Рішення

від 28.10.2020 по справі 910/11665/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 м. КиївСправа № 910/11665/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРРІОН";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІ ГЛОБАЛ ФУД";

про: стягнення 21.108,86 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІРРІОН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІ ГЛОБАЛ ФУД" (далі - відповідач) про стягнення 21.108,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором від 10.01.2020 № 10/01, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 21.108,86 грн., з яких: 15.880,00 грн. - основна заборгованість, 1.491,24 грн. - пеня, 2.940,80 грн. - штраф, 254,11 грн. - 3 % річних та 542,71 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11665/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір від 10.01.2020 № 10/01 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити товар згідно накладной (п. 1.1 Договору).

Пунктом 5.3 Договору визначено, що остаточний розрахунок за товар відповідач здійснює по факту поставки не пізніше дня, в який вона відбулась.

Положеннями п. 6.1 Договору передбачено, що за затримку проведення розрахунків за поставлений товар понад термін встановлений в п. 5.1 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення строку розрахунків.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за порушення строків розрахунків, передбачених Договором, відповідач виплачує позивачу штраф в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожні 10 календарних днів прострочки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 35.880,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 15.02.2020 № 4, яка підписана сторонами, скріплена відбитками їх печаток та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, відповідачем не здійснено повного розрахунку за поставлений товар, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 15.880,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 1.491,24 грн. та штрафу в сумі 2.940,80 грн., а також про стягнення 3 % річних в сумі 254,11 грн. та інфляційних втрат в сумі 542,71 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 15.880,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 15.880,00 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1.491,24 грн., штрафу в сумі 2.940,80 грн., 3 % річних в сумі 254,11 грн. та інфляційних втрат в сумі 542,71 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 22.07.2020, укладений між позивачем та адвокатом Діордієвим О.С.

Так позивачем, в підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаним договором подані до суду: акт прийому-передачі наданих послуг від 29.07.2020 № б/н та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 29.07.2020 № б/н на суму 3.000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІ ГЛОБАЛ ФУД" (02002, м.Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА, будинок 114 Б, ідентифікаційний код: 42828007) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРРІОН" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Вознесенівський район, ПРОСПЕКТ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 20 А, офіс 602, ідентифікаційний код: 38191379) основну заборгованість в сумі 15.880 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., пеню в сумі 1.491 (одна тисяча чотириста дев`яносто одна) грн. 24 коп., штраф в сумі 2.940 (дві тисячі дев`ятсот сорок) грн. 80 коп., 3 % річних в сумі 254 (двісті п`ятдесят чотири) грн. 11 коп., інфляційні втрати в сумі 542 (п`ятсот сорок дві) грн. 71 коп., витрати на правову допомогу в сумі 3.000 (три тисячі) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац