233 № 233/4700/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
заявника -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті особи в певний час, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті в певний час фізичної особи - ОСОБА_3 , в якій зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна та був похований у вказаному населеному пункті, тобто на тимчасово неконтрольованій території України. Нею було одержано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 з довідкою про причину смерті, а також свідоцтво про смерть останнього, при цьому у зв`язку з тим, що вищевказані документи видані закладом охорони здоров`я та реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, вони є недійсними та не створюють юридичних наслідків. У проведенні державної реєстрації факту смерті ОСОБА_3 . Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відмовлено, тому підтвердити смерть свого чоловіка у встановленому законом порядку вона позбавлена можливості. Враховуючи, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення просила встановити факт смерті особи в певний час.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, звернулась з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій заявлені вимоги підтримала (а.с. 25).
Представник заінтересованої особи - Волноваського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
З`ясувавши позицію заявника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року розгляд справ, підсудних Центрально-Міському районному суду м. Макіївки Донецької області, здійснюється Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до абзацу першого п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення з наступними змінами та доповненнями, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заявник ОСОБА_1 (а.с.4-6), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, згідно паспортних даних зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
ОСОБА_3 (а.с. 9) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, про що було видано лікарське свідоцтво про смерть № 825 із довідкою про причину смерті, що зазначена як ХИБС атеросклеротичний кардіосклероз (а.с. 11), видані закладом охорони здоров`я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, а також свідоцтво про смерть останнього (а.с. 12, 21), видане реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, які є недійсними та не створюють юридичних наслідків.
Судом оглянуто надану заявником на підтвердження своїх вимог копію свідоцтва про поховання ОСОБА_3 (а.с.13).
Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), листом за вих. № 20.46-113/3285 від 13 жовтня 2020 року (а.с. 14) заявнику за наявними документами було відмовлено у проведенні державної реєстрації факту смерті ОСОБА_3 , оскільки пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545 Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті .
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема Loizidou v.Turkev , Cyprus v.Turkev , а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v.the Republik of Moldova and Russia ), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту смерті особи в певний час на тимчасово неконтрольованій території України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна. Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника та іншим шляхом встановити цей факт неможливо, у проведенні державної реєстрації факту смерті за наявними у заявника документами Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), відмовлено.
Тому, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 , та встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, - ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересована особа - Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Героїв 51-ої ОМБР, 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26552234), про встановлення факту смерті особи в певний час - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Макіївка Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 29 жовтня 2020 року.
Суддя :
Суд | Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2020 |
Оприлюднено | 30.10.2020 |
Номер документу | 92510547 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Мартишева Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні