Рішення

від 26.10.2020 по справі 915/707/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Справа № 915/707/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/707/20

за позовом фізичної особи-підприємця Ключника Едуарда Васильовича,

АДРЕСА_1 ;

до комунальної установи Миколаївської міської ради "Центр енергоефективності м. Миколаєва",

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 30901 грн. 37 коп.

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Ключником Едуардом Васильовичем (далі - підприємець Ключник) пред`явлено позов про стягнення з комунальної установи Миколаївської міської ради (КУ ММР) "Центр енергоефективності м. Миколаєва" грошових коштів у загальній сумі 30901 грн. 37 коп., із яких: 25452 грн. - основний борг; 2904 грн. 17 коп. - пеня; 2545 грн. - штраф, з посиланням на порушення відповідачем грошових зобов`язань у період січень-лютий 2020 року за укладеним між ними договором оренди приміщень будівлі з мансардою від 03.12.2018 № 2 (далі - договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати орендних платежів, внаслідок чого утворився основний борг у спірних сумах, і на суму боргу з орендної плати позивачами, згідно п. 5.2 договору, нараховано пеню та штраф.

Позивач також просить про стягнення з КУ ММР "Центр енергоефективності м. Миколаєва" грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 27.05.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

У зв?язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", у відповідності до якого, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується підписом відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 27.05.2020, відзив на позовну заяву не надійшов.

Однак, від Васильєва В.В. надійшла заява від 17.08.2020 по суті справи, в якій останній просить суд: призначити справу до розгляду в загальному позовному провадженні; залучити до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Заява також містить згоду відповідача щодо врегулювання спору за участю судді та викладення позиції КУ ММР "Центр енергоефективності м. Миколаєва" щодо безпідставності одночасного стягнення штрафів та пені.

Від відповідача надійшла заява від 17.08.2020 б/н, зареєстрована в Господарському суді Миколаївської області 17.08.2020 за вх. № 10115/20, із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Заява мотивована тим, що спір у даній справі необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до господарського процесуального законодавства, якщо відповідач в установлений судом строк надасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд, залежно від обґрунтованості заперечень відповідача, може постановити ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 250 ГПК України).

Суд зазначає, що відповідачем у встановлений строк (15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі ( вручено 01.06.20р.) не подано заяву з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а отже вважається неподаною. Щодо залучення в якості 3-ї особи на стороні відповідача ОСОБА_1, то заявник не обґрунтував, яким чином рішення по справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір від 03.12.2018 № 2 оренди приміщень будівлі з мансардою (далі - договір), у відповідності до умов якого підприємець Ключник (орендодавець) передав, а КУ ММР "Центр енергоефективності м. Миколаєва" (орендар) прийняв в оренду - строкове платне користування - частину приміщень будівлі з мансардою за літерою "А-1", загальною площею 50 кв.м., які належать орендодавцю на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серії ЯКК № 000099), виданого 30.03.2015 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради м. Миколаїв, що знаходяться за адресою: вул. Адмірала Макарова, 42-А, м. Миколаїв, 54001, за договором - приміщення, у стані, що дозволяє їх використання згідно з умовами даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2005 серія СВО № 498877, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації для укладання цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду частину приміщень будівлі з мансардою за літерою "А-1", загальною площею 50 кв.м.; згідно даних технічного паспорту в вищезазначених приміщеннях знаходяться: частина приміщень № І/1-2 загальною площею 36,5 кв.м.; загальною площею частина приміщень № І/1-2 загальною площею 13,5 кв.м. (п. 1.2 договору).

У відповідності до п. 2.1 договору, фактична передача об`єкту оренди від орендодавця до орендаря здійснюється сторонами цього договору або їх уповноваженими представниками та засвідчується підписами у акті обстеження об`єкту оренди та в акті приймання-передачі.

У разі закінчення строку дії договору чи його довгострокового припинення, повернення орендарем об`єкту оренди орендодавцю здійснюється в аналогічному порядку: здійснюється обстеження об`єкту оренди перед його фактичною передачею з фіксування у акті обстеження його стану, прилеглої території та працездатності обладнання. Після чого, у разі відсутності претензій у сторін одно до одної щодо стану приміщень, прилеглої території та обладнання об`єкту оренди, приймання-передавання завершується складанням акту приймання-передавання та підписанням сторін договору (п. 2.4 договору).

Згідно п. 3.1 договору, плата за користування приміщеннями об`єкту оренди (далі - орендна плата) здійснюється орендарем в національній валюті України починаючи з 01.12.2018 на наступних умовах:

- розмір орендної плати за один місяць розраховується по формулі:

а) загальна площа приміщень складає 50 кв.м.;

б) орендна плата за 1 кв.м. орендованої площі складає 240 грн.;

в) загальна сума орендної плати за місяць складає суму у гривнях, яка визначається за формулою на день здійснення платежу: П (грн.) = П 1 (грн.) х S (кв.м.) х Рі,

де П - остаточна загальна сума орендної плати за місяць, що підлягає перерахуванню на рахунок орендодавця;

П 1 - плата за користування 1 кв.м приміщення, визначена у п. п. б п. 3.1.1 цього Договору в грн.;

S - загальна площа орендованого приміщення, яка визначена у п. п. а п. 3.1.1. цього Договору;

Рі - рівень інфляції, що становить співвідношення Іф /100, де Іф - індекс інфляції встановлений Держкомстатом України за попередній місяць здійснення платежу відповідно до грудня 2018 року.

Загальна сума орендної плати за об`єкт оренди в місяць з 01.12.2018, на момент укладення договору оренди складає 12000 грн. та підлягає перегляду у відповідності до п.п. 3.1.1-3.1.2 цього договору (п. 3.1.3 договору).

Орендна плата без урахування рівня інфляції сплачується орендарем щомісячно, відповідно до п.п. 3.1.1 підпункту "а" і "б" договору, згідно рахунку орендодавця, шляхом оплати за поточний календарний місяць, не пізніше п`яти банківських днів після отримання рахунку орендодавця (п. 3.2.1 договору).

Доплата за оренду приміщень з урахуванням рівня інфляції сплачується орендарем щомісячно, відповідно до п. 3.1.1 підпункту "в" договору, згідно рахунку орендодавця, шляхом оплати за попередній календарний місяць, не пізніше 5 банківських днів після отримання рахунку орендодавця (п. 3.2.2 договору).

Орендна плата без урахування рівня інфляції та доплата за оренду приміщень з урахуванням рівня інфляції сплачується на поточний рахунок орендодавця (п. 3.2.3 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 30.11.2021 (п. 7.3 договору).

На виконання умов договору, позивачем надано відповідачу послуги оренди, що підтверджується актами надання послуг: від 15.01.2020 № 2 на загальну суму 12480 грн. з ПДВ за січень 2020 року та від 17.02.2020 № 4 на загальну суму 12504 грн. з ПДВ за лютий 2020 року, що скріплені печатками сторін та підписані уповноваженими представниками сторін.

Підприємцем Ключником виставлено КУ ММР "Центр енергоефективності м. Миколаєва" на оплату наданих послуг рахунки від 05.01.2020 № 2 на загальну суму 12480 грн. з ПДВ та від 05.02.2020 № 4 на загальну суму 12504 грн. з ПДВ.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся до відповідача з листом від 25.02.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку.

Матеріали справи містять попередження від 03.03.2020, у відповідності до змісту якого позивач, у зв`язку з розірванням договору на підставі п.п. 4.2.4, 7.9 договору, позивач вимагає від відповідача до 07.03.2020 погасити заборгованість по оренді за договором за січень-лютий 2020 року в сумі 28974 грн. 30 коп.

У зв`язку з несплатою відповідачем зазначених рахунків, позивач звернувся до Миколаївської міської ради з попередженням, зареєстрованим у Виконавчому комітеті Миколаївської міської ради 12.03.2020 вх. № 2742/19, про сплату заборгованості у загальній сумі 28562 грн. 16 коп., із яких: 25452 грн. - плата за оренду приміщень; 3110 грн. 16 коп. - неустойка за прострочку плати за оренду приміщень.

Крім того, позивач звернувся з попередженням до відповідача про сплату заборгованості у загальній сумі 28562 грн. 16 коп., із яких: 25452 грн. - плата за оренду приміщень; 3110 грн. 16 коп. - неустойка за прострочку плати за оренду приміщень.

За твердженнями підприємця Ключника, указані звернення відповідачем залишені без реагування, а заборгованість за договором не оплачено і досі.

Викладені обставини є підставою для звернення підприємця Ключника до суду з позовом у даній справі.

Законодавством визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (п. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (абз. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок основного боргу за договором складається з заборгованості по орендній платі: за січень 2020 року у сумі 12000 грн. та доплаті за оренду з урахуванням рівня інфляції за грудень 2019 року у сумі 480 грн.; за лютий 2020 року у сумі 12000 грн. та доплаті за оренду з урахуванням рівня інфляції за січень 2020 року у сумі 504 грн.; доплата за оренду з урахуванням рівня інфляції за лютий 2020 року у сумі 468 грн.

Ураховуючи наведені вище положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає заборгованості по орендній платі у загальній сумі 24984 грн.: за січень 2020 року у сумі 12000 грн. та доплаті за оренду з урахуванням рівня інфляції за грудень 2019 року у сумі 480 грн.; за лютий 2020 року у сумі 12000 грн. та доплаті за оренду з урахуванням рівня інфляції за січень 2020 року у сумі 504 грн., а в частині доплати за оренду з урахуванням рівня інфляції за лютий 2020 року у сумі 468 грн. не підлягає задоволенню, у зв`язку з невиконанням позивачем вимог п. 3.2.2 договору.

Щодо вимог підприємця Ключника про стягнення з КУ ММР "Центр енергоефективності м. Миколаєва" пені та штрафу, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, а також від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Умовами договору передбачено, що у разі несвоєчасного перерахування орендарем платежів по орендній платі орендодавцю відповідно до умов даного договору, орендар сплачує на користь орендодавця неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1 % від суми затриманого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент виникнення прострочки виконання зобов`язання від суми затриманого платежу, а також штраф у розмірі 10 % від суми затриманого платежу у випадку його затримання більше ніж на 10 календарних днів від дати, визначеної п. 3.2 даного договору (п. 5.2 договору).

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з КУ ММР "Центр енергоефективності м. Миколаєва" штрафу та пені.

У зв`язку з тим, що судом відмовлено у задоволенні вимог в частині доплати за оренду з урахуванням рівня інфляції за лютий 2020 року у сумі 468 грн., нарахування на зазначені суми також не підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене, за розрахунками суду стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 2498 грн. 40 коп.

При перевірці поданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що її, всупереч п. 5 2 договору, розраховано з розміру 0,1 % від суми затриманого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язань, що є більшою ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла на момент виникнення прострочки виконання зобов`язань.

За розрахунком суду, здійсненого за допомогою Бази "Законодавство", сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є меншою від визначена позивачем сума пені в розмірі 0,1 % від суми затриманого платежу (2904 грн. 17 коп.) та складає 1800 грн. 75 коп. і ця сума є підлягаючою до сплати відповідачем.

Ураховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають: основний борг у сумі 24984 грн.; штраф у сумі 2498 грн. 40 коп.; пеня в сумі 1800 грн. 75 коп., а загалом грошові кошти в сумі 29283 грн. 15 коп.

Отже, позовні вимоги підприємця Ключника підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Судом при винесенні даного рішення визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 29283 грн. 15 коп.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця Ключника Едуарда Васильовича задовольнити частково.

2. Стягнути з комунальної установи Миколаївської міської ради "Центр енергоефективності м. Миколаєва", вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41278040, на користь фізичної особи-підприємця Ключника Едуарда Васильовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошові кошти у загальній сумі 29283 (двадцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 15 коп., із яких: 24984 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. - основний борг; 2498 (дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн. 40 коп. - штраф; 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Коваль.