Рішення

від 29.10.2020 по справі 910/12139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2020Справа № 910/12139/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Сінергія" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 258 232,20 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ-Сінергія" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки № ПР/НХ-19559/НЮ, укладеного 11 вересня 2019 року між ним та акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - Залізниця), позивач згідно видаткової накладної від 27 грудня 2019 року № 76 поставив відповідачу у власність товар на загальну суму 254 792,16 грн. Оскільки Залізниця взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по оплаті вартості цього товару не виконала, позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 3 312,30 грн. інфляційних втрат і 127,74 грн. 0,1 процентів річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

28 серпня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2020 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2020 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12139/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.

28 вересня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив від 24 вересня 2020 року № НЮС-06/1693, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Товариства в частині нарахування інфляційних втрат та надав власний розрахунок даної компенсаційної виплати, яка за його розрахунком становить 3 057,50 грн.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи подання сторонами у даній справі заяв по суті спору, в яких останні висловили свої правові позиції, доводи та міркування щодо спірних вимог, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2019 року між Залізницею та Товариством був укладений договір поставки № ПР/НХ-19559/НЮ, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок поставити відповідачу реле в асортименті згідно зі специфікацією № 1 (додаток № 1 до цієї угоди), а відповідач - оплатити вказану продукцію відповідно до умов цієї угоди.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Найменування, кількість товару зазначені у вищевказаній специфікації. Виробник товару - ТОВ НВП "РЕЛСіС", місто Київ (пункти 1.2, 1.3 даної угоди).

За умовами пункту 4.1 вказаного договору товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 30 робочих днів від дня відправлення покупцем письмової рознарядки (підтвердженням відправлення постачальнику є касовий чек та опис поштового відділення) та у відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладення договору, на електронну адресу постачальника e.bolotova@dp.uz.gov.ua. Дати відправлення засобами поштового зв`язку та електронною поштою повинні співпадати.

Згідно з пунктом 4.5 зазначеної угоди датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Загальна сума договору складає 254 792,16 грн. з ПДВ та зазначається у звіті про результати здійснення процедури торгів (пункт 5.2 договору).

Покупець здійснює оплату поставленого товару після пред`явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару (пункт 6.4 договору).

Пунктом 7.5 договору визначено, що підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

Згідно з пунктом 14.1 вказаної угоди остання діє з моменту її підписання сторонами до 31 грудня 2019 року.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного правочину позивач згідно видаткової накладної від 27 грудня 2019 року № 76 поставив відповідачу товар на загальну суму 254 792,16 грн. (у т.ч. ПДВ).

Факт поставки вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями вищенаведеної видаткової накладної та товарно-транспортної накладної від 27 грудня 2019 року № Р76, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками цих суб`єктів господарювання.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки від 11 вересня 2019 року № ПР/НХ-19559/НЮ також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди. Заперечення щодо наявності спірного основного боргу також відсутні й у відзиві Залізниці на дану позовну заяву.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину покупець взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару не виконав, заборгувавши таким чином Товариству 254 792,16 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки від 11 вересня 2019 року № ПР/НХ-19559/НЮ, яка складає 254 792,16 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Залізниця на момент прийняття рішення не надала документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної поставки товару, позивач також просив суд стягнути з Залізниці 0,1 процента річних у розмірі 127,74 грн. нарахованих у період з 12 лютого 2020 року по 12 серпня 2020 року на суму основного боргу в розмірі 254 792,16 грн. та 3 312,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих у період з лютого 2020 року по квітень 2020 року на вищевказану суму основного боргу.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цією угодою становить 0,1 процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань (пункт 1.2 договору).

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми компенсаційних виплат підлягає задоволенню.

Доводи Залізниці щодо відмови у стягненні інфляційних втрат, нарахованих позивачем, та наданий позивачем власний розрахунок, не беруться судом до уваги, оскільки у цьому розрахунку невірно визначено період нарахування цієї компенсаційної виплати, а саме - з лютого 2020 року по липень 2020 року, тоді як позивач просив стягнути інфляційні втрати за період з лютого 2020 року по квітень 2020 року.

Водночас при досліджені матеріалів справи судом було встановлено, що при здійсненні позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача суми 0,1 процента річних, нарахованих у період з 12 лютого 2020 року по 12 серпня 2020 року на суму основного боргу в розмірі 254 792,16 грн., останнім було допущено арифметичну помилку та вказано, що сума цих компенсаційних виплат за наведений період становить 127,74 грн., тоді як обґрунтованою, арифметично вірною сумою 0,1 процента річних, нарахованих у вищевказаний період, є 127,40 грн.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 0,1 процента річних у загальному розмірі 127,40 грн., тоді як у задоволенні вимог Товариства до Залізниці про стягнення 0,1 процента річних в сумі 0,34 грн. слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

За таких обставин вимоги Товариства підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Сінергія" (49000, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 115; ідентифікаційний код: 38600379) 254 792 (двісті п`ятдесят чотири тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 16 коп. основного боргу, 127 (сто двадцять сім) грн. 40 коп. 0,1 процента річних, 3 312 (три тисячі триста дванадцять) грн. 30 коп. інфляційних втрат, а також 3 873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 47 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Сінергія" про стягнення з акціонерного товариства "Українська залізниця" 0,1 процента річних у розмірі 0,34 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 жовтня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко