Рішення

від 07.10.2020 по справі 734/1192/20

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/531/20 Справа № 734/1192/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 жовтня 2020 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді - Анохіна А.М.,

за участю секретаря - Колоколуші Н.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у смт. Козелець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, та з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010 шляхом демонтажу (знесення) ОСОБА_2 з вказаної вище земельної ділянки набірного бетонного паркану сірого кольору, довжиною 38,30 м та висотою 2 м, який складається з 20 залізобетонних стовпчиків сірого кольору, 18 прольотів по 4 залізобетонні плити та одного прольоту по 4 половинчаті залізобетонні плити, що встановлений нею на земельній ділянці з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010 за адресою: АДРЕСА_1 вздовж суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:72:105:0004 за адресою: АДРЕСА_2 , за власний рахунок ОСОБА_2 .

Також, просить стягнути з відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що є власником земельної ділянки загальною площею 0,1400 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована по АДРЕСА_1 на території земель Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області.

Вказує, що землекористувачем суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:72:105:0004, площею 0,1099 га по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності та рішенням 9 сесії 6 скликання Козелецькоі селищної ради від 26 грудня 2012 року Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд було затверджено технічну документацію та передано в оренду гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_4 для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд терміном на 49 років.

Вказана обставина була встановлена рішенням Козелецького районного суду від 09 лютого 2017 року у справі № 734/3397/16-ц.

Зазначає, що ОСОБА_2 всупереч правилам добросусідства у жовтні 2015 року самовільно встановила свій бетонний паркан довжиною 38,30 м та висотою 2 м та 20 бетонних стовпчиків сірого кольору висотою 2 м на земельній ділянці з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010 за адресою: АДРЕСА_1 вздовж суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:72:105:0004 за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно захопивши частину земельної ділянки позивача площею 0,0005 га, що унеможливлює повноцінне використання Позивачем своєї власності за цільовим призначенням.

Ця обставина була встановлена у рішенні Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року у справі №734/3397/16-ц, яким було зобов`язано ОСОБА_2 звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0005 га.

Постановою державного виконавця Козелецького РВДВС ГТУЮ в Чернігівській області від 19.06.2017 було відкрито виконавче провадження ВП№54140276 та постановою державного виконавця Козелецького РВДВС ГТУЮ в Чернігівській області від 25.01.2019 про було закінчено виконавче провадження ВП№54140276.

Зазначає, що на час звернення із цим позовом до суду паркан відповідача продовжує знаходитись на земельній ділянці позивача, внаслідок чого остання не може повноцінно реалізувати своє право користування своєю земельною ділянкою за цільовим призначенням та площа земельної ділянки для користування зменшилась.

З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.

05.05.2020 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Анохіну А.М.

Ухвалою суду від 06.05.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

08.05.2020 позивачем подано заяву до суду на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

16.07.2020 позивачем до суду подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивача та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з наведених вище підстав.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Представник Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області в судове засідання не з`явився. До суду подано заяву про розгляд справи без участі представника та винесення рішення з дотриманням норм права.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2015 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1400 га, кадастровий номер 7422055100:72:105:0010 по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (а.с.7-9).

Землекористувачем суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:72:105:0004, площею 0,1099 га по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності та рішенням 9 сесії 6 скликання Козелецької селищної ради від 26 грудня 2012 року Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд було затверджено технічну документацію та передано в оренду гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_4 для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд терміном на 49 років (а.с.10-11).

Разом з тим, у жовтні 2015 року ОСОБА_2 самовільно встановила свій бетонний паркан довжиною 38,30 м та висотою 2 м та 20 бетонних стовпчиків сірого кольору висотою 2 м., на земельній ділянці з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010 за адресою: АДРЕСА_1 вздовж суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:72:105:0004 за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно захопивши таким чином частину земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0005 га.

Ці обставини були достовірно встановлені у рішенні Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року у справі №734/3397/16-ц, яке набрало законної сили, та яким було зобов`язано ОСОБА_2 звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0005 га.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Козелецького РВДВС ГТУЮ в Чернігівській області Бригинцем В.М. від 19.06.2017 відкрито виконавче провадження ВП№54140276 про зобов`язання ОСОБА_2 звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки площею 0,0005 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.18).

Постановою державного виконавця Козелецького РВДВС ГТУЮ в Чернігівській області Бригинця В.М. від 25.01.2019 було закінчено виконавче провадження ВП№54140276 та 01.03.2019 повідомленням державного виконавця Козелецького РВДВС ГТУЮ в Чернігівській області Мусієнком О.Г. було повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання (а.с.21,23).

Згідно з Актом земельної комісії про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року, затвердженого секретарем Козелецької селищної ради, на межі земельної ділянки приватної власності гр. ОСОБА_1 сусідніми землекористувачами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 встановлений набірний паркан сірого кольору, довжиною 38,3 м та висотою 2 м, який складається з 20 залізо бетонних стовпчиків, 18 прольотів по 4 залізобетонні плити та одного прольоту по 4 половинчаті залізо-бетонні плити (а.с.66).

Отже, у ході судового розгляду знайшов своє підтвердження той факт, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою шляхом самовільно встановленого паркану на частині земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 .

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 фактично визнала обставини, встановлення нею бетонної огорожі на земельній ділянці позивача, проте заперечувала проти способу усунення перешкод.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України власник у праві звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, зокрема шляхом знесення споруд в разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Згідно п г ч.1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

За змістом добросусідства, власники та користувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання відповідно до їх цільового призначення при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчинені дії, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них (ст. 103 ЗК України).

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ суди повинні враховувати, що з 1 січня 2002 року відповідно до статті 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 року у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 року №1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання за цільовим призначенням стан, включаючи знесення будівель, будинків і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, право на пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою має особа, якій право володіння і користування земельною ділянкою належить на законній підставі, що випливає і зі змісту ст. 391 ЦК України.

За вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині усунення відповідачем перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати самочинно встановлений набірний бетонний паркан сірого кольору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом II групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.29).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються , зокрема особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору 840,80 грн.

Що стосується понесених витрат на правничу допомогу позивачем, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановлено, що 02.06.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) (а.с.42-44).

21 вересня 2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було складено акт виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) б/н від 02.06.2020 з якого вбачається, що ОСОБА_5 було виконано робіт на суму 5000,00 гривень (а.с.87).

Крім того, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 04/20 від 02.06.2020, ОСОБА_1 було сплачено 5000,00 гривень (а.с.67).

Оцінивши надані позивачем матеріали в обгрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу суд вважає їх обґрунтованими.

А тому враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 840,80 грн. як такі, що в цій частині є співвмірними та виправданими, виходячи з предмету позову.

Таким чином, клопотання позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу є обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 373, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 152, 212 ЗК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 - 83, 128, 133 - 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010 шляхом демонтажу (знесення) ОСОБА_2 з вказаної вище земельної ділянки набірного бетонного паркану сірого кольору, довжиною 38,30 м та висотою 2 м, який складається з 20 залізобетонних стовпчиків сірого кольору, 18 прольотів по 4 залізобетонні плити та одного прольоту по 4 половинчаті залізобетонні плити, що встановлений нею на земельній ділянці з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010 за адресою: АДРЕСА_1 вздовж суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:72:105:0004 за адресою: АДРЕСА_2 , за власний рахунок ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення оголошено 15.10.2020.

Суддя: А.М.Анохін