Постанова

від 15.10.2020 по справі 520/8705/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1766/20

Номер справи місцевого суду: 520/8705/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 27

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2017 року АТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до суду з позовом та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 достроково солідарно заборгованість у сумі 53 133, 37 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 440 921, 36 гривень та судові витрати. В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідно до Кредитного договору № 014/80054/74/79300 від 01 серпня 2007 року ВАТ Райффайзен Банк Аваль було надано громадянину ОСОБА_1 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 43 645,00 доларів США на до 01 серпня 2027 року із сплатою 12,65% річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти з за користування кредитом, та всі інші зобов`язання в порядку та строки визначені договором. В забезпечення належного виконання умов кредитного договору було укладено Договір поруки 014/80054/74/79300/1 від 01 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_2 виступила поручителем Відповідача-1 і взяла на себе зобов`язання перед банком AT "РБ Аваль'" відповідати по зобов`язанням Відповідача - 1, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов`язань. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України та умов договору поруки Відповідач-2 несе солідарну відповідальність з Відповідачем-1 перед Позивачем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги AT "РБ Аваль" (т. 1 а.с. 2-6).

30 липня 2019 року рішенням Київського районного суду м. Одеси (головуючий судді - Куриленко О.М.) позовні вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль достроково солідарно заборгованість за Кредитним договором № 014/80054/74/79300 від 01 серпня 2007 року у сумі 5 333, 37 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 40 921, 36 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в рівних частках судовий збір у розмірі 21 613, 82 гривень (т. 2, а.с. 217-224).

29 серпня 2019 року не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є не законим та передчасним, судом неповно з`ясовані всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Окрім того порушено право апелянта та судовий захист, оскільки рішення було прийнято не зважаючи на відсутність сторін та клопотання адвоката про перенесення судового засідання. Судом не взято до уваги, що апелянт не підписував кредитний договір та не зміг оплатити експертизу через скрутне матеріальне становище. Судом першої інстанції не надано належної оцінки кредитному договору та зміні кредитної ставки без належного повідомлення позичальника, що призвело до неправильної сплаті відсотків та виникнення заборгованості. Тому апелянт просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2019 року та постановити нове (т. 2, а.с. 227-228).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу. Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та відмовляє у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не надали суду належних і допустимих доказів в спростування заявлених позивачем позовних вимог, а саме: не надано доказів непідписання Кредитного договору та Договору поруки, зокрема, вказане можна було б встановити судово-почеркознавчою експертизою, яка у зв`язку з неоплатою та ненаданням відповідачем документів проведена не була.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , який змінив свою назву на ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/80054/74/79300, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 43 645 дол. США на строк до 01 серпня 2027 року зі сплатою 12,65 % річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Перед укладенням та підписанням Кредитного договору, Позичальник звернувся до Банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі 1. Відомості про кредит власноручно зазначив відповідну суму кредиту, яку має намір отримати та обрав валюту долари США - дол. .

Своїм підписом під відповідним документом Позичальник засвідчив, що ознайомлений з діючим законодавством України, що регламентує відношення банка та клієнта, а також з умовами надання та повернення кредиту (заява - анкета позичальника).

Кредитор надав Позичальнику кредитні кошти на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування ( п. 3.1. Кредитного договору).

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 3.2 Кредитного договору шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів Кредитора з позичкового рахунку Позичальника на його поточний рахунок з можливістю: подальшої видачі готівки через касу Кредитора, безготівкової оплати наданих платіжних документів (доручень) Позичальника, (копія виписки по рахунку додається).

Сторони Договору встановили, що нарахування процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році. При цьому, проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитором щомісяця на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання Кредиту до дня повного погашення заборгованості за Кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору, при одержанні Кредиту, Позичальник усвідомлював та гарантував, що умови Кредитного договору йому зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими, Позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин, Позичальник спроможний укласти даний Договір і виконати зобов`язання, передбачені Договором, оскільки не має обмежень у право- та дієздатності тощо.

Сторони погодили, що з укладанням Договору, Сторони досягли усіх істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом Договору ( п. 8.2. Кредитного договору).

У разі зміни курсу іноземної валюти(валюти кредиту) відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе Позичальник. З підписанням Договору, Позичальник засвідчив, що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану ( п. 8.3. Кредитного договору).

У відповідності до п. 10.1 Кредитного договору, за порушення строків за користування кредитом та комісій, передбачених даним Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню, в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Окрім того, Кредитор має право дострокового погашення Позичальником заборгованості за Кредитом, нарахованих процентів за користування Кредитом, неустойки, відшкодування збитків у виконання Позичальником Кредитного договору та/або похідних від Кредитного договорів, в інших випадках, передбачених цим Договором ( п. 6.5. Кредитного договору).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогами ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, за ч.2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позичальник зобов`язаний виплачувати відсотки від суми займу щомісячно до дня повернення позики, при відсутності іншої домовленості.

В забезпечення належного виконання, умов кредитного договору було укладено Договір поруки 014/80054/74/79300/1 від 01 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1 і взяла на себе зобов`язання перед банком AT "РБ Аваль" відповідати по зобов`язанням останнього , що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов`язань.

Перед укладенням та підписанням Кредитного договору, Поручитель заповнив та підписав Заяву-анкету від 31.07.2007 року, де своїм підписом під відповідним документом ОСОБА_4 засвідчила, що ознайомлена у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема: мета для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування та відмінності між ними, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом. Зміст умов кредитування зрозумілий та ознайомлений із валютними ризиками, при отримані кредиту в іноземній валюті.

Сторони договорів визначили, що зобов`язання взяті Сторонами відповідають чинному законодавству України (п. 1.1. Договорів поруки), Договори поруки підписані сторонами на добровільних засадах та відповідають намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов`язань, було досягнуто всіх істотних його умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом даних договорів (п. 5.4. Договорів поруки).

Відповідно до п. 1.2. даних Договорів, Поручителі, на добровільних засад взяли на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по борговим зобов`язанням Позичальника, що виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору, сплатити відсотки за користування Кредитом, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в Явному обсязі (п. 1.2. Кредитного договору).

Своїм підписом під відповідними Договорами поруки, Поручителі стверджували та гарантували, що вони ознайомлені з положеннями Кредитного договору, цілком розуміють його зміст та згоди виступати Поручителями по борговим зобов`язанням Позичальника. Будь-яке посилання в тексті цих Договорів на положення Кредитного договору є достатнім для виявлення волі кожної Сторони щодо змісту такого посилання (п.1.5. Договорів поруки).

П. 2.1. Договорів поруки визначено, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

У випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, Поручителі та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобов`язань в повному обсязі ( п. 3.1. Договорів поруки).

Однак, відповідачем ОСОБА_1 не виконуються вищевказані умови, та станом на 05.04.2017 року заборгованість за Кредитним договором становить 38 199, 99 дол. США, а заборгованість по сплаті відсотків становить 14 933,38 доларів США.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК - в разі солідарного обов`язку Відповідачів (солідарних Відповідачів) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх Відповідачів разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, згідно абз. 2 ч. 2 тієї ж статті ЦК - солідарні Відповідачі залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов`язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено Договором поруки.

Частиною 1 ст. 638 ЦК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором.

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави Позика, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вказаний Договір іпотеки, як і Кредитний договір та Договір поруки до теперішнього часу є чинними та окремо Відповідачами не оскаржувались.

Щодо посилань апелянта на розгляд справи судом першої інстанції, у порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, без його представника та відсутність сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

02 липня 2019 року адвокатом Мельніченко В.В. було подано заяву, у якій вона повідомила суд, що 02.07.2019 року нею було укладено договір з ОСОБА_1 про представництво його інтересів в Київському районному суді по справі №520/8705/17 (т.2, а.с.202).

З протоколу судового засідання від 02.07.2019 року, вбачається, що сторони у судове засідання не з`явились (т.2, а.с.203).

Як вбачається з розписки до суду, 02 липня 2019 року у Київському районному суді м. Одеси, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 було повідомлено про відкладення судового засідання на 30 липня 2019 року о 09:30 год. (т.2, а.с.204).

03 липня 2019 року адвокатом Мельніченко В.В., згідно з розписки зробленою нею на відповідній заяві, ознайомилась з матеріалами справи (т.2, а.с.200).

29 липня 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення слухання прави, зв`язку із його зайнятістю у іншому судовому засідання по кримінальному провадженню (т.2, а.с.214).

Станом на 30 липня 2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 жодних інших клопотань чи пояснень по суті спору подано не було.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 в особі його представника було сповіщено дату, час та місце судового засідання у справв за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ще у грудні 2017 року, а також враховуючи, що протягом усього розгляду зазначеної цивільної справи у суді першої інстанції представники ОСОБА_1 приймали участь у розгляді справи (звертались з клопотаннями, знайомились з матеріалами справи, отримували судові виклики та повідомлення) спершу ОСОБА_6 , а потім і ОСОБА_5 , апеляційний суд вважає, що відповідно до ст. 223 ЦПК України суд першої інстанції мав право розглянути цивільну справу за відсутності відповідача чи його представника, а отже посилання у апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм ч. 2 ст. 223 ЦПК України, як на підставки скасування оскаржуваного судового рішення є безпідставними.

Посилання апелянта на те, що клопотання його представником - ОСОБА_6 про дослідження підписів ОСОБА_1 , що містяться у кредитній справі, яке суттєво вплинуло на вартість почеркознавчої експертизи, було заявлено без погодження із ОСОБА_1 та унеможливило її оплату відповідачем, апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 21 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.

У відповідності до частини 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи, не містять жодних належних, допустимих та достатніх доказів вчинення представником апелянта процесуальних дій, без погодження з ним та поза його волею не підтверджуються жодними доказами у матеріалах справи.

Більш того, як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_1 був присутній під час проголошення судом першої інстанції ухвали про призначення судово-почеркознавчої експертизи, а відтак був ознайомлений з переліком питань поставлених на розв`язання експерту, втім під час судового засідання жодної незгоди із заявленим переліком не висловив (т.2 а.с.162).

Щодо зауважень апелянта з приводу порушення банком умов Кредитного договору, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 04.12.2017 року ОСОБА_1 було отримано повістку про виклик у судове засідання, призначене на 27.12.2017 у даній справі. (т.1 а.с.93). Отже принаймні з грудня 2017 року відповідачу було відомо про існування зазначеної цивільної справи, протягом розгляду справи у суді першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 приймав участь у розгляді справи (знайомився з матеріалами справи, звертався до суду з клопотаннями, приймав участь у судових засіданнях, отримував судові виклики та повідомлення), представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до дня ухвалення оскаржуваного рішення представляв інтереси відповідача майже протягом місяця (заявляла клопотання, знайомилась з матеріалами справи), втім заперечень щодо розміру нарахованих позивачем відсотків за кредитом ані ОСОБА_1 , ані його представниками надано не було. При цьому у апеляційній скарзі апелянтом також не зазначено підстав та не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції відповідних заперечень, які б об`єктивно не залежали від нього.

Інших доводів незаконності та необґрунтованості оскаржуваного судового рішення апеляційна скарга не містить.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст постанови складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

15.10.2020 року м. Одеса