Рішення

від 07.09.2020 по справі 160/3911/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Справа № 160/3911/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

10.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти , у якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Херсонська, буд.298 А державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти (код ЄДРПОУ 02541705), до повного усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 09.01.2020 року №14 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Подальша експлуатація об`єкта державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти з виявленими порушеннями створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

06.05.2020 року до суду надійшов на виконання вищевказаної ухвали від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області документ про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 09.06.2020 року; витребувано від сторін додаткові документи.

09.06.2020 року до суду надійшло від представника відповідача клопотання про розгляду підготовчого засідання з метою продовження строку на подання відзиву.

В судове засідання, призначене на 09.06.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відкладено підготовче засідання на 07.07.2020 року.

30.06.2020 року до суду надійшло від представника відповідача відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог, зазначаючи, що з метою усунення порушень, відображених в акті перевірки, відповідачем було розроблено та затверджено відповідний план і здійснено комплекс необхідних заходів. Повна відсутність порушень №8, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №18, №19, №20, зазначених в акті №14 від 09.01.2020 року, підтверджується актом №130 від 02.06.2020 року, складеним позивачем за результатами позапланового заходу державного нагляду, здійсненого по відношенню до відповідача. Враховуючи вжиття відповідачем заходів для забезпечення пожежної безпеки, створення умов для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та впровадження заходів для їх ліквідації у разі виникнення, вбачається, що підстави для вжиття крайнього заходу реагування у формі повного зупинення експлуатації будівель та споруд закладу освіти - відсутні. Відповідач зазначає про наказу №50 від 17.12.2019 року, що нівелює подальші наслідки проведеної перевірки.

В судове засідання, призначене на 07.07.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відкладено підготовче засідання на 21.07.2020 року.

20.07.2020 року до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшли пояснення, в яких вказано, що повторно проведеною перевіркою, за результатами якої складено акт від 16.07.2020 року №135, встановлено, що порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей не виконані. Тобто обставини, що стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті, з проханням розглядати справу за відсутності представника.

21.07.2020 року до суду надійшло від представника відповідача клопотання про долучення доказу. Зокрема, у вказаному клопотанні зазначено, що актом повторно проведеної перевірки зафіксовано, що не усунутими залишилось п`ять порушень, щодо яких вчиняються дії, спрямовані на усунення.

21.07.2020 року до суду надійшло від представника відповідача клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

В підготовче судове засідання, призначене на 21.07.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відкладено підготовче засідання на 03.08.2020 року.

03.08.2020 року до суду надійшли від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області пояснення про стан усунення порушень, в яких вказано, що обставини, що стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті, з проханням розглядати справу за відсутності представника.

В підготовче судове засідання, призначене на 03.08.2020 року, з`явився представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, підтримав обрану правову позицію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2020 року.

07.08.2020 року до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, проте належних доказів щодо підтвердження повноважень суду не надано.

07.08.2020 року представником відповідача надано суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постановах від 10.04.2019 у справі № 461/10610/13-ц, від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду, висловлені у постановах від 27.02.2020 у справі № 500/184/19, від 25.09.2019 у справі 3 815/1394/18, від 19.09.2018 у справі № 826/10538/17, суд виходить із того, що постановлення ухвали про залишення позову без розгляду можливо виключно за сукупності наступних умов: позивач повторно не прибув у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причини або не повідомив про причини неявки; позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи; позивачем не подано заяву про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає залишення позову без розгляду.

Оскільки сукупність вищевказаних критеріїв відсутня та неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

З огляду на викладене судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

В судове засідання, призначене на 13.08.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 17.12.2019 року Нікопольським міськрайонним відідлом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято наказ №50 про проведення перевірки будівель та приміщень державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти за адресою об`єкта перевірки: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд 298А.

На виконання вказаного наказу у період з 08.01.2020 року по 09.01.2020 року посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки об`єкту - будівель та приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд 298А, що належать державному професійно-технічному навчальному закладу Нікопольський центр професійної освіти .

За наслідком перевірки складено акт від 09.01.2020 року №14.

В акті зафіксовані порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Національного стандарту України Улаштування блискавко захисту будівель і споруд , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), Національний стандарт України Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів (далі - Положення про паспортизацію), а саме:

- адміністративна будівля не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: системою пожежної сигналізації та системою передавання тривожних сповіщень 2-го типу;

- зона з кухонним обладнанням в приміщені, їдальні адміністративної будівлі не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи; протипожежного захисту , а саме: модульною системою локального пожежогасіння для гасіння пожеж при загоранні жиру;

- будівля гуртожитку не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: системою пожежної сигналізації та системою передавання тривожних сповіщень 2-го типу;

- знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме не встановлено протипожежні двері 2-го типу в приміщеннях підвалу їдальні, підвалу адміністративного корпусу, підвалу корпусу майстерень адміністративної будівлі та в приміщенні бібліотеки в будівлі гуртожитку;

- знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщенні вентиляційної камери адміністративної будівлі не встановлено протипожежні двері 2-го типу;

- знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: при вході на 4 поверх з лівої сторони сходової клітини адміністративної будівлі в перекритті не встановлено протипожежний люк 2-го типу;

- знято двері на всіх поверхах сходових клітин адміністративного корпусу та на всіх поверхах сходової клітини корпусу майстерень адміністративної будівлі;

- знято пристрій для самозачинення двері на 1-му поверсі основної сходової клітини будівлі гуртожитку;

- на першому поверсі адміністративної будівлі та будівлі гуртожитку встановлено глухі грати;

- в приміщенні зварювальної майстерні адміністративної будівлі зберігаються балони з пропаном та киснем;

- забито та замкнено на замок двері евакуаційних виходів на 1-му поверсі, сходовій клітині корпусу майстерень адміністративної будівлі та на 1-му поверсі основної сходової клітини будівлі гуртожитку;

- в приміщенні спортивної зали та їдальні адміністративної будівлі двері на шляхах евакуації відчиняються не в напрямку виходу з будівлі;

- в приміщенні актової зали адміністративної будівлі, бібліотеки та на 2-му поверсі основної сходової клітини будівлі гуртожитку захаращено шляхи евакуації меблями та різними матеріалами (декораціями, стелажами з книгами, металевою решіткою);

- в приміщенні бібліотеки будівлі гуртожитку використовується побутовий електронагрівальний прилад (кавоварка), де її застосування заборонено;

- стаціонарні зовнішні пожежні сходи типу П1 в адміністративній будівлі утримуються несправними (відсутні щаблі) та непофарбовані;

- в будівлі гуртожитку всі пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами;

- адміністративна будівля та будівля гуртожитку не забезпечені необхідної кількістю вогнегасників відповідно до наказу МВС України від 15.01.2018 №25 Про затвердження правий експлуатації та типових норм належності вогнегасників , а саме: ВП- 5 у кількості 5 шт., ВВК-3 у кількості 2 шт. та ВВ-5 у кількості 2 шт.;

- приміщення електрощитової в адміністративній будівлі засмічене сторонніми предметами (горючим сміттям);

- у підвальних приміщеннях адміністративної будівлі захаращено приямки віконних прорізів;

- у підвальних приміщеннях адміністративної будівлі, вхід до яких не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток, зберігаються горючі матеріали;

- в приміщеннях архіву та електрощитової адміністративної будівлі використовуються світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

- не проведено оцінку ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

- директор не пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту.

Примірник акту перевірки отримано 09.01.2020 року інспектором з охорони праці для вручення директору.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоровю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не предявили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю субєкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, субєктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що актом перевірки від 09.01.2020 року №14 встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю працівників, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.

Судом встановлено, що відповідачем здійснюються заходи на усунення виявлених порушень, на підтвердження чого представником відповідача надані суду документи та фотокопії усунутих порушень.

З метою перевірки повноти та якості усунутих порушень Нікопольським міськрайонним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було проведено повторну перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Актом перевірки від 16.07.2020 року №135, встановлено, що відповідачем частково усунуті встановлені попередньою перевіркою порушення.

Неусунутими залишись наступні порушення:

- адміністративна будівля не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: системою пожежної сигналізації та системою передавання тривожних сповіщень 2-го типу;

- зона з кухонним обладнанням в приміщені, їдальні адміністративної будівлі не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи; протипожежного захисту , а саме: модульною системою локального пожежогасіння для гасіння пожеж при загоранні жиру;

- будівля гуртожитку не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: системою пожежної сигналізації та системою передавання тривожних сповіщень 2-го типу;

- знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщенні вентиляційної камери адміністративної будівлі не встановлено протипожежні двері 2-го типу;

- директор не прошов функціональне навчання.

Неусунення вказаних порушень, також, підтверджено представником відповідача в наданих суду поясненнях під час розгляду справи.

Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів усунення наведених порушень, встановлених актом повторної перевірки від 16.07.2020 року №135.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, обставини, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на день розгляду справи судом не перестали існувати та не усунуті відповідачем в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час перевірки об`єкту створюють загрозу життю та здоров`ю людей, і на даний час суду не надані докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно твердження представника відповідача про протиправність наказу 17.12.2019 року №50 про проведення позапланової перевірки, то суд зазначає, що вказаний наказ відповідачем не оскаржений, є чинним на момент розгляду справи судом, а його правомірність не підлягає розгляду в межах справи про застосування заходів реагування.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4, код ЄДРПОУ 38598371) до державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти (місцезнаходження: 53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд. 298 А, код ЄДРПОУ 02541705) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Херсонська, буд.298 А державного професійно-технічного навчального закладу Нікопольський центр професійної освіти (код ЄДРПОУ 02541705), до повного усунення порушень.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно