Рішення
від 23.10.2020 по справі 522/19320/18
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/19320/18

Провадження №2/522/673/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Бойко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення середнього заробітку за період з 01.08.2017 року по 16.11.2017 року та компенсацію втрат частини заробітної плати за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до Науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просить стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за період з 01.08.2017 року по 16.11.2017 року та компенсацію втрат частини заробітної плати за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року у сумі 15443,12 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі наказу директора НВФ Екофарм від 16.01.2017 року №2-К ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду керівника групи постачання.

Проте, наказом НВФ Екофарм від 27.02.2017 року № 6/02-17 Про посилення безпеки виробничих приміщень , ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 28.02.2017 року, а наказом директора НВФ Екофарм від 21.03.2017 року № 6-К ОСОБА_1 звільнено з посади керівника групи постачання з 21.03.2017 року.

Пізніше, наказом НВФ Екофарм від 31.07.2017 року № 16-К, скасовано наказ від 21.03.2017 року № 6-К про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на роботі з 21.03.2017 року та допущено до роботи з 01.08.2017 року. Однак наказ від 31.07.2017 року № 16-К фактично виконаним не був, а згодом Наказом директора НВФ Екофарм від 16.11.2017 року №27-к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника групи постачання з 16.11.2017 року у зв`язку з прогулом без поважних причин.

Накази щодо свого відсторонення та звільнення позивач вважає незаконними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року позов ОСОБА_1 до НВФ Екофарм у вказаній частині позовних вимог виділено в самостійне провадження.

Ухвалою від 07.11.2018 року справа за позовом ОСОБА_1 до Науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення середнього заробітку за період з 01.08.2017 року по 16.11.2017 року та компенсацію втрат частини заробітної плати за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року прийнята до розгляду та зупинена провадженням до набрання законної сили рішенням у справі №522/10147/18 за позовом ОСОБА_1 до Науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю про визнання незаконним наказу по звільнення, поновлення на роботі, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 04.09.2020 року поновлено провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 23 жовтня 2020 року .

Учасники справи у судове засідання призначене на 23.10.2020 року не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з повторною неявкою відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу директора Науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю від 16.01.2017 року №2-К, ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду керівника групи постачання.

Наказом НВФ Екофарм від 27.02.2017 року № 6/02-17 Про посилення безпеки виробничих приміщень , ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 28.02.2017 року.

Наказом директора НВФ Екофарм від 21.03.2017 року № 6-К ОСОБА_1 звільнено з посади керівника групи постачання з 21.03.2017 року, проте пізніше, наказом НВФ Екофарм від 31.07.2017 року № 16-К, скасовано наказ від 21.03.2017 року № 6-К про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на роботі з 21.03.2017 року та допущено до роботи з 01.08.2017 року.

Наказом директора НВФ Екофарм від 16.11.2017 року №27-к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника групи постачання з 16.11.2017 року у зв`язку з прогулом без поважних причин.

Позивач вважає накази про відсторонення та звільнення незаконним і з цих підстав звертається до суду з даним позовом про стягнення середнього заробітку за період з 01.08.2017 року по 16.11.2017 року та компенсацію втрат частини заробітної плати за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року у сумі 15443,12 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

На переконання суду, в даному випадку, для визначення характеру правовідносин між сторонами, позивач мав спочатку довести наявність факту неправомірності припинення його трудових відносин з відповідачем.

Однак, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.09.2018 року по справі № 522/10147/18, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30.07.2020 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Науково-виробничої фірми Екофарм Товариство з обмеженою відповідальністю про, зокрема, визнання незаконним наказу про звільнення від 16.11.2017 року № 27-К Про звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Даним рішенням суду встановлено той факт, що ОСОБА_1 нарахована та виплачена заробітна плата за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року. При цьому, будь-яких доказів того, що вказана заробітна плата в сумі 15443,12 грн. позивачеві виплачена не була, суду не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації втрат частини заробітної плати за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року у сумі 15443,12 грн. не обгрунтованими, не доведеними, а тому залишає їх без задоволення.

Також, вказаним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.09.2018 року по справі № 522/10147/18 встановлено як правомірність самого Наказу НВФ Екорфарм від 16.11.2017 року № 27-К Про звільнення ОСОБА_1 , так і наявність підстав такого звільнення, а саме: відсутність ОСОБА_1 на робочому місці після його поновлення на роботі Наказом №16-К від 31.07.2017 року і по 16.11.2017 року, тобто по час прийняття Наказу НВФ Екорфарм від 16.11.2017 року № 27-К Про звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки вказаним рішенням суду встановлено відсутність поважності причин не виходу ОСОБА_1 на роботу після свого поновлення з 31.07.2017 року, та підтверджено законність Наказу НВФ Екорфарм від 16.11.2017 року № 27-К Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з прогулом, то підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2017 року по 16.11.2017 року відсутні, а відтак, суд залишає без задоволення вимоги ОСОБА_1 у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Науково-виробничої фірми Екофарм Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 21032903, адреса: 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, 11- А , кв. 6) про стягнення середнього заробітку за період з 01.08.2017 року по 16.11.2017 року та компенсацію втрат частини заробітної плати за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року - залишити без задоволення .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 28.10.2020 року.

Суддя В.Я.Бондар

СудПриморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення23.10.2020
Оприлюднено29.10.2020
Номер документу92479854
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —522/19320/18

Рішення від 23.10.2020

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Бондар В. Я.

Ухвала від 04.09.2020

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Бондар В. Я.

Ухвала від 07.11.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Бондар В. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні