Рішення

від 16.10.2020 по справі 548/1400/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1400/20

Провадження №2/548/558/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання - Вовк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що він ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мелюшки Хорольського району Полтавської області померла баба позивача по лінії батька - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_2 .

З довідки виконкому Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 1867 від 27.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . На час її смерті за цією адресою ніхто не проживав і не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_3 Ковалівською сільською радою не посвідчувався.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно, в тому числі на земельну ділянку площею 0, 47 гектарів, що розташована на території с. Мелюшки Ковалівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що належала їй згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 009515.

ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача ОСОБА_2 помер у місті Миргород Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_3 .

Згідно з рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 10.02.2020 року по справі №548/91/20 встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Встановлено факт прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку ( 1-кімнатний) Літ. А-1, загальною площею 39, 8 кв.м., житловою площею 21, 6 кв.м., літньої кухні- сараю Літ. Б, сажу Літ.б, погребу Літ.В, вбиральні Літ. Г, колодязя №1, огорожі № 2, воріт з хвірткою №3, газопроводу №4, свердловини ( водна) №5, який він прийняв як спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Окрім цього, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на інше його спадкове майно, тобто земельну ділянку площею 0,47 гектарів, що розташована на території с. Мелюшки Новоаврамівської ( бувшої Ковалівської ) сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яку він прийняв як спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.ст. 529, 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Новоаврамівська сільська рада Хорольського району Полтавської області в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений відповідно до ч. 3 ст.128ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подав, а тому на підставі ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від позивача не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1222 ЦК України встановлено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1261, 1268 ЦК України позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_2 , який прийняв його спадщину, тому має право успадкувати вищевказане нерухоме спадкове майно.

З повідомлення Хорольської держаної нотаріальної контори від 31.07.2020 року за вих. № 515/01-16 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , останнім місцем проживання та реєстрації якої було АДРЕСА_1 . Із рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.02.2020 року по справі № 548/91/20 провадження №2/548/198/20, що набрало законної сили 12.03.2020 року, слідує, що суд встановив факти, що мають юридичне значення : факт, що батько- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідним сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 ;

Факт, що батько- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

У зв`язку з втратою правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно, позивач не має можливості оформити право власності на нього в нотаріальному порядку, що слідує з вказаного повідомлення Хорольської держнотконтори, яким роз`яснено позивачу необхідність звернутись до суду з відповідним позовом.

З довідки відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області від 29.07.2020 року за № 541/116-20 слідує, що дійсно ОСОБА_3 належав Державний акт на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 009515, кадастровий номер земельній ділянці не присвоєно.

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. від 08.01.2020 року № 5/01-16 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказаним приватним нотаріусом 12 листопада 2019 року було заведено спадкову справу № 102/2019. Заяву про прийняття спадщини за законом ІНФОРМАЦІЯ_9 подав син померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та заяву про відмову від прийняття спадщини 26 листопада 2019 року подала дружина померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Окрім вказаних осіб із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, тому єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, є ОСОБА_1 .

Належність земельної ділянки площею 0,47 гектарів, що розташована на території с. Мелюшки Новоаврамівської ( бувшої Ковалівської ) сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 доводиться довідкою відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області від 29.07.2020 року за № 541/116-20 та копією Державного акту на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 009515.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,47 гектарів, що розташована на території с. Мелюшки Новоаврамівської ( бувшої Ковалівської ) сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яку він прийняв як спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 за законом, що належала їй згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 009515.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.10.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрований та проживаю за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новоаврамівська сільська рада Хорольського району Полтавської області,адреса: село Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області, індекс : 37842, код ЄДРПОУ: 22535517 .

Суддя: О.В. Коновод