Постанова

від 21.04.2010 по справі 2-а-1036/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 квітня 2010 р.                           м. Вінниця          Справа № 2-а-1036/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Прокурора Іллінецького району  в  інтересах держави в особі Іллінецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду  загальнообов'язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття   до:   ОСОБА_1, с. Красненьке Іллінецького району Вінницької області  про: стягнення  коштів пов'язаних  з виплатою допомоги  по безробіттю  в сумі 2105 грн. 64 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Прокурор Іллінецького  району Вінницької області звернувся з адміністративним позовом  до Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах Іллінецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування  України  про стягнення з відповідача незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 2105 грн.64 коп.

Позов мотивований, зокрема, тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в районному центрі зайнятості  та отримуючи допомогу по безробіттю, був працевлаштований на ТОВ "АГРАНА ФРУТ Україна", однак дану інформацію приховав.

Відповідача було запрошено до центру зайнятості  та запропоновано повернути отримані кошти допомоги по безробіттю в сумі 2505,64 грн., однак, повернуто було тільки 400 грн., решта суми -2105,64 грн. залишилась неповернутою, що стало підставою для  звернення з даним позовом до суду.

В судове засідання прокурор та представник позивача не з'явились, поряд з тим через відділ прийому Вінницького окружного адміністративного суду подали заяви (вх. №№ 8079, 8031 від 21.04.2010 року) якими позов підтримали та просили розглянути справу в порядку письмового  провадження. Вказані заяви суд розцінює як клопотання про розгляд  справи за їх відсутності.

Від відповідача до суду також надійшло клопотання (вх. № 8005 від 21.04.2010 року)  про визнання позовних вимог  в сумі 2105 грн. 64 коп. та одночасно про розгляд справи  за відсутності останнього.

За правилами КАС України  розгляд і вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснюється у двох формах: у судовому засіданні та в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 10 статті 3 КАС України письмове провадження –розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках,  встановлених цим Кодексом.

Отже, цією процесуальною нормою встановлено те, що судовий розгляд справи в порядку письмового провадження здійснюється: без виклику осіб, які  беруть участь у справі; на основі наявних у суду матеріалів; без проведення судового засідання, передбаченого главою третьою розділу третього  КАС України.

За правилами частини третьої статті 122 КАС України та частини першої статті 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема,  в суді першої інстанції клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності. Тобто розгляд і вирішення справи в суді першої інстанції у порядку письмового провадження можливі лише за наявності такого клопотання.

Оскільки сторони просять суд розглянути  справу за їх відсутності,  а тому справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та  розглянувши докази в їх сукупності, суд -

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно статті 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

У відповідності до статті 1 Закону України об’єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

На підставі статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.   

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_1 перебував на обліку в Іллінецькому районному  центрі зайнятості як безробітній з 29.05.2007 року по 22.09.2008 року.

Відповідно до статей 22, 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” відповідачу виплачувалась  допомога по безробіттю з 04.12.2007 року по 22.09.2008 року.

Під час проведення перевірки дотримання Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” головним  спеціалістом взаємодії з роботодавцями Іллінецького районного центру зайнятості під час звірки та обміну даними з ДПА виявлено, що ОСОБА_1 був працевлаштований в період з 15.06.2008 року по 30.11.2008 року на ТОВ "АГРАНА ФРУТ Україна" за цивільно-правовим договором (навантажувально-розвантажувальні роботи) від 26 травня 2008 року. Вказані обставини зафіксовані в  акті  розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального  забезпечення відповідно  до Закону України "Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"  № 618  від  27.05.2009 року.

У відповідності до пункту 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. А пунктом 3 статті 36 цього Закону передбачено, що сума   виплаченого   забезпечення   та   вартості  наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі  наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 безпідставно отримав  кошти в сумі 2505 грн. 64 коп. допомоги по безробіттю за час перебування на обліку в Іллінецькому районному центрі зайнятості.  

Оцінюючи  визнання відповідачем  позову у повному обсязі суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази,  дійшов висновку, що визнання позову базується на дійсних обставинах, що підтверджуються відповідними доказами, а визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Відповідно до  статей 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва  у суді інтересів  держави  -  наявність  порушень  або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних  дій  (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються  у  відносинах між ними або з державою

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач станом на день розгляду спору добровільно заявлену суму отриманої допомоги по безробіттю не сплатив,  позов визнав, а тому позовні вимоги  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор  звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 122, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Іллінецького районного центру  зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (вул. Ворошилова, 31, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, р/р 37177301900169 УДК у Вінницькій області, МФО 362191, код 20104279) 2105 (дві тисячі сто п'ять) грн. 64 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   22.04.10  

Суддя          Воробйова Інна Анатоліївна

21.04.2010