Рішення

від 27.10.2020 по справі 914/2180/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 справа № 914/2180/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецькі лікувальні води, м. Трускавець

до відповідача: Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного підприємства Медісан лікувально - санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії республіки Молдова "Санаторій "Молдова", м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 134 052,96 грн.

Представники сторін:

від позивача: Смук Оксана Володимирівна;

від відповідача: не з`явився;

Представникам сторін роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Трускавецькі лікувальні води" подано позовну заяву до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного підприємства Медісан лікувально - санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії республіки Молдова "Санаторій "Молдова" про стягнення заборгованості в сумі 134 052,96 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 р. позовну заяву передано для розгляду судді Горецькій З.В.

Ухвалою від 02.09.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 29.09.2020 року розгляд справи відкладено на 13.10.2020 року, 13.10.2020 року на 27.10.2020 року.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивачем натомість за №29495/20 від 12.10.2020 року подано клопотання про долучення до матеріалів справи Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача та письмові пояснення з додатками.

Судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 27.10.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Між товариством з обмежено відповідальністю Трускавецькі лікувальні води та ДП Санаторій Молдова було укладено договір №004-10 від 01.10.2019 року про постачання лікувальних ресурсів.

На виконання умов договору для ДП Санаторій Молдова уповноваженими особами було відпущено:

- протягом жовтня 2019 року - 3.733 м. куб. мінеральної води джерела Нафтуся , 1.632 м. куб. джерела №1 Марія та 0,09 м. куб. джерела №2 Софія ;

- протягом листопада 2019 року - 3,316 м. куб. мінеральної води джерела Нафтуся , 1.56 м. куб., джерела №1 Марія та 0,08 м. куб. джерела №2 Софія ;

- протягом грудня 2019 року - 2,753 м. куб. мінеральної води джерела Нафтуся , 1, 01 м. куб. джерела №1 Марія та 0,1 м. куб. джерела №2 Софія .

Сторонами були підписані акти прийому-передачі лікувальних ресурсів:

- №370 від 31.10.2019 року - на суму 47 731,25 грн.;

- №410 від 30.11.2019 року - на суму 43365,00 грн.;

- №458 від 31.12.2019 року - на суму 33 801,25 грн.;

- №52 від 29.02.2020 року - на суму 1120,00 грн.

Акти прийому-передачі лікувальних ресурсів є підтвердженням того, що протягом жовтня - грудня 2019 року Постачальником було здійснено постачання лікувальних ресурсів на загальну суму 126 017,50 грн.

За поставлені ТОВ Трускавецькі лікувальні води лікувальні ресурси відповідачем було сплачено грошову суму у розмірі 5 287,50 грн., що документально підтверджується банківською випискою з поточного рахунку позивача від 28.02.2020 року (оплата 30 000 грн., з яких 5 287,50 грн. зараховано в рахунок оплати по Договору).

Позивач в поясненнях та позовній заяві обґрунтував підсудність справи господарському суду Львівської області.

На підставі п.5.1 Договору позивачем проведено розрахунок пені на загальну суму 13 322,96 грн.

Враховуючи вищевикладене просив позовні вимоги задоволити повністю.

Аргументи відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між товариством з обмежено відповідальністю Трускавецькі лікувальні води та ДП Санаторій Молдова було укладено договір №004-10 від 01.10.2019 року про постачання лікувальних ресурсів.

За Договором Постачальних зобов`язувався постачати Споживачу через приєднану мережу (мінералпровід) та/або шляхом наливу у тару Споживача лікувальні ресурси, а Споживач - оплачувати їх в планових обсягах, що зазначені в п. 1.11 Договору.

Оплата лікувальних ресурсів здійснюється за цінами, що вказані в п.1.11 Договору (п. 4.1. Договору).

Сторонами були підписані акти прийому-передачі лікувальних ресурсів:

- №370 від 31.10.2019 року - на суму 47 731,25 грн.;

- №410 від 30.11.2019 року - на суму 43365,00 грн.;

- №458 від 31.12.2019 року - на суму 33 801,25 грн.;

- №52 від 29.02.2020 року - на суму 1120,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору, оплата лікувальних ресурсів здійснюється Споживачем шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:

- до 5 числа поточного місяця попередня оплата в розмірі 50 % від вартості планового обсягу постачання лікувальних ресурсів на поточний місяць згідно з п. 1.1 цього договору.

- До 10 числа місяця - остаточний розрахунок за поставлені в попередньому місяці лікувальні ресурси.

Відповідно до п.3.2.2. Договору, Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати лікувальні ресурси за встановленими цінами.

Доказів погашення заборгованості відповідачем представлено не було.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, на виконання своїх зобов`язань за договором протягом жовтня-грудня 2019 року було здійснено постачання лікувальних ресурсів на загальну суму 126 017,50 грн. відповідно до актів приймання-передачі лікувальних ресурсів, які підписані сторонами договору без зауважень та скріплені печатками сторін.

Проте, відповідач свої зобов`язання по договору виконав частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 120 730,00 грн.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що за прострочення оплати лікувальних ресурсів Споживач сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , діючої в період нарахування пені від суми, яка підлягала оплаті за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, дійшов висновку що сума пені в розмірі 13 322,96 грн. розрахована відповідно до умов договору, не спростована відповідачем та підлягає до задоволення.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 134 052,96 грн.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України, встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 120730,00 грн. основного боргу та 13 322,96 грн. пені підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного підприємства Медісан лікувально - санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії республіки Молдова "Санаторій "Молдова" (01033, місто Київ, вулиця Паньківська, 5, ЄДРПОУ - 04929052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецькі лікувальні води (82200, Львівська область, місто Трускавець, бульвар Юрія Дрогобича, 2, ЄДРПОУ - 40873702) заборгованість за договором про постачання лікувальних ресурсів №004 - 10 від 01.10.2019 року в розмірі 134 052,96 грн., з яких 120 730,00 грн. сума основної заборгованості, 13 322,96 грн. пені та 2 102,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.10.2020 року.

Суддя З.В. Горецька