Рішення

від 26.10.2020 по справі 640/19749/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/19749/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг доТовариства з обмеженою відповідальністю КРББ про стягнення штрафу у сумі 17 000 грн., ВСТАНОВИВ:

16.10.2019 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КРББ (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРББ до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету , код бюджетної класифікації за доходами 21081100 Адміністративні штрафи та санкції , символ звітності 106) штраф у сумі 17 000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку; суть порушення, допущеного ТОВ КРББ полягає у тому, що останнім не надано звітні дані за І квартал 2019 року, чим порушено вимоги пп. 1 п. 2 та пп. 2 п. 4 розділу ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 № 3840; 31.05.2019 Нацкомфінпослуг (вих. № 3969/16-8) акт про правопорушення було в установленому порядку направлено на адресу ТОВ КРББ , що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення № 0100108798887; оскільки у разі несплати штрафу особою у добровільному порядку він стягується у судовому порядку, Нацкомфінпослуг змушена звертатися до суду з позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

21.10.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19749/19 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Зазначеною ухвалою було запропоновано відповідачу подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали відзив на позовну заяву, проте, відповідач своє право на подачу відзиву не реалізував; докази отримання ТОВ КРББ ухвали про відкриття провадження у справі від 21.10.2019 у матеріалах справи відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю КРББ є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність в сфері послуг фінансового лізингу.

Актом про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю КРББ на ринку фінансових послуг, від 31.05.2019 № 847/16-2/13 встановлено, що останнім не надано звітні дані за І квартал 2019 року, що свідчить про порушення Товариством вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме пп. 1 п. 2, пп. 2 п. 4 розділу ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 26.09.2017 № 3840.

21.06.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг винесено постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг № 476/847/16-2/13-П, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю КРББ штрафну санкцію у сумі 17 000, 00 грн. та надано строк для добровільної сплати до 12.07.2019.

Акт про правопорушення та постанова про застосування штрафної санкції на ринках фінансових послуг були направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (підтверджується витягом з ЄДР від 10.10.2019).

В свою чергу, відповідач постанову 476/847/16-2/13-П від 21.06.2019 про застосування штрафної санкції на ринках фінансових послуг не оскаржував, у добровільному порядку штраф не сплатив, у зв`язку з чим, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 21 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг визначено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070/2011 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Так, відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23.11.2011 № 1070/2011, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до п. 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23.11.2011 № 1070/2011, Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 № 2319 було затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.

Вказане Положення розроблене з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.

Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Відповідно до п. 1.3 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 № 2319, метою цього Положення є врегулювання правовідносин, пов`язаних із: складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги; застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; захистом прав учасників ринків фінансових послуг під час застосування Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; оскарженням рішень Нацкомфінпослуг або уповноважених осіб Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу.

Відповідно до п. п. 10, 11, 12 ч. 1 ст. 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв`язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Зазначені положення кореспондуються із п. п. 1.4, 1.5 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 № 2319.

Таким чином, позивач у справі є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг регламентовано Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Як вбачається згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.10.2019, видами діяльності ТОВ КРББ є: 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у. (основний); 64.19 Інші види грошового посередництва; 64.91 Фінансовий лізинг; 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно інформації з комплексної системи Національного банку України (https://kis.bank.gov.ua) ТОВ КРББ є фінансовою компанією.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа зобов`язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Правила складання та подання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, інформація про які внесена до Державного реєстру фінансових установ, та юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України або Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, можливість надавати послуги з фінансового лізингу, до Нацкомфінпослуг, загальні вимоги до заповнення форм звітних даних та строки їх подання встановлено Порядком надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженим розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 № 3840.

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 № 3840, фінансові компанії (крім фінансових компаній - управителів та фінансових компаній - адміністраторів), фінансові установи - юридичні особи публічного права та довірчі товариства подають до Нацкомфінпослуг такі види звітності, зокрема, квартальну.

Відповідно до пп. 2 п. 4 розділу ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 № 3840, звітність, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг у такі терміни: квартальну та річну - у терміни, визначені пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

Відповідно до п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що фінансові компанії зобов`язані подавати до Нацкомфінпослуг квартальну фінансову звітність у термін не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Оскільки звітним кварталом у межах розгляду цієї справи є І квартал 2019 року, то строк подачі звітності до 25.04.2019.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.

Штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Так, як вбачається з матеріалів справи, постанова Нацкомфінпослуг від 21.06.2019 № 476/847/16-2/13-П у судовому порядку не оскаржувалась, докази щодо сплати штрафних санкцій у добровільному порядку у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що постанова про застосування штрафних санкцій від 21.06.2019 № 476/847/16-2/13-П прийнята уповноваженим на те органом з дотриманням вимог законодавства, у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржена, а фінансові санкції не сплачені, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на все вищевикладене, суд принагідно акцентує увагу на тому, що відповідачем не надано жодних доказів покликаних спростувати твердження позивача, зокрема, таких, які підтверджуватимуть факт подачі фінансової звітності до Нацкомфінпослуг за І квартал 2019 року або про сплату штрафних санкцій відповідно до постанови від 21.06.2019 № 476/847/16-2/13-П.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Нацкомфінпослуг підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРББ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, ідентифікаційний код 36538808) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету , код бюджетної класифікації за доходами 21081100 Адміністративні штрафи та санкції , символ звітності 106) штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко