Постанова

від 29.10.2020 по справі 300/2627/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 рокуСправа № 300/2627/19 пров. № А/857/10362/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року (суддя Микитюк Р.В., м.Івано-Франківськ) у справі за його позовом до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (далі - Сільська рада) в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит від 18.11.2019 №5 вх.№12 (далі - Запит №5) та щодо не надання публічної інформації за Запитом №5;

зобов`язати Сільську раду надати публічну інформацію за Запитом №5, а саме копії договорів та акти виконаних робіт до даних договорів укладених відповідачем за період з січня по червень 2017 року;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 5000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Сільської ради щодо ненадання публічної інформації на Запит №5. Зобов`язано відповідача безкоштовно надати ОСОБА_1 інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, з розрахунком вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно Запиту №5. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині відмови щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката та ухвалити нове рішення щодо вирішення питання про розподіл вказаних судових витрат. Також просить додатково стягнути з Сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань на його користь 126,40 грн судових витрат в частині витрат понесених у зв`язку із поданням апеляційної скарги.

В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо того, що надана представником позивача квитанція від 28.12.2019 до прибуткового касового ордера №7 (далі - Квитанція) не містить будь-яких реквізитів рахунку адвоката та виписана самим адвокатом, тому не є належним фінансовим документом, який підтверджує факт понесених позивачем витрат на правову допомогу. Зазначає, що виписана і надана адвокатом Мушинським В.Т. Квитанція не повинна містити реквізити рахунку адвоката та повністю відповідає Типовій формі №КО-1 прибуткового касового ордеру Додатку 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) 29.12.2017 №148 (пункт 25) (далі - Положення №148). Також вказує, що у зв`язку з поданням апеляційної скарги були понесені додаткові витрати: транспортні витрати за подання апеляційної скарги через суд першої інстанції пов`язані з приїздом до м.Долина до м.Івано-Франківська і поверненням назад в м.Долина складають в сумі 126,40 грн, що підтверджується чеками на проїзд.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу повністю підтримує вимоги такої, просить її задовольнити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сільської ради на користь позивача судові витрати на правничу допомогу адвоката та витрати пов`язані з поданням апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін)за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не надано відповідь на запит позивача, чим допущено порушення законодавства, які призвели до обмеження права позивача на інформацію, тому в частині зобов`язання надати інформацію позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як видно із змісту апеляційної скарги рішення суду по суті спору в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості робити будь-які правові висновки щодо цієї частини рішення суду.

В частині щодо розподілу судових витрат та відмови у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн, то цей суд вказав, що надана представником позивача Квитанція до прибуткового касового ордера №7 не містить будь-яких реквізитів рахунку адвоката та виписана адвокатом, а тому не є належним фінансовим документом, який підтверджує в даному випадку факт понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним тлумаченням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 14.11.2019 між адвокатом Мушинським В.Т. і ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №1/11 (далі - Договір; а.с.13).

28.12.2019 сторонами Договору складено акт приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг правового характеру). Короткий зміст робіт: зустріч, консультація, узгодження правової позиції з замовником - 500 грн; збирання та вивчення доказів для подачі позовної заяви до суду - 1500 грн; підготовка та подання позовної заяви до суду 3000 грн. Договірна ціна роботи становить 5000 грн (а.с.14).

На підтвердження оплати послуг за Договором адвокатом 28.12.2019 видано Квитанцію до прибуткового касового ордера №7 на суму 5000 грн (а.с.18).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частинами 4 та 5 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, частиною 9 статті 139 КАС визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Підпунктом 10 пункту 3 розділу І Положення №148 визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Згідно пункту 23 розділу ІІІ Положення №148 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Касові документи можуть бути паперовими або електронними.

За змістом пункту 25 Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що Квитанція виписана та надана адвокатом відповідає Типовій формі №КО-1 прибуткового касового ордера додатку 2 Положення №148 та є належним доказом понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

За такого правового врегулювання та обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем понесено витрати за надання правової допомоги, пов`язаної із розглядом цієї справи у суді, що підтверджено документально, і такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Така правова позиція щодо визначення судових витрат на правову допомогу узгоджується із позицією Верховного Суду що викладена у постанові від 12 серпня 2020 року, 24 вересня 2020 року у справі №№826/13271/16, 520/9408/18 відповідно.

Згідно з частиною першою статті 135 КАС витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Оскільки позивачем документально підтверджено, що ним понесені витрати на проїзд до іншого населеного пункту з метою подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 126,40 грн і стороною відповідача не висловлено заперечень щодо стягнення з останнього на користь позивача таких витрат, апеляційний суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сільської ради на користь позивача-апелянта 126,40 грн судових витрат пов`язаних з поданням апеляційної скарги (а.с.63).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції в частині вирішення питання розподілу судових витрат допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення) та порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставної відмови в розподілі судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року в частині розподілу судових витрат скасувати та прийняти постанову, якою вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (ЄДРПОУ: 04356030) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (ЄДРПОУ: 04356030) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати пов`язані з поданням апеляційної скарги у розмірі 126,40 (сто двадцять шість) гривень (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 29 жовтня 2020 року.