Постанова

від 27.10.2020 по справі 640/17913/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17913/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2020 року, суддя Патратій О.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2019 року № 0005661401, № 0005671401, № 0005681401.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем з порушенням вимог чинного податкового законодавства України прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначив, що проведене за результатами перевірки зменшення витрат та зменшення податкового кредиту ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Офіс великих платників податків Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі направлень № 467, 468, 469, 470, 471, 591 та на наказу від 17.05.2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який с його невід`ємною частиною).

За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р. (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення:

1) пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vi із змінами та доповненнями, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 428 357 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2019 - на суму 428 357 грн.

2) п. 198.3, 198.5, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl із змінами та доповненнями, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 15 721 168 грн.. в тому числі по періодах: грудень 2018 - на суму 6 785 550 грн.. січень 2019- на суму 2 121 154 грн., лютий 2019 - на суму 6 814 464 грн.

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 974 667 грн.. в тому числі по періодах: березень 2019 - на суму 974 667 грн.

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасна реєстрація платником податків - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідальність за вказане порушення передбачена п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

3) п. 119.2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-У1 із змінами та доповненнями: подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями, з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

04 вересня 2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0005661401, яким позивачу було збільшене грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 642 536,00 грн, у тому числі 428 357,00 грн за основним платежем та 214 179,00 грн штрафних санкцій.

04 вересня 2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0005671401, яким позивачу було збільшене грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість, а саме було збільшено суму грошового зобов`язання на суму 23 581 752,00 грн, в тому числі 15 721 168,00 грн за основним платежем та 7 860 584,00 грн штрафних санкцій.

Також, 04 вересня 2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0005681401, яким позивачу було зменшено розмір від`ємного значення суми податкову на додану вартість на суму 974 667,00 грн за декларацією № 9077322330 від 18.04.2019 року за березень 2019 року.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями контролюючого органу, вважаючи їх протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 86.1, п. 86.3 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок № 727).

Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу II Порядку №727 до підписання акта (довідки) документальної перевірки враховуються пояснення (у разі наявності), надані посадовими особами платника податків або його законними представниками під час перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок (п.2 розділу V Порядку).

Як вбачається з акту про результати документальної планової виїзної перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019 р., перевірка проводилась: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 .

Проте, як свідчать матеріали справи, акт перевірки не підписаний ревізором ОСОБА_7 Замість його підпису зроблено відмітку, що дана посадова особа перебуває у відпустці.

В суді першої інстанції допитаний в судовому засіданні 02.06.2020 року свідок - ОСОБА_1 , яка є головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків Державної податкової служби, підтвердила, що головний державний ревізор ОСОБА_7 дійсно приймала участь під час проведення перевірки TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд", проте Акт перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019 року не підписала з причин перебування у відпустці.

На підтвердження цього надано витяг з наказу № 586-в від 02.07.2019 року Офісу великих платників податків Державної податкової служби, відповідно до якого головний державний ревізор ОСОБА_7 перебувала у відпустці з 15.07.2019 року по 18.07.2019 року.

Разом з тим, наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 затверджено Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (надалі ДСТУ 4163-2003) які поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, та підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій), а також установлює склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Згідно з п.4.4 ДТСУ 4163-2003 документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Крім того, відповідно до пп. 4.1.7 п.4.1 ДСТУ 2732:2004 підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Разом з тим, абзацом 28 пункту 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 року №1000/5 Міністерства юстиції України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 року за №736/27181 визначено, що реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

Абзацом 30 пункту 2 цих Правил визначено, що службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в Акті № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019 року, складеному за наслідками перевірки ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт Лтд", відсутній підпис головного державного ревізора-інспектора Офісу великих платників податків Державної податкової служби - ОСОБА_7 та наявна відмітка про перебування його у відпустці на час складення даного акта.

Таким чинном, суд першої інстанції вірно зазначив, що акт перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом, оскільки у ньому відсутній підписів посадової особи контролюючого органу, яка її проводили.

Отже, вказаний акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а тому позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі № 826/16217/17.

Щодо порушень, встановлених податковим органом в ході перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Податкового кодексу України, що були чинними на час здійснення господарської діяльності позивачем у перевіряємий період витрати підприємства були визначені, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Інші витрати за загальними правилами визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 ПК). До складу інших витрат, зокрема, відносились витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) (пп.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України було визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З 01.01.2017 року Податковий кодекс України набув змін.

Податковим кодексом України у новій редакції визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу(п.135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України у новій редакції визначено, що фінансовий результат до оподаткування: збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зменшується на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Положеннями ст.185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України, пунктом 200.1 якої визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Таким чином, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у будь-яких попередніх податкових періодах, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами і доповненнями) (в редакції від 25.06.2016 року, чинній на час здійснення правочину) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також, відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону №996-XIV вказує, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру; господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як убачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток і відповідно застосування штрафних санкцій з цих податків стали господарські операції по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Оптімал Трейдінг" та ТОВ "Овруч Стоун".

Щодо правовідносин з ТОВ "Оптімал Трейдінг" в акті перевірки зазначено, що за сукупністю викладених фактів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" із ТОВ "Оптімал Трейдінг" за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що фактично TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з TOB "Оптімал Трейдінг", а тому, на думку відповідача, встановлене порушення TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" вимог пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, призвело до завищення витрат на збут та до зменшення фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року у розмірі 2 379 760 грн.

Щодо правовідносин з ТОВ "Овруч Стоун" в Акті перевірки зазначено, що TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" укладало договори купівлі-продажу кварцитової продукції (щебню) з ТОВ "Овруч Стоун" (код ЄДРПОУ 38335496), на який перераховуються грошові кошти в якості передоплат за щебінь, який в подальшому не поставляється на TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд", а кошти, отримані в якості переоплат не повернуті на адресу останнього. В результаті зазначених операцій, фінансові ресурси TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" направляються не на розвиток діяльності підприємства, як того передбачає ділова мета ведення господарської діяльності, що зазначена в статуті підприємства, а виводяться на інше підприємство з метою його становлення та розвитку фінансово-господарської діяльності.

В ході перевірки податковим органом встановлено факти отримання необґрунтованої податкової вигоди шляхом створення штучної ситуації, направленої на ухилення від сплати податку на додану вартість, а саме: шляхом проведення операцій, які не обумовлені розумними економічними причинами та цілями ділового характеру та направлені лише на виведення коштів без можливості отримання активів чи повернення таких коштів під контроль TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд".

Таким чином в результаті перевірки податковий орган дійшов висновку, що первинні документи по взаємовідносинах позивавча з його контрагенати складені всупереч вимогам діючого законодавства, а тому не підтверджують реальність господарських операцій між ними.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" за КВЕД, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 82.92 Пакування; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Як вбачається з матеріалів справи, у період що перевірявся позивач мав господарські відносини із ТОВ "Оптімал Трейдінг".

17.11.2017 року між ТОВ "Оптімал Трейдінг" (постачальник) та TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" (покупець) було укладено договір поставки № 171117-2. На умовах даного договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві нафтопродукти (надалі іменується Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування, вартість, одиниця виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних. Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах та у строки погоджені сторонами. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі товару Покупцю. Підтвердженням передачі (поставки) товару є підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до копій первинних документів, досліджених судом в ході розгляду справи, встановлено, що виконання договору підтверджується видатковими накладними від 31.01.2019 №94, від 23.01.2019 №99, від 23.01.2019 №100, від 23.01.2019 №101, від 23.01.2019 №102, від 31.01.2019 №112, виписками з банківського рахунку на підтвердження оплати за поставлене дизельне пальне Євро 5.

Транспортування дизельного пального підтверджується товарно-транспортними накладними: ТТН №23011/2 від 23.01.2019; ТТН№ 23011/3 від 23.01.2019; ТТН №23011/4 від 23.01.2019; ТТН №23011/5 від 23.01.2019; ТТН №13021/2 віді3.02.2019;ТТН №13021/15 від 13.02.2019; ТТН №13021/14 від 13.02.2019; ТТН №13021/13 відІЗ.02.2019; ТТН №13021/7 відІЗ.02.2019; ТТН №14021/2 від14.02.2019; ТТН №14021/2 від 14.02.2019; ТТН №20032/7 від 20.03.2019; ТТН №20031/2 від 20.03.2019; ТТН №20032/2 від 20.03.2019; ТТН №20031/3 від 20.03.2019; ТТН №20031/4 від 20.03.2019; ТТН №20031/5 від 20.03.2019; ТТН №20031/7 від 20.03.2019; ТТН №20032/7 від 20.03.2019; ТТН №20032/5 від 20.03.2019; ТТН №20031/11 від 20.03.2019; ТТН №20032/3 від 20.03.2019; ТТН №20031/12 від 20.03.2019; ТТН №20031/14 від 20.03.2019; ТТН №20031/15 від 20.03.2019; ТТН №21031/2 від 21.03.2019; ТТН №21031/2 від 21.03.2019; ТТН №21031/3 від 21.03.2019; ТТН №21032/3 від 21.03.2019; ТТН №21033/3 від 21.03.2019; ТТН №21031/4 від 21.03.2019; ТТН №21032/4 від 21.03.2019; ТТН №06021/7 від 06.02.2019; ТТН №06021/14 від 06.02.2019; ТТН №06021/15 від 06.02.2019; ТТН №06021/13 від 06.02.2019; ТТН №06021/12 від 06.02.2019; ТТН №08021/7 від 08.02.2019; ТТН №08021/5 від 08.02.2019; ТТН №08021/13 від 08.02.2019; ТТН №07021/13 від 07.02.2019; ТТН №07021/13 від 07.02.2019; ТТН №07021/14 від 07.02.2019; ТТН №07021/15 від 07.02.2019; ТТН №07021/12 від 07.02.2019; ТТН №07021/7 від 07.02.2019; ТТН №01041/7 від 01.04.2019; ТТН №01041/9 від 01.04.2019; ТТН №01041/5 від 01.04.2019; ТТН №01041/12 від 01.04.2019; ТТН №01041/15 від 01.04.2019; ТТН №03041/4 від 03.04.2019; ТТН №03041/5 від 03.04.2019; ТТН №03041/7 від 03.04.2019; ТТН №03041/13 від 03.04.2019; ТТН №03041/9 від 03.04.2019; ТТН №03041/12 від 03.04.2019; ТТН №03041/15 від 03.04.2019; ТТН №03041/14 від 03.04.2019; ТТН №04041/2 від 04.04.2019; ТТН №04041/3 від 04.04.2019; ТТН №04041/13 від 04.04.2019; ТТН №04041/4 від 04.04.2019; ТТН №04041/5 від 04.04.2019; ТТН №04041/7 від 04.04.2019; ТТН №30051/2 від 30.05.2019; ТТН №30052/2 від 30.05.2019; ТТН №30051/3 від 30.05.2019; ТТН №30052/3 від 30.05.2019; ТТН №26051/2 від 26.05.2019; ТТН №26051/2 від 26.05.2019; ТТН №26052/2 від 26.05.2019; ТТН №26051/3 від 26.05.2019; ТТН №26051/5 від 26.05.2019; ТТН №26051/7 від 26.05.2019; ТТН №26051/8 від 26,05,2019; ТТН №26051/11 від 26.05.2019; ТТН №26051/12 від 26.05.2019; ТТН №26051/15 від 26.05.2019.

Придбане позивачем дизельне пальне Євро 5 надходило на склади підприємства та зливалось у резервуари для зберігання пального, в подальшому використовувалось у власній господарській діяльності, для заправки власного та орендованого транспорту - 76 одиниць автомобільного та спеціального транспорту, а також 5 тепловозів.

Судом також встановлено, що відповідач в Акті перевірки не заперечує щодо наявності у позивача всіх належно оформлених первинних документів у взаємовідносинах з TOB "Оптімал Трейдінг", які підтверджують його право на формування податкового кредиту, всі вони містять необхідні реквізити, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто є первинними документами у розумінні цього Закону. Актом не заперечується, що виписані TOB "Оптімал Трейдінг" податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України, й на момент їх складення TOB "Оптімал Трейдінг" був зареєстрований у якості юридичної особи та платника ПДВ.

Отже, відповідач в Акті перевірки не ставить під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначає про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства.

Судом встановлено, що відповідач проведеною перевіркою встановив наступні обставини:

- неможливість реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, а саме: оприбуткування дизельного палива відбулося раніше, ніж перевезення (фактичне надходження палива);

- неможливість використання в господарській діяльності, а саме: відсутність перевезення;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю складських приміщень, а саме: відсутність резервуарів для паливно-мастильних матеріалів на орендованих складських приміщеннях; неможливість зберігання паливно-мастильних матеріалів у зв`язку з відсутністю резервуарів".

З цього приводу суд зазначає, що згідно зазначеного вище Договору поставки № 171117-2 поставка товару за цим договором здійснюється на умовах та у строки погоджені сторонами. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі товару Покупцю. Підтвердженням передачі (поставки) товару є підписання сторонами видаткової накладної.

Постачальник, відповідно до положень ст.667 ЦК України зберігає товар протягом строку не менше як три місяці з дати поставки партії товару, якщо це погоджено сторонами в замовленні на окрему партію товару, та здійснює відвантаження партії товару Покупцю на підставі заявки Покупця.

Виконання договору підтверджується видатковими накладними від 31.01.2019 №94, від 23.01.2019 №99, від 23.01.2019 №100, від 23.01.2019 №101, від 23.01.2019 №102, від 31.01.2019 №112.

Відповідач в акті перевірки або відзиві на позовну заяву не навів зауважень до правильності оформлення видаткових накладних.

Отже, відповідно до норм діючого законодавства України та положень Договору поставки №171117-2 від 17.11.2017 право власності на товар (дизельне пальне Євро 5) перейшло від TOB "Оптімал Трейдінг" до позивача в момент підписання видаткових накладних, тобто дата видаткової накладної збігається з датою набуття права власності на товар Позивачем.

Таким чином, оприбуткування позивачем дизельного пального Євро 5, отриманого від TOB "Оптімал Трейдінг" за Договором поставки №171117-2 від 17.11.2017, датою, яка збігається з датою видаткової накладної, є законним.

Відносно відсутності перевезення та відсутності резервуарів слід зазначити, що відповідач в акті перевірки та відзиві на позовну заяву підтверджує наявність товарно- транспортних накладних, В Акті перевірки також визначені місцезнаходження та перелік майна, отриманого TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" у тимчасове користування, у т.ч. резервуарів, призначених для зберігання рідких добрив (арк.10-12 Акту перевірки).

Товарно-транспортні накладні, що підтверджують переміщення дизельного палива, придбаного у TOB "Оптімал Трейдінг" на підставі Договору поставки № 171117-2 від 17.11.2017 мають обов`язкові реквізити, встановлені п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На переконання суду, реквізити, відсутні в товарно-транспортних накладних (арк. 8 Акту перевірки) не визначені як обов`язкові реквізити первинних документів, при цьому згідно п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За наведених обставин суд приходить до наступних висновків:

- документально підтверджується, що ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн. був включений TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" до складу податкового кредиту у січні 2019 за датами отримання від TOB "Оптімал Трейдінг" придбаних товарів або їх оплати, що відповідає вимогам п. 198.2. ст. 198 ПК України;

- ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн., включений TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" до складу податкового кредиту січні 2019 підтверджений податковими накладними, складеними постачальником TOB "Оптімал Трейдінг" за встановленою формою, що відповідає вимогам п.198.6. ст. 198, п.п. п.201.1, 201.4, 201.10. ст. 201 ПК України, п.п. 1, 5 Порядку заповнення податкової накладної;

- у податкових накладних, складених TOB "Оптімал Трейдінг", на підставі яких TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" включено до складу податкового кредиту у січні 2019 ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн. зазначені обов`язкові реквізити, встановлені законодавством, що відповідає вимогам п.201.1 ст.201 ПК України;

- податкові накладні, на підставі яких TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" включено до складу податкового кредиту у січні 2019 ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн., зареєстровані TOB "Оптімал Трейдінг" в Єдиному реєстрі податкових накладних у повному обсязі та у встановлені строки, що відповідає вимогам п.198.6. ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, п.п. 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної;

- Актом перевірки не встановлено порушень в заповненні та реєстрації додаткових накладних, складених TOB "Оптімал Трейдінг" у січні 2019 р., на підставі яких TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" включило до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн.

Отже, включення TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн. до складу податкового кредиту у січні 2019 та включення вартості витраченого дизпалива у сумі 2 379 760,00 грн. до складу витрат у зв`язку із здійсненням господарських операцій з TOB "Оптімал Трейдінг" відповідає наданим документам та вимогам чинного законодавства

На переконання суду, в Акті не наведено доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). З урахуванням сутності та обсягу операцій відповідачем при складанні Акту не доведено й недостатності у позивача кількості трудових та інших ресурсів, які були необхідні йому для здійснення господарських операцій.

За таких обставин, господарські операції між TOB "Оптімал Трейдінг" та TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях, при цьому в Акті відсутні посилання на будь-які документальні докази, які б засвідчили недостовірність відомостей у первинних документах підприємства, викликали сумнів щодо реальності постачання товару, невідповідності цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

Таким чином, безпідставним є висновок податкового органу в Акті щодо порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, п.6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248) в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 428357,00 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2019 - на суму 428357,00 грн.

Стосовно взаємовідносин між TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" (Покупець) та ТОВ "Овруч Стоун" (Продавець), судом встановлено, що між вказаними юридичними особами у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року було укладено 110 договорів купівлі-продажу кварцитової продукції (щебеню) (далі - Договори), які відрізняються номером, датою (т. 6, 7, а.с. 1-43 т.8).

За умовами цих Договорів продавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця на протязі 2018-2019 року, а покупець прийняти та оплатити Кварцитову продукцію (продукція) відповідно до поданої заявки, в асортименті, об`ємі, ціні і на умовах, оговорених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. Поставлена продукція оплачується за договірними цінами, які фіксуються у специфікаціях. Сума Договору, порядок поставки, а також порядок і форма розрахунків може т- змінюватися за письмовим погодженням сторін і фіксуватися в додатках до Договору, сторона, . яка ініціює зміну, зобов`язана повідомити про це іншу сторону за 15 днів. Ціни на оплачену продукцію зміні не підлягають. Відпуск (поставка) продукції по Договорам за погодженням між сторонами може здійснюватись: на умовах EXW зі складу TOB "Овруч Стоун" вул. Кварцитників, 1А, смт Першотравневе, Овруцький р-н, Житомирської області чи на умовах FCA місце поставки зазначене покупцем. Розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку. Форма розрахунків - платіжне доручення 100% попередня оплата.

Судом також встановлено, що продавцем по даних договорах є ТОВ "Овруч Стоун" (код ЄДРПОУ 38335496), основний вид діяльності якого - код КВЕД 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів. TOB "Овруч Стоун" має спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України №5964 від 22.07.2017, строк дії спеціального дозволу 20 років.

Згідно бухгалтерської довідки TOB "Овруч Стоун" №246/1 від 01.04.2019 станом на 31.03.2019 на території TOB "Овруч Стоун" за адресою: смт Першотравневе, Овруцького району, Житомирської області відповідно до Договору відповідального зберігання майна від 30.11.2018 знаходиться нижчезазначене майно, що являється власністю TOB "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД": щебінь фр. 40-70 мм в кількості 35 386,37 тон на суму 6 369 546,60 грн; щебінь фр. 5-20 мм в кількості 4 549,37 тон на суму 1 000 861,40 грн. Договір про надання послуг відповідального зберігання від 30.11.2018 укладений між Позивачем (Поклажодавець) та TOB "Овруч Стоун" (Зберігач) терміном дії до 31.12.2019.

Згідно Податкової декларації з рентної плати за II квартал 2019 року від 09.08.2019 за Розрахунком 1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток 1 до податкової декларації) обсяг кварциту (сировина, яка переробляється на щебінь) становить 15769 т, за Розрахунком 2 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток 1 до податкової декларації) обсяг щебеню становить 12888 т. При цьому виробництво здійснювалось тільки у червні місяці, тобто задекларований об`єм добичі та виробництва відповідає потужностям виробництва за місяць.

TOB "Овруч Стоун" були виставлені TOB "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" рахунки на оплату (а.с. 55-167 т.8).

На виконання Договорів купівлі-продажу позивач здійснив передплату щебню за платіжними дорученнями (а.с.168 т.8 - а.с.29 т.9).

На виконання положень Договорів купівлі-продажу та у відповідності до норм діючого законодавства ТОВ "Овруч Стоун" було виписано та передано позивачу видаткові накладні (а.с.36-50 т.9) на загальну суму 7 865 408,00 грн., у тому числі ПДВ 1 310 901,32 грн.

Отже позивач придбав і оплатив значний об`єм щебню, частина якого передано на відповідальне зберігання ТОВ "Овруч Стоун" згідно договору про надання послуг відповідального зберігання від 30.11.2018.

На виконання норм діючого податкового законодавства України TOB "Овруч Стоун" виписало та зареєструвало податкові накладні у зв`язку із отриманням попередньої оплати від позивача згідно реєстру податкових накладних за період листопад 2018 - березень 2019 року (а.с.51 т.9 - а.с. 170 т.10). Акт не містить обґрунтованих зауважень до правильності оформлення податкових накладних.

На підставі отриманих податкових накладних Позивач сформував податковий кредит 16 559 436,33 грн., в тому числі по періодах: листопад 2018 - на суму 1 228 401,33 грн.; грудень 2018 - на суму 6 881 099,00 грн.; січень 2019-насуму 889 200,00 грн.; лютий 2019 - на суму 6 586 069,00 грн.; березень 2019 - на суму 974 667,00 грн.

Наведені обставини також відображені в Акт перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019 року.

Отже, Актом не заперечується, що між TOB "Овруч Стоун" та TOB "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" були укладені Договори купівлі-продажу перелічені вище, на підставі яких позивачем перераховано попередню оплату у сумі 99 362 615,00 грн. у тому числі ПДВ 16 560 269,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними.

Згідно Інформаційної довідки щодо виробничих потужностей TOB "Овруч Стоун" №552 від 16.08.2019 (а.с.171-174 т.10) підприємство має необхідний обсяг матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладених Договорів, розробляє Овруцьке родовище кварцитів Товкачівська ділянка відповідно до спеціального дозволу №5964 від 22.07.2014, виданого Державною службою геології та надр України на строк 20 років. З метою розробки родовища відповідно до законодавства України TOB "Овруч Стоун" отримало Акт гірничого відводу №2929 від 10.09.2014року. Також TOB "Овруч Стоун" має Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки №348.19.18 від 21.06.2019, №261.19.18 від 23.05.2019 та №350.19.18 від 21.06.2019, видані Управлінням Держпраці в Житомирській області строком відповідно до 21.06.2024, 23.05.2024 та 21.06.2024. TOB "ОВРУЧ СТОУН" отримало право користування на 2 (дві) земельні ділянки на правах оренди: в межах Першотравневої селищної ради, кадастровий номер 1824255400:03:000:0017, загальна площа 187,4803 га, з них землі промисловості 187,4803 га; в межах Овруцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Овруцької міської ради Житомирської області, кадастровий номер 182428300:08:000:0455, загальна площа 58,3663 га, з них землі промисловості 58,3663 га.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що:

- у TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" та TOB "Овруч Стоун" була реальна можливість здійснити оспорювані відповідачем операції з урахуванням часу, місцезнаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товару;

- у TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" та TOB "Овруч Стоун" наявні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності у зв`язку з існуванням у них відповідного управлінського та технічного персоналу, коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- відбувся фактичний рух активів між TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" та TOB "Овруч Стоун" та зміни в їхньому майновому стані;

- документально підтверджується отримання TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" від TOB "Овруч Стоун" у листопаді 2018 року щебню на загальну суму з ПДВ 7 370 408,00 грн.;

- документально підтверджується перерахування TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" грошових коштів у сумі 99 355 615,00 грн TOB "Овруч Стоун" у період грудень 2018 - березень 2019 за щебінь згідно укладених договорів купівлі-продажу;

- відображення в бухгалтерському обліку TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" господарських операцій з отримання та оплати щебню підтверджується наданими документами;

- Актом перевірки не встановлено, що будь-які умови договорів купівлі-продажу між TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" та TOB "Овруч Стоун" щодо порядку розрахунків та строків поставки суперечать законодавству України.

Крім того, з наданих до матеріалів справи, а також під час перевірки договорів та інших первинних документів вбачається реальність господарських операцій між TOB "Овруч Стоун" та TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд", вказані операції не суперечать меті підприємницької діяльності останнього.

Разом з тим, в відповідач в Акті не навів фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання укладених договорів.

Відповідач за результатами перевірки не ставить під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначає про їх невідповідність вимогам чинно податкового законодавства України, не наводить в Акті перевірки обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Отже відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.198.3,198.5,198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, тому, на переконання суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0005671401 та №0005681401 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні 02.06.2020 року судом було допитано свідка - ОСОБА_1 , яка є головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків Державної податкової служби, приймала участь під час перевірки TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" та підписувала Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р.

З приводу порушень TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" ОСОБА_9 надала пояснення аналогічні викладеним в Акті перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р.

Аналізуючи наведені вище наявні в матеріалах справи копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності TOB "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" з ТОВ "Оптімал Трейдінг" та TOB "Овруч Стоун" суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд приходить до висновку, що вказані проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар (послуги) отримані від контрагентів мали реальний і товарний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання знятих зобов`язань, в акті перевірки ревізорами не наведено.

Контрагенти позивача на момент укладення вищевказаних договорів були зареєстровані як платники ПДВ, мали свідоцтва платників ПДВ, вказане відповідачем не спростовано, отже мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні. В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується апелянтом.

Наведений висновок підтверджується також наявним в матеріалах справи висновком судового експерта Гермаш Юрія Валерійовича від 17.10.2019 № 17/2019 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Зокрема, відповідно до висновку експерта, відповідно до наданих на дослідження документів висновки Акту № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019 р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (код ЄДРПОУ 35917124)", складеного Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, щодо заниження податку на прибуток за І квартал 2019 р. у сумі 428 357 грн., щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 15 721 168 грн. (в т.ч. за грудень 2018 р. на суму 6 785 550 грн., за січень 2019 р. на суму 2 121 154 грн., за лютий 2019 р. на суму 6 814 464 грн.), щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 974 667 грн. документально не підтверджується.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача необхідних ресурсів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в акті не зазначено, а представником відповідача не доведено, якої саме техніки, транспорту чи складських приміщень або людських ресурсів потребують операції з надання послуг й відсутність яких унеможливлює фактичне виконання цих операцій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 року у справі №826/1398/14 та від 21.02.2018 року у справі №804/7470/16.

Таким чином, складені за даною господарською операцією первинні бухгалтерські та податкові документи підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме отримання товарів та послуг та наступне їх використання у власній господарській діяльності.

З огляду на зазначене, висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, оскільки всі необхідні первинні документи надані позивачем під час проведення перевірки.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов`язань, а висновки, викладені у Акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з вищезезначеними контрагентами, а тому висновки перевірки щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій є безпідставними та не підтвердженні відповідними доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявності правових підстав для визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2019 року № 0005661401, № 0005671401, № 0005681401.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 28 жовтня 2020 року.