Рішення

від 23.10.2020 по справі 301/2532/19

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/2532/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2020 р. м. Іршава Іршавський районний суд Закарпатської області

В складі головуючої судді Даруда І.А.,

при секретарі Сатін Н.М.,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи : служби у справах дітей Іршавської РДА Урста І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Іршавської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , де третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з 14 лютого 2015 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року шлюб між ними було розірвано, а малолітнього сина залишено проживати з матір`ю. Крім того, зауважує, що 14 квітня 2017 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області присуджено стягувати з відповідача аліменти на її користь, вказане рішення ОСОБА_3 не виконує, аліменти не сплачує, а 28.02.2019 року взагалі подав до суду заяву про зменшення розміру аліментів.

Вказує, що з початку 2017 року і по теперішній час відповідач не бачив сина, та навіть жодного разу не цікавився про його здоров`я та розвиток.

Зазначає, що ОСОБА_3 не виконує елементарні батьківські обов`язки, жодної матеріальної допомоги на утримання сина не надає з початку 2017 року, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Дитина не отримує від батька жодного подарунку на день народження.

Вказує, що син проживає та зареєстрований разом з нею у АДРЕСА_1 та перебуває на повному її утриманні. У вказаній квартирі гарні житлові умови, вона обладнана всім необхідним для комфортного проживання, навчання та дозвілля сина.

Відповідач повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям, не відвідував і не відвідує сина вдома та в дитячому дошкільному закладі.

Дитина знаходиться на обліку у закладі охорони здоров`я за місцем її проживання, у зв`язку з чим всі планові огляди у лікарів та лікування у разі необхідності здійснюється виключно нею.

Всі витрати на дитину, у тому числі і додаткові, здійснює вона, відповідач у даному питанні брати участь відмовляється.

З вищевикладеного вбачається злісне безпричинне ухилення відповідачем від спілкування, піклування та виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого сина, тому просить суд позбавити відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом до участі у справі в якості третьої особи притягнуто службу у справах дітей Іршавської районної державної адміністрації.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві та просила такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання з`явилися, позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні таких, з мотивів викладених у відзиві (а.с.46-47).

Відповідач ОСОБА_3 додатково суду пояснив , що бажає приймати участь у вихованні сина , але позивачка перешкоджає в цьому , однак в орган опік і піклування для вирішення даного спору він не звертався . Вважає, що він буде піклуватися про дитину ОСОБА_3 .

Представник третьої особи служба у справах дітей Іршавської РДА Урста І.П. в судове засідання з`явилася, просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у висновку органу опіки і піклування Іршавської РДА, який в суді підтримує .

Представник третьої особи служби у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської РДА в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що знає відповідача ОСОБА_3 та позивачку ОСОБА_1 , які проживали разом і мають спільну дитину ОСОБА_3 . Він неодноразово бачив відповідача у нетверезому стані, який поводив себе аморально по відношенню до своєї сім`ї та оточуючих. В нього були проблеми з наркотичними засобами та алкогольними напоями. Після розлучення з позивачкою, відповідач проживав та працював поруч зі своєю дитиною, але не проявляв ніякої уваги та інтересу до сина.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що після розлучення позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 вона жодного разу не бачила, щоб батько приїжджав до свого сина чи десь з ним гуляв. Постійно бачила з дитиною тільки його маму, тобто позивачку або бабусю (маму позивачки). Син сторін ОСОБА_3 охайний, вихований, доглянутий. Свою дитину відповідач покинув ще у півторарічному віці, не цікавиться життям свого сина і не приймає участі у його вихованні.

Опитана в суді дитина ОСОБА_3 суду показав , що свого батька він не знає , оскільки останній ніколи з ним не спілкується , не приїжджає до нього , не дарує подарунки , хоча у нього недавно було день народження.

Заслухавши пояснення сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи служби у справах дітей Іршавської РДА Урста І.П., свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,опитавши дитину ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав:

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 14 лютого 2015 року, який 25 жовтня 2017 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області розірвано (а.с.10). Від даного шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9).

14 квітня 2017 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області присуджено стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання сина аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.11). Вказане рішення відповідач не виконував, аліменти не сплачував, а сплатив такі тільки після пред`явлення позивачкою даного позову до суду, що стверджується розрахунком заборгованості по сплаті аліментів від 05.11.2019 року (а.с.48).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.02.2020 року за позовом відповідача ОСОБА_3 зменшено розмір стягуваних аліментів на 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.98-101).

Згідно довідки про склад сім`ї від 10.07.2019 року № 2038 та акту обстеження житлових умов від 26.06.2019 року дитина проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , де створені всі належні умови проживання для дитини, (а.с. 12,13).

Син сторін ОСОБА_3 регулярно відвідує дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) Росинка , дитина доглянута та розвивається відповідно віку. Вихованням дитини займається мама, яка приділяє велику увагу всебічному розвитку дитини, цікавиться навчально-виховним процесом, постійно відвідує батьківські збори. За садочок оплата проводиться вчасно. Батько дитини не бере участі у її вихованні, не відвідує батьківські збори, не спілкується з вихователями, не забирає дитину додому, що стверджується довідкою виданою ДНЗ № 640 від 25.03.2018 року (а.с.17).

Відповідно до характеристики, складеної директором ТОВ Щивець від 10.07.2019 року, ОСОБА_1 за час роботи проявила себе як дисциплінований працівник, надійний помічник керівника і кваліфікований фахівець. (а.с.14). Також має постійне місце роботи та джерело доходу, що стверджується довідкою від 14.03.2019 року № 02, виданою ТОВ Щивець (а.с.16).

Згідно висновку органу опіки і піклування від 17.01.2020 № 07-21/184 щодо визначення доцільності позбавлення батьківських прав батька - гр. ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що відповідач ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток малолітньої дитини ОСОБА_3 , його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому орган опіки і піклування вважає за доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 64-65).

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування Іршавської РДА від 26.02.2020 № 02-33/336 про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки такий є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини, складений за відсутності ОСОБА_1 , за відсутністю характеристик ОСОБА_3 , без обстеження умов проживання дитини та батьків (а.с.88), а як пояснила в суді представник служби у справах дітей Іршавської РДА Урста І.П. даний висновок був складений виходячи із співбесіди відповідача ОСОБА_3 , який виявив бажання доглядати та приймати участь у вихованні дитини.

Крім того , суд приймає до уваги вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.08.2017 року , яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України (а.с. 67-68) , оскільким такий узгоджується з поясненнями позивачки та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про неадекватну поведінку відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Частиною 7 ст. 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч.1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною 2 ст.157 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Згідно з приписами п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Роз`яснюючи вищевказані законодавчі положення, Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді прав про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав (п. 16) зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів.

Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України і з`ясовує, які безсумнівні докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини за нормами ст.141,150,157 СК України, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов`язками.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, проаналізувавши фактичні взаємини сторін та ставлення ОСОБА_3 до своєї малолітньої дитини, враховуючи факт доведеності позивачем винної поведінки відповідача щодо свідомого нехтування своїми обов`язками з приводу виховання дитини, що також стверджується правовою позицією, яка висвітлена у висновку органу опіки та піклуванняКиєво-Святошинської районної державної адміністрації, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, за відсутності доказів протилежного, суд дійшов переконання, що відповідачаОСОБА_3 слід позбавити батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу відповідача ОСОБА_3 на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, суд зобов`язаний перевірити, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановити рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України

Крім цього, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн..

Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 7, 150, 155, 157, 164, 165, 166, 180, 181, 184 Сімейного Кодексу України, суд,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Позбавити відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2020 року.

Суддя : І. А. Даруда