Рішення

від 28.10.2020 по справі 910/12040/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 м. КиївСправа № 910/12040/20

За позовом: державного підприємства "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАН ЛТД";

про: стягнення 39.855,93 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАН ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 39.855,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеною між сторонами спору генеральною угодою про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС від 01.08.2019 № 02.1-14/4-14, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 39.855,93 грн., з яких: 36.000,00 грн. - основна заборгованість, 1.467,14 грн. - пеня, 1800,00 грн. - штраф, 292,14 грн. - 3 % річних та 296,65 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12040/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем та відповідачем укладено генеральну угоду про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС від 01.08.2019 № 02.1-14/4-14 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач забезпечує відповідачу можливість здійснювати авіаційну діяльність (надання послуг з технічного обслуговування ПС) на території аеропорту "Бориспіль" з використанням інфраструктури аеропорту, а відповідач зобов`язується сплачувати позивачу плату за це (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.2.24 Договору визначено, що відповідач зобов`язаний, у строки, визначені параграфом 3 Договору, сплачувати рахунки-фактури позивача та підписувати і повертати акти приймання-здачі виконаних послуг, складені згідно з Договором та акти забруднення перонів.

Розділом 3 Договору визначений порядок розрахунків, а саме, зокрема:

- розмір плати, яку має сплачувати відповідач за створення та підтримання позивачем необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, без пекових та інших передумов для здійснення відповідачем господарської діяльності становить: 3 % без ПДВ від квартального чистого доходу отриманого відповідачем від здійснення діяльності + щомісячна фіксована плата в розмірі 6.000,00 грн. без ПДВ (п. 3.1 Договору);

- рахунки та акти на фіксовану плату позивач виписує щомісячно до 10 числа кожного місяця (п. 3.3 Договору);

- представник відповідача самостійно отримує в бухгалтерії позивача рахунки на здійснення оплати згідно з п. 3.1 Договору та акти: в строк до 15 числа місяця, що слідує за звітним кварталом - рахунки та акти для оплати 3 % без ПДВ від квартального чистого доходу отриманого відповідачем від здійснення діяльності; в строк до 15 числа місяця - рахунки для оплати щомісячних фіксованих платежів. У разі неотримання представником відповідача рахунків у строки, що вказані вище, позивач направляє рахунки та акти відповідачу на адресу e-mail. Сторони домовились, що датою отримання рахунків та актів буде вважатися 15-е число кожного місяця (для оплати щомісячних платежів) або кожне 15-е число місяця, що слідує за звітним кварталом (для оплати 3 %), незалежно від дати їх фактичного отримання представником відповідача (п. 3.4 Договору);

- оплата рахунків позивача здійснюється відповідачем протягом 5 календарних днів з дати їх отримання (п. 3.5 Договору);

- разом із рахунками представник відповідача отримує складені позивачем акти. Підписані акти або письмову мотивовану відмову від його підписання відповідач зобов`язаний повернути позивачу протягом 5 робочих днів з дати їх отримання (п. 3.6 Договору);

- у разі наявності простроченої заборгованості у відповідача перед позивачем, позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При відсутності оплати з урахуванням пені більш, як 25 календарних днів з моменту отримання рахунку відповідачем, позивачем додатково стягується штраф у розмірі 5 % від суми несвоєчасно оплаченого рахунку. Штраф нараховується на кожний рахунок, який не сплачений відповідачем більш, як 25 календарних днів з моменту його отримання (п. 3.7 Договору);

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором в період з січня 2020 по травень 2020 на загальну суму 36.000,00 грн., відповідно до рахунків-фактур та актів здачі-приймання, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Вказані акти не підписані зі сторони відповідача, водночас, за умовами Договору мають бути отримані відповідачем самостійно та відповідно підписані.

Проте, вказана сума заборгованості відповідачем на користь позивача не сплачена.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в розмірі 1.467,14 грн. та штрафу в сумі 1800,00 грн., а також про стягнення 3 % річних в сумі 292,14 грн. та інфляційних втрати в сумі 296,65 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 36.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 36.000,00 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1800,00 грн., 3 % річних в сумі 292,14 грн. та інфляційних втрат в сумі 296,65 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Дослідивши поданий позивачем до суду розрахунок пені суд визнав його невірним, приймаючи до уваги невірне зазначення подвійної облікової ставки НБУ.

Проте, з огляду на те, що за розрахунками суду сума пені перевищує суму, заявлену позивачем до стягнення, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1.467,14 грн. підлягає задоволенню повністю за розрахунком позивача.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАН ЛТД" (03151, м.Київ, Солом`янський район, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 51-А, ідентифікаційний код: 38639281) на користь державного підприємства "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ" (08300, Київська обл., Бориспільський район, село Гора, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬ-7, ідентифікаційний код: 20572069) основну заборгованість в сумі 36.000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 1.467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 14 коп., штраф в сумі 1.800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 292 (двісті дев`яносто дві) грн. 14 коп., інфляційні втрати в сумі 296 (двісті дев`яносто шість) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац