Рішення

від 28.10.2020 по справі 460/748/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2020 року м. Рівне № 460/748/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нор У.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області ( далі - відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.02.2020 №23098 затверджене протоколом про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №2 від 23.09.2019, №1 від 23.09.2020, №1 від 25.09.2020, №1 від 30.09.2020, №2 від 30.09.2020 днем їх подання, зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" обґрунтовує тим, що за вересень 2019 року ним було укладено ряд договорів з різними покупцями на поставку товарів. Відповідно до умов вказаних договорів ці товари були придбані і оплачені контрагентами і відповідно виписано 5 податкових накладних, які подані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, позивачем отримано квитанцію по одній з податкових накладних про те, що документ прийнято та його реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки вказана ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Також, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У реєстрації інших податкових накладних було відмовлено у зв`язку з ненаданням первинних бухгалтерських документів для підтвердження реальності господарських операцій, а також надання документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому, в даних рішеннях вказано про те, що документи, які не надано, слід підкреслити, однак жодних підкреслень оскаржуване рішення не містить. Тобто, ці рішення містять лише загальну фразу про ненадання необхідних документів та жодним чином не конкретизує, яких саме документів не було надано. При цьому, на переконання позивача, недотримання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. Таким чином, зазначені в спірних рішеннях причини відмови в реєстрації названих податкових накладних позивач вважає необ`єктивними, оскільки останнім надано ряд документів, що підтверджують придбання товару та його походження і відповідачем-1 не конкретизовано, яких саме документів не було надано. Тому, вважає рішення про відмову в реєстрації вказаних вище податкових накладних протиправними. Водночас наголошує, що Комісією відповідача у спірному рішенні від 04.02.2020 №23098 про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості не зазначено підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Крім того, комісією не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття рішення про відповідність позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Позивач вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. З наведеного, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач 1 позов не визнав. Представник відповідача 1 подав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив про безпідставність покликання позивача на те, що ним надано до контролюючого органу документи і пояснення, яких було цілком достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Так, платником податку при поданні накладних не було надано достатніх документів для підтвердження реальності здійснених господарських операцій з контрагентами за вересень 2019 року. З огляду на вказане, комісією ГУ ДПС у Рівненській області прийняті рішення, в яких зазначено, яких саме документів, визначених Порядком, не надано позивачем. Зокрема, позивачем не було надано документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Таким чином, представник відповідача1 вважає свої рішення обґрунтованими, оскільки платником податків не надано всіх документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а також за податковою накладною реєстрація, якої зупинена. Також, зазначив, що спірне рішення прийнято відповідно до Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165) на підставі Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Крім того, зазначив, що відповідно до вимог Порядку № 1165 виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критерію ризиковості платника податку здійснюється рішенням комісії регіонального рівня. Таке рішення від 04.02.2020 №23098 було винесене відповідачем на підставі податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування. Тому, при прийнятті цього рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З цих підстав представник відповідача1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не подав.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача 1 суть якої зводиться до повторення аргументів викладених у позовній заяві і доводів, які не мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 07.04.2020 підготовче засідання відкладено до 06 травня 2020 року у зв`язку із впровадженням на території України карантинних заходів.

06.05.2020 судовий розгляд не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Нор У.М. у відпустці, відтак ухвалою суду від 12.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 03.06.2020.

Ухвалою суду від 03.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2020, а також Державну податкову службу України (далі - відповідач-2) залучено співвідповідачем у справі.

Ухвалою суду від 06.07.2020 розгляд справи по суті відкладений до 29.07.2020 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 29.07.2020 розгляд справи по суті відкладений до 18.08.2020 для надання сторонами додаткових доказів.

18.08.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді, тому ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи по суті відкладено до 07.10.2020.

У судове засідання, призначене на 07.10.2020, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином. До початку судового засідання представник позивача подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи подане клопотання, відсутність перешкод для розгляду справи по суті та потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/718/20 у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 30.07.2019 за № 1 608 102 0000 015073. Основний вид економічної діяльності - код КВЕД 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами ( а. с. 21 т. 1).

З 01.09.2019 вказане товариство зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру №1917164500244 від 14.08.2019 виданим ГУ ДФС у Рівненській області (а. с. 22 т.1).

20.09.2019 між ТОВ Плутос Трейд та ТОВ Долитач був укладений Договір поставки №4 на поставку товару Кришка типу 1-82. 111-82 ( а. с. 36 т.1). Відповідно до цього договору був виставлений рахунок №4 від 23.09.2019 року на суму 102,750.00 грн в тому числі ПДВ 17125.00 грн ( а. с. 37 т.1), який був оплачений платіжним дорученням №43 від 23.09.2019 року ( а. с. 38 т.1). Згідно видаткової накладної №4 від 23.09.2019 товар був отриманий особисто директором ТОВ Долитач ОСОБА_1 і транспортований його власними засобами ( а. с. 39 т.1).

Для покупця на дату виникнення податкових зобов`язань у зв`язку з настанням першої з подій, зокрема дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню була виписана податкова накладна №2 від 23.09.2019, яка була внесена в єдиний реєстр податкових накладних 10.10.2019 №9235253492. Однак її реєстрація зупинена відповідно до квитанції відповідача 1 з посиланням на вимоги підпункту1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( а. с. 35 т.1).

Також, 20.09.2019 року між позивачем та ТОВ Долитач був укладений Договір поставки №5 на поставку товару Сірники господарські побутові запалювальні в асортименті ( а. с. 95 т.1). Відповідно до цього договору був виставлений рахунок №3 від 23.09.2019 року на суму 106320.00 грн у тому числі ПДВ 17720,00 грн ( а. с. 96 т.1), який був оплачений платіжним дорученням №42 від 23.09.2019 ( а. с. 97 т.1). Згідно з видатковою накладною №3 від 23.09.2019 товар був отриманий особисто директором ТОВ Долитач ОСОБА_2 на складі продавця за рахунок покупця. Надалі ТОВ Плутос Трейд виписало для покупця податкову накладну №1 від 23.09.2019, яка була внесена в єдиний реєстр податкових накладних.

Рішенням податкового органу від 29.01.2020 №1446068/43141251 у реєстрації вказаної вище накладної було відмовлено (а. с. 94 т.1). Підставою для відмови стало: "Ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)". Поряд з цим, відповідачем не зазначено, які саме первинні документи не були подані позивачем.

20.09.2019 року між ТОВ Плутос Трейд та ТОВ Вірінея був укладений Договір поставки №3 на поставку товару Кришка типу 1-82. 111-82 (а. с. 55 т.1). Відповідно до даного договору був виставлений рахунок №6 від 20.09.2019 на суму 205500.00 грн у тому числі ПДВ 3425.00 грн (а. с. 56 т.1). Товар був отриманий особисто директором ТОВ Вірінея і вивезений засобами покупця зі складу постачальника. Оплата за цей товар здійснювалась частинами:

платіжним дорученням №166 від 26.09.2019 року на суму 55000.00 грн (а. с. 57 т.1) і виписана податкова накладна №1 від 26.09.2019, яка 27.09.2019 зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних за №922392817;

платіжним дорученням №167 від 27.09.2019 року на суму 60000.00 грн (а. с. 58 т.1) і виписана податкова накладна №1 від 27.09.2019, яка 27.09.2019 зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних за №9223944912;

У подальшому, 30.09.2019 позивачем виписана видаткова накладна №2 на суму 205500.00 грн (а. с. 59 т.1).

Разом з тим, на решту суми поставки була виписана податкова накладна №1 від 30.09.2019 на суму 90500.00 грн. Така накладна була внесена в єдиний реєстр податкових накладних 10.10.2019 року №9235253450, але у її реєстрації було відмовлено рішенням від 24.10.2020 №1313986/43141251. Підставою для такого рішення стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме не долучено оборотно-сальдової відомості, де можна відслідковувати підставу виписки податкової накладної №1 від 30.09.2019 (різницю між отриманими авансовими коштами та фактичним відвантаженим товаром.

19.09.2019 між ТОВ Плутос Трейд за Приватним транспортно-експедиційним підприємством Автотрансекспедиція (25544907) був укладений Договір поставки №2 на поставку товару Сірники господарські побутові запалювальні в асортименті на суму 51000.00 грн у тому числі ПДВ 8500.00 грн (а. с. 114 т.1). Відповідно до умов Договору був виставлений рахунок №2 від 19.09.2019 року на суму 51000.00 грн (а. с. 115 т.1), який був оплачений платіжним дорученням №18652 від 25.09.2019 (а. с. 116 т.1). Згідно з видатковою накладною №5 від 25.09.2019 товар був отриманий директором покупця і вивезений зі складу постачальника за рахунок покупця і власними засобами останнього (а. с. 21 т.1).

Поряд з цим, покупцем була виписана податкова накладна №1 від 25.09.2019 року, яка внесена в єдиний реєстр податкових накладних 10.10.2019 року № 9235216068.

Рішенням податкового органу від 29.01.2020 №1446067/43141251 у реєстрації вказаної вище податкової накладної було відмовлено ( а. с. 94 т.1). Підставою для відмови стало ненадання платником податків копій первинних документів, проте не зазначено, яких саме документів не вистачило для підтвердження реальності такої господарської операції.

26.09.2019 між ТОВ Плутос Трейд та ПП А-ТЕСТ був укладений Договір поставки №6 від 26.09.2019 року на поставку товару Побутова хімія (засоби чищення) в асортименті (а. с. 75 т.1). Відповідно до даного договору був виставлений рахунок №5 від 26.09.2019 на суму 22320.00 грн, включаючи ПДВ 3720.00 грн (а. с. 76 т.1), який був оплачений платіжним дорученням №375 від 30.09.2019 (а. с. 77 т.1). Згідно з видатковою накладною №6 від 30.09.2019 товар був отриманий і вивезений особисто директором покупця за рахунок продавця.

Так, позивачем була виписана податкова накладна №2 від 30.09.2019 року, яка була внесена в єдиний реєстр податкових накладних 10.10.2019 №9235252463, але була заблокована органами ДПС.

Рішенням податкового органу від 25.10.2020 №1315449/43141251 у реєстрації вказаної вище податкової накладної було відмовлено (а. с. 73 т.1). Підставою для відмови стало надання платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податковою накладної.

У подальшому позивачем була подана скарга від 04.11.2019 №9257513919 на рішення від 24.10.2019 №1313986/43141251, яка рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 08.11.2019 №41347/43141251/2 залишена без задоволення, а рішення - без змін (а. с.54 т.1)

Поряд з цим, 27 листопада 2019 року ТОВ Плутос Трейд було подано до комісії контролюючого органу лист за № 3 з поясненнями та додано документи на підтвердження реальності здійснення операцій по вказаних вище податкових накладних (а. с. 32-33 т.1). Зокрема, були подані: копії договорів поставки, рахунки на оплату придбаних товарів, платіжні доручення, якими здійснювалась їх оплата, видаткові накладні, документи на перевезення, а також документи, які засвідчують походження товару по кожній з перерахованих вище операцій, а також оборотно-сальдова відомість по 281 рахунку (а. с. 36-51 т.1, а. с. 52-72 т.1, а. с. 75-93 т.1, а. с. 95-112 т.1, а. с. 114-185 т.1, а. с. 187-188 т.1).

У відповідь на такий лист Головне управління ДПС у Рівненський області листом від 20.12.2019 №3921/10/17-00-06-01-12 повідомило, що не зважаючи на подані пояснення і долучені документи платник податків і надалі відповідає критеріям ризиковості (а. с. 32-33 т.1).

На засіданні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.02.2020 було прийнято рішення від 04.02.2020 №23098 про перевключення ТОВ Плутос Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (а. с.34 т.1).

Незгода позивача з рішенням відповідача про внесення ТОВ Плутос Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а також відмова у реєстрації виписаних податкових накладних:№1 від 23.09.2020, №2 від 23.09.2019, №1 від 25.09.2020, №1 від 30.09.2020, №2 від 30.09.2020 зумовила його звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

У розумінні підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, є ДФС України.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавство, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

При цьому, згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 № 117 затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 6, 7, 13, 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно зУКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Щодо зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної від 23.09.2019 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд вказує таке.

Як вже зазначалось вище, згідно з квитанцією від 10.10.2020 № 9235253492 податкову накладну від 23.09.2019 № 2 контролюючим органом прийнято, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки вона відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Водночас, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової наколадної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації.

З цього приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, які діяли на час таких спірних правовідносин, оскільки ним не зазначено в квитанції конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків. Також, в квитанції не вказано: порядковий номер, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що контролюючим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної від 23.09.2019 № 2 критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Листом ДФС України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01 визначено Критерії ризиковості платника податку.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку"передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" зареєстроване за адресою, що не знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим): вул. С. Бандери, 53/20, м. Рівне, 33014, а також позивач має відкритий рахунок у банківській установі АТ АЛЬФА-БАНК , МФО 300346, р/р № НОМЕР_1 .

Разом з тим, відсутня інформація про те, що платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років

Також суд підкреслює, що позивачем податкова і фінансова звітність контролюючому органу не подавалась, оскільки не настали терміни її подання. Так, ТзОВ "ПЛУТОС ТРЕЙД" зареєстроване з 30.07.2019 (платником ПДВ з 01.09.2019), а господарські операції декларації по яким просить зареєструвати позивач були проведені протягом вересня 2019 року, тобто не сплив звітний період (1 календарний місяць для подання податкової звітності), натомість для подання суб`єктами підприємницької діяльності фінансової звітності встановлюється річний термін, який також не минув.

Суд констатує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації від 03.10.2020, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач ГУ ДФС у Рівненській області вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Таким чином, суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" не відповідає жодній з підстав, викладених у пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", а протилежного відповідачем не доведено та не надано жодних доказів на спростування встановлених обставин.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 117 Конституції України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 2 цього Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому, як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають не персоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Відтак, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Суд зазначає, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для віднесення платників податків до ризикових платників, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів господарювання. Отже, документ, який визначає подібні критерії, містить норми права, а тому підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Отже, оскільки в розумінні статті 117 Конституції України листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, то відповідно лист ДФС №1962/99-99-29-01-01 не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 (№К/9901/4668/19), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Відтак, суд дійшов висновку, що зупинення податкової накладної №2 від 23.09.2019 позивача у зв`язку з їх відповідністю підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" є безпідставною.

При цьому суд зауважує, що з наведених вище правових норм вбачається, що при зупиненні реєстрації податкової накладної у Реєстрі контролюючий орган пропонує надати додаткові пояснення і документи на їх підтвердження необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову у реєстрації. Водночас Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів приймається одне з таких рішень.

Так, судом з`ясовано, що 27 листопада 2019 року ТОВ Плутос Грейд було подано до комісії контролюючого органу лист за № 3 з поясненнями та додано документи на підтвердження реальності здійснення операцій по вказаних вище податкових накладних. Зокрема, були подані: копії договорів поставки, рахунки на оплату придбаних товарів, платіжні доручення, якими здійснювалась його оплата, видаткові накладні, документи на перевезення, а також документи, які засвідчують походження товару по кожній з перерахованих вище операцій, а також оборотно-сальдова відомість по 281 рахунку. Серед них були долучені належні документи, які підтверджують реальність господарської операції між позивачем і ТОВ Долитач по якій була виписана податкова накладна від 23.09.2019 № 2.

Тобто платник податків надав відповідачу 1 всі документи необхідні для реєстрації або відмови у реєстрації такої накладної у реєстрі, а тому протягом п`яти робочих з дати отримання цих документів відповідач 1 зобов`язаний був прийняти одне з таких рішень. Проте, в порушення строків передбачених Порядком №117 таких дій ним здійснено не було, що свідчить про його протиправну бездіяльність.

Разом з тим, позивачем заявляється позовна вимога про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати вказані вище податкові накладні у реєстрі без вимоги про визнання протиправними та скасування відповідних рішень податкового органу про відмову у їх реєстрації.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Отже, для повного захисту прав і інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і вирішити незаявлені ним вимоги про визнання протиправними та скасування рішень відповідача 1, щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних, а також стосовно визнання бездіяльності ГУ ДПС в Рівненській області щодо неприйняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 23.09.2019 або відмову у її реєстрації протиправною.

Суд наголошує, що зупинення і відмова у реєстрації вказаних вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ні факту здійснення позивачем господарських операцій, ні факту наявності дати виникнення саме першої події (внесення оплати за товар), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складені такі податкові накладні.

При цьому, досліджені судом первинні документи оформлені у відповідності до вимог законодавства, відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій між ТзОВ "ПЛУТОС ТРЕЙД" та його контрагентами, а протилежного відповідачем 1 не доведено.

Згідно з пунктами 19 - 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зважаючи на наявність в матеріалах справи передбачених законодавством документів на підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами та враховуючи надання означених документів Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних: №1 від 23.09.2019, №1 від 25.09.2019, №1 від 30.09.2019, №2 від 30.09.2019 і зупинення податкової накладної №2 від 23.09.2019.

При цьому відповідачем 1 не зазначено, а судом не встановлено, що первинні документи, надані позивачем до суду, на підтвердження реальності господарських операцій, у тому числі податкові накладні, оформлені з порушенням вимог законодавства.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд вважає, що рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Рівненській області: від 24.10.2019 №1313986/43141251, від 25.10.2019 №1315449/43141251, від 29.01.2020 №1446067/43141251, від 29.01.2020 №1446068/43141251 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також суд вважає, що протиправною є бездіяльність Комісії щодо не прийняття після надання пояснень і додаткових документів у встановлений законом строк рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації в Реєстрі податкової накладної від 23.09.2019 № 2

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Рівненській області зареєструвати у Єдиному реєстрі вказані податкові накладні суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію названих вище накладних позивачем виконані всі умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних і закон у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію податкового органу обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Рівненській області зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних: №1 від 23.09.2019, №2 від 23.09.2019, №1 від 25.09.2019, №1 від 30.09.2019, №2 від 30.09.2019 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, а тому таку позовну вимогу слід задовольнити.

Крім того, обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 04.02.2020 №23098 затверджене протоколом про внесення позивача до переліку ризикових платників податків суд вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, додатком 1 до якого оформлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (далі - Порядок № 1165), відповідно до якої втратила чинність з 01.02.2020 постанова Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Абзацом 2 пунктом 25 Порядку № 1165 передбачено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З системного аналізу вказаної норми права судом встановлено, що передумовою прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є розгляд комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку визначеним у Додатку 1 до Порядку № 1165.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

доповідь секретаря комісії;

доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

голосування;

оголошення головою комісії результатів голосування;

оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній протокол засідання комісії контролюючого органу, яка розглядала питання відповідності платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визначеним у Додатку 1 до Порядку № 1165.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 23098 від 04.02.2020 надійшло на в електронний кабінет позивача без розгляду Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Рівненській області питання відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку визначеним у Додатку 1 до Порядку № 1165.

Витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо перевключення в Журнал ризикових платників згідно додатку 2 в Журналі ризикових платників АІС Податковий блок розцінюється судом, як недопустимий доказ та не береться до уваги, як підстава прийняття Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1 від 03.02.2020, оскільки він сформований у спосіб який не передбачено Порядком № 1165.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Додатку 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Із наведеного судом встановлено, що відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про вірність обраного позивачем способу захисту порушених прав.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 23098 від 04.02.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то суд вказує таке.

Абзацом 15 пункту 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, оскільки суд скасовує рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 23098 від 04.02.2020, то відповідач 1 зобов`язаний самостійно на підставі судового рішення виключити ТзОВ Плутос Трейд з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, а тому така позовна вимога є передчасною і задоволенню не підлягає.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити частково.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4204,00 грн суд присуджує на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до частини 3 статті 139 КАС України. Так, судом задоволено дві із трьох заявлених позовних вимог, тому стягненню з відповідачів підлягає судовий збір у сумі 2802,66 грн (4204, 00 грн/3 позовні вимоги*2 задоволених позовні вимоги=2802,66 грн), а саме: 1401,33 грн з кожного (2802,66 грн/2 відповідача).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" (вул. С. Бандери, 53/20, м. Рівне, Рівненська обл., 33014, код ЄДРПОУ 43141251) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, код ЄДРПОУ 43142449 ), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Рівненській області щодо не прийняття після надання пояснень і додаткових документів у встановлений законом строк рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" від 23.09.2019 № 2 протиправною.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Рівненській області:

№1446068/43141251 від 29.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" від 23.09.2019 № 1;

№1446067/43141251 від 29.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" від 25.09.2019 № 1;

№1313986/43141251 від 24.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" від 30.09.2019 № 1;

№1315449/43141251 від 25.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" від 30.09.2019 № 2.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД": №1 від 23.09.2019, №2 від 23.09.2019, №1 від 25.09.2019, №1 від 30.09.2019, №2 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення від 04.02.2020 №23098 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Рівненській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 43141251) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 1401,33 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОС ТРЕЙД" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1401,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 жовтня 2020 року.

Суддя У.М. Нор