Постанова

від 28.10.2020 по справі 260/2274/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/2274/20 пров. № А/857/9729/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління юстиції на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі за позовом приватного підприємства «Дружба» до головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління юстиції Сухана Михайла Михайловича про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

суддя в 1-й інстанції - Калинич Я.М.,

час ухвалення рішення - 27.07.2020 року

місце ухвалення рішення - м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 28.05.2020 року,

в с т а н о в и в :

ПП «Дружба» звернулося в суд з позовом до головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління юстиції Сухана М.М. про скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано - Франківськ) Сухан М.М. від 19 травня 2020 року про стягнення виконавчого збору, винесену у виконавчому провадженні №62115144.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Крім того, з моменту відкриття виконавчого провадження пройшов місяць до дати виконання рішення суду, що стверджує, про виконання рішення суду тільки після відкриття виконавчого провадження.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу за їхньої відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року по справі №260/1291/19 позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до приватного підприємства «Готельний комплекс «ДРУЖБА» , про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення об`єкту, розташованого за адресою: 88000, (вул. Висока, буд. 12, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 36461272), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були задоволені в повному обсязі.

На підставі вказаного рішення Закарпатським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист №260/1291/19 від 27.02.2020 року.

19.05.2020 року Головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано - Франківськ) Сухан М.М. було винесено постанови по ВП 62115144 про:

- відкриття виконавчого провадження;

- про стягнення виконавчого збору;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Вважаючи постанову головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухан М.М. про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №62115144 про стягнення з боржника - приватного підприємства готельний комплекс «Дружба» виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн. (а.с.8) протиправною, позивач звернулось з даним позовом до суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII, у редакції на момент виникнення спірних відносин, а саме на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62115144 від 19.05.2020).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 13 Закону №404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У частині першій статті 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до частини 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно із частиною 6 статті 26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За змістом частини 2, 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Тобто, виконавчий збір за своєю суттю є штрафною санкцією, яка застосовується до боржників за невиконання в добровільному порядку вимог виконавчих документів та, як наслідок, вчинення органом Державної виконавчої служби примусового виконання рішення.

Крім того, системний аналіз положень статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення; вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Аналогічний висновок, викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 15.02.2018 по справі №910/1587/13.

Разом з тим, відповідно до положень частини дев`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зазначає, що з 12 березня на усій території України установлено карантин, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. № 211.

Постановою КМУ від 25 березня 2020 р. за № 239, уряд вніс зміни до деяких своїх актів, ухвалених раніше щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. В подальшому, обмежувальні заходи продовжувалися.

Відтак, в силу прямої заборони роботи закладів готельного типу встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, ПП «ГК Дружба» на день прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору був закритий на карантин і не працював, подача електроенергія, вивіз сміття, поставка товарів була припинена за заявою самого позивача.

Відтак будь-яких дій державним виконавцем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по якому був виданий виконавчий лист №260/1291/19 від 27.02.2020 року не здійснювалося, оскільки позивач зробив це самостійно, до подачі виконавчого листа до виконання на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211.

Судом встановлено, що фактично, позивачем до винесення постанови про стягнення виконавчого збору були усунуті всі порушення вимог пожежної безпеки, так, зокрема, згідно акту №20/12 прийнято до експлуатації систему протипожежного захисту на об`єкті ПП ГК «Дружба» як елемент загальної системи протипожежного захисту з 17.03.2020 року.

Відтак, з 17.03.2020 року, всі порушення зафіксовані в акті перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 30.08.2019 р. за № 577, що слугували підставою для звернення в суд та відповідно видачі виконавчого листа по виконанню якого винесено виконавчий збір. ПП ГК «Дружба» усунуті.

Для підтвердження факту усунення всіх порушень ПП ГК «Дружба» було ініційовано чергову перевірку управління ДСНС України в Закарпатській області.

Проте, через пряму заборону проведення органами державного нагляду (контролю) перевірок, згідно наказу від 17.03.2020 року №85 ДСНС України в Закарпатській області в період карантину, ДСНС України в Закарпатській області було відреаговано на запит ПП ГК «Дружба» , лише, 11.06.2020 року, про що складено акт №123, з якого вбачається відсутність порушень вимог пожежної безпеки ПП ГК «Дружба» .

Як підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 11.06.2020 року за №123, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, ПП ГК «Дружба» усунуто порушення вимог пожежної безпеки.

Тобто фактично, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року було добровільно виконане позивачем.

Суд звертає увагу на те, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18.

Колегія суддів зазначає, що вказане дає підстави для висновку, що виконавець, приймаючи спірну постанову, не врахував принципу пропорційності, спрямованого на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення частини дев`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для стягнення з позивача виконавчого збору відсутні.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління юстиції слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління юстиції залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 260/2274/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. М. Гінда О. І. Мікула Повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року