Постанова

від 28.10.2020 по справі 640/4999/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №640/4999/19

адміністративне провадження №К/9901/16884/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №640/4999/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промінь до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Промінь на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Сорочка Є.О., суддів: Коротких А.Ю., Федотова І.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2019 №82 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.06.2017 №КВ083171602786.

2. Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу від 13.03.2019 № 82 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.06.2017 №КВ083171602786, виданого Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;

- встановлення заборони Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 34926981, юридична адреса: 04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 21), Комунальному підприємству Київблагоустрій (ідентифікаційний код 26199708, юридична адреса: 03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська будинок 31, корпус 2), Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації (ідентифікаційний номер 26077520, 03115, м.Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок 97), а також будь-яким іншим органам державної влади, установам, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання, а також будь-яким особам та їх об`єднанням вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж (знесення) тимчасової огорожі (паркану) та будь-яких інших будівель, що використовуються для будівництва об`єкту громадського харчування (кафе) за адресою Святошинський район, проспект Перемоги, 138, які входять до майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь та який розташовано на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:75:171:0014, до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили;

- встановлення заборони Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 34926981, юридична адреса: 04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 21), Комунальному підприємству Київблагоустрій (ідентифікаційний код 26199708, юридична адреса: 03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська будинок 31, корпус 2), Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації (ідентифікаційний номер 26077520, 03115, м.Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок 97) виносити будь-які приписи або інші розпорядчі документи щодо демонтажу тимчасової огорожі вказаного будівельного майданчика демонтаж (знесення) тимчасової огорожі (паркану) та будь-яких інших будівель, що використовуються для будівництва об`єкту громадського харчування (кафе) за адресою Святошинський район, проспект Перемоги, 138, які входять до майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь та який розташовано на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:75:171:0014, до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року заяву задоволено частково: зупинено дію наказу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2019 № 82 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.06.2017 №КВ083171602786, до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі. У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ" про забезпечення адміністративного позову залишено без задоволення.

5. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю Промінь звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову, не врахував, що незастосування заходів забезпечення прозову призведе до реального ускладнення досягнення ТОВ Промінь поставленої господарської мети та спричинить безповоротну втрату майна позивача.

8. Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

11. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

12. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

13. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

14. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

15. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваним наказом відповідача скасовано реєстрацію декларації про початок ведення будівельних робіт Будівництво об`єкту громадського харчування (кафе) за адресою: проспект Перемоги, 138 у Святошинському районі міста Києва за № КВ 083171602786 від 09.06.2017, замовником якого є позивач.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що у разі ухвалення судами рішення по справі на його користь, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль і витрат для відновлення своїх порушених прав та інтересів шляхом повернення об`єктів будівництва до стану, який мав місце на момент зупинення будівництва на підставі оскаржуваного рішення відповідача.

16. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

17. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

18. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову касатор мотивує тим, що невжиття таких заходів може мати наслідком заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, які зводяться до втрат фінансового характеру. Зокрема, вказує, що зупинення будівельних робіт призведе до значних фінансових втрат забудовника, оскільки можливе часткове руйнування об`єктів будівництва.

Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, фінансові права забудовника можуть зазнати ще більших порушень у разі продовження будівництва з порушеннями будівельних норм та стандартів, якщо в ході судового розгляду справи по суті буде встановлена правомірність винесеного відповідачем рішення.

Застосування таких заходів забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного наказу про скасування реєстрації декларації про початок будівництва до вирішення спору по суті, фактично надає можливість підрядникам безперешкодно, без жодних обмежень, продовжувати будівництво об`єкта, не зважаючи на встановлені відповідачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 29.09.2016 № 14 зазначив, що рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що доводи позивача свідчать про істотне порушення вимог чинного законодавства при прийнятті відповідачем оскаржуваного наказу. Без вивчення та оцінки у ході судового розгляду по суті спору всіх обставин справи, на думку апеляційного суду, дійти висновку про протиправність оскаржуваного наказу неможливо.

Викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність застосованих судом заходів забезпечення позову.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими твердженнями суду апеляційної інстанції та зазначає, що даний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18, від 28 лютого 2019 року у справі № 826/2259/18, у правовідносинах, аналогічних тим, що виникли у справі, яка розглядається.

19. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а, відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року.

20. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

21. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

22. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Промінь - залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року по справі №640/4999/19 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій