Постанова

від 20.10.2020 по справі 280/1846/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1846/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 ( суддя першої інстанції Калашник Ю.В.) в адміністративній справі №280/1846/20 за позовом Фермерського господарства "Леся" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Леся» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому позивач просив:

визнати протиправною відмову відповідача, що надана листом від 04 березня 2020 року за №14602/10/08-01-51-04, з питання застосування Фермерським господарством «Леся» (ЄДРПОУ 20504760) спрощеної системи оподаткування, як платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році;

зобов`язати відповідача включити Фермерське господарство «Леся» (ЄДРПОУ 20504760) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2020 році, про що видати відповідну довідку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.02.2020 позивач через центр надання послуг звернувся до відповідача для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2020 році, проте відповідач листом від 04.03.2020 відмовив позивачу у підтвердженні такого статусу з підстав наявності станом на 01.01.2020 податкового боргу з ПДВ в сумі 17 гривень. Позивач таку відмову вважає протиправною та вказує, що на виконання приписів Податкового кодекс України позивачем подано до контролюючого органу: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника, податкові декларації платника податку четвертої групи, відомості про наявність земельних ділянок. Відповідно до Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Позивач автоматично з 01 січня 2020 року набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, а тому рішення, оформлене листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.03.2020 №14602/10/08-01-51-04 «Про відмову в статусі єдиного податку четвертої групи» є незаконним. Відмова відповідача у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1 статті 291 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України є незаконною, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого є податковий борг станом на 01 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосується підтвердження статусу такого платника. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в частині задоволених позовних вимог.

Позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, рішення суд першої інстанції залишити без змін.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи встановлено, що Позивачем у 2018 та у 2019 роках підтверджений статус платника єдиного податку четвертої групи, оскільки задекларована частка сільськогосподарського товаровиробництва перевищує 75% (а.с.27-28).

Позивач 06.02.2020 надав за допомогою комп`ютерної програми для електронної подачі звітів М.Е.Dос до відповідача документи (а.с.6-24), а саме:

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника;

податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок;

податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок;

податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок.

Вказані документи отримані відповідачем 06.02.2020, про що свідчать квитанції (а.с.8-24).

24.02.2020 позивач листом №16 звернувся до відповідача із проханням підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 (а.с.25).

Листом від 04.03.2020 №14602/10/08-01-51-04 «Про відмову в статусі платника єдиного податку четвертої групи» відповідач відмовив позивачу у підтверджені статусу з підстав наявності податкового боргу у розмірі 17 грн. з ПДВ (а.с.5).

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходи з того, що позивач з 01 січня 2017 року автоматично став платником єдиного податку четвертої групи, тому вимоги підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України щодо відмови в такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований статтею 299 Податкового кодексу України, згідно з пунктом 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За правилами пункту 299.2 статті 299 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

У справі, що розглядається, встановлено, що позивач з 01 січня 2018 року набув статус платника єдиного податку четвертої групи.

Відтак, звертаючись у лютому 2020 року із відповідним переліком документів до відповідача, позивач не вчиняв дій, спрямованих на перехід на спрощену систему оподаткування, а здійснював щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку.

Посилання ГУ ДПС у Запорізькій області на наявність у позивача податкового боргу як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України колегія вважає не обґрунтованими, оскільки положення зазначеної норми встановлюють умови, за яких суб`єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій апелянт не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в адміністративній справі №280/1846/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.10.2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва