Рішення

від 21.10.2020 по справі 904/1028/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1028/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "КАТЕГОРІЯ ТЕХНО"

про стягнення 1 772 996,67 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Заворотній А.В. ордер від 21.10.2020 серії ВЕ № 1024327

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 1 824 594,92 грн., з яких 1 592 000 грн. - основний борг, 137 064,66 грн. - пеня, 31 680,8 грн. - інфляційні втрати, 63 849,46 грн. - 3% річних.

Відповідач, відзив на позов не надав, у жодне судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, що повернулися на адресу суду з відміткою про отримання Відповідачем кореспонденції суду №4930011263498.

Відповідач подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину. Однак, відзив на позов Відповідач не надав.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Секретарем судового засідання, для вжиття всіх необхідних заходів повідомлення сторони про розгляд справи, передавалися телефонограма Відповідачеві за номером, який зазначений у позові та ЄДР, за вказаним номером оператор зв`язку повідомив "неправильно набраний номер".

Крім того, на офіційному сайті Судова влада України, судом розміщено повідомлення для сторін про розгляд справи №904/1028/20.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

За клопотанням Позивача судове засідання проводилося в режимі відеоконференції, яку забезпечував Дзержинський районний суд м. Харкова.

Після повернення суду з нарадчої кімнати у судовому засіданні 21.10.2020, працівник Дзержинського районного суду м. Харкова повідомив, що представник ТОВ "Компані "Плаза" не з`явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2019 сторонами укладено Договір поставки №25/01-19АМ (далі Договір), за п.1.1. якого у порядку передбаченому даним Договором та відповідними нормами чинного законодавства України Постачальник (Позивач) бере на себе зобов`язання поставити та передати у власність Покупця (Відповідача) маневровий пристрій МУ-12, в кількості 6 комплектів (далі товар), на умовах DDP (Інкотермс 2010), а Покупець бере на себе зобов`язання прийняти і оплатити товар.

Товар поставляється партіями. Кількість, асортимент і комплектність кожної партії товару визначені Специфікацією/ми, яка/які є невід`ємною частиною Договору. Технічні характеристики та додаткові вимоги до товару визначаються Технічним завданням, яке є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Строк та місце поставки товару визначається Специфікацією/ми, яка/які є невід`ємною частиною Договору (п.2.1. Договору).

Вартість товару визначається Специфікацією/ми, яка/які є невід`ємною частиною Договору (п.3.1. Договору).

Розрахунок за кожну окрему партію товару проводиться наступним чином:

- протягом 10 банківських днів з дня підписання кожної окремої Специфікації на поставку конкретної партії товару, яка зазначена у відповідній Специфікації;

- протягом 10 банківських днів з дня підписання видаткової накладної на кожну конкретну партію товару, Покупець зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок з Постачальником за поставлену партію товару (п.3.2.1., 3.2.2. Договору).

Розрахунки по цьому Договору проводяться між сторонами в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі (п.3.3. Договору).

Покупець зобов`язаний: своєчасно прийняти і оплатити товар (його партію), за умови його відповідності умовам Договору (Технічному завданню) (п.4.2.1. Договору).

В разі прострочення зобов`язання з оплати товару (окрім здійснення авансових платежів), Покупець оплачує Постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочки (п.5.4. Договору).

У Специфікаціях №1 та №2 від 25.01.2019 сторони погодили, що товар повинен бути поставлений в строк до 22.03.2019, за умови підписання специфікації не пізніше 29.01.2019 та перерахування Постачальнику авансового платежу у розмірі 50 % від вартості товару протягом 10 банківських днів з дня підписання Специфікації.

На виконання умов Договору та Специфікацій, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 3 792 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №849 від 15.04.2019 на суму 1 896 000,00 грн. та №850 від 15.04.2019 на суму 1 896 000,00 грн.

Відповідач, з порушенням строків визначених у Договорі та Специфікації, частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 2 200 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №432 від 01.02.2019 на суму 200 000,00 грн., №433 від 01.02.2019 на суму 200 000,00 грн., №703 від 26.04.2019 на суму 200 000,00 грн., №702 від 26.04.2020 на суму 200 000,00 грн., №756 від 14.05.2020 на суму 200 000,00 грн., №757 від 14.05.2020 на суму 200 000,00 грн., №767 від 15.05.2019 на суму 200 000,00 грн., №766 від 15.05.2020 на суму 200 000,00 грн., №770 від 16.05.2019 на суму 200 000,00 грн., №769 від 16.05.2020 на суму 200 000,00 грн., №867 від 21.06.2019 на суму 200 000,00 грн.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань останнім, за ним обліковується борг у розмірі 1 592 000,00 грн.

Позивач звертався до Відповідача з претензією №18/10 від 18.10.2019, у якій просив протягом семи календарних днів з моменту отримання претензії сплатити борг у розмірі 1 592 000,00 грн.

За даними Позивача, претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі п.5.4. Договору, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, Позивач нарахував Відповідачеві пеню у розмірі 137 721,64 грн. за період прострочення з 26.04.2019 по 26.10.2019р.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України на прострочений борг Відповідача, Позивачем нараховані 3 % річних - 63 849,46 грн. за період з 26.04.2019 по 25.08.2020р. та індекс інфляції - 31 680,80 грн. за період травень 2019 липень 2020.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є умови виконання договору поставки, період виникнення (існування) прострочених зобов`язань, строки оплати, обґрунтованість нарахування основного боргу та штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З урахуванням наведених вище доказів, наданих Позивачем (Договір, специфікації, підписані Відповідачем видаткові накладні, платіжні доручення) суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи суму основного боргу в розмірі 1 592 000,00 грн.

Нарахування пені та 3 % річних Позивачем проведено неправильно, оскільки у п.3.2.1. та 3.2.2. Договору визначено, що розрахунок за кожну окрему партію товару проводиться наступним чином: протягом 10 банківських днів з дня підписання кожної окремої Специфікації на поставку конкретної партії товару, яка зазначена у відповідній Специфікації; протягом 10 банківських днів з дня підписання видаткової накладної на кожну конкретну партію товару, Покупець зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок з Постачальником за поставлену партію товару.

Так, надані Позивачем накладні, підписані Відповідачем 15.04.2020. Відповідно до календаря робочих днів банківської системи 2019, строк оплати за вказаними накладними настав 02.05.2019, отже прострочення Відповідача почалося з 03.05.2019.

За перерахунком суду розмір пені складає 131 721,64 грн., 3 % річних - 62 853,43 грн.

Розрахунок індексу інфляції Позивачем проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 1 592 000,00 грн. - основного боргу, 131 721,64 грн. - пені, 62 853,43 грн. - 3 % річних, 31 680,80 грн. - індексу інфляції, решта позову не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "КАТЕГОРІЯ ТЕХНО" - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "КАТЕГОРІЯ ТЕХНО", 49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, б.7, офіс 318 (код 33669421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", 61108, м. Харків, пр. Академіка Курчатова, б.12, кв. 132 (код 36226451) 1 592 000,00 грн. - основного боргу, 131 721,64 грн. - пені, 62 853,43 грн. - 3 % річних, 31 680,80 грн. - індексу інфляції, 27 273,83 грн . - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 30.10.2020

Суддя С.Г. Юзіков