Постанова

від 08.10.2020 по справі 462/891/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/891/20 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.

Провадження № 22-ц/811/2101/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Левика Я.А., Приколоти Т.І.

за участі секретаря: Фейір К.О.

з участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 квітня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького , третя особа - Генеральний директор Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького Романовська Тетяна Василівна про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького , третя особа - Генеральний директор Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького Романовська Тетяна Василівна про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2018 року зі змінами, внесеними постановою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року її було поновлено на посаді першого заступника Генерального директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького з 07 листопада 2016 року, стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2016 року по 14 листопада 2018 року в сумі 658 449 гривень без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Відповідач на виконання рішення суду наказом від 13 лютого 2019 року №46 Про введення в дію організаційної структури ДП МА Львів ім. Д. Галицького увів з 13 лютого 2019 року в дію штатний розпис керівного складу, погодженого з Міністерством інфраструктури України, у якому зазначено посаду першого заступника генерального директора з посадовим окладом 21750 гривень.

Після апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, відповідач видав наказ від 11 жовтня 2019 року №323, яким внесено зміни до його організаційної структури, зокрема виведено із штатного розпису керівного складу посаду першого заступника генерального директора з посадовим окладом 21750 гривень.

Лише після виведення із штатного розпису керівного складу посади першого заступника Генерального директора відповідач видав наказ від 16 жовтня 2019 року №1014-о Про поновлення ОСОБА_1 на роботі, згідно рішення суду.

Також 16 жовтня 2019 року відповідачем було видано наказ №1025-о Про оплату праці ОСОБА_1 , яким її - першому заступнику Генерального директора встановлено основну заробітну плату у розмірі 21247 гривень, тобто на рівні розміру посадового окладу, який вона отримувала перед незаконним звільненням.

У той же час іншим чотирьом заступникам Генерального директора, у яких посадові оклади були розміром 20129, протягом її вимушеного прогулу з 08 листопада 2016 року по 16 жовтня 2019 року відповідач двічі підвищував, з 01 січня 2018 року - 34164 гривень, з 01 січня 2019 року - 46 137 гривень.

З цього приводу 05 листопада 2019 року вона звернулася із письмовою заявою до ГУ Держпраці у Львівській області, де відповідними актами було підтверджено порушення її трудових прав.

Перебуваючи під психологічним тиском Генерального директора та нехтування керівництвом її законних прав на працю, змусило її з 18 листопада 2019 року по 03 травня 2021 року піти у соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідач під час її тимчасової відсутності на роботі з поважної причини, видав наказ від 19 грудня 2019 року №419 Про зміну істотних умов праці першому заступнику генерального директора ДП МА Львів ім. Д. Галицького , яким з 24 лютого 2020 року її змінено істотні умови праці в частині її оплати, зокрема, відповідно до колективного договору на 2019-2020 роки встановлено посадовий оклад в розмірі 5% від посадового окладу Генерального директора.

Необхідність такої істотної зміни умов праці відповідач пояснив незадіянням її у виробничому процесі у зв`язку із скороченням посади першого заступника Генерального директора і зменшення обсягу робіт відповідно до нової посадової інструкції.

Видання такого наказу порушує її трудові права, адже власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що встановлені законодавством, угодами, колективним договором.

Відповідно до Змін до колективного договору на 2017-2018 роки, прийнятих 18 липня 2018 року та зареєстрованих 24 серпня 2018 в установленому законом порядку, у додатку №8-1 встановлено співвідношення окладів керівників зокрема, генеральний директор (згідно контракту), заступник генерального директора, головний бухгалтер (70% посадового окладу генерального директора).

Встановлення її посадового окладу у розмірі 5% від посадового окладу Генерального директора відповідно до нового колективного договору на 2019-2020 роки із змістом якого вона так і не ознайомлена суперечить умовам п.п.2.6, п.2, п.п.5.1.1. п.5, п.п.5.1.2., п.5, п.п.5.1.5 п.5 Галузевої угоди між Міністерством інфраструктури України Федерацією роботодавців транспорту України та профспілки працівників цивільної авіації України, у т.ч. й Професійною спілкою авіапрацівників України, на 2018-2020 роки.

Оскаржуваним наказом відповідач установив її розмір посадового окладу, який суттєво нижчий за розміри посадових окладів усіх працівників аеропорту, не говорячи з посадовими окладами керівного складу, установленими у раніше прийнятому додатку №8-1 Змін до колективного договору на 2017-2018 роки.

Незадіяння її у виробничому процесі після поновлення на роботі, виведення її посади поза штат не її виною, а нова посадова інструкція на відміну від попередньої складена так, щоб мотивувати необхідність застосування до неї змін істотних умов праці в частині оплати праці в сторону суттєвого зменшення.

Позивач вважала, що встановлення її такого посадового окладу пов`язане із помстою за поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, а також за членство у первинні профспілковій організації працівників ДП МА Львів ім.. Д. Галицького професійної спілки авіапрацівників України.

З урахуванням зазначених обставин, просила визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького від 19 грудня 2019 року №419 Про зміну істотних умов праці першому заступнику Генерального директора ДП МА Львів ім. Д. Галицького ОСОБА_1 .

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 квітня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького , третя особа - Генеральний директор Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького Романовська Тетяна Василівна про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 840 ( вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення оскаржила позивач ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що зі змісту оскаржуваного наказу від 19 грудня 2019 року №419 Про зміну істотних умов праці першому заступнику генерального директора ДП МА Львів ім. Д. Галицького ОСОБА_1 вбачається, що підставою для зміни істотних умов її праці є запроваджені відповідачем у 2016 році зміни в організації виробництва і праці на підставі наказу від 18 липня 2016 року №311, внаслідок чого скорочено посаду першого заступника Генерального директора і незадіяння її у виробничому процесі, що не узгоджується із положеннями ч.3 ст.32 КЗпП України, яким визначено, що допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і така зміна істотних умов праці викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов неправильного та необґрунтованого висновку, що у відповідача правомірно відбулись зміни істотних умов її праці. Суд не звернув уваги, що посада першого заступника Генерального директора, яку вона обіймає фактично ліквідована.

Також суд не дав належної юридичної оцінки поданими нею доказами зокрема наказам відповідача від 18 липня 2016 року №311, від 13 лютого 2019 року №46, від 11 жовтня 2019 року №323 і від 19 грудня 2019 року №419, які мають значення для справи та на які вона покликається як на підставу своєї позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 грудня 2019 року №419

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без їх участі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу та наявних у справі матеріалів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а Залізничного районного суду м. Львова скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового рішення по справі.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, встановлення посадового окладу першому заступнику Генерального директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького ОСОБА_1 в розмірі 5% посадового окладу Генерального директора згідно наказу №419 від 19 грудня 2019 року проведено з дотриманням вимог ч.2 ст.97 КЗпП України так і п.3 ч.1 ст.38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Зміни в організації виробництва і праці, що відбулися на підприємстві в 2016 році, та затвердження нової посадової інструкції першого заступника генерального директора Державного підприємства міжнародний аеропорт Львів ім.Данила Галицького, згідно останній є працівником який не перебуває в обліковому складі підприємства і не задіяний у виробничому процесі, давали підстави для винесення оспорюваного наказу.

З таким висновком суду погодитися не можна із наступних підстав.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Цей обов`язок зокрема проявляє себе в дії ст. 43 Конституції України, яка гарантує право працівника на працю, а також в дії ст. 41 Конституції України, яка гарантує кожному його право власності, стверджуючи його нерушимість.

При цьому право на працю, безпосередньо включає право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне існування людини та її сім`ї.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 КЗпП і ст. 22 Закону України Про оплату праці роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, установлені законодавством, угодами, колективними договорами .

Судом та матеріалами справи встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2018 року зі змінами, внесеними постановою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді першого заступника генерального директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького з 07 листопада 2016 року, стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2016 року по 14 листопада 2018 року в сумі 658 449 гривень без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Постановою Верховного Суду від 27 березня 2020 року рішення Франківського районного суду міста Львова від 14 листопада 2018 року в незміненій частині та постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року залишено без змін.

Відповідач на виконання рішення суду першої інстанції наказом від 13 лютого 2019 року №46 Про введення в дію організаційної структури ДП МА Львів ім. Д. Галицького увів з 13 лютого 2019 року в дію штатний розпис керівного складу, погодженого з Міністерством інфраструктури України, у якому зазначено посаду першого заступника Генерального директора з посадовим окладом 21750 гривень (а.с.21-24).

11 жовтня 2019 року відповідач виніс наказ №323, яким внесено зміни до його організаційної структури підприємства, зокрема виведено із штатного розпису керівного складу посаду першого заступника Генерального директора з посадовим окладом 21750 гривень (а.с.26)

16 жовтня 2019 року відповідач виніс наказ №1014 - о про поновлення на роботі ОСОБА_1 за рішенням суду (а.с.18).

Також 16 жовтня 2019 року відповідачем було видано наказ №1025-о Про оплату праці ОСОБА_1 , яким останній встановлено основну заробітну плату у розмірі 21247 гривень, тобто на рівні розміру посадового окладу, який вона отримувала перед незаконним звільненням.

У той же час, іншим чотирьом заступникам Генерального директора, у яких посадові оклади були розміром 20129 гривень, протягом її вимушеного прогулу з 08 листопада 2016 року по 16 жовтня 2019 року відповідач двічі підвищував, з 01 січня 2018 року - 34164 гривень, з 01 січня 2019 року - 46 137 гривень.

З цього приводу 05 листопада 2019 року позивачка звернулася із письмовою заявою до ГУ Держпраці у Львівській області, де на підставі інспекційного відвідування складено: Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 27 листопада 2019 року №ЛВ4506/592/АВ; припис про усунення виявлених порушень від 11 грудня 2019 року №ЛВ4506/592/АВ/П і протокол про адміністративне правопорушення від 13 грудня 2019 року №ЛВ4506/592/АВ/П/ПТ.

Згідно наказу №489-в (тр) від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 18 травня 2019 року по 03 травня 2021 року (а.с.74).

Наказом Генерального директора ДП МА Львів ім. Д. Галицького від 19 грудня 2019 року №419 Про зміну істотних умов праці першому заступнику Генерального директора ДП МА Львів ім. Д. Галицького , з 24 лютого 2020 року змінено істотні умови праці ОСОБА_1 в частині її оплати, зокрема, відповідно до колективного договору на 2019-2020 роки встановлено її посадовий оклад в розмірі 5% від посадового окладу Генерального директора (а.с.75).

19 грудня 2019 року Генеральним директором ДП МА Львів ім. Д. Галицького , ОСОБА_3 . Романовською затверджено посадову інструкцію першого заступника Генерального директора згідно якої перший заступник Генерального директора є працівником який не перебуває в обліковому складі підприємства.

Завдання та обов`язки:

Виконує вимоги: правил і норм з охорони праці; протипожежної безпеки, авіаційної безпеки; трудової дисципліни; антикорупційного законодавства та антикорупційної програми ДП МА Львів ім. Д. Галицького.

Виконує накази та розпорядження Генерального директора в межах завдань та обов`язків, встановлених посадовою інструкцією.

Дотримується вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства

Права:

На безпечні та належні санітарно-гігієніні умови праці на робочому місці, відповідно до вимог законодавства;

Отримувати передбачені законодавством соціальні гарантії.

Відповідальність:

Настає за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, передбачених цією посадовою інструкцією, - межах, визначених чинним законодавством України про працю;

за недотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкцій з охорони праці, протипожежної безпеки, антикорупційного законодавства та інших інструкцій;

за завдану підприємству матеріальну шкоду;

за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності (а.с.76)

У той же час, порівняльний аналіз зазначеної посадової інструкції з посадовою інструкцією першого заступника Генерального директора ДП Міжнародний аеропорт Львів від 16 липня 2009 року №11-01-12 (а.с.68-70) дає підстави для висновку, що після поновлення на роботі ОСОБА_1 за рішеннями судів які набрали законної сили, відповідач штучно обмежив її посадові обов`язки, усунув від виробничого процесу на підприємстві та свавільно встановив її посадовий оклад в розмірі 5% від посадового окладу Генерального директора.

Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією є спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Як випливає зі змісту ч.3 ст.32 КЗпП підставою для зміни істотних умов праці є запровадження змін в організації виробництва і праці.

Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладанням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №582/1001/15-ц, постанова Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі №641/397/17, постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року №752/346/18.

При цьому, законодавство не містить чіткого визначення чи переліку змін в організації виробництва і праці, а судова практика, наводить окремі випадки (раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у т.ч. перехід на бригадну форму організації праці, і навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо).

При зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тобто змін, які ведуть, наприклад, до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором дія якого продовжується.

Отже, зміна істотних умов праці не передбачає ліквідації трудової функції працівника та виведення посади зі штату. Водночас зміна в організації виробництва і праці, наслідком яких є скорочення штату або чисельності працівників, означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги, що наказом від 18 липня 2016 року №311 Про скорочення штату працівників ДП МА Львів ім.. Д. Галицького із штатного розпису виведено посаду першого заступника Генерального директора з 07 листопада 2016 року - дня незаконного звільнення ОСОБА_1 .

Після поновлення судом (14 листопада 2018 року) ОСОБА_1 на посаду першого заступника Генерального директора наказом від 13 лютого 2019 року №46 введено в дію штатний розпис керівного складу, погоджений з Міністерством інфраструктури України, в якому була передбачена посада першого заступника Генерального директора. Але наказом від 11 жовтня 2019 року №323 посаду першого заступника Генерального директора повторно виведено зі штатного розпису керівного складу.

Зі змісту оскаржуваного наказу від 19 грудня 2019 року №419 Про зміну істотних умов праці першому заступнику Генерального директора ДП МА Львів ім. Д. Галицького ОСОБА_1 вбачається, що підставою для зміни істотних умов праці є запровадженні відповідачем у 2016 році зміни в організації виробництва і праці на підставі наказу від 18 липня 2016 року№311, внаслідок чого скорочено посаду першого заступника Генерального директора і незадіяння її у виробничому процесі, що не узгоджується із положенням ч.3 ст.32 КЗпП України, яким визначено, що допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і така зміна істотних умов праці викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.

Суд першої інстанції відмовляючи в позові ОСОБА_1 дійшов помилкового висновку, що у відповідача правомірно відбулись зміни істотних умов праці. При цьому не звернув уваги, що посада першого заступника Генерального директора, яку обіймала позивачка фактично ліквідована. При зміні істотних умов праці позивачки посада першого заступника Генерального директора повинна залишатися у штатному розписі, але змінюються умови її трудового договору - розмір оплати праці, тривалість робочого часу, режиму роботи тощо.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов тому, що не дав належної юридичної оцінки наказам відповідача від 18 липня 2016 року №311, від 13 лютого 2019 року №46, від 11 жовтня 2019 року №323 на які ОСОБА_1 посилалася як на підставу своїх вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 грудня 2019 року №419 про зміну істотних умов її праці.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не визначив в достатньому обсязі характер спірних правовідносин, неправильно застосував положення ст.97 КЗпП України, сконцентрував свою увагу лише на наявності у відповідача права самостійно визначати форми та системи оплати праці найманих працівників, однак, не врахував того, що таке право кореспондується з обов`язком дотримати при вчиненні відповідних дій норм і гарантій, установлених для працівників законодавством, колективним договором, галузевою угодою.

У цьому випадку убачається порушення трудових прав позивачки в контексті права власності, оплати праці, що є порушенням статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка захищає право власності.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 квітня 2020 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 квітня 2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького від 19 грудня 2019 року №419 Про зміну істотних умов праці першому заступнику Генерального директора ДП МА Львів ім. Д. Галицького ОСОБА_1 .

Стягнути з державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького на користь ОСОБА_1 1261 гривню судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2020 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Левик Я.А.

Приколота Т.І.