Ухвала

від 28.10.2020 по справі 280/1245/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 280/1245/19

адміністративне провадження № К/9901/27797/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року

у справі № 280/1245/19

за позовом Благодійної організації Благодійний фонд Ініціатива Папа для України

до Головного управління ДФС у Запорізькій області,

треті особи: Філія компанії Людина в біді в Україні, Представництво Норвезької Ради у справах біженців в Україні,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 280/1245/19.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Запорізькій області вказує, що на виконання вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та сталої судової практики з питань застосування положень процесуального законодавства зазначає норму, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання її застосування у подібних правовідносинах, а також як вона має застосовуватись.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, застосував положення підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 167.1 статті 167, підпункту 170.7.8 пункту 170.7 статті 170, пункту 49.1 статті 49, пункту 103.9 статті 103, підпункту 170.10.3 пункту 170.10 статті 170, пункту 1 , пункту 119.2 статті 119, підпункту 134.1.3 пункту 34.1 статті 134, підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141, підпунктів 14.1.36, 14.1.54, 14.1.193, 14.1.122 пункту 14.1 статті 14, підпункту 133.2.1 пункту 133.2 статті 133 Податкового кодексу України.

Разом з тим касаційна скарга не містить посилань, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтування в чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Предметом спору у справі № 280/1245/19 є скасування податкових повідомлень-рішень:

- № 0018761404 від 27 листопада 2018 року про збільшення БО БФ ІНІЦІАТИВА ПАПА ДЛЯ УКРАЇНИ суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 1 948 580,00 грн;

- № 0018771404 від 27 листопада 2018 року, яким до БО БФ ІНІЦІАТИВА ПАПА ДЛЯ УКРАЇНИ застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн;

- № 0033181306 від 28 листопада 2018 року, яким до БО БФ ІНІЦІАТИВА ПАПА ДЛЯ УКРАЇНИ застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн;

- № 0003441306 від 01 березня 2019 року, яким БО БФ ІНІЦІАТИВА ПАПА ДЛЯ УКРАЇНИ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 167 996,17 грн;

- № 0003421306 від 01 березня 2019 року, яким БО БФ ІНІЦІАТИВА ПАПА ДЛЯ УКРАЇНИ збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені на загальну суму 13 992,72 грн.

Проте касаційна скарга не містить обґрунтування наявності одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з посиланням на конкретний підпункт щодо податкових повідомлень-рішень, які є малозначними згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 280/1245/19 за позовом Благодійної організації Благодійний фонд Ініціатива Папа для України до Головного управління ДФС у Запорізькій області, треті особи: Філія компанії Людина в біді в Україні, Представництво Норвезької Ради у справах біженців в Україні, про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова