Постанова

від 27.10.2020 по справі 925/560/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. Справа № 925/560/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

представники сторін не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс Груп"

на рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 р. (повний текст складено 13.07.2020 р.)

у справі № 925/560/20 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс Груп"

про стягнення 45 342,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" (далі - ТОВ "Славутич-Транс") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс Груп" (далі - ТОВ "Імпекстранс Груп") про стягнення 45 342,00 грн. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач вказував на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором № 07052019/3-2 від 07.05.2019 р. щодо оплати послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 р. у справі № 925/560/20 позов задоволено: стягнуто з ТОВ "Імпекстранс Груп" на користь ТОВ "Славутич-Транс" 45 432,00 грн. заборгованості та 2 102,00 грн. судового збору за подання позову.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що в порушення умов договору № 07052019/3-2 від 07.05.2019 р. відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у встановлений договором строк, у зв`язку із чим утворилася заборгованість на суму 45 432,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача у примусовому порядку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Імпекстранс Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, скаржник зазначав, що судом першої інстанції не було враховано передбачений сторонами порядок розрахунку за договором перевезення № 07052019/3-2 від 07.05.2019 р., згідно якого відповідач оплачує надані позивачем послуги з перевезення лише після здійснення оплати замовником цього перевезення. Також апелянт стверджував про необхідність дослідження ліцензії позивача на перевезення міжнародних вантажів та його платіжних реквізитів, які у резолютивній частині позову відрізняються від зазначених у договорі перевезення № 07052019/3-2 від 07.05.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І., відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

25.09.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 07.05.2019 р. між ТОВ "Славутич-Транс" (перевізник) і ТОВ "Імпекстранс Груп" (експедитор) укладено договір перевезення вантажів № 07052019/3-2 (далі - договір), предметом якого є відносини сторін, при яких перевізник зобов`язується доставити погоджений із експедитором вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За умовами пунктів 1.2, 1.3, 1.4 договору перевізник виступає/діє від свого імені, а експедитор виступає/діє від свого імені, але в інтересах, за завданням/дорученням та за рахунок замовника транспортно-експедиторської послуги (далі - замовник). Вартість перевезення, порядок розрахунків/форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток № 1 до договору, далі - заявка). Факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (надання послуг) (далі - акт). Якщо інше не зазначено в заявці, то акт (окрім інформації, яка відповідно до вимог законодавства зазначається в ньому), повинен бути складений державною мовою та обов`язково містити інформацію про: 1) номер/дату договору; 2) номер/дату заявки; 3) маршрут перевезення; 4) вид/марку/реєстраційний номер транспортного засобу. Інформація вказана у акті не повинна суперечити інформації вказаній у заявці/CMR/TTH, а наявність протиріч прирівнюється до помилки (із наслідками передбаченими договором).

Згідно пунктів 1.6.1, 1.6.3, 2.1.3 договору заявка є обов`язковою, невід`ємною (обов`язковою) та пріоритетною частиною договору, а сканована (фото) копія підписаної заявки, яка передана за допомогою засобів електронного зв`язку, має юридичне та або доказове значення і силу оригінального (паперового) примірника заявки. Заявка підписана представниками сторін і скріплена печатками (штампами) експедитора і перевізника є підтвердженою заявкою. Експедитор зобов`язаний на погоджених умовах за рахунок замовника та його коштами оплатити послуги перевізника.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.5, 5.4 договору ціна фрахту/заявки (ставка за перевезення) і строк її оплати узгоджуються сторонами і зазначається в заявках. Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі, протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту (якщо інше не передбачено у заявці). Надання неповного комплекту документів для здійснення оплати та/або наявність помилок у їх оформленні прирівнюється до неподання. Експедитор розраховується із перевізником виключно коштами замовника та виключно після їх отримання експедитором.

29.08.2019 р. та 03.09.2019 р. сторони узгодили заявки №№ 203-2, 208-2 на перевезення вантажу - машин для очистки і переробки насіння за міжнародним маршрутом Україна-Білорусь.

У заявках сторони передбачили усі необхідні для організації і здійснення перевезення вантажу умови, визначивши вартість послуг в сумі 22 698,00 грн. та в сумі 22 734,00 грн., відповідно, а також строк оплати послуг - протягом 14 днів при отриманні оригіналів документів.

Позивач, як перевізник, виконав заявки експедитора та здійснив перевезення вантажу за узгодженим маршрутом і у визначені терміни вантаж доставив, що підтверджується належним чином оформленими міжнародними товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) CMR № 421819 від 30.08.2019 р. та № 415030 від 06.09.2019 р.

У подальшому сторони підписали та скріпили печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000570 від 03.09.2018 р. на суму 22 698,00 грн. і № ОУ-0000583 від 09.09.2018 р. на суму 22 734,00 грн.

За твердженням позивача, оригінали вищевказаних документів були направлені на адресу відповідача, шляхом відправлення за допомогою ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладними №№ 59000446930987 (вручено 13.09.2019 р.), 59000448510997 (вручено 20.09.2019 р.). Отримання оригіналів документів відповідачем не заперечується.

13.02.2020 р. письмово (листом № 13/2), відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 45 432,00 грн. і повідомив про намір погасити його частинами у період з 13.02.2020 р. по 30.03.2020 р.

На момент розгляду спору у суді першої інстанції борг відповідачем не сплачено.

Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання оплати за здійснені ним перевезення вантажів автомобільним транспортом за заявками відповідача.

Згідно з ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Нормами статті 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами договору відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок за надані позивачем послуги з перевезення вантажів протягом 14 днів після отримання оригіналів документів (як зазначено у заявках на перевезення), однак розрахунок з відповідачем здійснено не було.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на пункти 2.1.3, 5.4 договору, за якими, встановлюючи обов`язки сторін, було вказано, що експедитор зобов`язується за рахунок замовника та його коштами здійснити розрахунок з перевізником.

Стверджуючи, що замовник не провів розрахунків з експедитором, у експедитора не виникло грошового зобов`язання по оплаті здійсненого позивачем перевезення за договором № 07052019/3-2 від 07.05.2019 р.

Відхиляючи доводи апелянта за неспроможністю, суд апеляційної інстанції виходить з того, що укладений сторонами у спірному правовідношенні договір перевезення № 07052019/3-2 від 07.05.2019 р. є двостороннім та оплатним правочином, а отже виконання перевізником перевезення кореспондує обов`язок експедитора оплатити виконане перевезення у погодженому між сторонами розмірі та у визначений ними строк.

При цьому експедитор за договором, як випливає із направлених ним заявок на перевезення і які є невід`ємною частиною договору, виступав в якості замовника таких перевезень.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки доказів оплати позивачу грошових коштів у розмірі 45 432,00 грн. станом на дату розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не надано, а наявність і обсяг заборгованості ним не спростовані, позовні вимоги вірно задоволені судом першої інстанції.

Інші доводи апелянта на вирішення спору по суті не впливають, оскільки ліцензія позивача № 442 від 19.07.2016 р. на здійснення міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями міститься в матеріалах справи (а.с. 27 том 1), а різні платіжні реквізити позивача не можуть бути підставою для несплати боргу.

Тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс Груп" на рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 р. у справі № 925/560/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 р. у справі № 925/560/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/560/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.10.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк