Рішення

від 08.10.2020 по справі 910/8101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2020Справа № 910/8101/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ТРЕЙД"

про стягнення 600 990, 00 грн.

Представники:

від позивача: Чала О.Д.;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ТРЕЙД" (далі -відповідач) про стягнення попередньої оплати у розмірі 600 990, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 17/02-20-2 від 17.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2020.

07.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ТРЕЙД" надійшло клопотання про продовження строку на направлення відзиву, в якому відповідач просить суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Також, 07.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що п. 6.3 Договору поставки від 02.03.2020 №17/02-20-2 передбачено, що позивач зобов`язується за власний кошт та/або власними силами завантажити та вивезти товар з пункту призначення в строк, що не перевищує 3 діб з того дня, коли товар прибув в пункт призначення, проте не виконав цього обов`язку.

15.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що постачальником не було передано у строки визначені договором №17/02-20-2 від 17.02.2020 в повному обсязі товар покупцю, відповідно до відвантажуваних рознарядок, які направлені відповідачу.

27.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти підготовче засідання, призначене на 30.07.2020 у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника в підготовче засідання у зв`язку з пандемією COVID-19.

29.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшов остаточний розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи.

Також, 29.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що у зв`язку з допущенням технічної помилки у прохальній частині позовної заяви не включено судовий збір у розмірі 9 014,86 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

У судовому засіданні 30.07.2020, розглянувши клопотання позивача, про збільшення позовних вимог, суд не прийняв до розгляду вказану заяву позивача саме як заяву про збільшення розміру позовних вимог, в той же час судом буде враховано наведене у заяві в частині стягнення судового збору та витрат на правову допомогу під час прийняття рішення у даній справі (мотиви викладені в ухвалі суду від 27.08.2020).

Також, у судовому засіданні 30.07.2020 судом відкладено розгляд справи на 27.08.2020.

14.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/8101/20 призначено на 08.10.2020.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКС-ТРЕЙД" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" (далі - покупець) укладено договір поставки № 17/02-20-2, умовами якого передбачено, що постачальник поставляє (передає у власність покупця), а покупець приймає мінеральні добрива згідно специфікації, далі - товару.

Товар за даним договором постачається партіями згідно специфікації (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, кількість, вартість, терміни поставки кожної партії товару, що постачається згідно кожної окремої специфікації повинна бути кратною кількості транспортних засобів.

На підставі підписаної сторонами специфікації, постачальник надає рахунок-фактуру на оплату товару (декілька рахунків-фактур, якщо у специфікації декілька місць поставки).

За умовами п. 4.1. договору, покупець робить оплату вартості товару, вказаного у відповідній специфікації, шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур постачальника, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до умов специфікації.

Згідно п. 5.1. договору, ціна однієї метричної тони товару (включаючи упаковку) і загальна вартість партії товару вказується у специфікації.

Сума договору визначається з суми вартостей партій товару, поставлених за весь термін дії договору (п. 5.3. договору).

Пунктом 6.2. договору передбачено що відвантаження товару за договором здійснюється в термін, передбачений в специфікації, на умовах, вказаних у специфікації до даного договору (згідно правил Інкотермс у редакції 2010 року). Умови поставки продукції викладаються сторонами відповідно до Інкотермс у редакції 2010 року та узгоджуються у відповідній(их) спецтфікації(ях). Якщо інше не узгоджено сторонами у додаткових угодах або специфікації до даного договору поставки, поставка товару здійснюється із застосуванням базису поставки ЕХW.

Відповідно до п. 6.3. договору, покупець зобов`язується за власний кошт та/або власними силами завантажити та вивезти товар з пункту призначення в строк, що не перевищує 3-х діб з того дня, коли товар прибув в пункт призначення. У випадку, коли товар не вивезено покупцем протягом трьох робочих днів з місця призначення, покупець оплачує продавцеві зберігання товару, згідно товару, визначеному у специфікації.

Датою поставки товару вважається дата календарного штемпеля на товарно-транспортній накладній у пункті відвантаження товару (п. 6.5. договору).

Згідно п. 6.6. договору, приймання товару здійснюється покупцем відповідно до умов поставки у пунктах призначення. Дата штемпеля в пункті призначення на накладній вважається датою надходження товару.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов`язань (п. 11.1. договору).

Специфікацією № 1 від 17.02.2020, що є додатком № 1 до договору поставки № 17/02-20-2 від 17.02.2020, сторони визначили найменування, асортимент, кількість, ціну та вартість товару, що поставляється за договором, а саме: Селітра аміачна, фасування мішок 50 кг, 90 т.

Загальна вартість товару становить: 621 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 103 500, 00 грн. (п. 2 специфікації).

Оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах 100 % оплати на підставі виставленого постачальником рахунку на протязі одного банківського дня. Постачальник має право виставляти рахунки частково, відповідно до вже поставленої покупцю кількості товару (п. 3 специфікації).

Місце постачання товару: FCA склад Черкаси (п. 4 специфікації).

Як зазначає позивач, відповідно до п. 3 специфікації до договору, ним на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 15 від 17.02.2020, було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "ІКС-ТРЕЙД" в якості попередньої оплати 621 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 677 від 18.02.2020.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на вказану у договорі електронну пошту відповідача: info@x-trade-group.com.ua надіслав відвантажувальну рознарядку № 61-Л від 18.02.2020 відповідно до якої строк поставки селітри аміачної у кількості 45 т визначено - 21.02.2020 (товар, що оплачений за рахунком № 15 від 17.02.2020) та відвантажувальну рознарядку № 62-Л від 18.02.2020 згідно якої строк поставки селітри аміачної у кількості 45 т - 21.02.2020 (товар, що оплачений за рахунком № 15 від 17.02.2020).

Тож, відповідач зобов`язаний був поставити товар (селітри аміачної у кількості 45 т) до 21.02.2020 року (включно).

Проте, відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 38 від 24.02.2020, в якому позивач просив відповідача повернути перераховані кошти по рахунку № 15 від 17.02.2020 (платіжне доручення № 677 від 18.02.2020) в сумі 621 000,00 грн.

Листом № 12/03 від 12.03.2020 відповідач надав відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому гарантував здійснити повернення коштів оплачених ТОВ "Хімагростеп" згідно рахунку № 15 від 17.02.2020 за договором № 17/02-20-2 від 17.02.2020 в сумі 621 000, 00 грн в повному обсязі в строк до 18.03.2020 року.

Листом № 56 від 20.03.2020 позивач повторно звернувся до відповідача, в якому просив повернути грошові кошти у розмірі 621 000, 00 грн, перераховані за договором № 17/02-20-2 від 17.02.2020.

10.04.2020 відповідачем було частково повернуто позивачу кошти у розмірі 20 010, 00 грн, згідно платіжного доручення № 180 в призначенні платежу вказано: повернення коштів за товар згідно листа № 38 від 24.02.2020.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем оплаченого товару поставлено не було, а тому останній зобов`язаний повернути перераховані йому кошти у розмірі 600 990, 00 грн. згідно договору № 17/02-20-2 від 17.02.2020.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 17/02-20-2 від 17.02.2020., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачеві 621 000, 00 грн. згідно виставленого рахунку на оплату № 15 від 17.02.2020, в якості попередньої оплати на поставку товару, що підтверджується платіжним дорученням № 677 від 18.02.2020.

Відповідно до п. 6.5. договору, датою поставки товару вважається дата календарного штемпеля на товарно-транспортній накладній у пункті відвантаження товару.

Згідно п. 6.6. договору, приймання товару здійснюється покупцем відповідно до умов поставки у пунктах призначення. Дата штемпеля в пункті призначення на накладній вважається датою надходження товару.

Як вказує позивач, відповідачем не було поставлено оплачений позивачем товар.

В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на п. 6.3. договору відповідно якого позивач зобов`язався за власні кошти та/або власними силами завантажити та вивезти товар з пункту призначення в строк, що не перевищує 3 діб з того дня, коли товар прибув в пункт призначення, проте не виконав цього обов`язку.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 6.3. договору, покупець зобов`язується за власний кошт та/або власними силами завантажити та вивезти товар з пункту призначення в строк, що не перевищує 3-х діб з того дня, коли товар прибув в пункт призначення. У випадку, коли товар не вивезено покупцем протягом трьох робочих днів з місця призначення, покупець оплачує продавцеві зберігання товару, згідно товару, визначеному у специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на вказану у договорі електронну пошту відповідача: info@x-trade-group.com.ua було надіслано відвантажувальні рознарядки № 61-Л та № 62-Л від 18.02.2020, відповідно до яких позивач просив відповідача 21.02.2020 відвантажити добриво селітра аміачна у кількості 45 т, оплачених за рахунком № 15 від 17.02.2020 одержувачем є ТОВ "Хімагростеп".

Суд зазначає, що у вказаних відвантажувальних рознарядках позивачем було вказано, зокрема автомобіль для завантаження, вантажоодержувача, пункт розвантаження тощо.

Тож, відповідач зобов`язаний був поставити товар (селітри аміачної у кількості 45 т) до 21.02.2020 року (включно).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, листом № 12/03 від 12.03.2020 відповідачем було надано відповідь на лист позивача № 38 від 24.02.2020 (про повернення коштів), в якому відповідач гарантував здійснити повернення коштів оплачених ТОВ "Хімагростеп" згідно рахунку № 15 від 17.02.2020 за договором № 17/02-20-2 від 17.02.2020 в сумі 621 000, 00 грн в повному обсязі в строк до 18.03.2020 року.

Так, 10.04.2020 відповідачем було частково повернуто позивачу кошти у розмірі 20 010, 00 грн, згідно платіжного доручення № 180 в призначенні платежу вказано: повернення коштів за товар згідно листа № 38 від 24.02.2020.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач своїми конклюдентними діями щодо повернення частини коштів підтвердив факт порушення своїх договірних зобов`язань з частині поставки позивачу товару.

Крім того, суд зазначає, що сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2020 - 18.05.2020 відповідно до якого заборгованість відповідача становить 600 990, 00 грн.

Так, частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено судом вище, листом № 12/03 від 12.03.2020 відповідач гарантував здійснити повернення коштів оплачених ТОВ "Хімагростеп" згідно рахунку № 15 від 17.02.2020 за договором № 17/02-20-2 від 17.02.2020 в сумі 621 000, 00 грн в повному обсязі в строк до 18.03.2020 року.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з поставки товару, а тому останнім безпідставно утримуються грошові кошти у розмірі 600 990, 00 грн, які підлягають поверненню позивачу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов`язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів у повному обсязі, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв`язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 600 990, 00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати, пов`язані із правовою допомогою.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2020 між Адвокатським бюро Чалої Мітра (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" (далі - замовник) укладено договір про надання правової допомоги, умовами якого передбачено, що виконавець зобов`язується надавати правову допомогу (далі - послуги) замовнику, у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

Позивачем також додано до матеріалів справи акт наданих послуг № 4 від 23.07.2020 до договору, в якому наведено перелік наданих адвокатським бюро послуг по справі № 910/8101/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ТРЕЙД" про стягнення 600 990, 00 грн., загальна вартість яких складає 15 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2020 позивачем здійснено оплату послуг адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 17.01.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 15 000, 00 грн.

Таким чином, перевіривши подані позивачем докази, враховуючи співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 15 000, 00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ТРЕЙД" (вул. Мечникова, буд. 2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код -43254833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" (проспект Миру, 16 А, м. Полтава, 36004, ідентифікаційний код - 39291937) 600 990 (шістсот тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 00 коп. - попередньої оплати, 9 014 (дев`ять тисяч чотирнадцять) грн. 86 коп. - судового збору та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 19.10.2020.

Суддя Щербаков С.О.