Постанова

від 28.10.2020 по справі 540/2772/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 540/2772/19

адміністративне провадження № К/9901/13473/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/2772/19

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області про скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя Осіпова Ю.В., судді Косцова І.П., Скрипченко В.О.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернулася до суду з позовом до Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області, у якому просила:

1.1. скасувати рішення 37 сесії Новокаїрської сільської ради сьомого скликання №303 від 22 листопада 2019 року Про надання згоди на добровільне приєднання до Новорайської об`єднаної територіальної громади .

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, прийняттю спірного рішення сільської ради передували значні процедурні порушення при здійсненні громадського обговорення питання стосовно об?єднання територіальних громад та скликання позачергової сесії, а спірне рішення не було своєчасно оприлюднене, у зв`язку з чим, є таким, що прийняте з порушенням регламенту, є протиправним та підлягає скасуванню судом.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

2.1. Скасовано рішення 37 сесії Новокаїрської сільської ради сьомого скликання від 22 листопада 2019 року №303 Про надання згоди на добровільне приєднання до Новорайської територіальної громади .

2.2. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з встановлених обставин порушення відповідачем процедури, визначеної частиною 3 статті 5 Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад , а також Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про доступ до публічної інформації , Регламенту Новокаїрської сільської ради.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

3.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, хоча відповідачем і порушено процедуру, визначену частиною 3 статті 5 Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад , однак він діяв згідно з Регламентом ради і спірні порушення не вплинули на обсяг прав та охоронюваних законом інтереси позивача.

ІІІ. Касаційне оскарження

4. Не погоджуючись з такими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги вказує на обставини, описані у позовній заяві, та цитує норми права, які, на її думку, є застосовними до цього спору. Наголошує на порушенні відповідачем процедури прийняття спірного рішення та безпідставного не оприлюднення проектів рішень, прийнятих у спірних правовідносинах, а також порушення визначених законом строків вчинення дій, за наслідками яких прийняте оспорюване рішення.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

5. ОСОБА_1 є депутатом Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області сьомого скликання.

6. 06 листопада 2019 року розпорядженням голови Новокаїрської сільської ради №36 запропоновано ініціювати добровільне приєднання до Новорайської об`єднаної територіальної громади та створення робочої групи для організації роботи щодо ініціювання добровільного приєднання до Новорайської ОТГ, проведення громадського обговорення в період з 07 листопада 2019 року по 06 грудня 2019 року.

7. 06 листопада 2019 року на 36 сесії Новокаїрської сільської ради сьомого скликання прийняте рішення №302 Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення з питань добровільного приєднання до Новорайської об`єднаної територіальної громади .

8. 08 листопада 2019 року Милівський сільський голова звернувся до голови Новокаїрської сільської ради із пропозицією щодо можливості зустрічі із жителями села Новокаїри для обговорення питання приєднання до Милівської ОТГ.

9. Розпорядженням Новокаїрського сільського голови від 15 листопада 2019 року №40 вирішено винести на громадське обговорення питання підтримки ініціювання добровільного приєднання до Новорайської ОТГ та проведення 21 листопада 2019 громадського слухання року відповідно до Порядку.

10. 21 листопада 2019 року за участю 134 мешканців села Новокаїри відбулося громадське обговорення, що оформлене протоколом.

11. Згідно протоколу, на порядок денний винесені питання:

1. Оголошення порядку денного. Вибір головуючого та секретаря громадських слухань.

2. Вступне слово головуючого.

3. Обговорення питання приєднання до Новорайської ОТГ.

12. Вирішили: підтримати пропозицію Новокаїрського сільського голови щодо ініціювання добровільного приєднання територіальної громади сіл Новокаїри та Республіканець Бериславського району до Новорайської ОТГ Бериславського району.

13. Голосували: за - 92, проти - 35, утрималось - 7.

14. 21 листопада 2019 року розпорядженням голови Новокаїрської сільської ради №41 вирішено скликати позачергово 37 сесію сільської ради сьомого скликання 22 листопада 2019 року, на розгляд якої винести питання про надання згоди на добровільне приєднання до Новорайської сільської ОТГ Бериславського району.

15. 22 листопада 2019 року на 37 сесії Новокаїрської сільської ради сьомого скликання прийнято рішення №303 Про надання згоди на добровільне приєднання до Новорайської територіальної громади .

16. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

19. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Стаття 140 Конституції України передбачає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об?єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

21. Згідно із статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування в України місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

22. Відповідно до статті 6 цього Закону первинним суб?єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

23. Згідно із частиною третьою статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

24. Відносини, які виникають у процесі добровільного об?єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об?єднаних територіальних громад, врегульовані Законом України Про добровільне об?єднання територіальних громад .

25. Згідно із частиною четвертою статті 5 цього Закону порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

26. Відповідно до статті 8-1 Закону 157-VIII добровільно приєднатися до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об?єднаної територіальної громади.

VI. Позиція Верховного Суду

27. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

28. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суди попередніх інстанцій встановили, що спірні правовідносини виникли у зв?язку з прийняттям відповідачем рішення 37 сесії Новокаїрської сільської ради сьомого скликання №303 від 22 листопада 2019 року Про надання згоди на добровільне приєднання до Новорайської об`єднаної територіальної громади . Це рішення позивач вважає прийнятим з порушення встановленої для цього процедури, зокрема та не виключно, вказує на не дотримання відповідачем обов?язку оприлюднення рішення про проведення громадського обговорення та затвердження Порядку такого обговорення.

30. Водночас, спір у цій справі зводиться до того, що на переконання позивача, відповідач безпідставно та всупереч інтересам мешканців села 08 листопада 2019 року відхилив пропозицію щодо об?єднання , яка надійшла від Милівської ОТГ. Також позивач вважає цю відмову безпідставною, оскільки при цьому не враховано звернення мешканців села 11 листопада 2019 року до обласної державної адміністрації з висловленим бажанням приєднатися до Милівської ОТГ.

31. Переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо правильності застосування цим судом норм чинного законодавства, Верховний Суд враховує таке.

32. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, керувалися нормами Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад .

33. Статтею 1 цього Закону визначено, що даний Закон регулює відносини, які виникають у процесі добровільного об?єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об?єднаних територіальних громад.

34. Відтак, Верховний Суд наголошує, що законодавець виділяє дві окремі процедури : добровільне об?єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та добровільне приєднання до вже існуючих об?єднаних територіальних громад, які за своїм змістом та процедурою є різними.

35. Зокрема порядок добровільного об?єднання територіальних громад регламентується розділом II Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад . Натомість, питання добровільного приєднання регламентується розділом II-1 цього Закону України.

36. Так, частинами 1 та 2 статті 8-1 Закону передбачено, що добровільно приєднатися до об?єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону, має право суміжна сільська , селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об?єднаної територіальної громади . Ініціаторами добровільного приєднання до об?єднаної територіальної громади можуть бути суб?єкти, визначені частиною першою статті 5 цього Закону.

37. Статтею 5 Закону визначено, що ініціаторами добровільного об?єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

38. Аналіз вказаних вище норм права дає підстави для висновку, що законодавець виділяє наступні обов?язкові умови для ініціювання процесу приєднання територіальних громад до об?єднаної територіальної громади:

39. 1) об?єднана територіальна громада, про приєднання до якої було висловлено ініціативу, має бути визнана спроможною у порядку, встановленому частиною четвертою статті 9 цього Закону;

40. 2) територія сільської, селищної територіальної громади має бути суміжною із територією об?єднаної територіальної громади, до якої вони бажають приєднатися;

41. 3) таке приєднання має відбуватися відповідно до перспективного плану формування територій області.

42. Як встановлено судами попередніх інстанцій у спірних правовідносинах розпорядженням голови Новокаїрської сільської ради №36 від 06 листопада 2019 року запропоновано ініціювати саме добровільне приєднання до Новорайської об`єднаної територіальної громади.

43. Разом з тим, судами при оцінці питання правомірності здійсненої процедури такого приєднання та, зокрема ухваленого за її результатами спірного розпорядження № 303 від 22 листопада 2019 року про надання згоди на добровільне приєднання було застосовано положення розділу II Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад , що регламентує порядок добровільного об?єднання.

44. Вказане Верховний Суд вважає обставиною, що свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального права, оскільки суди попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин повинні були керуватися нормами Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад , які регламентують питання добровільного приєднання територіальної громади до об?єднаної територіальної громади .

45. Зокрема, суди, з урахуванням зазначених умов, повинні були встановити чи визнавалась Новорайська об?єднана територіальна громада у порядку, передбаченому статтею 9 Закону, спроможною; чи входить Новокаїрська селищна громада до складу Новорайської об?єднаної територіальної громади за Перспективним планом формування територій громад Херсонської області та чи є їхні території суміжними, що згідно зі статтею 8-1 Закону України Про добровільне об??єднання територіальних громад , є підставою для ініціювання добровільного приєднання та, відповідно, може свідчити про наявність/відсутність правових підстав для здійснення процедури такого приєднання та ухвалення за її результатами відповідного рішення.

46. Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 320/1169/19.

47. Щодо доводів касаційної скарги про порушення відповідачем процедури організації та проведення громадського обговорення з питань добровільного приєднання до Новорайької об?єднаної територіальної громади Верхоний Суд зазначає таке.

48. Суди попередніх інстанцій встановили, що поданий до суду позов позивач обґрунтовує, крім іншого, також порушенням відповідачем процедури організації та проведення громадського обговорення з питань добровільного приєднання до Новорайької об?єднаної територіальної громади.

49. Частиною четвертою статті 5 Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад передбачено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

50. Суди попередніх інстанцій встановили, що 06 листопада 2019 року розпорядженням голови Новокаїрської сільської ради № 36 запропоновано ініціювати добровільне приєднання до Новорайської об`єднаної територіальної громади та створення робочої групи для організації роботи щодо ініціювання добровільного приєднання до Новорайської ОТГ, проведення громадського обговорення в період з 07 листопада 2019 року по 06 грудня 2019 року.

51. Також 06 листопада 2019 року на 36 сесії Новокаїрської сільської ради сьомого скликання прийняте рішення №302 Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення з питань добровільного приєднання до Новорайської об`єднаної територіальної громади , яким затверджено Порядок проведення громадського обговорення з питань добровільного приєднання до Новорайської об?єднаної територіальної громади.

52. Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає вимоги, організацію і процедуру проведення громадського обговорення з питань добровільного приєднання територіальних громад відповідно до Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад .

53. Пунктами 3 та 5 Порядку встановлено, що з метою організації проведення зборів громадян розпорядженням сільського голови створюється робоча група з вивчення пропозиції щодо вказаного добровільного приєднання. Забезпечення участі у громадських обговореннях цільових груп та всіх потенційно зацікавлених сторін можна досягти шляхом інформування їх у будь-який доступний спосіб. Інформуванням займається робоча група. Серед можливих способів інформування цільових груп і зацікавлених сторін про проведення громадських обговорень найбільш поширеними є: розміщення інформації на інформаційному стенді, офіційному веб-сайті Новокаїрської сільської ради, в інших публічних місцях; розсилання письмових запрошень.

54. Крім цього, пунктом 7 Порядку встановлено, що розпорядження щодо проведення громадського обговорення оприлюднюється щляхом розміщення на інформаційних стендах чи у інший спосіб, встановлений таким розпорядженням, не пізніше як за три дні до проведення громадського обговорення.

55. Суди попередніх інстанцій встановили, що вимога щодо оприлюднення такого розпорядження, а також оприлюднення проектів рішень тощо, відповідачем не дотримана. Вказана обставина не заперечувалась і відповідачем.

56. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цього позову з підстав порушення відповідачем процедури, визначеної частиною 3 статті 5 Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад .

57. Однак, Верховновний Суд наголошує, що процедура, визначена частиною 3 статті 5 Закону України Про добровільне об?єднання територіальних громад , посилання на яку міститься в тексті судового рішення, стосується процесу добровільного об?єднання територіальних громад. Натомість, розгляд питання щодо добровільного приєднання до об?єднаної територіальної громади та її громадське обговорення врегульоване статтею 8-1 зазначеного вище Закону.

58. Поряд з цим суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, також безпідставно застосував до спірних правовідносин вказану норму права та зазначив про фактичне дотримання процедури прийняття спірного рішення і відсутність порушення прав позивача у спірних правовідносинах.

59. Враховуючи викладене Верховний Суд констатує передчасність таких висновків судів попередніх інстанцій.

60. Отже, ухвалюючи судові рішення в цій справі суди попередніх інстанцій не дослідили обставини, які мають значення для вирішення справи, тобто вирішили справу без повного та всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

61. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

62. В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в основі обґрунтованого рішення лежать повнота і всебічність з`ясування обставин справи, це виключає існування будь-яких не спростованих судом належним чином розбіжностей між доказами, поданими сторонами.

63. Верховний Суд зазначає, що приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суди наділені правом збирати докази з власної ініціативи, а також повноваженням сприяти в реалізації обов`язку доказування (у випадку неможливості самостійного надання особами, які беруть участь у справі доказів) і витребовувати необхідні докази. Тобто законодавцем передбачено активну участь суду в збиранні доказів, а тому покладення обов`язку надання доказів виключно на осіб, які беруть участь у справі без сприяння судами в реалізації зазначеного обов`язку, а також вияв власної їх ініціативи у процесі збору доказів, як мети встановлення дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є надмірним тягарем, що, в деякій мірі, є неспівмірним із розподілом обов`язку доказування, визначеного адміністративним процесуальним законодавством.

64. Тому Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів, зокрема та не виключно, щодо витребування додаткових доказів, на підставі яких можливо встановити істинну та достовірну інформацію стосовно спірних обставин.

65. Таким чином Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій та оскаржуване рішення в цій справі в означеній частині не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирішення спору.

66. Водночас, Верховний Суд наголошує, що в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства встановлення цих обставин судом касаційної інстанції не допускається.

67. Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з?ясування обставин у справі та не вжито усіх, визначених законом заходів для цього.

68. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

69. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

70. Приписами частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

71. З огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що стало наслідком порушення норм процесуального права в частині, що стосується дослідження доказів та встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції, в силу вимог статті 341 КАС України, позбавлений можливості виправити вказані недоліки, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції.

72. Верховний Суд враховує, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, однак рішення суду першої інстанції не є предметом касаційного розгляду, що виключає можливість його скасування Судом. Водночас, суд апеляційної інстанції адміністративним процесуальним законодавством наділений повноваженнями щодо збирання доказів у справі та встановлення обставин, що мають значення для її правильного вирішення, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

73. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права. Також суду слід врахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв?язку на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

74. Крім того, у контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

75. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова