Рішення

від 21.10.2020 по справі 600/424/18

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/424/18

Справа № 2/951/35/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Галаса В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Великоходачківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на частку у праві спільної сумісної власності на майно, -

в с т а н о в и в:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з вищевказаним позовом до відповідача, у якому просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частки у праві спільної сумісної власності на майно, а саме житлового будинку та інших споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частки у праві спільної сумісної власності на майно, а саме житлового будинку та інших споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частки у праві спільної сумісної власності на майно, а саме житлового будинку та інших споруд за адресою: АДРЕСА_1 . .

В обґрунтування своїх вимог покликаються на те, що ОСОБА_4 (батькові позивачів), належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - колишній колгоспний двір, який складався із 5 (п`ятьох) членів. Членами колгоспного двору були: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .За життя ОСОБА_4 розпорядився своїм майном та склав заповіт, за яким все належне йому майно заповів ОСОБА_1 .. Зазначають, що звернулися до приватного нотаріуса для прийняття спадщини, однак їм було відмовлено у зв`язку з тим, що питання спадкування колгоспного двору вирішується виключно в судовому порядку. На даний час, позивачі бажають оформити право власності на вказаний будинок, тому просять у судовому порядку визнати їх власниками житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 30.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.28).

11.12.2018 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження та призначити її до судового розгляду по суті (а.с.42).

03.06.2020 року представником позивачів через канцелярію суду подано додаткові пояснення, з підстав викладених у таких, де серед іншого, наводить обґрунтування додаткових пояснень, посилаючись на норми ряду статей ЦК України, рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004, і вважає, що суд має право на законних підставах винести рішення, яким визнати за позивачами право власності на спадкове майно (а.с.134).

15.10.2020 року представник позивачів скерував на адресу суду поштовим зв`язком клопотання про відмову від частини позовних вимог та уточнення таких, згідно з якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовляються від позовних вимог про визнання права власності на ј частки у праві спільної сумісної власності на майно, а саме житловий будинок та інші споруди за адресою АДРЕСА_1 та просять визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на 2/4 частки в житловому будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.167-170).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду останній подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, згідно з якою уточненні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.172).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однакподав клопотання, у якому вказав, що позовні вимоги визнає та просить здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.38, 39).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Відтак, зважаючи на відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від своїх частин позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, який складається з п`ятьох членів, головою якого був ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 26.07.1988 року (а.с.18).

Як вбачається із виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року від 15.11.2019 року членами зазначеного колгоспного двору були: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.170).

У відповідності до ст. 17 Закону України Про власність майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , то кожному із них фактично належить 1/4 частина колгоспного двору.

Згідно із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області 27.09.2017 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).

23.06.2014 року ОСОБА_4 розпорядився своїм майном та склав заповіт, згідно якого належне йому майно, яке буде належати йому на день смерті заповів позивачу (а.с.169).

Як вбачається із матеріалів справи, батьками позивача вказаніОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.01.1975 року (а.с.14).

11.04.2018 року приватний нотаріус Козівського районного нотаріального округу Боднарук М.В. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, згідно з якою повідомила ОСОБА_1 про те, що свідоцтв про право на спадщину на майно колгоспного двору видати не може, оскільки відповідно до ст.47 Закону України Про нотаріат для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства і за таких обставин потрібно звертатися до суду за оформленням своїх спадкових прав (а.с.103).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Крім того, ч.1 ст.392 ЦК України закріплено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на підставі вищевказаного, враховуючи те, що ОСОБА_4 помер, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відмовились від позовних вимог, а ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляв, в належному порядку прийняв спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦКУкраїни, суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частки в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Великоходачківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на частку у праві спільної сумісної власності на майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на 2/4 частки в житловому будинку по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: с.Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область, РНОКПП: НОМЕР_3 , дані паспорта: серія НОМЕР_4 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 06.05.1996 року.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: с.Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область, РНОКПП: НОМЕР_5 , дані паспорта: серія НОМЕР_6 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 28.02.1998 року.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , дані паспорта: серія НОМЕР_8 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 19.06.1999 року.

Відповідач - Великоходачківська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04395538.

Дата складення повного судового рішення 29.10.2020 року.

Суддя О.Б.Гриновець