Ухвала

від 29.10.2020 по справі 440/4343/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 440/4343/19

адміністративне провадження № К/9901/26034/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів -Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №440/4343/19 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хоробор Агро до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Хоробор Агро (далі за текстом також - позивач, СТОВ Хоробор Агро ) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також - відповідачі), у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №1229620/32934346 від 19 липня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №47 від 20 червня 2019 року виписану на покупця СТОВ Дружба Нова код ЄДРПОУ 31333767 на суму 235656,25 грн, у тому числі ПДВ 39276,04 грн, згідно договору купівлі-продажу №20/06/19-ХА від 20 червня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №1222687/32934346 від 15 липня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №48 від 18 червня 2019 року виписану на покупця ТОВ Обрій код ЄДРПОУ 03795997 на суму 6600 грн в тому числі ПДВ 1100 грн, згідно договору поставки №ТМЦ/Хр-ОБ від 25 травня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №1223792/32934346 від 16 липня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №49 від 19 червня 2019 року виписану на СТОВ Дружба Нова (код ЄДРПОУ 31333767) на суму 9011 грн в тому числі ПДВ 1501,83 грн, згідно договору оренди сільськогосподарської техніки від 03 лютого 2014 року,

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №1222718/32934346 від 15 липня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №55 від 30 червня 2019 року виписану на замовника ТОВ Обрій код ЄДРПОУ 03795997 на суму 21299,63 грн в тому числі ПДВ 3549,94 грн, згідно договору про надання послуг №ХБ5909/ОБ15 від 01 серпня 2019 року,

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №1211997/32934346 від 04 липня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №59 від 31 травня 2019 року виписану на СТОВ Придніпровський край код ЄДРПОУ 25207363 на суму 528,48 грн, в тому числі 88,08 грн, згідно додаткової угоди №1 до договору про надання послуг №ПОС 02/01/19-ХА від 02 січня 2019 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення не відповідають вимогам податкового законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, які на його думку є достатніми та необхідними для такого підтвердження та без окремої вимоги зі сторони відповідача щодо конкретного переліку документів. Проте, відповідні документи не взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №440/4343/19 є вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поряд з цим, скаржник зазначає, що дана справа має виняткове значення та потребує додаткового розгляду й дослідження усіх факторів, які попередньо судами не встановлені.

Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник жодних обґрунтувань не наводить.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №440/4343/19 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хоробор Агро до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко