Постанова

від 27.10.2020 по справі б8/191-10

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. Справа№ Б8/191-10

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

арбітражного керуючого Кіцула С.Б. та його представника адвоката Чубар Т.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" на ухвалу Господарського суду Київської області

від 12.05.2020 (повний текст складено 18.05.2020, суддя Наріжний С.Ю.)

у справі № Б8/191-10

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Відкритого акціонерного товариства "Росава" (ідентифікаційний код 00152269)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2020 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано банкрута - ВАТ "Росава", закрито провадження у справі № Б8/191-10.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ініціюючий кредитор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2020 та направити справу до суду першої інстанції на продовження ліквідаційної процедури ВАТ "Росава".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № Б8/191-10 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Росава" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2020, розгляд справи призначено на 15.09.2020.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи. На переконання скаржника, висновки суду першої інстанції про вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна і грошових коштів банкрута та надання суду всіх необхідних документів, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури у даній справі є передчасними, оскільки не досліджувалось питання щодо наявності або відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника та не встановлювалось чи містить ліквідаційний звіт поданий на затвердження до суду аналіз фінансового становища банкрута в частині дослідження наявності або відсутності доведення боржника до банкрутства. Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

11.09.2020 ліквідатор боржника арбітражний керуючий Кіцул С.Б. подав відзив, у якому заперечив доводи та вимоги скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін, зазначивши, що підставою для звернення з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб є саме виявлення під час аналізу фінансово-господарського стану боржника ознак доведення його до банкрутства. Інші підстави для застосування субсидіарної відповідальності Кодекс України з процедур банкрутства не визначає. Згідно аналізу фінансово-господарського стану боржника, який був проведений аудиторською фірмою "Центр-проф-аудит", ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не виявлено, а відтак у ліквідатора були відсутні підстави для звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб. Вказані обставини були предметом дослідження суду першої інстанції як у підсумковому засіданні так і під час затвердження звіту ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута був предметом розгляду на засіданні комітету кредитором 14.02.2020 та був схвалений скаржником як головою комітету кредиторів, будь-які зауваження до дня судового засідання від заявника не надходило.

В судовому засіданні представник арбітражного керуючого Кіцула С.Б. не погодився з доводами та вимогами апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Заявник надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні Господарського суду Київської області у справі № 911/2833/20 в межах справи № 911/2498/18.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів ухвалила розглянути дану справу в апеляційному порядку за відсутності представника скаржника, оскільки сторін та інших учасників справи повідомлено про дату і місце розгляду справи, участь учасників справи обов`язковою не визнавалась заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2010 порушено провадження у справі № Б8/191-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Росава".

Ухвалою попереднього засідання від 25.03.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі №Б8/191-10 визнано банкрутом ВАТ "Росава" та відкрито ліквідаційну процедуру.

17.03.2020 до суду першої інстанції ліквідатор боржника подав звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута (т. 60, а.с. 1-45, 49).

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатор в ході ліквідаційної процедури здійснив всі необхідні заходи, передбачені Законом про банкрутство та КУзПБ.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на обставинах здійснення ліквідатором пошуку майна банкрута шляхом звернення до відповідних реєструючи органів та установ, формування ліквідаційної маси банкрута, правомірного продажу майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу за ціною 14939093,76 грн та часткового погашення вимог кредиторів за рахунок реалізованого майна банкрута.

Предметом спору при апеляційному розгляді даної справи є звіт арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з нез`ясуванням обставин щодо наявності або відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника та чи містить звіт ліквідатора аналіз фінансового становища банкрута в частині дослідження наявності або відсутності доведення боржника до банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідаційна процедура введена та тривала під час дії Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013, а закінчена зі поданням звіту ліквідатора після введення в дію КУзПБ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 5 статті 41 Закону про банкрутство було установлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Аналогічні норми містяться і у частині 2 статті 61 чинного Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо);

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів;

довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що звіт ліквідатора (т. 60, а.с. 27) містить інформацію, що за результатами аналізу фінансово-господарського стану боржника, який був проведений аудиторською фірмою "Центр-проф-аудит", складено висновок за яким фінансовий стан підприємства є незадовільним та має ознаки банкрутства, ресурсів підприємства недостатньо для погашення його поточних зобов`язань, ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не виявлено тощо.

Разом з тим, обставини справи щодо доведення боржника до банкрутства були предметом встановлення та дослідження господарського суду у підсумковому засіданні, за результатами якого була прийнята постанова від 17.11.2015 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016.

У постанові Господарського суду Київської області від 17.11.2015 було встановлено, що розпорядником майна боржника було отримано документи фінансової звітності підприємства-боржника та за участю аудиторської фірми ПП "АФ "Центр-проф-аудит" було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ "Росава". За проведеним аналізом фінансової звітності в період з 01.01.2008 по 30.09.2010 ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства виявлено не було.

Позаяк, у процедурі розпорядження майном боржника та у ліквідаційній процедурі за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ВАТ "Росава" не було встановлено обставин, які б свідчили про вчинення посадовими особами боржника або іншими особами дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, у ліквідатора арбітражного керуючого Кіцула С.Б. не було підстав для заявлення майнових вимог до осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

За вказаних обставин належить відхилити доводи апеляційної скарги про нез`ясування судом першої інстанції обставин щодо звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, оскільки як звіт ліквідатора так і інші матеріали справи містять висновки з зазначених вище питань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відсутні посилання на будь-які докази у підтвердження фактичних обставин справи, які б свідчили про невжиття ліквідатором належним чином всіх заходів у ліквідаційній процедурі, та не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора.

Відтак, апеляційна колегія доходить висновку про відхилення доводів апеляційної скарги в частині неповноти здійснення ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі.

Окремо колегія суддів зазначає, що звіт ліквідатора містить опис дій арбітражного керуючого під час ліквідаційної процедури, зокрема, розгляду вимог кредиторів та ведення реєстру вимог кредиторів, проведення зборів та звітування перед комітетом кредиторів, ведення претензійної роботи з кредиторами та дебіторами боржника, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, проведення інвентаризації майна боржника та формування ліквідаційної маси, продаж майна боржника, погашення вимог кредиторів та оплата послуг арбітражного керуючого, робота з рахунками боржника, звільнення працівників боржника, передача документів до архіву тощо. Вказана робота проводилась ліквідатором протягом листопада 2015 року по січень 2020 року та схвалена комітетом кредиторів, що підтверджується протоколом зборів від 14.02.2020 (т. 60, а.с. 50-57).

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2020 відбулось засідання комітету кредиторів, до порядку денного було включено питання щодо розгляду звіту ліквідатора. У засіданні комітету кредиторів взяв участь представник Приватного акціонерного товариства "Росава" та голосував за прийняття рішення про схвалення звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, зобов`язання арбітражного керуючого Кіцула С.Б. подати до суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 65 КУзПБ господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з затвердженням звіту ліквідатора, оскільки майна банкрута для задоволення вимог кредиторів не вистачило, проте виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про нез`ясування обставин, що мають значення для справи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що має наслідком її відхилення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 12.05.2020 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, закриття провадження у справі №Б8/191-10, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення належить залишити без змін в цій частині, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2020 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі № Б8/191-10 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.10.2020.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко