Постанова
від 16.10.2020 по справі 444/2565/16-ц
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2565/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/811/551/19 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:68

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря:Матяш С.І.

з участю: ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх представника ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

29.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю Львівальянсбуд , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступне майно: земельну ділянку площею 0, 0236 га, кадастровий номер 4622710100:01:009:0101 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку кадастровий номер 4622710100:01:009:002 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , земельну ділянку плошею 0,0797 га кадастровий номер 4622710100:01:009:0004 за адресою АДРЕСА_4 , земельна ділянка НОМЕР_1 , житловий будинок загальною площею 271,6 кв.м., житловою 110 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , нежитлову будівлю магазинів будівельних матеріалів поз.1 за адресою АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю магазинів будівельних матеріалів поз.2, поз. 3 за адресою АДРЕСА_1 , автомобіль марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., (колишній реєстраційний номер НОМЕР_3 ) реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіль марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2016 р. після смерті ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім`я ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га. за адресою АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2016 р. після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_4 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га за адресою АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2016 р. після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_4 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0900 за адресою АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2016 р. після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0900 за адресою АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 15.11.2016 р. після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_4 на 1/2 частки транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 р.в., транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 р.в., свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 15.11.2016 р. після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_3 на 1/2 частки транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 р.в., транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 р.в.; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 , на наступне майно: 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0900 га за адресою АДРЕСА_2 , 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га за адресою АДРЕСА_3 , 1/2 частку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., 1/2 частку транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 р.в., 1/2 частку транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 р.в.; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 , на наступне майно: 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0900 га за адресою АДРЕСА_2 , 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га за адресою АДРЕСА_3 , 1/2 частку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., 1/2 частку транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 р.в., 1/2 частку транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002р.в.; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 25.01.2017 р. та скасувати право власності ОСОБА_8 на зазначену земельну ділянку, визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ТОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД у 2017 р. та скасувати державну реєстрації права власності ТОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД на вказаний транспортний засіб, визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля SCANIA 94 , 2002 р.в., укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ТОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД у 2017 та скасувати державну реєстрації права власності ТОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД на зазначений транспортний засіб; визнати за ним право власності на: 1/2 частку земельної ділянки площею 0, 0236 га, кадастровий номер 4622710100:01:009:0101 за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:009:002 за адресою: АДРЕСА_5 частки земельної ділянки площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , 1/2 частки нежитлової будівлі магазинів будівельних матеріалів поз.1 за адресою АДРЕСА_1 , 1/2 частки нежитлової будівлі магазинів будівельних матеріалів поз.2, поз. 3 за адресою АДРЕСА_1 , 1/2 частки транспортного засобу марки SCANIA 94 , 1/2 частки транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., 1/2 частку автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 р.в., 1/2 частку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 207D .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказане майно набуте ним та померлою дружиною, ОСОБА_9 , під час перебування у шлюбі за їх спільні кошти, а відтак таке є спільною сумісною власністю подружжя, а тому спадкове майно після смерті дружини складається тільки із 1/2 частки майна, яка належала померлій дружині ОСОБА_9 , проте нотаріусом протиправно видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все майно на ім`я їхніх синів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того вважає, що договори відчуження частини спільного майна спадкоємцями на користь третіх осіб суперечать законодавству, оскільки на момент відчуження були наявними ухвали про заборону відчуження та накладення арешту на відчужене майно. Що стосується земельних ділянок у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , то такі були придбані під час шлюбу за спільні кошти подружжя, договори купівлі - продажу оформлені на ім`я дружини ОСОБА_9 , він давав згоду на їх придбання, а відтак такі також є спільним майном подружжя. З огляду на те, що він є співвласником майна, набутого у шлюбі з ОСОБА_9 , вважає недійсними договори його відчуження, оскільки він, як співвласник, не давав згоди на їх укладення, що суперечить чинному цивільному заокндавству і є підставуою для визнання оспорюваних договорів недійсними у зв`язку з недотриманням положень ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., в яких, з урахування заяв про уточнення позовних вимог, просили визнати нежитлову будівлю складу літ. А-1 , загальною площею 512,2 кв.м., земельну ділянку несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, д.н.з НОМЕР_6 . - об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 у спільній сумісній власності подружжя становила 1/2; визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно після смерті матері а саме, за кожним, на: 1/4 ідеальну частку нежитлової будівлі складу літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку земельної ділянки несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 .

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що за час перебування у шлюбі батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_9 за їх спільні кошти також було придбано нежитлову будівлю складу та земельну ділянку в с. Сопошин, а також автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, які зареєстровані за ОСОБА_1 , а відтак таке майно є спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , кожному з них належала 1/2 частка у майні. Як спадкоємці після смерті ОСОБА_9 , вони мають право на спадкування по 1/4 частці зазначеного майна кожен. З метою спадкування частки матері у зазначеному майні зверталися до нотаріуса, проте їм було відмовлено з підстав відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів та наявності реєстрації такого майна за батьком, ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 звернулася із позовом, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 14.09.2010 року, частково недійсним в частині зазначення покупцем ОСОБА_9 з моменту його укладення, визнання покупцем зазначеної ділянки ОСОБА_6 , визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 18.10.2016 р. на 1/2 частки зазначеної земельної ділянки на ім`я ОСОБА_4 , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 18.10.2016 р. на 1/2 частки зазначеної земельної ділянки на ім`я ОСОБА_3 , визнання за нею права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 та витребування такої в ОСОБА_8 ; визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 23.09.2010 р. частково недійсним в частині зазначення покупцем ОСОБА_9 з моменту його укладення, визнання покупцем земельної ділянки площею 0, 0955 га в АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_9 23.06.2011 р., визнання недійсними та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.10.2016 р. на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно, визнання за нею права власності на зазначену земельну ділянку та витребування такої в ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 2000 року офіційно працює та проживає в Італії, спірні земельні ділянки у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , у 2010 році були придбані за її особисті кошти для двох її синів з метою подальшого житлового будівництва. Оскільки вимушена була повернутися до Італії, за домовленістю із продавцями, оформлення договорів відбулося на її рідну сестру, ОСОБА_9 , яка зазначена покупцем в договорах купівлі - продажу спірних земельних ділянок. Зазначає, що її сестра, ОСОБА_9 , не була покупцем спірних земельних ділянок, особисті кошти чи спільні кошти подружжя на їх придбання не витрачала, а відтак земельні ділянки не є її власністю чи власністю подружжя, такі не є спадковим майном, а відтак не підлягали спадкуванню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх подальшому відчуженню ними.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано приватною спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобіль марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстроване в реєстрі за №1428 на ім`я ОСОБА_4 в частині 1/2 частки автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстроване в реєстрі за №1432 на ім`я ОСОБА_3 в частині 1/2 частки автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного майна: земельної ділянки площею 0, 0236 га, кадастровий номер 4622710100:01:009:0101 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку кадастровий номер 4622710100:01:009:002 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , земельної ділянки площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , земельну ділянку плошею 0,0797 га кадастровий номер 4622710100:01:009:0004 за адресою АДРЕСА_4 , земельна ділянка НОМЕР_1 , житловий будинок загальною площею 271,6 кв.м., житловою 110 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , нежитлову будівлю магазинів будівельних матеріалів поз.1 за адресою АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю магазинів будівельних матеріалів поз.2, поз. 3 за адресою АДРЕСА_1 , автомобіль марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, (колишній реєстраційний номер НОМЕР_3 ) реєстраційний номер НОМЕР_4 - відмовлено.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВА 241324 зареєстрованого в реєстрі за №1337, виданого 18.10.2016 р. приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВА 251324 зареєстрованого в реєстрі за №1338, виданого 18.10.2016 р. приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_4 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВА 251326 зареєстрованого в реєстрі за №1339, виданого 18.10.2016 р. приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_4 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВА 251327 зареєстрованого в реєстрі за №1340, виданого 18.10.2016 р. приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВА 251377 зареєстрованого в реєстрі за №1428, виданого 15.11.2016 р. приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_4 в частині 1/2 частки транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВА 251378 зареєстрованого в реєстрі за №1432, виданого 15.11.2016 р. приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_3 в частині 1/2 частки транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 - відмовлено.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , на наступне майно: 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , 1/2 частку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1/2 частку транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1/2 частку транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 - відмовлено.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на наступне майно: 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , 1/2 частку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1/2 частку транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1/2 частку транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 - відмовлено.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0900 га кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , посвідчений 25.01.2017 р. приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Чопик Ю.С., та скасування права власності ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 на земельну ділянку площею 0, 0900 га кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 - відмовлено.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, д.н.з. НОМЕР_4 (старий номерний знак НОМЕР_3 ), укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД у 2017 році в сервісному центрі МВС № 4646 у м. Червоноград та скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, д.н.з. НОМЕР_4 (старий номерний знак НОМЕР_3 ) - відмовлено.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД у 2017 році в сервісному центрі МВС № 4646 у м. Червоноград та скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД на транспортний засіб марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 - відмовлено.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на: 1/2 частку земельної ділянки площею 0, 0236 га, кадастровий номер 4622710100:01:009:0101 за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:009:002 за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0900, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 , 1/2 частки нежитлової будівлі магазинів будівельних матеріалів поз.1 за адресою АДРЕСА_1 , 1/2 частки нежитлової будівлі магазинів будівельних матеріалів поз.2, поз. 3 за адресою АДРЕСА_1 , 1/2 частки транспортного засобу марки SCANIA 94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , тип ТЗ-фургон-С, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1/2 частки транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, (колишній реєстраційний номер НОМЕР_3 ) реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1/2 частку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 207D , номер кузова НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_14 , - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 - задоволено.

Визнано нежитлову будівлю складу, позначену в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м., земельну ділянку несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний - В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 . - об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 .

Визнано, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , у спільній сумісній власності подружжя - нежитловій будівлі складу, позначеній в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , та земельній ділянці несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 , автомобілі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний - В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 становила 1/2.

Визнано за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: 1/4 ідеальну частку нежитлової будівлі складу, позначеній в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку земельної ділянки несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний - В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: 1/4 ідеальну частку нежитлової будівлі складу, позначеній в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку земельної ділянки несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний - В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 .

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 - задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 14 вересня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., зареєстрований в реєстрі за № 1508, частково недійсним в частині зазначення покупцем ОСОБА_9 , з моменту його укладення.

Визнано покупцем земельної ділянки площею 900,0 (дев`ятсот) кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057, за адресою: АДРЕСА_2 , за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.09.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., зареєстрованим в реєстрі за № 1508, ОСОБА_6 (і.н. НОМЕР_16 ).

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 223422, виданий ОСОБА_9 23 червня 2011 р. на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0900 га, розташовану в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4622710100:01:017:0057, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462270001001739.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1339, на 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 на ім`я ОСОБА_4 .

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1340, на 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 на ім`я ОСОБА_3 .

Визнано за ОСОБА_6 (і.н. НОМЕР_16 ) право власності на земельну ділянку площею 0, 0900 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057, за адресою: АДРЕСА_2 .

Витребувано в ОСОБА_8 (І.н. НОМЕР_12 ) на користь ОСОБА_6 ( ОСОБА_12 НОМЕР_16 ) земельну ділянку площею 0, 0900 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057, за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 23 вересня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Головач О.Р. зареєстрований в реєстрі за № 670, частково недійсним в частині зазначення покупцем ОСОБА_9 , з моменту його укладення.

Визнано покупцем земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0955 га, розташовану в АДРЕСА_3 ,кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.09.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Головач О.Р., зареєстрованим в реєстрі за № 670, ОСОБА_6 (і.н. НОМЕР_16 ).

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 223421, виданий ОСОБА_9 23 червня 2011 р. на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0955 га, розташовану в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4622710100:01:002:0069, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462270001001738.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1337, на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 на ім`я ОСОБА_3 .

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1338, на 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 на ім`я ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_6 (І.н. НОМЕР_16 ) право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0955 га, розташовану в АДРЕСА_3 ,кадастровий номер 4622710100:01:002:0069.

Витребувано в ОСОБА_4 ( ОСОБА_12 НОМЕР_10 ) та ОСОБА_3 ( ОСОБА_12 НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_6 ( ОСОБА_12 НОМЕР_16 ) земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0955 га, розташовану в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4622710100:01:002:0069.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вважає помилковим висновки суду першої інстанції, що ним заявлено позовні вимоги щодо поділу майна з померлою дружиною ОСОБА_9 , так як спору з приводу власності на майно за життя у них не виникало. З покійною дружиною разом займались підприємницькою діяльністю в одному приміщенні, були зареєстровані як фізичні-особи підприємці і двоє були засновниками ТзОВ Росана - Галичина . Також апелянт зазначає, що спірне майно було придбане за спільні сумісні кошти, джерелом їх набуття була спільна праця подружжя, кошти використовувались в інтересах сім`ї. Вказує, що суд в оскаржуваному рішенні помилково посилається на постанову Верховного Суду України від 18.05.2016 року у справі №6-1327цс15, оскільки предметом даного позову не є поділ майна в розумінні ст.ст. 57,60,61 СК України між ним та покійною дружиною. На думку апелянта висновки суду першої інстанції про придбання спірного майна, яке після смерті дружини, ОСОБА_9 , успадкували їхні діти, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за гроші, отримані ОСОБА_9 від здійснення нею підприємницької діяльності, та такі не є спільною сумісною власністю подружжя, є безпідставними, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2012 від 19.09.2012 року статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Що стосується задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 , то апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що зароблені в Італії кошти ОСОБА_6 привезла в Україну, належних та допустимих доказів на підтвердження перебування її в Україні в період, який передував укладенню спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Не врахував суд і відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження переказу коштів, необхідних для оплати вартості придбаних земельних ділянок, на ім`я ОСОБА_9 . Стверджує те, що він особисто з покійною дружиною домовлялись про придбання спірних земельних ділянок та він особисто був присутнім у нотаріуса та давав згоду дружині на їх придбання. Судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки та не досліджено доводи позивача щодо неодноразового витребування із Жовківської ДНК належним чином завірених копій договорів або інших правочинів, оскільки ухвала суду від 12.03.2018 року була проігнорована як державним нотаріусом, так і відповідачами.

З наведених підстав просить рішення суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх представника ОСОБА_5 , представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;визнання частково недійсним Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, виданого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1428 на ім`я ОСОБА_4 в частині 1/2 частки автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; визнання частково недійсним Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, виданого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1432 на ім`я ОСОБА_3 в частині 1/2 частки автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частки транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 , не оскаржується, а відтак законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в цій частині вимог апеляційним судом не перевіряється.

Відмовляючи позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання іншого майна, набутого під час перебування позивача в шлюбі з ОСОБА_9 , спільною сумісною власністю подружжя та відновлення становища, що існувало до порушення його прав, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне майно зареєстроване на праві власності на ім`я покійної дружини ОСОБА_9 , і таке є її особистою власністю, оскільки набуте не за спільні кошти подружжя, а за кошти від здійснення нею підприємницької діяльності, не в інтересах сім`ї та використовувалося в її підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Оскільки частина майна, яке позивач просить визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя, було придбане на час дії КпШС, а частина спірного майна на час дії чинного Сімейного кодексу України, на правовідносини щодо майна, набутого в шлюбі, поширюються норми матеріального права, які були чинними на момент набуття у власність спірного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно зі ст. 24 КпШС України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Сімейний Кодекс України.

Норми СК України у статтях 57 , 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:

1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності;

2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

З метою збереження балансу інтересів подружжя, дотримуючись принципів добросовісності, розумності і справедливості СК України містить винятки із загального правила.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

Зміст статті 60 СК України дозволяє зробити висновок, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі, в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 405/2391/15, у постанові від 05.09.2018 року у справі №522/24628/16 -ц, Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 ,

Про абсолютність презумпції спільності права подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, зазначає і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 року у справі №372/504/17.

Верховний Суд України у постанові від 18.05.2016 р. у справі № 6-1327цс 15 висловлюючи правову позицію про неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм статей 57, 60, 61 СК України, дійшов наступного висновку: майно фізичної особи підприємця, яке придбане за кошти від своєї діяльності підприємця і не в інтересах сім`ї та використовується в його підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до ст. 57 СК України , а не як об`єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст. ст. 60, 61 СК України .

Верховний Суд в Постанові від 05.09.2018 р. у справі 61-27567св 18 зазначив, що майно фізичної особи-підприємця вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте за час зареєстрованого шлюбу, за умови, що воно було придбане за рахунок належних подружжю коштів. При цьому, у разі якщо майном користується приватний підприємець, то в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею у набутті майна.

Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1)час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

У зв`язку з вищенаведеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі №6-2641цс15.

Вирішуючи даний спір, суду першої інстанції слід було враховувати не лише норми СК України, а і положення КпШС, зокрема, ст. 24 цього Кодексу, що взначала, яке майно є власністю кожного з поружжя, а саме, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, і не передбачала визнання особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, яке набуте ним/нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 1982 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_1 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_17 , виданим повторно (т.1, а.с. 11).

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_18 (т.1, а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

Шлюб між ОСОБА_9 і ОСОБА_1 припинився ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок смерті ОСОБА_9 .

На випадок смерті, ОСОБА_9 14.02.2008 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Химицею Г.І., за яким все своє майно заповіла в рівних частках своїм дітям - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Матеріалами спадкової справи № 59049329, заведеної 02.06.2016 року після смерті ОСОБА_9 (т.1, а. с. 166-250) підтверджується, що сини, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спадщину після смерті матері прийняли та отримали свідоцтва про право на спадщину на частину спірного майна.

Судом першої інстанції встановлено, що померла ОСОБА_9 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 21.03.1997 року та отримувала доходи від підприємницької діяльності (т.2, а.с. 144-145).

Її чоловік ОСОБА_1 також був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 31.05.2002 року та отримував доходи від підприємницької діяльності. (т.9 а.с. 154-155).

Подружжя займалося одними і тими ж видами підприємницької діяльності: виробництво будівельних виробів із пластмас, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

За життя ОСОБА_9 судовий спір про визнання майна особистою власністю або про виключення об`єктів права власності зі складу спільної сумісної власності не виникав, договір щодо майна між подружжям не укладався, шлюбний контракт не укладався, поділ майна подружжя не здійснювався, шлюб не розривався і не визнавався недійсним.

Спір щодо належності майна, набутого ОСОБА_9 та ОСОБА_1 за час перебування у шлюбі, до об`єктів права приватної власності ОСОБА_9 чи права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , виник після смерті одного з подружжя, ОСОБА_9 .

Щодо спору про нежитлову будівлю, магазин будівельних матеріалів - поз.1 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 211475 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджується, що 04 квітня 2002 року між ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори, за умовами якого ОСОБА_13 , ОСОБА_14 продали, а ОСОБА_9 купила житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 165), який складався з двох кімнат житловою площею 22.2 кв.м двох кухонь, двох коридорів.

Тобто, ОСОБА_9 купила житловий будинок АДРЕСА_1 , як фізична особа, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 .

Матеріалами справи безспірно підтверджується, що придбаний житловий будинок було реконструйовано і на його місці споруджено нежитлову будівлю магазину будівельних матеріалів поз.1 (т.6 а.с. 113), право власності на цей реконструйований об`єкт зареєстроване за ОСОБА_9 Червоноградським МБТІ 05.03.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю загальною площею 265,5 кв.м від 04.03.2003 року, виданим виконкомом Жовківської міської ради (т.2, а.с. 91, 92).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ( т.1, а.с. 211) підтверджується реєстрація за ОСОБА_9 права власності на нежитлову будівлю, магазин будівельних матеріалів - позиція 1 по АДРЕСА_1 , а датою прийняття рішення про державну реєстрацію зазначено 05.03.2003 року.

Суд першої інстанції визнав даний об`єкт особистою власністю одного з подружжя, а саме, ОСОБА_9 , покликаючись на ст. 57 СК України, вважаючи його майном, набутим нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто, як підприємцю і отримані нею від здійснення підприємницької діяльності, тому це майно вважається особистою приватною власністю останньої, як фізичної особи - підприємця й не може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, житловий будинок по АДРЕСА_1 був придбаний ОСОБА_9 , як фізичною особою, а не як ФОП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 04.02.2002 року було придбано за їх спільною згодою і за їх спільні з ОСОБА_9 кошти, відповідачами, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не спростовано належними та допустимими доказами.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження придбання житлового будинку АДРЕСА_1 в період перебування у шлюбі з ОСОБА_1 лише за кошти, які належали особисто ОСОБА_9 , чи за кошти, отримані нею від підприємницької діяльності, що такий отримано в дар чи в порядку спадкування, а тому це майно не може вважатися особистою приватною власністю ОСОБА_9 .

А відтак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, і вважає, що житловий будинок АДРЕСА_1 , який в подальшому було реконструйовано під нежитлову будівлю - магазин будівельних матеріалів, був придбаний за час перебування у шлюбі за спільні кошти ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , і такий належав їм, як подружжю, на праві спільної сумісної власності.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стверджували про те, що нежитлова будівля магазину будівельних матеріалів позиція 1 за адресою АДРЕСА_1 , збудована за особисті кошти їх матері, ОСОБА_9 , яка була зареєстрована, як ФОП, займалася підприємницькою діяльністю, відтак така будівля не належала на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає такі доводи відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпідставними та необгрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що і ОСОБА_9 , і ОСОБА_1 були зареєстровані, як суб`єкти підприємницької діяльності, ОСОБА_9 - 21.03.1997 року, ОСОБА_1 - 31.05.2002 року, здійснювали підприємницьку діяльність..

Тобто, на момент знесення житлового будинку АДРЕСА_1 і його реконструкції під нежитлову будівлю - магазин будівельних матеріалів, ОСОБА_1 також займався підприємницькою діяльністю.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали суду належних та допустимих доказів, які б безспірно підтверджували, що будівництво нежитлової будівлі - магазину будівельних матеріалів після знесення житлового будинку АДРЕСА_1 , який було придбано за спільні кошти подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , проводилася лише за особисті кошти ОСОБА_9 , а не за спільні кошти ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , який також займався підприємницькою діяльністю.

Матеріалами справи підтверджується подальша протягом 2010-2011 років реконструкція даної будівлі з добудовою другого поверху на підставі наданого ОСОБА_9 дозволу на виконання будівельних робіт №1512-11 з реконструкції магазину від 21.01.2011 року (т.7, а. с. 56).

Рішенням виконкому Жовківської міської ради №505 від 25.11.2011 р. ФОП ОСОБА_9 оформлено право власності на магазин будівельних матеріалів загальною площею 541 кв.м (т.7, а. с. 57).

Після реконструкції, як вбачається з висновку державної експертизи від 23.08.2010 року по проекту Реконструкція з добудовою другого поверху магазину будівельних матеріалів в м. Жовква ( т. 7 а.с. 26) та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №83101741 від 22 березня 2017 року (т. а.с. ) до дня відкриття спадщини в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який діяв до 31 грудня 2012 року, об`єкт нерухомості, розміщений на даній земельній ділянці вже був зареєстрований, загальна площа об`єкта становить 540,9 кв.м. Належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення реконструкції будівлі лише за особисті кошти померлої ОСОБА_9 , відповідачами суду не надано.

Відповідно вважати нежитлове приміщення магазину будівельних матеріалів позиція 1 особистою приватною власністю померлої ОСОБА_9 , а не об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , колегія суддів не вбачає.

Наявні в справі докази використання коштів від підприємницької діяльності ОСОБА_9 для оплати за виготовлення проектної документації на реконструкцію об`єкта в сумі 7936.00 грн. цього висновку не спростовують.

Враховуючи презумпцію спільності права власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на майно, яке набуте ними в період шлюбу, яка, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не спростована відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належними та допустимими доказами, враховуючи придбання ОСОБА_9 та ОСОБА_1 за час перебвання у шлюбі житлового будинку у АДРЕСА_1 , який в подальшому за їх взаємною згодою було знесено і побудувано нежитлове приміщення - магазин будівельних матеріалів, позиція 1, враховуючи відстуність доказів на підтвердження того, що спірне приміщення належало ОСОБА_9 до шлюбу, що таке одержане нею під час шлюбу в дар чи в порядку спадкування, колегія суддів вважає, що нежитлова будівля магазину будівельних матеріалів позиція 1 за адресою АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, і оскільки відповідно до ст. 28 КпШС України частки подружжя у спільній сумісній власності вважалися рівними, то підставними та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частку нежитлових будівель магазину будівельних матеріалів позиція 1 за адресою АДРЕСА_1 .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до вищезазначених спірних правовідносин норми чинного СК України, оскільки спірні правовідносини щодо виникнення права власності на нежитлове приміщення виникли до набрання чинності СК України, тобто, до 01.01.2004 року.

Щодо спору про нежитлове приміщення магазину будівельних матеріалів та складу - поз.2, поз.3 за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №67926330 від 13.09. 2016 року (т.1, а.с. 210-212), до дня відкриття спадщини в реєстрі прав власності на нерухоме майно року, зареєстровано право власності на цей об`єкт нерухомості, реєстраційний номер майна: 11366119, дата реєстрації права власності 12 липня 2005 року.

Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності НОМЕР_19 , видане 12 липня 2005 року виконкомом Жовківської міської ради на підставі рішення від 30.06.2005р. №222, згідно якого будівля магазину господарських товарів та будматералів, поз.2, має площу 511,8 кв.м., будівля складських приміщень, поз.3., має площу 404,4 кв.м.(т.2, а.с. 93). Відомостей про реєстрацію права власності в діючому Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно матеріали справи не містять.

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 21.04.2005 р., затвердженого розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації від 16.05.2005 р. №235, прийнято в експлуатацію новозбудований магазин господарських товарів та будматеріалів (І-ша черга будівництва) (т. 6, а.с. 222).

Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 18.03.2004 р. прийнято в експлуатацію новозбудовані складські приміщення (друга черга будівництва) у АДРЕСА_1 (т. 6, а.с.216).

Рішенням виконкому Жовківської міської ради №222 від 30.06.2005 р. Про оформлення права власності на магазин господарських товарів та будматеріалів 1-ша черга, будівля складських приміщень 2-га черга по АДРЕСА_1 , вирішено оформити право власності ОСОБА_9 на обидва вищевказані приміщення, а 12.07.2005 р. ОСОБА_9 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівля магазину господарських товарів та будматеріалів позиція 2, пл. 511.8 кв.м; будівля складських приміщень позиція 3, пл. 404.4 кв.м ( т. 2 а.с. 93, 94), дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 12.07.2005 рік.

Вищенаведеним підтверджується, що одна з будівель (складські приміщення) збудована в період з 24.07.2003 року до 18.03.2004 року, друга (магазин господарських товарів та будматеріалів) - з 24.07.2003 року до 21.04.2005 року.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 нежитлової будівлі магазинів будівельних матеріалів позиція 2, позиція 3 за адресою АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що будівництво зазначених будівель проводилося ОСОБА_9 за кошти, отримані від здійснення нею підприємницької діяльності, а також за рахунок отриманих нею кредитних коштів, погашення кредитної заборгованості за якими здійснювалося за рахунок коштів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції вважав особистими коштами ОСОБА_9 отримані нею в кредит 50000.00 грн. від ВАТ Електрон Банк на підставі кредитного договору № KP20704 від 06.09.2002 р., отримані в кредит 100 000.00 грн. від ВАТ Електрон Банк на підставі кредитного договору № КР 21488 від 28.08.2003 р.. отримані в кредит від ВАТ Державний ощадний банк України 45000.00грн. на підставі кредитного договору № 297 від 27.11.2003 р., отримані в кредит 37000.00 доларів США від ВАТ Державний ощадний банк України на підставі кредитного договору № 712 від 11.09.2006 р.

Колегія суддів вважає такі висновки суду безпідставними, необґрунтованими, оскільки отримані в кредит 50000.00 грн. від ВАТ Електрон Банк на підставі кредитного договору № KP20704 від 06.09.2002 р., отримані в кредит 100 000,00 грн. від ВАТ Електрон Банк на підставі кредитного договору № КР 21488 від 28.08.2003 р., отримані в кредит від ВАТ Державний ощадний банк України 45000.00 грн. на підставі кредитного договору № 297 від 27.11.2003 р. не є доказом наявності особистих коштів ОСОБА_9 , оскільки всі ці кредитні кошти отримані до набрання чинності СК України, а отже були спільними коштами подружжя.

Крім цього, кошти згідно Кредитного договору № KP20704 від 06.09.2002 р. (т.7 а.с. 58), як вбачається з дати укладення договору, отримані задовго до початку будівельних робіт на об`єктах поз. 2, 3, а згідно з додатком до Акту перевірки цільового використання коштів від 15.02.2003 року по Договору від 06.09.2002 року (т.7, а.с. 107) оплата кредитними коштами здійснювалася за декоративні карнизи (15000грн.), лакофарбову продукцію(8000 грн., будівельні та господарські товари(15000грн.) та інше, а відповідно до Короткого опису проекту від 05.06.2002 року (т. 7 а.с. 113), ціль кредиту - закупівля товарів в обігу.

Кошти, отримані згідно Кредитного договору № КР 21488 від 28.08.2003 р. (т.7 а.с. 66) згідно з яким СПД ОСОБА_9 отримала кредит у ВАТ Електрон Банк в сумі 100 000.00 грн. на оплату за будівельні матеріали, госптовари та побутову техніку зі строком погашення не пізніше 27.08.2004 р. видавалися банком з ціллю - закупівля товарів в обігу, що вбачається з Короткого опису проекту від 27.08.2003 року (т. 7, а.с. 143).

Кошти від ВАТ Державний ощадний банк України згідно Кредитного договору № 297 від 27.11.2003 (т. 7 а.с. 62), за умовами якого надано кредит в сумі 45000.00 грн., позичальник отримала для придбання товарів тривалого використання .

Зважаючи на цілі кредитування згідно названих вище кредитних договорів, та те, що видами підприємницької діяльності, як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_1 , були торгівля будівельними матеріалами та іншими господарськими товарами, немає підстав вважати, що вказані кредитні кошти були використані для будівництва названих вище спірних об`єктів нерухомості.

Крім цього, кредитні кошти в сумі 37000.00 доларів США від ВАТ Державний ощадний банк України на підставі кредитного договору № 712 від 11.09.2006 р. (т. 7, а.с. 146), які суд першої інстанції вважав особистими коштами ОСОБА_9 , отримані позичальником ОСОБА_9 на придбання товарів тривалого використання, а відтак зважаючи на ціль позики та те, що позика отримана після завершення будівництва (прийнято в експлуатацію 18.03.2004 р. та 16.05.2005 р.), у суду першої інстанції також не було підстав вважати, що отримані в кредит кошти в розмірі 37000.00 дол. США є особистими коштами ОСОБА_9 і такі були використані для будівництва нежитлових будівель магазинів будівельних матеріалів позиція 2, позиція 3 за адресою АДРЕСА_1 .

На думку колегії суддів не може бути доказом набуття ОСОБА_9 в особисту приватну власність нежитлових будівель магазину будівельних матеріалів позиція 2, позиція 3 по АДРЕСА_1 договір № Л-84 від 25.04.2003 р. на виготовлення віконних пластикових конструкцій та їх монтаж по АДРЕСА_1 від 25.04.2003 р., укладений між ОСОБА_9 та ТОВ Пластик-Сервіс ( т.7 а.с. 68), оскільки, як вбачається з дати укладення договору та його змісту, віконні конструкції виготовлені та змонтовані до початку будівельних робіт на об`єктах позиції 2, 3 (дозвіл на будівництво дозволу надано 24.07. 2003 року), а відтак відсутні підстави вважати, що віконні конструкції використані на об`єктах позиції 2, 3.

До того ж оплата згідно вказаного Договору здійснена ФОП ОСОБА_9 за рахунок коштів з підприємницького рахунку, які в силу приписів чинного на той час КпШС України, є спільною сумісною власністю подружжя.

Встановлення судом першої інстанції факту використання об`єктів нерухомості в підприємницькій діяльності ОСОБА_9 на статус належності цих об`єктів ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, не впливає.

За вищенаведеного, колегія суддів вважає відсутніми законні підстави вважати нежитлову будівлю магазинів будівельних матеріалів та складу позиція 2, позиція 3 за адресою АДРЕСА_1 , особистою приватною власністю ОСОБА_9 , оскільки відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст.81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами, що спірне майно набуте ОСОБА_9 за її особисті кошти, лише за кошти, отримані від здійснення нею підприємницької діяльності.

Враховуючи презумпцію спільності права власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на майно, яке набуте ними в період шлюбу, а саме, на нежитлову будівлю магазину будівельних матеріалів та складу позиція 2, позиція 3 за адресою АДРЕСА_1 , те, що зазначена презумпція, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не спростована відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що нежитлова будівля магазину будівельних матеріалів та складу позиція 2, позиція 3 за адресою АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, і оскільки відповідно до ст. 70 СК України частки подружжя у спільній сумісній власності є рівними, то підставними та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частку нежитлових будівель магазину будівельних матеріалів та складу позиція 2, позиція 3 за адресою АДРЕСА_1 .

Щодо спору про земельну ділянку площею 0,0931 га з кадастровим номером 4622710100:00:009:0002 за адресою АДРЕСА_1 та про земельну ділянку площею 0,0236 гектара з кадастровим номером 4622710100:01:009:0101 за адресою АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2003 року на ім`я ОСОБА_9 видано і зареєстровано Державний актна право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 014633 (а.с.31, т.7), цільове призначення земельної ділянки площею 0,0931 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Підстава видачі акту - рішення Жовківської міської ради від 06 грудня 2002 року №12 та від 18 червня 2003 року №38, з якого вбачається, що земельну ділянку ОСОБА_9 набула в процесі безоплатної приватизації.

Відомостей про реєстрацію речового права на цю земельну ділянку в діючому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно матеріали справи не містять.

На вказаній земельній ділянці, як вбачається з Дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2011 року(т.7 а.с. 56) знаходиться збудована нежитлова будівля магазину будівельних матеріалів позиція 1 за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення(т.6,а.с.219), посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г. Я. 12 квітня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 826, ОСОБА_9 купила у Жовківської міської ради Львівської області земельну ділянку площею 0.0236 га. Оплата за земельну ділянку здійснена з підприємницького рахунку ФОП ОСОБА_9

28 лютого 2012 року на підставі цього договору купівлі-продажу ОСОБА_9 був виданий і зареєстрований Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №829815 (т.2 а.с. 151).

Як вбачається з Висновку державної експертизи від 23.08.2010 року по проекту Реконструкція з добудовою другого поверху магазину будівельних матеріалів в м. Жовква (т.7 а.с. 26) на вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, магазин будівельних матеріалів за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №83101741 від 22 березня 2017 року до дня відкриття спадщини в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який діяв до 31 грудня 2012 року, об`єкт нерухомості, розміщений на даній земельній ділянці вже був зареєстрований, загальна площа об`єкта становить 540,9 кв.м. В діючому з 01 січня 2013 року Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно об`єкт до дня відкриття спадщини не зареєстрований.

Суд першої інстанції визнав земельну ділянку площею 0,0236 гектара з кадастровим номером 4622710100:01:009:0101 особистою власністю ОСОБА_9 , мотивуючи тим, що така набута за особисті кошти ОСОБА_9 , отримані від її підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції також визнав земельну ділянку площею 0,0931 га з кадастровим номером 4622710100:00:009:0002 особистою приватною власністю ОСОБА_9 , оскільки така ділянка отримана в процесі приватизації в межах норм безоплатної приватизації.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Земельні ділянки, які було оформлено у власність у ході приватизації в період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року, якщо це відбулося в період перебування у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя. Земельні ділянки, набуті у власність під час шлюбу, але в період до 08 лютого 2011 року або після 12 червня 2012 року, є особистою власністю дружини або чоловіка, залежно від того, хто його набув.

При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю, споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розмішені, без зміни її цільового призначення в обсязі і на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частина 1 ст. 120 ЗК України передбачає, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

У постанові від 12 жовтня 2016 року у справі №6-2225цс 16 Верховний Суд України дійшов висновку, що норма статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю та споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України в поєднанні з нормою 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на ній об`єкти.

За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст. 120 ЗК України, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки та тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Отже, якщо подружжям за час спільного проживання побудовано будинок на земельній ділянці одного з подружжя (яка внаслідок приватизації перебуває у його особистій власності), і подружжя ставить питання про поділ цих об`єків нерухомості (будинку та земельної ділянки), суду слід виходити з наступного. Якщо будинок визнано судом об`єктом спільної сумісної власності подружжя, то з урахуванням положень статті 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України один із подружжя набуває право спільної сумісної власності і на земельну ділянку, на якій розташований вказаний спірний будинок.

Така правова позиція викладена в постанові ВС від 03.10.2018 року у справі №343/2166/15-ц.

Верховний Суд України в постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2710цс15, зазначив, що … земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді. Разом з тим, виходячи зі ст. 30 ЗК України 1992 року, згідно з якою при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об`єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.

Суд першої інстанції, визнаючи спірні земельні ділянки площею 0.0236 га кадастровий номер 4622710100:01:009:0101 та площею 0.0931 га кадастровий номер 4622710100:01:009:002 у АДРЕСА_1 , особистою приватною власністю ОСОБА_9 , не врахував, що вказані земельні ділянки не були вільними від забудови, на них була збудована нежитлова будівля магазину будівельних матеріалів та склад позиція 1, позиція 2, позиція 3, які побудовані подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_9 за час спільного проживання, і які судом апеляційної інстанції визнано об`єками спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , і які нерозривно пов`язані зі спірними земельними ділянками, що, на думку колегії суддів є підставою для визнання спірних земельних ділянок площею 0.0236 га кадастровий номер 4622710100:01:009:0101 та площею 0.0931 га кадастровий номер 4622710100:01:009:002 у АДРЕСА_1 , об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи рівність часток ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у нежитловій будівлі магазину будівельних матеріалів позиція 1, вимога ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частку земельних ділянок площею 0.0236 га кадастровий номер 4622710100:01:009:0101 та площею 0.0931 га кадастровий номер 4622710100:01:009:002 за адресою АДРЕСА_1 , підлягає до задоволення.

Щодо спору про автомобіль марки SKANIA94 , 2002 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_20 , тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Автомобіль SCANIA 94 , 2002 року випуску придбано ОСОБА_9 28 липня 2009 згідно з біржовим контрактом купівлі-продажу транспортного засобу (агрегату) серії ЛВК № 0907285 (т. 2 а.с. 217). На час відкриття спадщини даний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_9 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_21 виданого Жовківським ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області 26 квітня 2012 року (т.1 а.с.81).

Свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані 15 листопада 2016 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частках по 1/2 цього автомобіля (т.2 а.с. 11, 13).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_22 , виданим Центром 4646 автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_3 03 грудня 2016 року, в графі особливі відмітки свідоцтва зазначено, що ОСОБА_4 є співвласником.

Суд першої інстанції визнав автомобіль марки SKANIA модель 94, 2002 року випуску, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_20 , тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, державний номерний знак НОМЕР_2 , особистою приватною власністю ОСОБА_9 , свій висновок мотивував використанням нею цього автомобіля в підприємницькій діяльності, що підтверджено шляховими листами, документами про проведення техогляду та інше.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності спірного автомобіля ОСОБА_9 на праві особистої приватної власності, вважає автомобіль марки SKANIA модель 94, 2002 року випуску, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_20 , тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єктом спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , оскільки такий набуто за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у шлюбі, а належних та допустимих доказів на підтвердження придбання ОСОБА_9 автомобіля за її особисті кошти, відповідачі не надали, тобто, не спростували презумпцію спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на автомобіль, який було придбано під час перебування їх у шлюбі.

Факт використання автомобіля у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_9 на статус цього майна, як спільної сумісної власності подружжя, не впливає.

Відтак, колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання автомобіля марки SKANIA модель 94, 2002 року випуску, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_20 , тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя та про визнання за ним права власності на 1/2 частку цього автомобіля такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з роз`ясненнями п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й з інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Оскільки видачею Свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 15 листопада 2016 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частках по 1/2 цього автомобіля порушуються права позивача ОСОБА_1 , якому належить 1/2 частка у спірному автомобілі, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, в частині 1/2 частки автомобіля, оскільки до складу спадкового майна входить тільки 1/2 частка зазначеного автомобіля, відтак спадкоємцям після смерті ОСОБА_9 , її синам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належить по 1/4 частці.

Згідно договору купівлі-продажу №4646/2016/273626 транспортного засобу (т.2, а.с. 217) 30 грудня 2016 року ОСОБА_3 продав вказаний автомобіль Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД за ціною у 98500,00 грн.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру 4646 від 30 березня 2017 року (т.2 а.с. 98) транспортний засіб SCANIA 94 ,номер шасі НОМЕР_20 , державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД ТЗОВ, код ЄДРПОУ 36762918.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №4646/2016/273626 транспортного засобу, укладеного 30 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ТзОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД , за умовами якого ОСОБА_3 продав вказаний автомобіль Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД , ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що спірний автомобіль відчужено за відсутності його згоди, як співвласника автомобіля.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі №372/504/17 (провадження № 14-325цс18) сформулювала висновок про застосування норм права, згідно з яким відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вичнив правочин необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України та ст. 215 ЦК України надає іншому співвласнику (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності.

Оспорюваним договором купівлі - продажу спірного автомобіля SCANIA 94 ,номер шасі НОМЕР_20 , державний номерний знак НОМЕР_2 , 1/2 частка у якому на праві власності належить ОСОБА_1 , і який не давав згоди на відчуження автомобіля, порушується право ОСОБА_1 на спірне майно, яке підлягає судовому захисту.

Відповідно, для захисту права позивача на належне йому майно, необхідно визнати недійсним правочин щодо цього майна, який укладено без його згоди, як співвласника, та скасувати реєстрацію за ТзОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД в цілому та за спадкоємцями після смерті ОСОБА_9 , її синами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частках по 1/4 за кожним.

Крім цього, поза увагою суду першої інстанції залишилась ухвала суду від 22 грудня 2016 року, якою накладено арешт на цей транспортний засіб та заборонено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього транспортного засобу, в будь-який спосіб відчужувати транспортний засіб, здійснювати з ним будь-які юридично значимі дії чи в інший спосіб їх видозмінювати та перереєстровувати до вирішення судової справи № 444/2565/16-ц.

Щодо спору про автомобіль марки MERCEDES-BENZ , модель 1117, 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Автомобіль марки MERCEDES-BENZ , модель 1117, 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 придбаний ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2001 р. (т. 2 а.с. 215).

На час відкриття спадщини даний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_9 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24 виданого Жовківським ВРЕР ДАІ УМВС України у Львівській області 09 листопада 2001 року (т.2 а.с 5).

Свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані 15 листопада 2016 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Черемиc Г.Я. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частках по 1/2 цього автомобіля (т. 2 а.с. 11, 13).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_25 виданим Центром 4646 автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_3 03 грудня 2016 року, в графі особливі відмітки свідоцтва зазначено, що ОСОБА_4 є співвласником (т.1, а.с. 82).

Суд першої інстанції визнав цей автомобіль особистою приватною власністю ОСОБА_9 з мотивів використання цього автомобіля в здійсненні нею підприємницької діяльності, що підтверджено шляховими листами, документами про проведення техогляду та інше.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності спірного автомобіля ОСОБА_9 на праві приватної власності, вважає автомобіль марки MERCEDES-BENZ , модель 1117, 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 , об`єктом спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , оскільки такий набуто за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у шлюбі, а належних та допустимих доказів на підтвердження придбання ОСОБА_9 автомобіля за її особисті кошти відповідачі не надали, тобто, не спростували презумпцію спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на автомобіль, який було придбано під час перебування їх у шлюбі.

Відтак, колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання автомобіля марки MERCEDES-BENZ , модель 1117, 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя та про визнання за ним права власності на 1/2 частку цього автомобіля такими, що підлягають до задоволення.

Згідно договору купівлі-продажу №4646/2017/277235 транспортного засобу (т.2, а.с. 215) 04 січня 2017 року ОСОБА_3 продав вказаний автомобіль Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД за ціною у 78000,00 грн.

Відповіддю Територіального сервісного центру 4646 від 30 березня 2017 року (т. 2 а.с 98) транспортний засіб MERCEDES-BENZ 1117, номер шасі НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 зареєстрований за ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД ТЗОВ, код ЄДРПОУ 36762918.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу №4646/2017/27235 транспортного засобу, укладеного 04 січня 2017 року між ОСОБА_3 та ТзОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД , за умовами якого ОСОБА_3 продав вказаний автомобіль Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що спірний автомобіль відчужено за відсутності його згоди, як співвласника автомобіля.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі №372/504/17 (провадження № 14-325цс18) сформулювала висновок про застосування норм права, згідно з яким відстуність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вичнив правочин необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України та ст. 215 ЦК України надає іншому співвласнику (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності.

Оспорюваним договором купівлі - продажу спірного автомобіля марки MERCEDES-BENZ , модель 1117, 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 ,

1/2 частка у якому на праві власності належить ОСОБА_1 , і який не давав згоди на відчуження автомобіля, порушується право ОСОБА_1 на спірне майно, яке підлягає захисту.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ , модель 1117, 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 , був придбаний у 2001 році, а відтак на спірні правовідносини поширюється дія КпШС, зокрема, ст. 24 КпШС, відповідно до положень якої майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є власністю кожного з них.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів належності спірного автомобіля MERCEDES-BENZ 1117, номер шасі НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_9 до одруження, одержання автомобіля під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, а відтак відсутні підстави вважати спірний автомобіль спільним сумісним майном подружжя.

Відповідно, для захисту права позивача на автомобіль MERCEDES-BENZ 1117, номер шасі НОМЕР_23 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 , необхідно визнати недійсним правочин щодо цього майна, який укладено без його згоди, як співвласника, та скасувати реєстрацію за ТзОВ ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД в цілому та за спадкоємцями після смерті ОСОБА_9 , її синами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в частках по 1/4 за кожним.

Щодо спору про земельну ділянку площею 0,0900 гектара з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0955 га з кадастровим номером 4622710100:01:002:0069 за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4604045282016 від 26 вересня 2016 року (т.1, а.с.244) земельна ділянка площею 0,0900 гектара з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 01 липня 2008 року, ОПЛОПВАПБ, ОСОБА_15 і зареєстрована ЦДЗК 16 червня 2010 року, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з експлікацією цього витягу з ДЗК, на земельній ділянці до дати відкриття спадщини будівництво не розпочато.

Право власності у ОСОБА_9 виникло 05 липня 2011 року на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №223422, виданого 23.06.2011р. (т 1 а.с. 241).

Державний акт виданий на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г. Я. 14 вересня 2010 року і зареєстрованого в реєстрі за № 1508 (т. 1 а.с. 238).

Згідно з інформаційною довідкою №73236225 від 17.11.2016р. (т.1, а.с 12) за життя спадкодавця ОСОБА_9 реєстрація права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не проводилась, перша реєстрація права власності (з відкриттям розділу) на цю земельну ділянку проведена 28.10.2016 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. на підставі свідоцтв про право на спадщину.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки по АДРЕСА_2 , як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4604520072016 від 30.12.2016 р. (т. 2 а.с.199) земельна ділянка сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 01.07..2008 року, року, цільове призначення земельної ділянки: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка). Згідно з експлікацією цього витягу з ДЗК, на земельній ділянці до дати відкриття спадщини будівництво не розпочато.

23.09.2010 року укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , який посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г. Я., зареєстрований в реєстрі за № 670 (т.1 а. с. 224)

23.06.2011 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 223421.(т. 1 а.с. 228)

Право власності у ОСОБА_9 виникло 05 липня 2011 року на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №223422 виданого 23.06.2011р. (а.с. 241, т.1), який виданий на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г. Я. 14 вересня 2010 року і зареєстрованого в реєстрі за № 1508 (а.с. 238, т.1).

Згідно з інформаційною довідкою №73236225 від 17.11.2016р. за життя спадкодавця реєстрація права власності на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не проводилась, перша реєстрація права власності (з відкриттям розділу) на цю земельну ділянку проведена 18 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Галиною Ярославівною на підставі свідоцтв про право на спадщину.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки по АДРЕСА_3 , як об`єкта нерухомого майна: 1066884546227.

Матеріалами справи підтверджується видача 18.10.2016 року свідоцтв про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частках по 1/2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 за кожним (т. 2 а.с. 193, 195).

З договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Чопиком Ю.С. 25 січня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_8 купив земельну ділянку площею 0.09 га, що розташована у АДРЕСА_2 , за ціною у 36956. 25 грн. (т. 2, а.с.192).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 18.10.2016 року спадкоємцям після смерті ОСОБА_9 її синам, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частки на земельні ділянки у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а також у визнанні недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Чопиком Ю.С. 25 січня 2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що дійсним покупцем цих земельної ділянки була не ОСОБА_9 , а її рідна сестра ОСОБА_6 .

Договором купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , укладеним між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , посвідченим приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу 14.09.2010 року та договором купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_3 , укладеним між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , посвідченим приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Головач О.Р. 23.09.2010 року, безспірно підтверджується придбання вищезгаданих земельних ділянок ОСОБА_9 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження придбання цих земельних ділянок за рахунок лише її особистих коштів, а відтак, враховуючи презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, враховуючи те, що презумпція не спростована належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що спірні земельні ділянки є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, частка ОСОБА_1 становить 1/2, і саме ця частка належить йому на праві власності у спільному майні подружжя.

Оскільки видачею Свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 18 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частках по 1/2 на земельні ділянки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 , порушуються права позивача ОСОБА_1 , якому належить 1/2 частка у цих спірних земельних ділянках, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 18.10.2016 року, в частині 1/2 частки кожної із земельних ділянок, оскільки до складу спадкового майна входить тільки 1/2 частка земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , відтак спадкоємцям після смерті ОСОБА_9 , її синам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належить по 1/4 частці цих земельних ділянок.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується договором купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Чопиком Ю.С. 25 січня 2017 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_8 купив земельну ділянку площею 0.09 га, що розташована у АДРЕСА_2 . (т.2 а.с.192-193).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі №372/504/17 (провадження № 14-325цс18) сформулювала висновок про застосування норм права, згідно з яким відстуність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вичнив правочин необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України та ст. 215 ЦК України надає іншому співвласнику (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності.

Оспорюваним договором купівлі - продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , 1/2 частка у якому на праві власності належить ОСОБА_1 , і який не давав згоди на її відчуження, у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідних повноважень на укладення договору, порушується право ОСОБА_1 на спірне майно, яке підлягає судовому захисту.

Крім цього, поза увагою суду першої інстанції залишилась ухвала суду від 07 грудня 2016 року, якою застосовано заходи забезпечення позову: накладено арешт на земельну ділянку площею 0,09 га, кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071496746227 і заборонено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вчиняти реєстраційні дії щодо вищевказаних земельних ділянок, в будь-який спосіб відчужувати зазначені земельні ділянки, здійснювати з ними будь-які юридично значимі дії чи в інший спосіб їх видозмінювати та перереєстровувати до вирішення судової справи № 444/2565/16-ц.

Вищенаведене свідчить про наявність передбачених законом підстав для визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Чопиком Ю.С. 25 січня 2017 року, за умовами якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_8 купив земельну ділянку площею 0.09 га, що розташована у АДРЕСА_2 .

Щодо зустрічного позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у визнанні майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , вважаючи таке майно особистою приватною власністю ОСОБА_9 з тих підстав, що таке майно було набуте ОСОБА_9 , як фізичною особою - підприємцем, суд першої інстанції в той же час визнав нежитлову будівлю складу, позначену в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. та земельну ділянку несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 ,а також автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., державний номерний знак НОМЕР_6 , об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , який також був зареєстрований з 2002 року, як суб`єкт підприємницької діяльності, і займався підприємницькою діяльністю.

Як вбачається з договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідченого 30 серпня 2007 року ОСОБА_16 , приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за №2551 (т.2 а.с.25-27 ), ТзОВ Віко-Банзай продало, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 купив нежитлову будівлю складу, позначену в технічній документації за планом земельної ділянки літерою А-1, загальною площею 512,2 кв.м та земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 1,0244 га, на якій він розташований за адресою АДРЕСА_3 .

На час укладення договору реєстраційний номер складу в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 9924623, на час укладення договору кадастровий номер земельної ділянки 4622788800:04:000:0002, ціна обох об`єктів за договором 300000,00грн, в т.ч.ПДВ - 43182,33грн. Згідно п.5.2 договору, право власності на об`єкти купівлі-продажу виникає в покупця з моменту нотаріального посвідчення договору, сплати повної вартості за придбаний об`єкт нерухомості, підписання акту прийняття-передачі та державної реєстрації договору покупцем.

Згідно з даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №82243472 від 13 березня 2017 року (т.2 а.с. 28), об`єкт нерухомості, склад з реєстраційним номером 9924623 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 04 вересня 2007 року.

Відомості про реєстрацію об`єкта в діючому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в матеріалах справи відсутні.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД №482620, виданим і зареєстрованим 27 вересня 2007 року (т.2, а.с.24) земельна ділянка з цільовим призначенням для обслуговування складу, кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га розташована в АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_26 , виданим Червоноградським ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області 20 серпня 2013 року (т.1, а.с.82 ), автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., державний номерний знак НОМЕР_6 зареєстрований за ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи нежитлову будівлю складу, позначену в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. та земельну ділянку несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., державний номерний знак НОМЕР_6 , суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно було придбане під час перебування ОСОБА_9 та ОСОБА_1 у шлюбі, і суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження придбання спірного майна за особисті кошти ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується такими висновками суду першої інстанції, і вважає підставними та такими, що підлягали до задоволення позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо визнання об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 нежитлової будівлі складу, позначеної в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. та земельної ділянки несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 , а також автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_15 , 1999 р.в., державний номерний знак НОМЕР_6 , і оскільки не вбачає підстав для відступу від засади рівності часток подружжя, передбаченої ч.2 ст. 70 СК України, то розмір частки кожного з подружжя у спільному майні становить 1/2.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильних висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції погодився.

Щодо позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок удаваними, визнання покупцем земельних ділянок ОСОБА_6 , визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину за заповітом, визнання права власності та витребування земельних ділянок по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з того факту, що при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , який укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 14 вересня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., зареєстрований в реєстрі за № 1508, та при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_3 , який укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 23 вересня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Головач О.Р., зареєстрований в реєстрі за № 670, покупець ОСОБА_9 діяла всупереч встановленому порядку укладення такого роду нотаріальних договорів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про підставність позову ОСОБА_6 .

Згідно з умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 14.09.2010 року (т.1 а.с.238), ОСОБА_10 , як продавець, продав, а ОСОБА_9 , як покупець, купила земельну ділянку загальною площею 900.00 кв.м, місцерозташування земельної ділянки АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Продаж вчинено за 59508,00 грн, які ОСОБА_9 повністю сплатила продавцю до підписання договору (п.2.2.), продавець продав а покупець купив земельну ділянку вільною від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які в момент складання договору продавець чи покупець не могли не знати (п.3.1), сторони засвідчили що у тексті договору зафіксовано всі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу земельної ділянки, будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені у його тексті, не мають правового значення(п.3.3.), сторонам роз`яснено зміст статей ЦК України, ЗК України, СК України, Закону України Про податок з доходів громадян , КК України (п.5.3), сторони діяли розуміючи значення своїх дій та ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів (преамбула договору).

З матеріалів справи вбачається, що як покупець земельної длянки ОСОБА_9 05 липня 2011 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №223422.(т.1 а.с.241).

Згідно з умовами договору купівлі - продажу земельної ділянки по АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Головач О.Р. 23.09.2010 року, ОСОБА_11 , як продавець, продав, а ОСОБА_9 , як покупець, купила земельну ділянку загальною площею 0.0955 га, місцерозташування земельної ділянки АДРЕСА_3 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. (т.1 а.с.224).

За змістом спірного договору, продаж вчинено за 54311,00 грн, які ОСОБА_9 повністю сплатила продавцю до підписання договору (п.6), продавець засвідчив що будь-яких договорів з відчуження відносно земельної ділянки не укладено, будь-яких прав у третіх осіб як у межах так і за межами України на земельну ділянку немає, продажем не буде порушено жодних прав чи інтересів третіх осіб (п.3), сторони підтвердили, що цей договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного чи удаваного договору (п.11), придбання земельної ділянки вчиняється за нотаріально посвідченою письмовою згодою чоловіка ОСОБА_9 - ОСОБА_1 (п.8), якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу земельної ділянки, пред`явить до покупця позов про її витребування, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі, а продавець повинен вступити у справу на стороні покупця (п.3), сторони діяли розуміючи значення свої дій та наслідки укладення правочину, ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів (преамбула договору).

Покупець ОСОБА_9 05 липня 2011 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №223421.(т.1 а.с.228).

Позивачка ОСОБА_6 звернулася з позовом про визнання недійсними вищезагадних договорів купівлі - продажу земельних ділянок у АДРЕСА_2 і по АДРЕСА_3 з підстав, передбачених ст. 235 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 суд першої інстанції визнав оспорювані договори удаваними в частині покупця земельних ділянок, і визнав покупцем спірних земельних ділянок ОСОБА_6 .

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Удаваним може бути не всеь правочин, а лише в частині когось з його учасників.

Позовні вимоги про визнання вищезагадних договорів купівлі - продажу земельних ділянок у АДРЕСА_2 і по АДРЕСА_3 з підстав, передбачених ст. 235 ЦК України, ОСОБА_6 просить визнати їх недійсними лише в частині зазначення покупця цих земельних ділянок ОСОБА_9 та визнання покупцем земельних ділянок ОСОБА_6 .

Визнаючи удаваними в частині покупця оспорювані договори купівлі - продажу земельних ділянок у АДРЕСА_2 і по АДРЕСА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що обов`язки покупця за договором купівлі - продажу виконала позивачка ОСОБА_6 , яка домовлялася про істотні умови договорів, зокрема, про ціну з продавцями, придбавала земельні дялнки для своїх синів з метою будівництва житлових будинків, а ОСОБА_9 була лише формально вписана покупцем у спірних договорах купівлі-продажу земельних ділянок.

Як вбачається з оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок у АДРЕСА_2 і по АДРЕСА_3 , цільове призначення цих земельних ділянок - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Разом з тим матеріалами справи підтверджується відсутність будь-якого будівництва на спірних земельних ділянках, хоча як стверджує ОСОБА_6 , її представники, що ОСОБА_6 придбавала земельні ділянки для синів, з метою будівництва для них житлових будинків, господарських будівель і споруд.

В поясненнях представник ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_9 була формально вписана в договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок, як їх покупець, мотивуючи тим, що ОСОБА_6 нетривалий час перебувала на території України, змушена була повертатися в Італію, а відтак не мала можливості особисто укласти оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок по АДРЕСА_7 .

Однак такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_6 не була позбавлена можливості у передбаченому законом порядку нотаріально посвідчити доручення на представництво її інтересів ОСОБА_9 при купівлі - продажі земельних ділянок, доручити діяти від її імені і в її інтересах, укладати від її імені договори купівлі - продажу земельних ділянок.

Висновки суду першої інстанції про те, що земельні ділянки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 придбавалися за кошти ОСОБА_6 ґрунтуються на припущеннях, такі висновки суду не обґрунтовані належними та допустимими доказами, матеріали справи не містять підтвердження сплати ОСОБА_6 за придбані земельні ділянки власними коштами чи передачі ОСОБА_6 ОСОБА_9 грошей для розрахунку за придбані земельні ділянки, перерахунку цих коштів ОСОБА_6 на рахунок ОСОБА_9 .

Крім цього, стверджуючи про намір придбати спірні земельні ділянки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 для будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд, ОСОБА_6 , починаючи з 2010 року не ставила питання про переоформлення спірних земельних ділянок на своє ім`я, а ОСОБА_9 , яка, як стверджує ОСОБА_6 , була лише формально зазначена у договорах купівлі - продажу, як покупець, знаючи про те, що земельні ділянки, як стверджує ОСОБА_6 , придбавалися не за кошти ОСОБА_9 , а за кошти її рідної сестри, ОСОБА_6 , не була обмежена у праві відчужити (повернути) ОСОБА_6 , спірні земельні ділянки, однак за життя це питання ОСОБА_9 не вирішувалося.

Слід зазначити і те, що за життя ОСОБА_9 між нею та її рідною сестрою ОСОБА_6 не виникало жодних спорів з приводу права власності на земельні ділянки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 .

На думку колегії суддів твердження ОСОБА_6 , її представника про те, що договори купівлі - продажу земельних ділянок по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд укладалися ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 , і оплата вартості земельних ділянок здійснювалася за рахунок коштів ОСОБА_6 , є голослівними, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Посилання представника ОСОБА_6 на те, що оформлення договорів купівлі - продажу земельних ділянок у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_9 було викликано тим, щоб в подальшому дружини синів ОСОБА_6 не могли претендувати на ці земельні ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки у випадку придбання земельних ділянок у власність, лише ОСОБА_6 належало б право власності на ці земельні ділянки, і ніхто інший (крім чоловіка) за її життя не міг би претендувати на ці земельні ділянки.

Судом першої інстанції не спростовані твердження апелянта ОСОБА_1 про те, що спірні земельні ділянки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 для будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд, придбавалися за спільним рішенням подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 в інтересах їх сім`ї, за спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ОСОБА_1 надавав письмову згоду на придбання ОСОБА_9 земельної ділянки по АДРЕСА_3 .

Колегія суддів критично оцінює копію розписки від 27 серпня 2010 року (т. 7 а.с. 207) надану про те, що продавець ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_6 аванс за продаж спірної земельної ділянки в розмірі 10000,00 грн., що еквівалентно 1000,00 Євро, яку суд вважав належним та допустимим доказом на підтвердження придбання спірної земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , так як оригінал розписки суд першої інстанції не досліджував, не встановив, у кого знаходиться оригінал розписки.

Беручи до уваги, як доказ, розписку від 27.08.2010 року, суд першої інстанції, не звернув увагу на те, що ОСОБА_18 стверджує у розписці про те, що отримав аванс від ОСОБА_6 , в той же час продав спірну земельну ділянку по АДРЕСА_2 ОСОБА_9 за відсутності у неї доручення на представництво інтересів ОСОБА_6 при придбанні земельної ділянки, за відсутності доручення на ім`я ОСОБА_9 придбати для ОСОБА_6 земельну ділянку, зазначення її покупцем цієї земельної ділянки.

Слід зазначити і те, що внесення ОСОБА_6 1000.00 Євро авансу не свідчить про внесення нею решти коштів за придбання земельної ділянки, матеріали справи не містять таких доказів.

За вищенаведеного, визнання ОСОБА_10 позову не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 .

Колегія суддів вважає такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами висновки суду першої інстанції про придбання саме ОСОБА_6 у ОСОБА_11 земельної ділянки по АДРЕСА_3 , оскільки попередній договір (т. 9 а.с.151), який суд першої інстанції визнав належним та допустимим доказом, що підтверджує намір укласти договір між продавцем ОСОБА_11 і покупцем ОСОБА_6 і отриманий ОСОБА_11 від ОСОБА_6 авансу в розмірі 600 Євро за продаж спірної земельної ділянки, нотаріально не посвідчений, що суперечить ст.ст. 635, 657 ЦК України.

Визнання позову ОСОБА_11 не є безспірною підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 , оскільки таке спростовується вищенаведеними доказами, суперечить обставинам, встановленим судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції не врахував, що покази свідків в даному випадку є недопустимим засобом доказування в силу припису ч.2 ст. 78 ЦПК України, відповідно до якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , виходячи зі змісту статті 59 ЦПК та з урахуванням положень частини першої статті 218 ЦК, не може стверджуватися показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму.

Оскільки задоволення інших позовних вимог ОСОБА_6 залежать від вирішення та задоволення судом позовних вимог про визнання частково недійсними договорів купівлі - продажу земельних ділянок по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 в частині зазначення покупцем ОСОБА_9 з моменту його укладення та визнання покупцем зазначених земельних ділянок ОСОБА_6 , в задоволенні яких колегія суддів вважає слід відмовити, інші позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2016 р. на 1/2 частки зазначеної земельної ділянки на ім`я ОСОБА_4 , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 18.10.2016 р. на 1/2 частки зазначеної земельної ділянки на ім`я ОСОБА_3 , визнання за нею права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 та витребування такої в ОСОБА_8 ; визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 23.09.2010 р. частково недійсним в частині зазначення покупцем ОСОБА_9 з моменту його укладення, визнання покупцем земельної ділянки площею 0, 0955 га в АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_9 23.06.2011 р., визнання недійсними та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.10.2016 р. на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно, визнання за нею права власності на зазначену земельну ділянку та витребування такої в ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не підлягають до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, розмір судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання позову та за подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що на користь ОСОБА_1 слід стягнути з ОСОБА_4 26139.49 грн. судового збору, з ОСОБА_3 26139.49 грн. судового збору, з ТзОВ Львівальянсбуд 2728.45 грн. судового збору, з ОСОБА_8 1354.23 грн. судового збору.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про:

визнання приватною спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, виданого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1428 на ім`я ОСОБА_4 в частині 1/2 частки автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_7 , тип ТЗ-легковий універсал-В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, виданого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1432 на ім`я ОСОБА_3 в частині 1/2 частки автомобіля марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частки транспортного засобу марки FORD KUGA TITANIUM , 2011 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання приватною спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 земельної ділянки плошею 0,0797 га кадастровий номер 4622710100:01:009:0004 за адресою АДРЕСА_4 , земельна ділянка НОМЕР_1 , житлового будинку загальною площею 271,6 кв.м., житловою 110 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , автомобіля марки MERCEDES-BENZ 207D , 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_14

в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про:

визнання нежитлової будівлі складу, позначеної в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м., земельної ділянки несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 , автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер шасі НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 . об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ;

визнання, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , у спільній сумісній власності подружжя - нежитловій будівлі складу, позначеній в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , та земельній ділянці несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 , автомобілі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер шасі НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 . становила 1/2;

визнання за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , права власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: 1/4 ідеальну частку нежитлової будівлі складу, позначеній в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку земельної ділянки несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер кузова НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 ;

та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про:

визнання за ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 права власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: 1/4 ідеальну частку нежитлової будівлі складу, позначеній в технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу, за планом земельної ділянки літерою А-1 , загальною площею 512,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку земельної ділянки несільськогосподарського призначення (обслуговування складу), кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, площею 1,0244 га за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/4 ідеальну частку автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 410D, тип Фургон малотонажний В, номер шасі НОМЕР_15 , 1999 р.в., д.н.з НОМЕР_6 - залишити без змін.

В частині решти позовних вимог рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати, що земельна ділянка площею 0,0236 гектара з кадастровим номером 4622710100:01:009:0101 за адресою АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини була об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати, що земельна ділянка площею 0,0931 га з кадастровим номером 4622710100:00:009:0002 за адресою АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини була об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати, що земельна ділянка площею 0,0900 га з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057, яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227, на час відкриття спадщини була об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати, що земельна ділянка площею 0,0955 га з кадастровим номером 4622710100:01:002:0069, яка розміщена за адресою АДРЕСА_3 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1066884546227, на час відкриття спадщини була об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати, що нежитлова будівля магазин будівельних матеріалів - поз.1 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 540,9 кв.м., яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 211475, на час відкриття спадщини була об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати, що нежитлова будівля магазинів та складу - поз.2, поз.3 за адресою АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 11366119, на час відкриття спадщини була об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати, що автомобіль марки SKANIA94 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_20 , тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час відкриття спадщини був об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на час відкриття спадщини був об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0236 гектара з кадастровим номером 4622710100:01:009:0101, яка розміщена за адресою АДРЕСА_1 , з часткою 1/2.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0931 га з кадастровим номером 4622710100:00:009:0002, яка розміщена за адресою АДРЕСА_1 , з часткою 1/2.

Визнати частково недійсним та скасувати в частині 1/4 земельної ділянки, яка розміщена за адресою АДРЕСА_3 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1066884546227, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1337, на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 на ім`я ОСОБА_3 .

Частково скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4622710100:01:002:0069, яка розміщена за адресою АДРЕСА_3 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1066884546227, в частині реєстрації права спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 в частці 1/4.

Визнати частково недійсним та скасувати в частині 1/4 земельної ділянки площею 0,0955 га, яка розміщена за адресою АДРЕСА_3 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1066884546227, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1338, на 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:002:0069 на ім`я ОСОБА_4 .

Частково скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0955 га кадастровий номер 4622710100:01:002:0069, яка розміщена за адресою АДРЕСА_3 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1066884546227, в частині реєстрації права спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_4 в частці 1/4.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0955 га з кадастровим номером 4622710100:01:002:0069, яка розміщена за адресою АДРЕСА_3 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1066884546227, з часткою 1/2.

Визнати частково недійсним та скасувати в частині 1/4 земельної ділянки площею 0,0900 га з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057, яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1340, на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 на ім`я ОСОБА_3 .

Частково скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0900 га з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057, яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227, в частині реєстрації права спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 в частці 1/4.

Визнати частково недійсним та скасувати в частині 1/4 земельної ділянки площею 0,0900 га з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057, яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. 18.10.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 1339, на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:017:0057 на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0900 га з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057, яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227, укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , посвідчений 25 січня 2017 року приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Чопик Ю.С. зареєстрований в реєстрі за №57.

Скасувати реєстрацію на ім`я ОСОБА_8 право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057, яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0900 га з кадастровим номером 4622710100:01:017:0057, яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер земельної ділянки, як об`єкта нерухомого майна: 1071496746227, з часткою 1/2.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на нежитлову будівлю магазин будівельних матеріалів - поз.1 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 540,9 кв.м., яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 211475, з часткою 1/2.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на нежитлову будівлю магазинів та складу - поз.2, поз.3 за адресою АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 11366119, з часткою 1/2.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1428 на ім`я ОСОБА_4 в частині 1/2 частки автомобіля марки SKANIA94 , 2002 року випуску, тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1432 на ім`я ОСОБА_3 в частині 1/2 частки автомобіля марки SKANIA94 , 2002 року випуску, тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №4646/2016/273626 транспортного засобу - автомобіля марки SKANIA, 2002 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_20 , колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_27 , номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за продавцем 03.12.2016 центром 4646, підписаний за продавця ОСОБА_3 , за покупця ОСОБА_19 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД в присутності адміністратора сервісного центру Гурський Богдан Степанович 30 грудня 2016 року і скасувати реєстрацію вказаного транспортного засобу за Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД

Частково скасувати реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки SKANIA, модель Р94 DB, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_20 , колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_27 , номерний знак НОМЕР_2 , в частині реєстрації права спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_4 в частці 1/4.

Частково скасувати реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки SKANIA, модель Р94 DB, 2002 року випуску, колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_27 , номерний знак НОМЕР_2 , в частині реєстрації права спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 в частці 1/4.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_28 ) право спільної часткової власності на автомобіль марки SKANIA , 2002 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_20 , тип ТЗ-фургон-С, колір червоний, в частці 1/2.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1428 на ім`я ОСОБА_4 в частині 1/2 частки автомобіля марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 року випуску, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_9 , тип ТЗ-фургон-С, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2016 року, видане приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1432 на ім`я ОСОБА_3 в частині 1/2 частки автомобіля марки MERCEDES-BENZ 1117 , 1993 року випуску, тип ТЗ-фургон-С, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 4646/2017/277235 транспортного засобу - автомобіля марки MERCEDES-BENZ, 1993 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_25 , номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за продавцем та підписаний між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД .

Частково скасувати реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель 1117, 1993 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_25 , номерний знак НОМЕР_4 , в частині реєстрації права спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_4 в частці 1/4.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 1117, 1993 року випуску, колір білий, в частці 1/2.

В задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_4 26139.49 грн. судового збору, з ОСОБА_3 26139.49 грн. судового збору, з ТзОВ Львівальянсбуд 2728.45 грн. судового збору, з ОСОБА_8 1354.23 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 26.10.2020 року.

Головуючий: Шеремета Н. О.

Судді: Крайник Н. П.

Цяцяк Р. П.


Суд	Львівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	16.10.2020
Оприлюднено	29.10.2020
Номер документу	92488932
Судочинство	Цивільне

Шеремета Н. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.10.2020 по справі 444/2565/16-цЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —444/2565/16-ц

Постанова від 16.10.2020

Постанова
від 16.10.2020 по справі 444/2565/16-ц
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД