Постанова

від 31.08.2007 по справі 2-11/3244-2007а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-11/3244-2007А

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 29 серпня 2007 року  м. Севастополь        Справа № 2-11/3244-2007А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

секретар судового засідання                                        Василевська С.В.                              

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився;

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Цикуренко А.С.) від 15.05.2007 у справі № 2-11/3244-2007А

за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора (вул. Калініна, 17, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (вул. Первомайська, 5, с. Просторне, Джанкойський р-н, Автономна Республіка Крим, 96170)

про стягнення 42 278,96 грн.                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Джанкойський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 42 278, 96 грн бюджетної заборгованості.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2007 у справі № 2-11/3244-2007А у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” строки позовної давності стягнення податкового боргу закінчились.

Не погодившись з постановою суду, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що початком перебігу строку позовної давності слід вважати 2004 рік на підставі графіків розстрочення погашення заборгованості, складених відповідно до Закону України ”Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу”.

У судовому засіданні 23.07.2007 позивач підтримав свої вимоги.

Прокурор та відповідач у судові засідання не з'явились. Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор та відповідач належним чином повідомлені про час і місце засідання суду, проте вони не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність прокурора та представника відповідача.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 суддів Голика В.С., Градову О.Г. замінено на суддів Волкова К.В., Фенько Т.П.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 № 124, від 11.09.1997 № 1003, від 26.02.1998 № 220 відповідач отримав кредити в рамках міждержавних та міжурядових угод від іноземних банків та міжнародних фінансових організацій під гарантію Кабінету Міністрів України. Але отримані суми кредитів відповідач повернув лише частково.

Заборгованість відповідача у загальній сумі 11 675 грн підтверджується актами звірки заборгованості та актами звірки повернення кредитних коштів (а. с. 41–43, 51, 55 –57, 61, 69 - 74), а також графіком погашення заборгованості (т. 1, а. с. 79).

Відповідач наявність заборгованості не заперечує, з позовними вимогами погоджується частково в частині основної заборгованості.

Суми кредитів були отримані відповідачем на підставі договорів у 1997 –1998 роках (т. 1, а. с. 44, 46, 48, 75). Статтею 3 Закону України „Про списання та реструктуризацію заборгованості сільськогосподарських товаровиробників і заготівельних підприємств за отриманими бюджетними позичками” заборгованість сільськогосподарських товаровиробників була реструктуризована.  

Строк виплати кредитних сум було розстрочено на 5 років з початком сплати з 01.08.2001. Це положення поширювалось і на відповідача.

18.01.2001 був прийнятий Закон України ”Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу”. Названим Законом заборгованість сільськогосподарських підприємств була частково зменшена, а частково реструктуризована. У зв'язку з цим було затверджено графіки погашення сум заборгованості відповідачем (т. 1, а. с . 51, 79). Отже, були встановлені нові строки повернення кредитних сум, а позовну давність за вимогами про стягнення кредитних сум слід відраховувати від дня спливу відповідних цих нових строків погашення заборгованості.

Спірні правовідносини відповідно до абзацу 2 преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” регулюються цивільним законодавством. Отже, до спірних правовідносин застосовується позовна давність тривалістю 3 роки, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003. Ця позовна давність не закінчилась, оскільки платежі відповідач мав здійснювати починаючи з 2004 року.

Таким чином, будь-яких підстав для відмови у позові в частині стягнення заборгованості  у сумі 11 775 грн немає.

При вирішенні питання про стягнення пені слід враховувати наступне. Відповідно до частині 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання     зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Це правило поширюється і на неустойку, у тому числі й на пеню. Законом пеня стосовно таких правовідносин не встановлена. Зокрема, пеня не встановлюється статтею 231 Господарського кодексу України. Договором від 05.05.1998 № 33 (т. 1, а. с. 44) пеня за прострочення повернення кредитних сум не встановлена. Цим договором (пункт 6.2) передбачено лише  застосування санкцій, передбачених чинним законодавством. Отже, пеня у сумі 7 208, 79 грн стягненню не підлягає.

Договорами від 07.05.1998 № 43 (т. 1, а. с. 46), від 06.07.1998 № 59 (т. 1, а. с. 48) передбачено застосування санкцій за прострочення повернення кредитних сум на рівні ставки Національного Банку України. Ця умова договорів має розумітись так, що прострочення повернення кредитних сум тягне сплату пені у зазначеному розмірі. Отже, на суму заборгованості  8 775 грн підлягає нарахуванню пеня за обліковою ставкою Національного Банку України. Ця облікова ставка складала у першому півріччі 2006 року  9, 5%, а у другому –8, 5%. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність щодо вимог про стягнення пені встановлена тривалістю 1 рік. Відповідно до цього з відповідача підлягає стягненню пеня, що нарахована з 12.02.2006.

За період з 12.02.2006 по 30.06.2006 підлягає сплаті пеня у розмірі  317, 46 грн (8 775 грн x 9, 5% : 100 x 139: 365). За період з 01.07.2006 по 31.12.2006 стягненню підлягає пеня у сумі 376 грн (8 775 грн x 8, 5% : 100 x 184: 365).

Вимоги про стягнення пені за період після 31.12.2006 позивач не заявляв.

Розрахунок пені, здійснений позивачем на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 11.06.2003  № 290 (т. 1, а. с. 36), не відповідає вимогам законодавства, оскільки, як зазначалось вище, спірні правовідносини регулюються цивільним законодавством. Із частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України випливає, що не може бути встановлена пеня в інший спосіб, ніж законом або договором. Викладене дає підстави для висновку про те, що вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі  693, 46 грн (317,46 грн + 376 грн).

Господарський суд Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення зробив безпідставний висновок про те, що до спірних правовідносин застосовується Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, у зв'язку з чим заборгованість відповідача підлягає списанню. Але до спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” застосовується тільки в частині механізму стягнення заборгованості. Цей механізм передбачений підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 та пунктом 10.1 статті 10 зазначеного Закону. Цей механізм не включає до себе нарахування пені за прострочення повернення кредитних сум.

З огляду на викладене, постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга -  частковому задоволенню.

          Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2007 у справі № 2-11/3244-2007А скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (96170, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, с. Просторне, вул. Первомайська, 5, р/р 26001301323296 філія "Кримське центральне відділення ПІБ", місто Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 03760007) у дохід бюджету (р/р 31236453600087 Державний бюджет Джанкойський район  24040926 банк УДК в Автономній Республіці Крим, місто Сімферополь, МФО 824026) 11 775 грн заборгованості.

6.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (96170, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, с. Просторне, вул. Первомайська, 5, р/р 26001301323296 філія "Кримське центральне відділення ПІБ", місто Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 03760007) у дохід бюджету (р/р 31110105686028 Державне казначейство України 20055032 банк Держказначейство України, МФО 820172, код бюджетної кваліфікації 23030200) 693, 46 грн пені.

7.У решті позову відмовити.

8.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                Т.П. Фенько