Рішення

від 19.10.2020 по справі 914/431/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 справа № 914/431/20

За позовом: Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури, м. Дрогобич Львівської області, в інтересах позивача Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, в особі Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, м. Черкаси, до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю ТКС Євробуд , м. Трускавець Львівської області, до відповідача- 2: про:Товариство з обмеженою відповідальністю Гран Бетон , м. Черкаси, стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами з порушенням габаритно вагових параметрів Суддя Н.Є. Березяк Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників: прокурора: Р.В. Панькевич; позивача: Ю.А. Кріль- представник; відповідача-1: відповідача-2:не з`явився; не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури, м. Дрогобич Львівської області, в інтересах позивача Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, в особі Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, м. Черкаси, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТКС Євробуд , м. Трускавець Львівської області, про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами з порушенням габаритно вагових параметрів.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури, в інтересах позивача Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.04.2020. У зв`язку з впровадженням карантинних заходів запобіганню поширення на території України коронавірусу COVID-19, ухвалою суду від 30.03.2020 підготовче засідання у даній справі відкладено до закінчення карантинних заходів.

Ухвалою суду від 02.06.2020 призначено розгляд справи №914/431/20 в підготовчому засіданні на 15.06.2020. В подальшому розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 06.07.2020 та 27.07.2020.

Через канцелярію суду 27.07.2020 надійшов відзив ТзОВ ТКС - Євробуд на позовну заяву від 23.07.2020 б/н.

Ухвалою суду від 27.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 914/431/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.08.2020.

Перед судовим засідання 25.08.2020 прокурором подано клопотання про залучення до участі у справі співвдіповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Гран Бетон , про яке прокурору стало відомо лише з відзиву на позов, поданому в день закриття підготовчого провадження у справі № 914/431/20 .

Ухвалою суду від 25.08.2020 клопотання Прокуратури Львівської області про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Гран Бетон , розгляд справи відкладено на 07.09.2020. В подальшому розгляд справи відкладено на 05.10.2020 та 19.10.2020.

В судове засідання 19.10.2020 прокурор та представник позивача з`явилися, позовні вимоги до відповідача-1 підтримали в повному обсязі. До відповідача -2 ні прокурором ні позивачем жодних вимог не висуното. В обгрунтування позовних вимог відносно відповідача-1 прокурор та позивач посилаються на те, що Дрогобицькою місцевою прокуратурою в порядку вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру опрацьовано інформацію Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Львівській області (надалі Управління) про наявність заборгованості в сумі 27878,98 грн транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю ТКС-Євробуд ( відповідач-1) за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Як зазначає прокурор, підставою для представництва Дрогобицькою місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті є факт несплати Відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 27878,98 грн та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету. Відтак, прокурор звернувся до суду із позовом стягнення з відповідача плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 948,1 євро що становить 27 878,98 грн.

Представник відповідача-1 в судове засідання 19.10.2020 не з`явився, в поданому відзиві на позовну заяву заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому відповідач не заперечує, що у власності Товариства з обмеженою відповідальністю ТКС-Євробуд знаходиться транспортний засіб FOTON, модель ВJ 3251, державний номерний знак НОМЕР_2 . Однак, як зазначає відповідач -1, вказаний транспортний засіб, перебуває в суборенді Товариства з обмеженою відповідальністю Гран Бетон (код ЄДРПОУ 39337651, адреса: 18000. м. Черкаси, пров. Будіндустрії, 9) на підставі договору суборенди від 01.11.2018 року №01/11/2018/01 (Додаток №1). Як стверджує відповідач-1, транспортний засіб передано на підставі Акту прийому-передачі від 01.11.2018 року, що відповідає ст. 759 Цивільного кодексу України та ч. 1ст. 283 Господарського кодексу України, якими передбачена можливість, уклавши договір оренди, передати орендарю майно в користування за плату. Акт прийому-передачі Транспортного засобу від 01.11.2018 року є додатком №1 до договору суборенди від 01.11.2018 року №01/11/2018/01 (Додаток №2).

У відповіді на відзив на позовну заяву, прокурор зазначив, що доказів перебування транспортного - самоскиду FOTON моделі BJ 3251 реєстраційний номер НОМЕР_1 на умовах оренди чи суборенди у будь-якого іншого перевізника Відповідачем не надано, оскільки згідно наданого Відповідачем акту прийому-передачі майна від 01.11.2018 (додатку № 1 до договору №01/11/2018/01 від 0 1.11.2018) в суборенду передано самоскид марки FOTON, модель ВJ 3251 з державним номерним знаком НОМЕР_3 .

Крім того, як зазначає прокурор , управлінням двічі проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки фотон модель ВJ 3251, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (згідно долучених до позовної заяви матеріалів отриманих від Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), зупинений транспортний засіб належить Відповідачу - ТзОВ ТКС-Євробуд , який є автомобільним перевізником.

В судове засідання 19.10.2020 представник відповідача - 2 не з`явився, вимог ухвали суду 25.08.2020 не виконав, жодних заяв та заперечень суду не надав.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача - 1 та представника відповідача-2 за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 19.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши прокурора та представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Дрогобицькою місцевою прокуратурою в порядку вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру опрацьовано інформацію Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Львівській області (надалі Управління) про наявність заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів та встановлено, що управлінням проведено двічі габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки фотон модель ВJ 3251, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (згідно розрахунку №К-81 загальна маса 43,535 тон, №К-78 загальна маса 45,555 тон).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), транспортний засіб належить Товариству з обмеженою відповідальністю ТКС-Євробуд (далі ТзОВ ТКС-Євробуд ), останній є автомобільним перевізником.

За результатами проведених перевірок складено довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акти №025914 від 25.06.2019 та №025917 від 09.07.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено відповідні розрахунки № К-81 від 09.07.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у сумі 364,88 євро (що еквівалентно 10475,70 грн) та №К-78 від 25.06.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у сумі 583,22 євро (що еквівалентно 17403,28 грн).

Відтак, Відповідачу нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 948,1 євро що становить 27 878,98 грн.

За кермом вищезазначеного автомобіля двічі перебував ОСОБА_1 , якому було надано наручно акти №025914 від 25.06.2019 та №025917 від 09.07.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено відповідні розрахунки №К-81 від 09.07.2019 та №К-78 від 25.06.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, однак останній від підписів двічі відмовився.

Разом з тим, 12.08.2019 за №38522/39/24-19 Управлінням на адресу відповідача направлено рекомендованою кореспонденцією та 20.08.2019 вручено представнику ТзОВ ТКС-Євробуд на прізвище ОСОБА_2 лист про сплату штрафу з додатками, а саме акт №025914 від 25.06.2019, розрахунок К-78 від 25.06.2019 та копія довідки №047297 від 25.06.2019, а також 21.08.2019 за №42252/39/24-19 направлено рекомендованим листом та 13.09.2019 вручено тому ж представнику ТзОВ ТКС-Євробуд на прізвище ОСОБА_2 лист про необхідність сплати штрафу з додатками, а саме акт №025917 від 09.07.2019, розрахунок К-81 від 09.07.2019 та копія довідки №047300 від 09.07.2019.

Відповідно до п.31 Порядку №879, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. За інформацією наявною в Управлінні у зазначений вище термін ТзОВ ТКС-Євробуд дані кошти добровільно не сплачено.

Відповідно до інформації Головного Управління державної казначейської служби у Черкаській області №05-12-03-10/515 від 22.01.2020 кошти за реквізитами вказаними у розрахунках від ТзОВ ТКС - Євробуд станом на 15.01.2020 не надходили.

Відтак, прокурор звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ТзОВ ТКС - Євробуд плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 948,1 євро що становить 27 878,98 грн.

Щодо представництва Дрогобицькою місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, то позивач звернувся до Прокуратури Львівської області з листом від 11.12.2019 № 33614-19, в якому просив розглянути можливість представництва інтересів держави в особі в особі Укртрансбезпеки в судовому порядку, стосовно питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з автомобільного перевізника ТзОВ ТКС - Євробуд , оскільки чинним законодавством не передбачено механізм примусового стягнення Укртрансбезекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування.

Прокуратура Львівської області надіслала звернення до Дрогобицької місцевої прокуратури від 13.12.2019 №05/1-р-19 з повідомленням Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області щодо вирішення питання про вжиття заходів представницького характеру про стягнення з ТзОВ Транс-Сервіс-1 та ТзОВ ТКС-Євробуд коштів за проїзд автомобільними дорогами з порушенням габаритно-вагових параметрів.

Про намір звернутися з даним позовом прокурор повідомив позивача в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру листом від 06.02.2020 №04/27-709 вих-20.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві, яке згідно з ст.69 Закону України Про Конституційний Суд України є обов`язковим до виконання, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Згідно з п.4 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних підприємств.

Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовною заявою, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до постанови КМУ №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Постановою КМУ №103 від 11.02.2015 затверджено положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до п.1 якого, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до П.4 Положення, одним з основних завдань Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Також, Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп.15,27 п.5 Положення).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема. Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.

При цьому, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через зазначені територіальні органи. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 Питання Державної служби з безпеки на транспорті забезпечено можливість Укртрансбезпеці здійснювати функції і повноваження, покладені на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) визначено, що усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України, підлягають державному контролю.

Згідно з п.3 Порядку, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека та її територіальні органи. Отже, Укртрансбезпека здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень, діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом, наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Також, відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Так, беручи до уваги норми Закону України Про автомобільний транспорт та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Незважаючи на вказане, Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, а саме звернення до суду не вжито, що підтверджується листом управління Уктрансбезпеки у Львівській області від №33614-19 від 11.12.2019.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року Про автомобільний транспорт (далі - Закон), відповідно до ч.12 ст.6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта ст. 48 Закону передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою ст. 29 Закону передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року. Пунктом 3 Порядку встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Пунктом 22.5 Правил №1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як уже відзначалося, управлінням проведено двічі габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки фотон модель ВІ3251, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (згідно розрахунку №К-81 загальна маса 43,535 тон, №К-78 загальна маса 45,555 тон).

За результатами проведеної перевірки складено довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акти №025914 від 25.06.2019 та №025917 від 09.07.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено відповідні розрахунки № К-81 від 09.07.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у сумі 364,88 євро (що еквівалентно 10475,70 грн) та №К-78 від 25.06.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у сумі 583,22 євро (що еквівалентно 17403,28 грн).

Під час розгляду справи встановлено, що розмір плати за проїзд визначено відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, однак цих коштів відповідач у встановлений строк не сплатив.

Згідно з ч.3 ст. 5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Відповідно до вимог ст. 216 ГК України учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.2-3 ст.225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим, твердження відповідачем ТзОВ ТКС - Євробуд , що він не є перевізником, а тому не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно положень абзацу 15 частини 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт не знайшло свого підтвердження. Оскільки, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), зупинений транспортний засіб належить Відповідачу - ТзОВ ТКС-Євробуд , який є автомобільним перевізником.

Крім того, з наданого Відповідачем акту прийому-передачі майна від 01.11.2018 (додатку № 1 до договору №01/11/2018/01 від 01.11.2018) вбачається, що в суборенду передано самоскид матки FОТОN, модель ВJ 3251 з державним номерним знаком НОМЕР_4 .

Однак, суд зазначає, що згідно долучених до позовної заяви матеріалів отриманих від Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, управлінням двічі проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки фотон модель ВJ 3251, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відтак, відповідачем не надано жодних доказів перебування самоскиду ВJ 3251, реєстраційний номер НОМЕР_1 на умовах оренди чи суборенди у будь-якого іншого перевізника. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 926/16/19.

Згідно з ч. 3 ст. 45 ГПК України, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Щодо відповідача - 2, то суд дійшов висновку про підставність закриття провадження у справі, оскільки ні після залучення Товариства з обмеженою відповідальністю Гран Бетон відповідачем - 2, ні під час розгляду справи по суті прокурор не пред`явив до Товариства з обмеженою відповідальністю Гран Бетон жодних вимог. А відтак предмет спору щодо відповідача -2 - відсутній.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, суд дійшов висновку про підставність закриття провадження у справі щодо ТзОВ Гран Бетон .

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2102,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТзОВ ТКС-Євробуд (юридична адреса: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54 а; код ЄДРПОУ: 38701286) на користь Державного бюджету України (ККДБ 22160100 Р/Р:488999980000031219216023002, одержувач: УК у м.Черкасах/Черкаси/22160100, код ЄДРПОУ: 38031150 від ТзОВ ТКС-Євробуд (код ЄДРПОУ: 33709047) за проїзд автомобільними дорогами з порушенням габаритно-вагових параметрів за актами №025917 від 09.07.2019 (розрахунок №К-81 від 09.07.2019 364,88 євро, що еквівалентно 10 475,70 грн.) та №025914 від 25.06.2019 (розрахунок №К-78 від 25.06.2019 в сумі 583,22 євро, що еквівалентно 17 403,28 грн), загальна сума 27878,98 грн та

3. Стягнути з ТзОВ ТКС-Євробуд (юридична адреса: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54 а; код ЄДРПОУ: 38701286) на користь Прокуратури Львівської області ( 79005, Львівська обл., місто Львів, ПРОСПЕКТ ШЕВЧЕНКА, будинок 17/19; код ЄДРПОУ:02910031) 2102 грн судового збору.

4. Провадження у справі щодо ТзОВ Гран Бетон - закрити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.10.2020.

Суддя Н.Є. Березяк