Рішення

від 20.10.2020 по справі 920/639/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.2020 Справа № 920/639/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання - Осокіної А.М. розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі - Державної екологічної інспекції у Сумській області,

до - Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка ,

третя особа - Шосткинська міська рада Сумської області,

про стягнення 126426 грн 00 коп.

За участю представників сторін:

прокурор - Парфьонов І.В.;

від позивача - Семенова О.М.;

від відповідача - не прибув;

від третьої особи - не прибув.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

24.06.2020 до суду з позовною заявою звернувся прокурор, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заподіяні навколишньому природному середовищу збитки в розмірі 126426 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проведеною перевіркою було встановлено факт самовільного порубу, без спеціального дозволу, ряду об`єктів рослинного світу (дерев) різних порід, а саме 109 об`єктів, чим порушено вимоги нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища. Позивач не звернувся до суду з позовом про стягнення збитків, а тому прокурор звернувся до суду з даним позовом. Прокурор стверджує, що в результаті протиправних дій відповідачем була спричинена шкода державі в розмірі 126426 грн, розрахунок якої здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів (надалі - Постанова № 559).

Ухвалою суду від 30.06.2020 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі. Ухвалою суду від 11.08.2020 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

18.08.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує.

Відповідач стверджує, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено протиправності поведінки відповідача та шкоди, як обов`язкових елементів застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, тому підстави для покладення на нього обов`язку по відшкодуванню шкоди відсутні (а.с.83-86). 18.08.2020 відповідачем до суду було подано клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву.

Позивачем 21.08.2020 до суду було надано відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог прокурора. Позивач стверджує, що не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (а.с.99-102).

26.08.2020 прокурором було подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог, а заперечення відповідача є необгрунтованими (а.с.106-111).

15.09.2020 відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив (а.с.121-123).

Ухвалою суду від 15.09.2020 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

08.10.2020 позивачем до суду було надано клопотання про долучення документів, а саме судової практики, яка, на думку позивача, повинна бути застосована судом. Суд залучив документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.10.2020 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Підприємство відповідача розташовано за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, тобто на території юрисдикції Державної екологічної інспекції у Сумській області.

За результатами проведеної позивачем позапланової перевірки відповідача, на виконання Доручення Прем`єр-міністра України від 29.01.2020 № 2777/1/4-20, було встановлено, що на території відповідача без спеціального дозволу на використання природних рослинних ресурсів здійснено самовільний поруб 109 об`єктів рослинного світу (дерев) різних порід, що є порушенням вимог ст.ст. 8, 10 Закону України Про рослинний світ , ст. ст. 14,16,17, 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів , внаслідок чого, державі заподіяна шкода в загальному розмірі 126426 грн.

За результатами перевірки позивачем було складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 67/07 від 19.02.2020 (надалі - Акт). Вищезазначене підтверджується копією вказаного акту (а.с.35-46).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказані вище обставини про проведення перевірки та складання відповідного акту, є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані прокурором.

Отже, факт вчинення відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства підтверджується актом позапланової перевірки, який був підписаний керівником підприємства без жодних зауважень до його змісту чи виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, відомістю переліку пнів, яка також була підписана керівником підприємства без жодних зауважень.

В акті та позовній заяві прокурором наведено перелік 109 об`єктів рослинного світу та розрахунок шкоди, який здійснений на підставі вищезазначеної Постанови №559, на суму 126426 грн. (а.с.5-7).

Позивач звертався до відповідача з претензією № 21/07 від 25.02.2020 з пропозицією добровільно відшкодувати нанесену державі шкоду (а.с.53-54). Однак відповідачем збитки відшкодовані не були.

Позивач звернувся із листом до прокуратури про звернення з позовом до суду про стягнення шкоди з відповідача, у зв`язку із неможливістю самостійно захистити свої інтереси. Прокурор листом від 24.06.2020 повідомив позивача про намір звернутись до господарського суду з позовом (а.с.62-63).

Крім того, на підтвердження позовних вимог прокурором надано лист позивача про надання матеріалів разом з додатками (а.с.27-33), направлення на проведення позапланової перевірки (а.с.34), відомість переліку пнів дерев (а.с.47-48), розрахунок розміру шкоди (а.с.49-52), припис позивача (а.с.55-56).

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно порушення інтересів держави діями відповідача.

Як стверджує прокурор, поведінка відповідача завдає шкоду державним інтересам, так як невідшкодування відповідачем завданої шкоди навколишньому середовищу прямо порушує права громадян, які визначені ст.ст. 27,49, 50 Конституції України на охорону здоров`я, санітарно-епідеміологічне благополуччя, безпечне для життя і здоров`я довкілля та позбавляє можливість держави виконати вимоги ст.ст. 16,50 Конституції України щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.

Тому прокурор звернувся до суду із позовом для захисту інтересів держави в особі позивача, відповідно до ст. 131-1 Конституції України.

Суд погоджується з доводами прокурора та приходить до висновку, що незважаючи на встановлені порушення та тривалість їх існування, позивач будь-яких заходів на усунення порушень до моменту звернення прокурора з позовом не вжив. Крім того, позивач звернувся до прокурора з листом про стягнення шкоди з відповідача, у зв`язку з неможливістю самостійно захистити свої інтереси.

Отже, оскільки позивач не здійснив захист інтересів держави, то існує необхідність їх захисту прокуратурою та наявні, визначені законом підстави, для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Стосовно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про рослинний світ охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Згідно з ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Як передбачено в ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Суд звертає увагу, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина особи, що завдала шкоду.

В той же час, суд погоджується з доводами прокурора, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Щодо протиправної поведінки відповідача, наявності шкоди, причинного зв`язку.

Згідно з ст. 64 Лісового кодексу України порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена без відповідного дозволу.

Суд погоджується з доводами прокурора, що на момент позапланової перевірки відповідач не мав спеціального дозволу для використання (видалення) об`єктів рослинного світу, які росли на його території, та за його отриманням не звертався.

Відповідач стверджує, що прокурором не доведено, що саме діями відповідача було заподіяно шкоду незаконною порубкою дерев, оскільки не відома, яка кількість дерев обліковується взагалі, не доведено, що дії були неправомірними, не встановлені особи, які здійснили вирубку дерев на вказаній території.

Частиною 2 ст. 25 Закону України Про рослинний світ передбачається, що охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходиться об`єкт рослинного світу, а також користування природних рослиних ресурсів.

Не приймається судом до уваги твердження відповідача про те, що відповідач не є балансоутримувачем зелених насаджень (дерев), які знаходяться на території підприємства, їх облік не ведеться, а тому неможливо втановити наявність або відсутність дерев на території. Земля, на якій розташований відповідач, належить Шосткинській міській раді.

Зазначені обставини спростовуються наявністю Державного Акту на право постійного користування землею серії 1-СМ № 000218 від 06.09.2002, про що зазначено в Акті.

Суд погоджується з твердженням позивача, що чиним законодавством встановлений обов`язок відповідача - КП Шосткинський казенний завод Зірка , в частині охорони природних ресурсів, які зростали на його території. Відповідачем сам факт вирубки об`єктів рослинного світу не спростовується, підприємство відповідача знаходиться за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, на якій виявлено зазначений факт вирубки. Відповідачем перед судом не доведено, що територія підприємства не має огорожі і охорони та існує ймовірність потрапляння на територію підприємства сторонніх осіб, які б могли вчинити вирубку об`єктів рослинного світу у зазначеному вище розмірі без відома відповідача.

Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів про проведення перевірки на підприємстві для встановлення осіб та обставин вирубки спірних об`єктів рослинного світу.

Відповідач стверджує, що всі зелені насадження, які знаходяться на території відповідача, повинні бути поставлені на облік. Дані про всі насадження повинні міститися у облікових бухгалтерських документах відповідача та у виконавчого органу Шосткинської міської ради, яким ведеться реєстр зелених насаджень на території міста. Прокурором не доведено факту існування цих дерев та їх перебування на обліку підприємства.

Суд звертає увагу, що навіть сама по собі відсутність перебування під охороною вказаних насаджень не є підставою для звільнення господарюючих суб`єктів від отримання дозволу на видалення зелених насаджень в межах населеного пункту.

На думку суду, цивільно-правову відповідальність за порушення несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку, а і постійні користувачі земельних ділянок, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження об`єктів рослинного світу від незаконних рубок.

Суд погоджується з доводами прокурора, що до даних правовідносин застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів .

Як вже зазначалось, в позовній заяві прокурором наведено перелік 109 об`єктів рослинного світу та розрахунок шкоди, який здійснений на підставі вищезазначеної постанови, на суму 126426 грн. (а.с.5-7).

Прокурором надано докази винних дій відповідача, наявності шкоди. Враховуючи зазначене вище, у даному випадку наявна і така умова відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Оскільки, як вже зазначалось, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а у даному випадку наявність таких умов доведена прокурором належними та допустимими доказами, то позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70%.

В главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Таким чином, заподіяні збитки в сумі 126426 грн, факт заподіяння яких встановлений судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до норм розподілу вказаних сум між державним бюджетом та місцевим бюджетом Шосткинської міської ради Сумської області, оскільки шкода завдана земельній ділянці, яка розташована на території даної установи.

Також, судом було досліджено всі інші аргументи і доводи сторін, які зазначені сторонами у заявах по суті, однак судом про вказані аргументи у рішенні не зазначається, оскільки вони не стосуються предмету доказування по даній справі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги прокурора до відповідача задоволені повністю, то на відповідача покладаються витрати прокурора із сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі - Державної екологічної інспекції у Сумській області, до - Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка , третя особа - Шосткинська міська рада Сумської області, про стягнення 126426 грн 00 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 14315351) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40000, а/с 1 ВПЗ Суми , код ЄДРПОУ 37970834) збитки , заподіяні навколишньому природному середовищу, у розмірі 126426 грн 00 коп., зарахувавши їх до спеціального фонду (24062100) на рахунок місцевого бюджету КУ/м. Шостка Сумської області для їх подальшого перерозподілу між бюджетами відповідно до ст.ст. 29,69-1 Бюджетного кодексу України, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності), р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 37512251, МФО 899998, ДКУ).

3. Стягнути з Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 14315351) на користь військової прокуратури Центрального регіону України (код 38347014, р/р UA478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ) судові витрати за сплату судового збору на суму 2102 грн 00 коп.

4. Видати Військовій прокуратурі Центрального регіону України та Державній екологічній інспекції у Сумській області накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2, п. 3 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 28.10.2020.

Суддя В.Л. Котельницька