Рішення

від 19.10.2020 по справі 910/11725/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020Справа № 910/11725/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ММТ ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Житлокомфорт"

про стягнення 53 161, 29 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ММТ ПЛЮС" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Житлокомфорт" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 53 161, 29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж від 01.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Воздвиженська, буд. 48, офіс 26, м. Київ, 04071, проте ані поштовий конверт з ухвалою суду, ані повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулися.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.08.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ММТ ПЛЮС" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Житлокомфорт" (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж будинку, а замовником - забезпечення своєчасної оплати таких послуг у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Виконавець надає послуги із утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Повний перелік послуг, періодичність виконання, вимоги до їх якості та вартість погоджується сторонами у додатках до цього договору (додаток № 1 та додаток № 2), що є його невід`ємною частиною (п. 2 договору).

Відповідно до п. 4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Щомісячні платежі сплачуються замовником до 10 числа календарного місяця, наступного за звітним на підставі підготовленого виконавцем акту приймання-передачі, в якому зазначається повний перелік послуг, наданих у звітному місяці. У разі затримки надання виконавцем акту приймання-передачі, оплата послуг проводиться протягом 2-х календарних днів із дня його отримання та погодження уповноваженими представниками замовника.

Згідно п. 9 договору, замовник має право на, зокрема своєчасне отримання від виконавця інформації про перелік послуг, вартість їх складових, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо.

Крім того, замовник зобов`язаний, зокрема оплачувати послуги у встановлений цим договором термін (п. 10 договору).

Пунктом 12 договору визначено, що виконавець зобов`язаний, зокрема забезпечити своєчасне та безперервне надання послуг у встановлених обсягах згідно додатку № 1 до цього договору, належної якості, безпечних для життя, здоров`я та таких, що не чинять шкоду майну співвласників та третіх осіб відповідно до вимог чинного законодавства України та даного договору за адресою: м. Київ, пров. Нестерівський, 6 від імені замовника; надавати замовнику необхідну інформацію про перелік наданих послуг, вартість їх складових, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг їх споживчі властивості тощо.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та укладається на невизначений термін (п. 22 договору).

Цей договір може бути розірваний достроково, зокрема у односторонньому порядку за ініціативи замовника шляхом надсилання виконавцю письмового повідомлення про це за 2 (два) місяці до дати розірвання, при цьому замовник зобов`язується повністю оплатити усі фактично надані виконавцем згідно цього договору послуги (п. 23 договору).

Додатком № 1 до договору від 01.11.2019 сторони погодили перелік послуг, структуру, періодичність надання та вартість.

Додатком № 3 до договору від 01.11.2019, сторони погодилили, що вартість надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж в житловому будинку № 6 по провулку Нестерівський за місяць складає - 8000, 00 грн.

Загальна площа квартир та нежитлових приміщень будинку - 6400 м3.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж від 01.11.2019, за період з січня по липень 2020 позивачем були надані послуги на загальну суму 53 161, 29 грн., на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви акти надання послуг № 21 від 31.01.2020, № 40 від 29.02.2020, які підписані відповідачем та скріплені печатками підприємств, а також акти надання послуг № 85 від 31.03.2020, № 112 від 30.04.2020, № 137 від 31.05.2020, № 165 від 30.06.2020, № 187 від 20.07.2020, які не підписані відповідачем.

Проте, як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату наданих послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж в житловому будинку за адресою: м. Київ, пров. Нестерівський, 6, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 53 161, 29 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача направлявся лист № 38 від 19.05.2020, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Житлокомфорт" просить з 01.06.2020 розірвати договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж № б/н від 01.11.2019.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, зокрема, погашення заборгованості у розмірі 53 161, 29 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 01.11.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж від 01.11.2019, за період з січня по липень 2020 ним були надані відповідачу послуги на загальну суму 53 161, 29 грн., на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви акти надання послуг № 21 від 31.01.2020, № 40 від 29.02.2020, які підписані відповідачем та скріплені печатками підприємств, а також акти надання послуг № 85 від 31.03.2020, № 112 від 30.04.2020, № 137 від 31.05.2020, № 165 від 30.06.2020, № 187 від 20.07.2020, які не підписані відповідачем.

Відповідно до п. 4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Щомісячні платежі сплачуються замовником до 10 числа календарного місяця, наступного за звітним на підставі підготовленого виконавцем акту приймання-передачі, в якому зазначається повний перелік послуг, наданих у звітному місяці. У разі затримки надання виконавцем акту приймання-передачі, оплата послуг проводиться протягом 2-х календарних днів із дня його отримання та погодження уповноваженими представниками замовника.

Разом з тим, суд зазначає, що додатком № 3 до договору від 01.11.2019, сторони погодили, що вартість надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж в житловому будинку № 6 по провулку Нестерівський за місяць складає - 8000, 00 грн.

Суд зазначає, що у даному випадку ненадання решти актів наданих послуг не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, оскільки сторонами визначено вартість послуг за місяць, а отже, наявність або відсутність акту наданих послуг не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж в житловому будинку.

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо факту надання та/або ненадання відповідних послуг.

Між тим, як зазначено судом вище, відповідачем на адресу позивача направлявся лист № 38 від 19.05.2020, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Житлокомфорт" просить з 01.06.2020 розірвати договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж № б/н від 01.11.2019.

Відповідно до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Так, п. 23 договору передбачено, що цей договір може бути розірваний достроково, зокрема у односторонньому порядку за ініціативи замовника шляхом надсилання виконавцю письмового повідомлення про це за 2 (два) місяці до дати розірвання, при цьому замовник зобов`язується повністю оплатити усі фактично надані виконавцем згідно цього договору послуги.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не було дотримано визначену сторонами в договорі процедуру його розірвання, оскільки відповідне письмове повідомлення повинно бути надіслане позивачу за 2 (два) місяці до дати розірвання договору, а не за 12 днів, як це здійснено відповідачем.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, за період з січня по липень 2020 надав передбачені договором послуги, проте відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав, наслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 53 161, 29 грн.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у розмірі 53 161, 29 грн.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж від 01.11.2019 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 53 161, 29 грн. підлягають задоволенню.

Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ММТ ПЛЮС" підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ММТ ПЛЮС" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Житлокомфорт" (вул. Воздвиженська, буд. 48, офіс 26, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код - 42632554) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ММТ ПЛЮС" (вул. Привокзальна, буд. 14 а, кв. 61, м. Київ, 02096, ідентифікаційний код - 42826785) 53 161 (п`ятдесят три тисячі сто шістдесят одну) грн. 29 коп. - заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков