Постанова

від 26.04.2010 по справі 2а-3043/10/15/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімферо поль, Автономна Республіка К рим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.04.10 Справа №2а-3043/10/15/0170

Окружний адміністрати вний суд Автономної Республі ки Крим у складі головуючої с удді Тоскіній Г.В., при секрет арі Налбандян Р.В., за участю

представника військової п рокуратури - Бакмаєва Ю.О. ,

представника відповідача - Янчиковського І.М.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу

за позовом заступника війс ькового прокурора Феодосійс ького гарнізону в інтересах

громадянина ОСОБА_3

до Військової частини 4125

про стягнення,

ВСТ АНОВИВ:

До Окружного адміністрати вного суду АР Крим звернувся з адміністративним позовом заступник військового проку рора Феодосійського гарнізо ну в інтересах громадянина ОСОБА_3 до Військової части ни 4125 про стягнення з військов ої частини 4125 на користь ОСО БА_3 2566,73 гривень - суму забор гованості по виплаті грошово ї компенсації за речове майн о, не отримане під час проходж ення військової служби.

Адміністративний позов мо тивований тим, що за час прохо дження військової служби у в ійськовій частині 4125 ОСОБА_3 не отримував у повному обс язі речове майно, право на отр имання якого мав відповідно до норм речового забезпеченн я військовослужбовців у мирн ий час.

В позові зазначено, що позов ні вимоги підтверджуються до відкою - розрахунком від 22 ве ресня 2009 року № 23 на отримання г рошової компенсації замість належного до видачі речовог о майна на суму 2566,73 гривень. Заз начено, що у військової служб и відсутня можливість сплати ти заборгованість, у зв' язк у з чим прокурор звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду АР Крим від 03. 03.10 було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду АР Крим від 03. 03.10 року закінчено підготовче провадження та справу призн ачено до судового розгляду.

Прокурор у судовому засіда нні наполягали на задоволенн і позовних вимог у повному об сязі з підстав, наведених у ад міністративному позові.

У судове засідання позивач не з' явився, повідомлений н алежним чином про дату, час та місце розгляду справи,надіс лав клопотання про розгляд с прави у його відсутності.

Представник відповідача п о суті позовних вимог не запе речував, проте наголосив на т ому, що у військової частини в ідсутні кошти на виплату ком пенсації за неотримане речов е майно.

Суд вважає можливим розгля нути справу за відсутністю п озивача на підставі наявних в справі матеріалів, оскільк и по справі достатньо доказі в для вирішення її по суті та п озивачем надано клопотання п ро розгляд справи без його уч асті.

Вислухавши пояснення пред ставника прокуратури, предст авника відповідача, дослідив ши матеріали справи та оціни вши докази по справі в їх суку пності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задовол енню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адмін істративного судочинства є з ахист прав, свобод та інтерес ів фізичних осіб, прав та інте ресів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів д ержавної влади, органів місц евого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, і нших суб' єктів при здійснен ні ними владних управлінськи х функцій на основі законода вства, в тому числі на виконан ня делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори з приводу п рийняття громадян на публічн у службу, її проходження, звіл ьнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 К АС України дано визначення п ублічної служби, до якої відн оситься діяльність на держав них політичних посадах, проф есійна діяльність суддів, пр окурорів, військова служба, а льтернативна (невійськова) с лужба, дипломатична служба, і нша державна служба, служба в органах влади Автономної Ре спубліки Крим, органах місце вого самоврядування.

Судом встановлено, що відпо відно до Витягу з наказу кома ндира військової частини 4125 В В МВС України № 211 від 22.09.2009 року в иключено зі списків особовог о складу частини та усіх виді в забезпечення з 22.09.2009 року музи канта - концертмейцстра орк естру старшого прапорщика ОСОБА_3 , звільненого з війс ькової служби наказом Началь ника управління Кримського Т РК ВВ МВС України від 21.09.2009 року № 44 о/с у запас Збройних Сил Укр аїни по статті 26 ч.6 п. «А» (у звїя зку з закінченням строку кон тракту) Закону України «Про в ійськовий обов' язок і війсь кову службу» з правом насінн я військової форми одягу та н аправлено на військовий облі к до Феодосійського РВК АР Кр им.

Судом встановлено, що вислу га років позивача станом на 22. 09.2009 року складає:

- у календарному обчис ленні: 14 років 06 місяців 11 днів;

Таким чином, всі правовідно сини, що виникають між ОСОБ А_3 та військовою частиною 412 5, у тому числі з командуванням зазначеної частини, з привод у проходження військової слу жби, звільнення, виконання вс іх передбачених законодавст вом гарантій соціального та правового захисту військово службовців, відносяться до п ублічної служби.

Відповідно до статті 1 Закон у України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соці альний і правовий захист вій ськовослужбовців та членів ї х сімей" соціальний захист ві йськовослужбовців - діяльніс ть (функція) держави, спрямова на на встановлення системи п равових і соціальних гаранті й, що забезпечують реалізаці ю конституційних прав і своб од, задоволення матеріальних і духовних потреб військово службовців відповідно до осо бливого виду їх службової ді яльності, статусу в суспільс тві, підтримання соціальної стабільності у військовому с ередовищі. Це право на забезп ечення їх у разі повної, частк ової або тимчасової втрати п рацездатності, втрати годува льника, безробіття з незалеж них від них обставин, у старос ті, а також в інших випадках, п ередбачених законом.

Заборона обмежень прав вій ськовослужбовців встановле на статтею 2 Закону України ві д 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і пра вовий захист військовослужб овців та членів їх сімей", згід но з якою ніхто не вправі обме жувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законод авством України.

Відповідно до частини 1 стат ті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-X II "Про соціальний і правовий з ахист військовослужбовців т а членів їх сімей" держава гар антує військовослужбовцям д остатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в о бсязі, що відповідає умовам в ійськової служби, стимулює з акріплення кваліфікованих в ійськових кадрів.

Судом встановлено, що відпо відно до довідки-розрахунку № 23 від 22.09.2009 року вартості речо вого майна належного до вида чі після 11 березня 2000 року стар ший прапорщик ОСОБА_3 не о тримав речове майно на суму 2 566,73 гривень.

Судом встановлено, що стано м на день розгляду справи заз начена компенсація в сумі 2566,7 3 гривень ОСОБА_3 не випла чена.

Суд вважає, що така підстава невиплати як відсутність ко штів на виплату заборгованос ті не може бути врахована при вирішені справи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Закон ом України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних кош тів ” № 1459-III від 17.02.2000 року призупи нена дія частини другої стат ті 9 Закону України "Про соціал ьний і правовий захист війсь ковослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання ві йськовослужбовцями продово льчих пайків або за їх бажанн ям грошової компенсації замі сть них та замість речового м айна.

Але судом встановлено, що За коном України № 328-V від 03.11.2006 введ ена в дію стаття 9-1 Закону Укра їни від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальни й і правовий захист військов ослужбовців та членів їх сім ей", яка не зупинялася будь-яки м нормативно-правовим актом, та на яку не поширюється зупи нення, встановлене Законом У країни “Про деякі заходи щод о економії бюджетних коштів” .

Частиною 1 статті 9-1 Закону У країни від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціал ьний і правовий захист війсь ковослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що продов ольче та речове забезпечення військовослужбовців здійсн юється за нормами і в терміни , що встановлюються Кабінето м Міністрів України.

Згідно п. 27 Положення про пор ядок речового забезпечення військовослужбовців Збройн их Сил України та інших війсь кових формувань у мирний час , затвердженого постановою К М України от 28 жовтня 2004 року № 14 44, військовослужбовці у разі з вільнення з військової служб и у запас або відставку з пра вом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отр имати речове майно, яке вони н е отримали під час звільненн я, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підпи сання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільнен им у запас або відставку післ я закінчення строку контракт у, за належне їм але не отриман е протягом дії контракту реч ове майно виплачується грошо ва компенсація пропорційно ч асу, що минув з дня виникнення права на отримання цього май на до дати закінчення контра кту, або видається речове май но на суму грошової компенса ції.

Таким чином, законодавство м України передбачено право вибору військовослужбовцем , який звільняється зі Збройн их Сил України отримати речо ве майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазнач ене право не може бути обмеже но, скасовано або змінено від повідачем на власний розсуд без передбачених законом під став.

Відповідно до частини 1 ста тті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2 011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військово службовці користуються усім а правами і свободами людини та громадянина, гарантіями ц их прав і свобод, закріпленим и в Конституції України та за конах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. Згідн о з частиною 2 статті 12 Закону у зв'язку з особливим характер ом військової служби, яка пов 'язана із захистом Вітчизни, в ійськовослужбовцям надають ся визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи п ризупинені без їх рівноцінно ї заміни.

Суд враховує, що підпунктом 1 пункту 67 розділу II Закону Укр аїни “Про Державний бюджет н а 2008 рік ” від 28.12.2007 р. № 107-VI частина 2 статті 12 Закону України від 20.1 2.1991 № 2011-XII "Про соціальний і право вий захист військовослужбов ців та членів їх сімей" була зм інена стосовно неможливості скасування чи призупинення визначених законом пільг, га рантій та компенсацій без їх рівноцінної заміни. З' ясовуючи питання про можлив ість застосування до спірних правовідносин Закону Україн и “Про Державний бюджет Укра їни на 2008 рік ” суд виходить з н аступного.

Відповідно до частин 1, 2 стат ті 8 КАС України суд при виріше нні справи керується принцип ом верховенства права, відпо відно до якого, зокрема, людин а, її права та свободи визнают ься найвищими цінностями та визначають зміст і спрямован ість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховен ства права з урахуванням пра ктики Європейського суду з п рав людини.

Відповідно до статті 9 КАС У країни суд при вирішенні спр ави керується принципом зако нності, відповідно до якого о ргани державної влади, орган и місцевого самоврядування, їхні посадові і службові осо би зобов' язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни. Суд вирішує справи на п ідставі Конституції та закон ів України, а також міжнародн их договорів, згода на обов' язковість яких надана Верхов ною Радою України. Суд застос овує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним о рганом на підставі, у межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України. У разі невідпов ідності нормативно-правовог о акта Конституції України, м іжнародному договору, згода на обов' язковість якого над ана Верховною Радою України, або іншому нормативному акт у суд застосовує правовий ак т, який має вищу юридичну силу .

Фізичним та юридичним особ ам для захисту порушених пра в відповідно до частини 3 стат ті 8 КАС України гарантується звернення до адміністративн ого суду для захисту прав і св обод людини і громадянина бе зпосередньо на підставі Конс титуції.

Статтею 1 Конституції Украї ни Україна проголошено демок ратичною, соціальною, правов ою державою. Статтею 2 Констит уції України визнано, що найв ищою соціальною цінністю в У країні є людина, її права і сво боди та їх гарантії визначаю ть зміст та спрямованість ді яльності держави, а їх утверд ження і забезпечення є голов ним обов' язком держави. Від повідно до статті 21 Конституц ії України права і свободи лю дини є невідчужуваними та не порушними. Статтею 22 Конститу ції України встановлено, що з міст та обсяг прав і свобод лю дини при прийнятті нових зак онів або внесенні змін до чин них законів не може бути звуж ений.

Утверджуючи та забезпечую чи права і свободи громадян, держава окремими законами Ук райни встановила певні соціа льні пільги, компенсації і га рантії, що є складовою консти туційного права на соціальни й захист і юридичними засоба ми здійснення цього права, а т ому відповідно до частини 2 ст атті 6, частини 2 статті 19, части ни 1 статті 68 Конституції Укра їни вони є загальнообов' язк овими, однаковою мірою мають додержуватися органами держ авної влади, місцевого самов рядування, їх посадовими осо бами. Невиконання державою с воїх соціальних зобов' язан ь щодо окремих осіб ставить г ромадян у нерівні умови, підр иває принцип довіри особи до держави, що закономірно приз водить до порушення засад со ціальної правової держави.

Відповідно до частин 2,3 стат ті 22 Конституції України конс титуційні права гарантуютьс я, а держава повинна утримува тись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до ска сування чи звуження змісту т а обсягу існуючих прав і своб од.

Зупинення дії положень зак онів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і сво бод і може мати місце лише у ви падках, передбачених Констит уцією України, в умовах воєнн ого або надзвичайного стану на певний строк.

На підставі статті 8 Констит уції України в Україні визна ється і діє принцип верховен ства права. Конституція Укра їни має найвищу юридичну сил у. Закони та інші нормативно-п равові акти приймаються на о снові Конституції України і повинні відповідати їх.

Таким чином, будь-які закони , які регулюють правовідноси ни стосовно прав та свобод гр омадян, у тому числі Закон Укр аїни “Про державний бюджет н а 2008 рік ” мають відповідати ви могам Конституції та Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціа льний і правовий захист війс ьковослужбовців та членів їх сімей"

Крім того, встановлений час тиною 2 статті 95 Конституції У країни, частиною 2 статті 38 Бюд жетного кодексу України пере лік відносин, які регулюютьс я Законом України про Держав ний бюджет є вичерпним, а тому цей закон не може скасовуват и чи змінювати обсяг прав і об ов' язків, пільг, компенсаці й і гарантій, передбачених ін шими законами України, у тому числі Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правови й захист військовослужбовці в та членів їх сімей", та не мож е будь-яким чином змінювати в изначене іншими законами Укр аїни правове регулювання сус пільних відносин.

Отже, виключення Законом Ук раїни “Про Державний бюджет України на 2008 рік ” від 28.12.2007 р. № 107- VI з частини 2 статті 12 Закону Ук раїни від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціаль ний і правовий захист військ овослужбовців та членів їх с імей" норм про неможливість с касування чи призупинення ви значених законом пільг, гара нтій та компенсацій без їх рі вноцінної заміни, обмежило о бсяг прав даної категорії гр омадян, визначених зазначени м Законом.

Враховуючи викладене Ріше нням Конституційного Суду ві д 22.05.2008, № 10-рп/2008 "У справі за консти туційними поданнями Верховн ого Суду України щодо відпов ідності Конституції України (конституційності) окремих п оложень статті 65 розділу I, пун ктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 ро зділу III Закону України "Про Де ржавний бюджет України на 2008 р ік та про внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни" і 101 народного депутата Укр аїни щодо відповідності Конс титуції України (конституцій ності) положень статті 67 розді лу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II З акону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України" (спра ва щодо предмета та змісту за кону про Державний бюджет Ук раїни)" визнано такими, що не в ідповідають Конституції Укр аїни (є неконституційними) пі дпункт 1 пункту 67 розділу II Зако ну України “Про Державний бю джет на 2008 рік ” від 28.12.2007 р. № 107-VI .

Суд враховує, що відповідно до пунктів 6,7 Рішення Констит уційного суду України від 22.05.20 08, № 10-рп/2008 рішення Конституційн ого Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикц ії при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії по ложень статей зазначених зак онів, що визнані неконституц ійними. Рішення Конституційн ого Суду України є обов'язков им до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при визначені р озміру та порядку виплати ко мпенсації за недоотримане ре чове майно військовослужбо вцям необхідно керуватися ча стиною 1 статті 9-1 Закону Укра їни від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальни й і правовий захист військов ослужбовців та членів їх сім ей", пунктом 27 Положення про по рядок речового забезпеченн я військовослужбовців Зброй них Сил України та інших війс ькових формувань у мирний ча с, затвердженого постановою КМ України від 28 жовтня 2004 року № 1444.

Суд зазначає, що позиція від повідача щодо відсутності ко штів, призначених на ці випла ти, не може бути прийнята до ув аги з наступних підстав.

Суд звертає увагу учасникі в процесу, що реалізація особ ою права, що пов' язане з отри манням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спі рних правовідносин норматив но-правових актів національн ого законодавства, не може бу ти поставлена у залежність в ід бюджетних асигнувань, тоб то посилання відповідачем на відсутність коштів, як на при чину невиконання своїх зобов ' язань, судом не приймаєтьс я до уваги. Так, у справі “Кечк о проти України ” Європейськ ий Суд з прав людини констату вав, що не приймає аргумент Ур яду щодо бюджетних асигнуван ь, оскільки органи державної влади не можуть посилатись н а відсутність коштів як на пр ичину невиконання своїх зобо в' язань.

Таким чином, невиконання аб о неналежне виконання законі в, якими передбачено певні со ціальні гарантії, через відс утність коштів для їх виплат и не є підставою для виправда ння дискримінуючої невиплат и компенсації за отримане ре чове майно звільненим військ овослужбовцям.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, суд приходить до висн овку, що позовні вимоги підля гають задоволенню.

Відповідно до пункту 30 част ини1 статті 4 Декрету Кабінету міністрів України “Про держ авне мито” від сплати держав ного мита звільняються орган и прокуратури при здійсненні представництва інтересів г ромадян або держави в суді. Та ким чином, положення частини 1 статті 94 КАС України, щодо пов ернення державного мита судо м не застосовуються.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС Ук раїни,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задов ольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з військово ї частини А4125 Міністерства об орони України (м. Феодосія, с. К раснокамянка, ЄДРПОУ 14322977) на ко ристь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІ Я_1, що мешкає за адресою АД РЕСА_1 недоплачену компенса цію за неотримане речове май но в сумі 2566,73 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, пост анова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголош ення, а в разі складення поста нови у повному обсязі відпов ідно до статті 160 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни - з дня складення в повн ому обсязі.

Якщо постанову було прогол ошено у відсутності особи, як а бере участь у справі, то пост анова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання о собою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апел яційне оскарження.

Якщо після подачі заяви пр о апеляційне оскарження, апе ляційна скарга не подана, пос танова вступає в законну сил у через 20 днів після подання з аяви про апеляційне оскарже ння.

Постанова може бути оскарж ена в порядку і строки передб ачені ст. 186 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и.

Суддя Тоскіна Г.Л.