Рішення

від 29.10.2020 по справі 914/2226/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2020 року Справа № 914/2226/20

Суддя Господарського суду Волинської області Кравчук А. М., розглянувши матеріали по справі № 914/2226/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Метал", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРЛІЗ ЛТД", м. Луцьк

про стягнення 60 647 грн. 63 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

встановив: 28.09.2020 на адресу суду згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 03.09.2020 про передачу справи за територіальною підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Метал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРЛІЗ ЛТД" про стягнення 59 265 грн. 35 коп. з яких: 51 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки, 7 193 грн. 35 коп. пені, 1 072 грн. 00коп. 3 % річних, 1 382 грн. 28 коп. інфляційних втрат та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки № 08112019 від 08.11.2019 зобов`язань щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 29.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвала суду надіслана сторонам поштовим зв`язком 29.09.2020, відповідачем отримана 01.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №4301039000363. Строк для подання відзиву по 16.10.2020.

Відзив відповідач суду не подав.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи,

встановив:

08 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ Метал» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шарліз ЛТД» (покупець) укладено договір поставки №08112019 (а.с. 8-9), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупцеві товар в асортименті та кількості відповідно до письмових (усних) замовлень покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах договору.

Відповідно до умов договору остаточні умови про найменування, асортимент, кількість, комплектність (при необхідності) партії товару вказуються сторонами в замовленнях на товар та підтверджуються видатковою накладною (п. 1.3). Продукція поставляється за даним договором товарними партіями на умовах СРТ ( Інкотермс 2010) (п. 2.1). Датою поставки продукції є дата фактичної передачі продукції перевізнику з оформленням належних товарно-супровідних документів. Перехід права власності на продукцію від постачальника до покупця і ризиків його випадкової загибелі чи пошкодження здійснюється з дати поставки продукції (п. 2.4). Разом з партією продукції постачальник надає покупцю належно оформлені видаткову накладну на поставлений товар. Продукція передається уповноваженому представнику покупця (матеріально-відповідальній особі) за наявності належно оформленої довіреності на одержання останнім товарно-матеріальних цінностей (п. 2.6). Оплата товару здійснюється на умовах відтермінування платежу строком 14 календарних днів з моменту здійснення поставки продукції. Оплата за продукцію проводиться на підставі рахунків, виставлених постачальником у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.1). Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором (п. 9.3).

Асортимент товару визначений сторонами у специфікації від 08.11.2019 (а.с. 10).

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №А08112019 від 08.11.2019.

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Згідно ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

На виконання договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 78 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №37 від 28.01.2019 (а.с. 13). Товар поставлений в межах дії договору. В накладній є відмітка відповідача про отримання.

Згідно позовної заяви та не заперечується відповідачем за отриманий товар відповідач здійснив оплату частково на суму 27 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 51 000 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки за порушення термінів розрахунків за даним договором покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення зобов`язання.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вищий господарський суд України у п. 2.5 постанови Пленуму від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зауважив, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивач нарахував відповідачу 7 193 грн. 35 коп. пені, 1 072 грн. 00 коп. річних, 1 382 грн. 28 коп. інфляційних втрат (а.с. 11).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Аналогічна норма міститься у п. 5 ст. 254 ЦК України.

Враховуючи викладене, часткову оплату, умови договору, розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат слід здійснювати за періоди:

- з суми боргу 78 000 грн. 00 коп. з 12.02.2020 по 25.05.2020 (часткова оплата 26.05.2020 - 5 000 грн. 00 коп.) всього 104 дні прострочення;

- з суми боргу 73 000 грн. 00 коп. за 26.05.2020 (часткова оплата 27.05.2020 - 5 000 грн. 00 коп.) всього 1 день прострочення;

- з суми боргу 68 000 грн. 00 коп. з 27.05.2020 по 31.05.2020 (часткова оплата 01.06.2020 - 3 000 грн. 00 коп.) всього 5 днів прострочення;

- з суми боргу 65 000 грн. 00 коп. з 01.06.2020 по 17.06.2020 (часткова оплата 18.06.2020 - 5 000 грн. 00 коп.) всього 17 днів прострочення;

- з суми боргу 60 000 грн. 00 коп. з 18.06.2020 по 09.07.2020 (часткова оплата 10.07.2020 - 4 000 грн. 00 коп.) всього 22 дні прострочення;

- з суми боргу 56 000 грн. 00 коп. з 10.07.2020 по 30.07.2020 (часткова оплата 31.07.2020 - 5 000 грн. 00 коп.) всього 21 день прострочення;

- з суми боргу 51 000 грн. 00 коп. з 31.07.2020 по 12.08.2020 всього 13 днів прострочення - для нарахування пені (в межах шестимісячного строку), з 31.07.2020 по 18.08.2020 всього 19 днів прострочення - для нарахування річних та інфляційних втрат, оскільки 14-й день на оплату закінчується 11.02.2020 - нарахування проводиться з наступного дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

День сплати заборгованості в період нарахування не включається.

При перевірці розрахунку, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, провівши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", встановив, що за вищевказані періоди до стягнення підлягає пеня в сумі 5 944 грн. 59 коп. на підставі ст. ст. 1, 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, п. 6.2 договору, ч.6 ст.232 ГК України.

Нараховані позивачем 1 072 грн. 00 коп. 3% річних підставні та підлягають до стягнення в заявленій позивачем сумі, з нарахованих 1 382 грн 28 коп. інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення з відповідача 944 грн. 28 коп. на підставі ст. 625 ЦК України, у зв`язку з тим, що позивачем не враховано місяців де мала місце дефляція.

В позові на суму 1 686 грн. 76 коп. ((7 193,35-5 944,59) + (1 382,28-994,28) = 1 686,76) слід відмовити.

Розрахунки пені, інфляційних втрат, 3% річних відповідачем не заперечені. Про сплату основного боргу під час провадження у справі відповідач суд не повідомив та доказів сплати боргу суду не надав.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 2 058 грн. 69 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 46, 73-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарліз ЛТД» (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Молодогвардійська, 2, код ЄДРПОУ 42685454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Метал» (79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Промислова, буд. 45, код ЄДРПОУ 41845461)

- 51 000 грн. 00 коп. заборгованості, 5 944 грн. 59 коп. пені, 944 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 1 072 грн. 00 коп. 3% річних, 2 043 грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 61 004 грн. 41 коп. (шістдесят одна тисяча чотири грн. 41 коп.).

3. В позові на суму 1 686 грн. 76 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя А. М. Кравчук