Рішення

від 28.10.2020 по справі 703/3158/20

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3158/20

2/703/1577/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки площами 0,64 га та 0,72 га, які знаходиться в адміністративних межах Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт в якому заповіла ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось.

ОСОБА_3 , який є батьком позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 зазначила, що вчасно не подала заяву про прийняття спадщини, оскільки хворіла, а тому з об`єктивних причин не могла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Тому звернулася до суду та просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області надіслав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи проводити без його участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаської області (а.с. 4).

Із заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 25 жовтня 1996 року та зареєстрованого в реєстрі за № 92 вбачається, що ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось. На день смерті заповіт не змінено та не скасовано (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого 28 липня 2016 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с. 5).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00027464535 від 19 серпня 2020 року матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 значиться ОСОБА_2 (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно 18 серпня 2020 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначений ОСОБА_3 (а.с. 7).

З листа Смілянської державної нотаріальної контори № 1993/01-16 від 27 жовтня 2020 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався .

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови, особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: обставини неподання заяви про прийняття спадщини суд визнав поважними.

Відповідно до статті 63 ЗУ Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XІІ нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, відтак закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було та він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні і положення ч.3 ст.1272 ЦК України не застосовуються.

Отже, правила ч. 3ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Враховуючи, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а зазначені причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, відтак суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Визначаючи позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини суд, враховуючи вимоги ч.3 ст.1272 ЦК України, встановлює їй додатковий строк для подання заяви терміном в один місяць.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 247, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 63 ЗУ Про нотаріат від 2 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування ,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном в один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Костянтинівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, юридична адреса: с. Костянтинівка, Смілянського району, Черкаської області, вул. К.Вишневецького, 169 а, код ЄДРПОУ 26357886.

Головуючий О.П.Опалинська