Ухвала

від 27.10.2020 по справі 340/3630/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

27 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3630/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у справі за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ін ЛТД» (25004, м.Кропивницький, вул.Районна, 3, ЄДРПОУ43477880) до

Головного управління ДПС у Кіровоградській області ( 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ: 43142606),

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №42755 від 01.07.2020 та зобов`язати виключити ТОВ «Трейд-Ін ЛТД» з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою судді від 22 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.21-22).

Представником відповідача подано до суду заяву про проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін та поновлення строку для подання вказаної заяви (а.с.30-31).

В обґрунтування заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін по справі відповідач посилається на те, що справа є досить неоднозначною, суду необхідно заслухати пояснення сторін по суті, адже позиції та пояснення (наявність у контролюючого органу наданих позивачем документів) різняться, є можливість у витребуванні судом додаткових доказів в учасників адміністративної справи.

У клопотанні про поновлення строку відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін по справі №340/3630/20. В обґрунтування зазначеного клопотання представником відповідача вказано на значний обсяг справ та відповідну завантаженість представника податкового органу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, поновленню підлягають процесуальні строки встановлені законом, натомість строки встановлені судом можуть продовжуватися за умови звернення із відповідною заявою до закінчення цих строків.

Крім того, відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, строк для подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження може бути продовжений за умови подання заяви до спливу такого строку.

Ухвала судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 отримана відповідачем 24.09.2020, а тому перебіг п`ятиденного строку розпочався з 24.09.2020 та сплинув 29.09.2020, натомість клопотання подано до суду 19.10.2020, тобто після спливу строку встановленого судом.

Зважаючи на викладене, строк для подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, продовженню не підлягає.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання представника відповідача про поновлення строку подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін по справі №340/3630/20, оскільки такий строк не підлягає поновленню відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, а наведені підстави не є обґрунтованими.

Згідно з ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд враховує, що заява щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін подана представником відповідача з порушенням строків встановлених судом.

До того ж, суд зазначає, що заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у загальному позовному провадженні, а не визначати потреби суду, оскільки ці обставини враховуються суддею під час відкриття провадження у справі. При цьому будь-яких додаткових доказів по справі, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення, останнім суду не надано.

Більш того, формулюючи заяву, представник відповідача оперується характеристикою справи «неоднозначна» , однак процесуальним законодавством не визначено такої категорії справ та критеріїв розподілу.

Статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 1 цього Кодексу.

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких не відноситься дана справа.

Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заява представника відповідача щодо розгляду справи у порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. До того ж, відповідачем не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі «Ахеn v. Germany» , рішення від 25.04.2002 р. « Varela Assalino contre le Portugal» ). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись ст.ст.12, 121, 243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін по справі №340/3630/20 - відмовити.

Заяву представника відповідача щодо розгляду справи у порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина