Рішення

від 20.10.2020 по справі 200/2473/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 р. Справа№200/2473/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., за участю представника позивача - Лупол С.В., розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради про застосування заходів реагування.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради про застосування заходів реагування.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що актом перевірки суб`єкту господарювання - Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради від 21.12.2019 № 140 встановлені чисельні порушення вимог правил пожежної безпеки. Просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, та у судовому засіданні виклав обставини, аналогічні тим, що містяться у позові.

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.03.2020.

31.03.2020 розгляд справи відкладено до 13.05.2020 у зв`язку з проголошенням карантину.

13.05.2020 розгляд справи відкладено до 10.06.2020 у зв`язку з продовженням карантину.

10.06.2020 розгляд справи відкладено до 25.06.2020 у зв`язку з продовженням карантину.

25.06.2020 розгляд справи відкладено до 21.07.2020 у зв`язку з продовженням карантину.

21.07.2020 розгляд справи відкладено до 09.09.2020 у зв`язку з продовженням карантину.

09.09.2020 розгляд справи відкладено до 23.09.2020 у зв`язку з продовженням карантину.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2020.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 20.12.2019 по 21.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , листа Першого заступника Голови ДСНС України Мельчуцького О.Г. від 11.12.2019 № 02-17767/261, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, наказу ДПРЗ-8 ГУ ДСНС України у Донецькій області від 11.12.2019 № 581 Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної, пожежної безпеки закладами, установами та організаціями з масовим перебуванням людей - дитячими садочками, школами, професійно-технічними та вищими навчальними закладами, установами охорони здоров`я та соціального захисту, державними об`єктами критичної і транспортної інфраструктури в зоні оперативної відповідальності ДПРЗ-8 проведено позапланову перевірку приміщень та території Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради , розташованого за адресою: Донецька область, Бахмутський р-н, м. Соледар, вул. Соледарська, 1-А.

Актом перевірки суб`єкту господарювання - Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради , щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 21.12.2019 № 140 (далі - Акт) встановлені численні порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, а саме:

- не розроблено і не вивішено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, що призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- посадова особи не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , внаслідок чого працівники не будуть знати, як діяти під час виникнення пожежі, як користуватись первинними засобами пожежогасіння, а також посадові особи не будуть взмозі проводити інструктажі на протипожежну тематику з працюючим персоналом установи;

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (вихід на горище приміщення стаціонарного відділення), внаслідок чого можлива втрата цілісності та теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не забезпечено будівлю адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або на іншому видному місті інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби, в зв`язку з чим збільшиться час прибуття пожежних підрозділів, та в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння;

- не забезпечено евакуаційні виходи пристроями для самозачинення у відповідності до вимог п. 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"(сходова клітина 1-й, 2-й поверх та 3-й поверх), що створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- для електропостачання особливої групи електроприймачів І категорії не передбачено додаткове живлення від третього незалежного взаєморезервуючого джерела живлення. Як третє незалежне джерело живлення для особливої групи електроприймачів і як друге незалежне джерело живлення для решти електроприймачів І категорії можуть бути використані місцеві електростанції, електростанції енергосистем (зокрема, шини генераторної напруги), спеціальні агрегати безперебійного живлення, акумуляторні батареї тощо;

- не виконано з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) в приміщеннях стаціонарного відділення, що може призвести до виникнення пожежі в наслідок великої температури поверхні лампи розжарювання;

- допускається користування пошкодженими відгалужувальними та з`єднувальними коробками в приміщеннях стаціонарного відділення, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик розподільчих коробок, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (приміщення гаражу, стаціонарного відділення, пральні), що призведе до подальшого нагрівання ізоляції під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові (приміщення стаціонарного відділення), внаслідок чого можлива втрата цілісності та теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- приміщення Соледарської міської лікарні не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- пожежні гідранти не утримуються справними, що призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми, що призводить до унеможливлення оперативного використання протипожежного водопостачання, гасіння пожежі, допускає збільшення часу розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, що призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- всі пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників;

- пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, внаслідок чого вони можуть бути несправними, що призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- територія підприємства, споруди, приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- стаціонарне відділення не забезпечено ношами з розрахунку: одні ноші на 5 хворих;

- стаціонарне відділення не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків;

- допускається захаращування шляхів евакуації у харчовому блоці з кімнати зберігання продуктів меблями, обладнанням, різними матеріалами (коробки, мітли, віники), що може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки об`єкта, не складено повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об`єкта та не узгоджено згідно чинних вимог, внаслідок чого унеможливлюється встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області встановлено, що вищезазначені порушення, згідно акту перевірки створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (зі змінами та доповненнями, далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 1, 2 пункту 3 Положення).

В силу приписів п. 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1, 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417 (далі - ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів встановлені статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини 1 якої, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1); нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій (пункт 4); невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність (пункт 6); відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій (пункт 8); відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту (пункт 9); неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання (пункт 10); проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають (пункт 11).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Аналізуючи зазначене, суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Захід реагування у вигляді повного зупинення та заборони експлуатації будівель є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

З огляду на зазначене, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами. При цьому, метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Позивач вказує на не усунення відповідачем виявлених порушень законодавства, та що недодержання суб`єктом господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Однак на думку суду позивач, звернувшись із даним позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування, окрім зупинення та заборони експлуатації суб`єкту господарювання - Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради .

У зв`язку з чим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Відповідно до статті 49 Конституції України, охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Статтею 4 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-XII передбачено, що основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України.

Частиною першою ст. 12 вказаних Основ законодавства визначено, що охорона здоров`я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров`я в Україні та забезпечує її реалізацію.

Статтею 30 вказаних Основ законодавства передбачено, що держава забезпечує планомірне науково обґрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань.

Особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.

У разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом можуть запроваджуватися особливі умови і режими праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зобов`язані активно сприяти здійсненню протиепідемічних заходів.

Перелік особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань та умови визнання особи інфекційно хворою або носієм збудника інфекційного захворювання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я і публікуються в офіційних джерелах.

Частиною першою ст. 22 Закону України від 06.04.2000 № 1645-III Про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що особи, хворі на інфекційні хвороби, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, медичному нагляду та обстеженням. Особи, які хворіють на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими чи бактеріоносіями, а також хворі на інші інфекційні хвороби у разі, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров`я чи наукових установ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Відповідачем до суду надані акти від 12.05.2020 та від 08.08.2020, в яких зокрема зазначено, що уповноважені особи позивача здійснили обстеження приміщень Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради , щодо встановлення факту усунення порушень пожежної та техногенної безпеки викладених в акті № 140 від 21.12.2019.

Так, зазначеними актами від 12.05.2020 та від 08.08.2020 було зафіксовано значне усунення порушень та виконано заходи щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зазначене свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення роботи відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача, не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та обмеженням конституційного права громадян, передбаченого статтею 49 Конституції України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 175, ЄДРПОУ: 38652962) до Комунального некомерційного підприємства Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради (Донецька область, м. Соледар, вул. Соледарська, 1-А; ЄДРПОУ: 01990192) про застосування заходів реагування - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 20 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення складений відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець