Рішення

від 26.10.2020 по справі 640/19048/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 жовтня 2020 року справа №640/19048/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) доТовариства з обмеженою відповідальністю ЛІЗІНГКОМ (далі по тексту - відповідач, ТОВ ЛІЗІНГКОМ ) прозастосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, будівель та споруд ТОВ ЛІЗІНГКОМ , яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Милославська, 10-А в Деснянському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення, закриття всіх виходів (із накладенням печаток) на вхідні двері В С Т А Н О В И В:

ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що під час проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: вулиця Милославська, 10-А в Деснянському районі міста Києва, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, будівель та споруд ТОВ ЛІЗІНГКОМ шляхом знеструмлення, закриття всіх виходів (із накладенням печаток) на вхідні двері.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/19048/19 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у письмовому відзиві на адміністративний позов та додаткових поясненнях зазначив, що більша частина порушень відповідачем усунена, за наслідками чого ТОВ ЛІЗІНГКОМ звернулось до позивача із проханням провести перевірку для встановлення факту усунених порушень; при цьому відповідачем зазначено, що невиконаними залишились 5 порушень, які є триваючими (укладення договорів), а тому потребують додаткового часу для їх усунення.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

На підставі наказу від 11 червня 2019 року №449 Про проведення позапланових перевірок та посвідчення на проведення перевірки від 01 липня 2019 року №4984 посадовою особою ГУ ДСНС у м. Києві у період з 08 липня 2019 року по 19 липня 2019 року проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 19 липня 2019 року №29/584 (далі по тексту - акт перевірки №29/584).

З акта перевірки №29/584 убачається, що ГУ ДСНС у м. Києві виявило наступні порушення ТОВ ЛІЗІНГКОМ вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - Правила), Кодексу цивільного захисту України:

- у приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8, глава 1, Розділ ІV Правил);

- допускається захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (коридори та виходи до сходових клітин на 2 поверсі, виходи з приміщень спортклубу на 3 поверсі) (пункт 2.37, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- двері на шляхах евакуації, на 2 та 3 поверхах, замикаються на замки, що важко відчиняються з середини (пункт 2.37, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- електрощити, групові електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значення номінального струму апарату захисту (плавної ставки) (пункт 1.16, глава 1, Розділ ІV Правил);

- клас вогнестійкості проходок електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції, з нормованим класом вогнестійкості, менше ніж нормована межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій за ознаками ЕІ (пункт 2.4, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- на сходовій клітині влаштований металевий пандус (пункт 2.23, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- відсутній блискавкозахист будівлі (пункт 1.21, глава 1, Розділ ІV Правил);

- на шляхах евакуації в об`ємах сходових клітин влаштовані торгівельні місця (пункт 2.37, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- двері на шляхах евакуації на 3 поверсі зі спортклубу відчиняються не в напрямку виходу з приміщення (пункт 2.27, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- не проведено розрахунки (з врахуванням реконструкцій, перепланувань, зміни функціонального призначення, тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования (пункт 2.33, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- проведено реконструкцію приміщень 3-го поверху без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (пункт 21, Розділ ІІІ Правил);

- система автоматичної пожежної сигналізації утримується в не працездатному стані (пункт 1.1, глава 1, Розділ V Правил);

- простори за підвісними стелями не обладнано сповіщувачами, в порушення ДБН В 2.5.56-2014, пункту 13.2 таблиця А2 (пункт 1.2 глава 1, Розділ V Правил);

- пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (пункт 2.2, глава 1, Розділ V Правил);

- двері на шляхах евакуації з 2-го поверху виконані менше 2,0 м, в порушення ДБН В.1.1-7:2015 пункт 7.2.7 (пункт 2.27, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметру, стволом та важелем для полегшення відкривання вентиля (підпункт 3 пункт 2.2, глава 2, Розділ V Правил);

- посадові особи не пройшли навчання та перевірку з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 (пункт 16, Розділ ІІ Правил);

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76 (пункт 8, Розділ ІІ Правил);

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах складських приміщень та приміщень електрощитових, вентиляційних камерах, дверей електрощитових, вихід на покрівлю (пункт 2.3, глава 2, Розділ ІІІ, пункт 6.1 таблиця 2,3 Правил);

- в об`ємах сходових клітин допускається улаштування приміщень, комор (пункт 2.37, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- на шляхах евакуації та виходах, влаштовано підйомні ролети (пункт 2.37, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- не надано підтвердження того, що килимове покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 (приміщення спортклубу) та більше осіб, сходової клітини між другим та третім поверхом, яка веде до рецепції спортклубу, є помірно небезпечним щодо токсичності продуктів горіння, має помірну димоутворювальну здатність та відповідає групам поширення полум`я РП1, РП2 (пункт 2.28, глава 2, Розділ ІІІ Правил);

- початок використання суб`єктами господарювання орендованих приміщень здійснюється без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (абзац перший пункту 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України);

- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам технічної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України);

- працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено (пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України);

- не розроблено організаційно-розпорядчих документів щодо забезпечення техногенної безпеки та не організовано навчання працівників діями у надзвичайних ситуаціях (абзаци третій, п`ятий пункту 2 розділу ІІІ Правил; пункти 3, 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України);

- відсутній договір на обслуговування системи протипожежного захисту (пункт 1.4, глава 1, Розділ V Правил);

- відсутні акти відповідності системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення, локальне пожежогасіння, підпору повітря) (пункт 1.4, глава 1, Розділ V Правил);

- евакуаційний вихід з 3-го поверху веде через спортивний зал (пункт 2.37, глава 2 Розділ ІІІ Правил).

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) .

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пункту 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

У відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріали справи підтверджують, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, Деснянським районним управлінням ГУ ДСНС у місті Києві складено відповідний акт від 24 вересня 2020 року №255, яким встановлено відсутність порушень ТОВ ЛІЗІНГКОМ вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні, Кодексу цивільного захисту України.

Наведене підтверджує, що відповідач здійснив заходи щодо усунення виявлених порушень, зважаючи на що суд не вбачає реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18 вересня 2018 року.

Таким чином, на момент вирішення спору відповідачем усунуто порушення вимог пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки та стали підставою для звернення ГУ ДСНС України в м. Києві до суду щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що позов про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, будівель та споруд ТОВ ЛІЗІНГКОМ , яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Милославська, 10-А в Деснянському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155);

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІЗІНГКОМ (02097, м. Київ, вул. Милославська, 10-А; ідентифікаційний код 38096218).

Суддя В.А. Кузьменко