Постанова

від 28.10.2020 по справі 620/2038/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2038/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альянс Плюс" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Альянс Плюс" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області та просить визнати протиправною та скасувати постанову №25-01-022/0150/19 від 24 квітня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернігівській області на Приватне підприємство "Альянс Плюс" (код ЄДРПОУ 31691586) в розмірі 188920 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ від 07.02.2020 № 99 "Про проведення контрольного заходу" про проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

На підставі наказу видано направлення на проведення контрольного заходу від 07.02.2020 № 99 у період з 10 по 21 лютого 2020 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Дудар Л.М .

В ході перевірки було виявлено факти використання праці неоформлених працівників ПП "Альянс - Плюс".

За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт від 20.02.2020 № 25-01-022/0150.

На підставі абзацу 2 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, за фактичний допуск до роботи працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України, 24.04.2020 тимчасово виконуючим обов`язки начальника Управління Тищенком О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-022/0150/19 на ПП "Альянс - Плюс" у розмірі 188920,00 грн.

Не погодившись з такою постановою позивач оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку що виносячи постанову №25-01-022/0150/19 від 24 квітня 2020 року про накладення штрафу на Приватне підприємство "Альянс Плюс" в розмірі 188920 грн. Управління Держпраці у Чернігівській області діяло правомірно, підставно та в межах своїх повноважень.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).

Згідно ст. 1 Закону № 877, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною 5 ст. 2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої ст. 4, частин першої - четвертої ст.5, частини третьої ст.6, частин першої - четвертої та шостої ст. 7, ст.ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 6 вищевказаного Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як встановлено ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст.16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Інспекційне відвідування - це одна із форм перевірки, яке обумовлено необхідністю реалізації ст. 259 КЗпП України та ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Так, ст. 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Згідно п. 2 Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Отже, управління, як територіальний орган Держпраці, наділене правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

Інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп. 3 п.5 Порядку).

Як свідчать матеріали справи, під час проведення інспекційного відвідування 10.02.2020, за адресою здійснення господарської діяльності кафе "Моя Одеська кухня "Тудой і сюдой", у присутності свідків головних державних інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9 та ОСОБА_12 встановлено, що за адресою м. Чернігів, вул. Гонча, 49, здійснює господарську діяльність ПП "Альянс - Плюс".

Перевіряюча особа пред`явила посвідчення та була допущена до перевірки. В приміщенні кафе також перебували 4 працівника: ОСОБА_2 (офіціант), ОСОБА_6 (адміністратор), ОСОБА_7 (бармен), ОСОБА_4 (прибиральник).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 10.02.2020 вбачається, що вона працює офіціантом в ПП "Альянс - Плюс" з серпня 2019 року за графіком три через три з 11.00 до 00.00. Надане письмове пояснення спростовує її працевлаштування у позивача саме 10.02.2020, тобто у перший день проведення інспекційного відвідування, хоча фактично вона працювала без належного оформлення з серпня 2019 року. Її повідомлення про графік роботи позивача три через три підтверджується доданими позивачем табелями обліку робочого часу.

Пояснення ОСОБА_4 від 10.02.2020 написано з її слів, де остання зазначає, що працює на підміні у ПП "Альянс - Плюс" прибиральником.

Від надання письмових пояснень відмовились бармен ОСОБА_7 та адміністратор ОСОБА_6 , повідомивши прізвища та посади, на яких вони працювали у позивача.

Директору позивача ОСОБА_8 вручено лист з переліком документів та копій документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування.

До кінця робочого дня 11.02.2020 документи не надавались, тому 12.02.2020 об 11 год. інспектором праці Дудар Л.М. у присутності свідка ОСОБА_9 здійснено вихід в кафе Моя Одеська кухня "Тудой і сюдою".

Під час інспекційного відвідування 12.02.2020 на робочих місцях перебували ОСОБА_10 (адміністратор), ОСОБА_2 (офіціант), ОСОБА_5 (бармен), ОСОБА_4 (прибиральник).

З метою з`ясування осіб, які знаходились за барною стійкою та приймали замовлення від відвідувачів закладу, які були одягнуті в уніформу (тільняшку), було викликано поліцію, про що в телефонному режимі адміністратором повідомлено керівника позивача.

У присутності працівників поліції були надані пояснення ОСОБА_10 (адміністратор), ОСОБА_2 (офіціант), ОСОБА_5 (бармен).

В письмовому поясненні від 12.02.2020 ОСОБА_2 повідомила, що проходить другий день стажування по вул. Гонча, 49, кафе " Тудой-сюдой ".

Зі змісту письмового пояснення від 12.02.2020 ОСОБА_5 вбачається, що вона 12.02.2020 знаходиться по вул. Гонча, 49 , в кафе "Тудой Сюдой" і перший день проходить стажування на посаду бармена.

В письмовому поясненні від 12.02.2020 ОСОБА_10 повідомила, що працює адміністратором в закладі по вул. Гонча, 49, "Тудой-Сюдой", оформлена з 2019 року на посаду адміністратора.

Інспектором праці встановлено, що під час інспекційного відвідування 12.02.2020 ОСОБА_4 виконувала роботу прибиральниці.

За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт від 20.02.2020 № 25-01-022/0150.

На виконання пункту 23 Порядку № 823 у зв`язку із неможливістю особистого вручення рекомендованим листом № 1402901275640 на юридичну адресу позивачу були направлені такі документи: акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 20.02.2020 № 25-01-022/0150, копія направлення на проведення контрольного заходу.

У зв`язку із ненадходженням до Управління 02.03.2020 підписаного примірника акту, складено акт про відмову від підпису від 02.03.2020 № 25-01-022/0007 у двох примірниках, один з яких направлено ОСОБА_8 рекомендованим листом та з повідомленням про вручення № 1402901280910, який вручено 05.03.2020.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст. 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 12.03.2020 за вих. № 10-04/1537 було інформовано позивача про одержання уповноваженою посадовою особою 11.03.2020 акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) від 20.02.2020 № 25-01-022/0150, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників ПП "Альянс - Плюс" для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Повідомлення, які направлені позивачу рекомендованими листами №№ 1400047229741, 1400047229750, вручено 03.04.2020.

На підставі абзацу 2 частини 2 ст. 265 КЗпП України, за фактичний допуск до роботи працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України, 24.04.2020 тимчасово виконуючим обов`язки начальника Управління Тищенком О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-022/0150/19 на ПП "Альянс - Плюс" у розмірі 188920,00 грн.

На виконання пункту 4 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу була направлена позивачу рекомендованим листом 24.04.2020 № 1400047229237.

Позивачем не надано до матеріалів позовної заяви копію договору надання послуг між позивачем і ОСОБА_4 , копії звітів як доказу звітування за дану особу та сплату внесків по цивільно-правовому договору.

Надані позивачем копії підтвердження направлення повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_11 з 10.02.2020 та ОСОБА_5 з 11.02.2020 тільки 12.02.2020, тобто після проведення інспекційного відвідування, натомість, роботодавець повинен був подати повідомлення до початку роботи по ОСОБА_11 до 10.02.2020, по ОСОБА_5 - до 11.02.2020.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 КЗпП України даний кодифікований акт регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

В свою чергу, ч. 1 ст. 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, зокрема, що положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

В свою чергу, ч. 2 ст. 2 КЗпП України визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне' страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, абзацом першим п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів погоджується, що виносячи постанову №25-01-022/0150/19 від 24 квітня 2020 року про накладення штрафу на Приватне підприємство "Альянс Плюс" в розмірі 188920 грн. Управління Держпраці у Чернігівській області діяло правомірно, в межах своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альянс Плюс" - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.