони погодили дислокацію об`єктів, кількість контейнерів та періодичність їх вивезення, шляхом підписання довідки - дислокації, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками сторін.

Додатковою угодою до договору від 09.01.2019 сторони погодили внести зміни до п. 5.1. договору, відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.12.2018 №2351 тариф на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з твердими побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надаються підприємствами перевізниками, за домовленістю між сторонами встановлюються в розмірі: 110,22 грн за м 3 .

01.11.2019 сторонами на виконання п. 2.2. договору сторонами змінено дислокацію об`єктів, кількість контейнерів, періодичність їх вивезення та вартість за м 3 , шляхом підписання уповноваженими довідки-дислокації №2 та скріплення її відповідними печатками сторони.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору позивачем у період з березня по квітень 2020 року надано відповідачу послуги з вивезення та знешкодження ТПВ на загальну суму 24490,88 грн, що підтверджується актами наданих послуг, зокрема №2887 від 31.03.2020 на загальну суму 12851,65 та №3908 від 30.04.2020 на суму 11639,23 грн, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, окрім того, суд зазначає, що з матеріалів справи убачається - будь-яких заперечень щодо об`єму, якості та строкам виконаних робіт не заявляв.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджують оплату відповідачем заборгованості, також, відповідачем не подано жодних заяв та заперечень щодо заявленої до стягнення заборгованості.

01.06.2020 року листом №263 від 29.05.2020 та листом №263 від 29.05.2020 було направлено претензію на юридичну та фактичну адреси відповідача в якій позивач просив відповідача у триденний термін сплатити заборгованість у розмірі 24490,88 грн., проте вказані претензії було залишено без відповіді та задоволення.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Жодних доказів оплати за отримані послуги матеріали справи не містять, заперечень щодо суми заявленої заборгованості відповідачем не подано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 24490,88 грн підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 134,35 грн та трьох відсотків річних в сумі 134,35 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.3. договору, замовник в разі несвоєчасного проведення розрахунків за надані послуги несе відповідальність згідно умов цього договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.4. договору, закінчення строку дії або дострокове припинення дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань, які виникли під час дії цього договору, до остаточного взаєморозрахунку між сторонами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що проведений позивачем розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору та є арифметично правильними, у зв`язку з чим, підлягають задоволенню.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних судом встановлено, що проведений позивачем розрахунки щодо стягнення трьох відсотків річних не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування трьох відсотків річних.

У зв`язку з чим, суд здійснивши власний розрахунок суми трьох відсотків річних, яка підлягає до стягнення, який відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, дійшов висновку, що у розмір трьох відсотків річних складає 133,98 грн, у зв`язку з чим, позов в частині стягнення трьох відсотків річних підлягає частковому задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 753,88 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 6.5. договору сторони погодили, що у разі затримки оплати за надані послуги замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. При цьому сторони домовились, згідно з ст. 232 ГПК України, що штрафні санкції, передбачені даним пунктом цього договору, нараховуються перевізником протягом 3 років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано замовником.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за визначені позивачем періоди, судом встановлено, що проведений позивачем розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування пені.

У зв`язку з чим, суд здійснивши власний розрахунок суми пені, яка підлягає до стягнення, який відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, дійшов висновку, що у розмір пені складає 641,16 грн, у зв`язку з чим, позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенергосервіс-2100 (03170, м. Київ, вул. Палладіна, буд. 13, кв. 71; ідентифікаційний код 39536489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 15; ідентифікаційний код 21701113) 24490 (двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто) грн 88 коп. заборгованості, 87 (вісімдесят сім) грн 54 коп. інфляційних втрат, 133 (сто тридцять три) грн 98 коп. 3% річних, 641 (шістсот сорок одна) грн 16 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2092 (дві тисячі дев`яносто дві) грн 66 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.10.2020

Суддя Я.В. Маринченко