Ухвала

від 29.10.2020 по справі 904/3387/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

29.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3387/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: Мешечко О.Л.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (сільрада Чумаківська, Дніпровського району, Дніпропетровської області)

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

про зняття арешту з майна

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якій просить суд зняти арешт з усього майна позивача, який було накладено на все майно, в тому числі рахунки в банках, відкриті на ім`я позивача, в рамках виконавчого провадження № 19848495 та виключити з Державних реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна записи про арешт майна, що належить позивачу.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 18.06.2010 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №19848495 щодо виконання наказу № 18/85-10 від 14.06.2010, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ТОВ "Конкорд" на користь ТОВ "АМО" суми боргу в розмірі 1 174 807 грн. 81 коп. Зазначеною постановою заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить позивачу лише в межах суми боргу, та накладено арешт на майно позивача;

- 29.10.2010 постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти в сумі 1 292 288 грн. 59 коп., що містяться на рахунках у банках;

- під час примусового виконання зазначеного виконавчого провадження з розрахункових рахунків ТОВ "Конкорд" стягнуто 93 787 грн. 16 коп. В подальшому, при здійснені виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що кошти на розрахункових рахунках, відкритих на ім`я ТОВ "Конкорд", відсутні, а також у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно, на яке можливо було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим документом; здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними;

- 10.07.2013 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві; зазначено, що виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання в строк до 10.07.2014;

- враховуючи, що ТОВ "АМО" не використало своє право на повторне подання наказу № 18/85-10 від 14.06.2010, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, для примусового виконання та стягнення з позивача суми боргу, виконавче провадження №19848495 повинно бути закінчено;

- всупереч вимогам статей 47-50 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на момент здійснення виконавчого провадження, державний виконавець не вчинив дій, передбачених законом, чим порушив права позивача, при цьому, відповідач повідомив, що в нього відсутні підстави для зняття арештів з майна ТОВ "Конкорд", які були накладені в рамках виконавчого провадження № 19848495, закриття виконавчого провадження, та повідомив, що для зняття арешту з майна, відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" необхідно звернутися до суду.

Ухвалою суду від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 23.07.2020.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 30775/20 від 09.07.2020), в якій він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням представника позивача у службовому відрядженні з 22.07.2020 по 24.07.2020.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 33295/20 від 22.07.2020), який в подальшому надійшов в оригіналі (вх. суду №33347/20 від 23.07.2020), в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

- постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві було винесено Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 10.07.2013, отже, позивачу було відомо про вищевказані обставини ще з 2013 року. Окрім того, у 2017 та у 2019 роках позивач звертався до органу ДВС з цього питання, що ще раз підтверджує його обізнаність про порушене (на думку позивача) право;

- позивачем було пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою та не надано суду доказів поважності причин пропуску такого строку;

- 18.06.2010 державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (з накладенням арешту на майно боржника);

- 10.07.2013 державними виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна);

- позивач звернувся з листами від 16.08.2017 та від 17.10.2019 з вимогами зняти арешт з майна, який був накладений в рамках виконавчого провадження № 19848495;

- в листах позивачу було роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Так, згідно з перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень за параметрами пошуку боржника: ТОВ "Конкорд", встановлено, що на виконанні Шевченківського (Бабушкінського) відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 19848495 з виконання судового наказу № 18/8510 від 14.06.2010, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення суми боргу у розмірі 1 174 804 грн. 81 коп. Надати більш детальну інформацію та надати можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження № 19848495 стосовно наказу №18/85-10 від 14.06.2010, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не було можливості, оскільки відповідно до наказу № 2274/5 від 25.12.2008 "Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби", зберігання архіву в органах ДВС становить 3 роки;

- у Шевченківському відділі ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області були відсутні законні підстави для зняття всіх арештів та інших обтяжень, які були накладені в рамках виконавчого провадження № 19848495 та закриття виконавчого провадження на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час проведення виконавчих дій);

- позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна, мотивуючи це тим, що 10.07.2013 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна), а арешт накладений на майно боржника не було знято, жодних інших обставин, чому з 2013 року позивачем не вживались заходи для поновлення порушеного (на думку позивача) права надано не було;

- відповідачами у справі про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має були залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна;

- позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про необхідність зняття арешту з нерухомого майна.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 23.07.2020 не з`явилися, при цьому, судом було враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Судом також було зауважено, що станом на 23.07.2020 в матеріалах справи відсутня відповідь на відзив на позовну заяву, а строк для її надання позивачем станом на 23.07.2020 не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.07.2020 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: з 01.09.2020 по 30.09.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 02.09.2020 .

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. суду № 38912/20 від 26.08.2020), в якій він заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на таке:

- відповідачем до відзиву не додано доказів того, що позивачем пропущено строки позовної давності;

- арешт майна боржника є заходами звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню;

- закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться;

- відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції №512/5 відповідач, завершуючи виконавче провадження № 19848495 (в рамках якого було накладено арешт на все майно позивача), повинен був зняти арешт з майна позивача (боржника) при поверненні виконавчого документа стягувачу, проте відповідачем у виконавчому провадженні № 19848495 цього зроблено не було.

У підготовче засідання 02.09.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане підготовче засідання не з`явився причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 23.07.2020 (а.с.116).

При цьому, судом було зауважено, що строк для надання відповідачем заперечень не закінчився.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ухвалою суду від 02.09.2020 підготовче засідання було відкладено на 23.09.2020.

У підготовче засідання 23.09.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання втретє не з`явився, причин неявки суду не повідомив; про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 02.09.2020 відповідачу - 14.09.2020 (а.с.136).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд прийшов до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні його представника та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки:

- останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України);

- неявка в судове засідання 23.09.2019 відповідача (його представника) є повторною, отже суд розглядає справу незалежно від причин такої неявки (пункт 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, були відсутні.

У підготовчому засіданні 23.09.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 23.09.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 30.09.2020.

У судове засідання 30.09.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив; про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується прийнятою представником відповідача 24.09.2020 телефонограмою (а.с.136).

Враховуючи фактичне повідомлення відповідача про судове засідання лише за 5 днів до судового засідання, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Так, ухвалою суду від 30.09.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 29.10.2020.

У судове засідання 29.10.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив; про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930012790505, з якого вбачається, що ухвала суду від 30.09.2020 була ним отримана 15.10.2020 (а.с.157).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2010 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №19848495 щодо виконання наказу № 18/85-10 від 14.06.2010, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Конкорд" (надалі - позивач) на користь ТОВ "АМО" суми боргу в розмірі 1 174 807 грн. 81 коп. Зазначеною постановою заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить позивачу лише в межах суми боргу, та накладено арешт на майно позивача.

29.10.2010 постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти в сумі 1 292 288 грн. 59 коп., що містяться на рахунках боржника у банках.

Під час примусового виконання зазначеного виконавчого провадження з розрахункових рахунків ТОВ "Конкорд" стягнуто 93 787 грн. 16 коп. В подальшому, при здійснені виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що кошти на розрахункових рахунках, відкритих на ім`я ТОВ "Конкорд", відсутні, а також у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно, на яке можливо було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим документом; здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

10.07.2013 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, в якій також було зазначено, що виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання в строк до 10.07.2014.

У Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень станом на 22.06.2020 відсутня будь-яка інформація щодо проведення виконавчих дій щодо виконання наказу № 18/85-10 від 14.06.2010, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, так само і відсутня інформація щодо повторного пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання.

При цьому, як зазначає позивач, накладений Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції арешт з майна, в тому числі рахунків в банках, відкритих на ім`я позивача, в рамках виконавчого провадження №19848495 знято не було; на звернення позивача щодо зняття вказаного арешту виконавчою службою було відмовлено.

Так, з метою зняття арешту з майна позивач звертався до відповідача (лист від 16.08.2017 вих. №06112017/1) із вимогою зняти арешт з майна, який накладено в рамках виконавчого провадження № 19848495.

Відповідач, у відповідь на зазначений лист повідомив, цю відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Так згідно перевірки автоматизованої системи виконавчих проваджень за параметрами пошуку ТОВ "Конкорд", встановлено, що в провадженні Шевченківського (Бабушкінського) відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 1848495 з виконання судового наказу № 18/85-10 від 14.06.2010, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення суми боргу у розмірі 1 174 804 грн. 81 коп., але надати більш детальну інформацію та надати можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 19848495 не має можливості, так як відповідно до наказу № 2274/5 від 25.12.2008 "Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби", зберігання архіву ДВС становить 3 роки.

17.10 2019 на адресу відповідача направлено повторний лист із вимогою зняти арешт, який накладено на все майно позивача, в тому числі з рахунків в установах банку.

01.11.2019 позивач отримав від відповідача лист від 30.10.2019 вих. № 032/35831, яким останній повідомив, що наказ № 18/85-10 від 14.06.2010 виданий Господарським судом Дніпропетровської області дійсно повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на момент здійснення виконавчого провадження. Зазначеним листом відповідач також повідомив, що в нього відсутні підстави для зняття арештів з майна ТОВ "Конкорд", які були викладені в рамках виконавчого провадження № 19848495 та закриття виконавчого провадження, та повідомив, що для зняття арешту з майна, відповідно статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", необхідно звернутися до суду.

Вказане і стало причиною звернення із позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з усього майна позивача, який було накладено на все майно, в тому числі рахунки в банках, відкриті на ім`я позивача, в рамках виконавчого провадження № 19848495 та виключення з Державних реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна записи про арешт майна, що належить позивачу, до суду.

Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема,справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Зі змісту позовної заяви вбачається що в рамках виконавчого провадження № 19848495 на майно позивача було накладено арешт та оголошено заборону відчуження майна, однак виконавче провадження за яким накладався арешт завершене, проте питання про зняття арешту державним виконавцем не вирішено, а тому обтяження у вигляді арешту майна яке належить позивачу на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права володіти користуватися та розпоряджатися майном.

Позивач стверджує, що з даного приводу з метою усунення перешкод у здійсненні права власності, звернулась до відповідача із заявою про зняття арешту з майна та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у відповідь на яку Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було підтверджено інформацію щодо накладення арешту на майно та зазначено що виконавче провадження станом на 01.10.2019 знищено.

Так, до компетенції органу державної виконавчої служби відноситься примусове виконання визначених законом рішень на користь стягувача. Порушення порядку проведення виконавчого провадження є незаконними діями цього органу, які оскаржуються у порядку, визначеному правовими нормами.

Відповідно до частин 1 - 3, 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок та строки звернення сторін виконавчого провадження до господарського суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця визначені в розділі VI Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, у статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Водночас порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено розділом VII Цивільного процесуального кодексу України. Так, відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Отже, позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису).

При цьому, пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Тобто нормами чинного законодавства нерозривно пов`язано звернення особи до суду з вимогою про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Окреме звернення особи до господарського суду з позовом про зняття арешту з майна не передбачено законом, оскільки законом встановлений певний порядок зняття арешту з майна особи, яка вважає себе власником майна.

Частиною першою статті 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З урахуванням наведеного, якщо зняття арешту з майна не пов`язано зі спором про право на це майно, особа, яка вважає себе власником спірного майна, доказом чого є відповідні документи, повинна звернутися до державної виконавчої служби з вимогою про зняття арешту зі спірного майна. У випадку відмови державної виконавчої служби у знятті арешту з майна, останній повинен звернутися до суду з вимогою про оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Отже, спори про зняття арешту з майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, розглядаються за правилами статті 339 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його порушеного права шляхом подання позовної заяви про зняття арешту майна до органів ДВС за умови відсутності спору про речове право, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки між позивачем та Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні господарські відносини врегульовані Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими актами господарського, цивільного законодавства та відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин, оскільки Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не є суб`єктом господарювання, а також між сторонами відсутній спір про право власності, даний спір непідвідомчий господарському суду.

При цьому, у відповідності до частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України слід роз`яснити позивачу, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду Господарським судом Дніпропетровської області за правилами розділу VІ Господарського процесуального кодексу України в межах справи № 18/85-10.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, за подання позовної заяви позивачем відповідно до квитанції № N16MZ4619М від 23.06.2020 було сплачено судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп.

В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 231-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/3387/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкорд", що заявлені ним вимоги підлягають розгляду Господарським судом Дніпропетровської області за правилами розділу VІ Господарського процесуального кодексу України в межах справи № 18/85-10.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (52024, Дніпропетровська область, Дніпровський район, сільрада Чумаківська, автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 24 км; ідентифікаційний код 25518258) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. , сплачений згідно з квитанцією № N16MZ4619М від 23.06.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, тобто з 29.10.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний - 29.10.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко