Рішення

від 26.10.2020 по справі 904/3628/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3628/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс С", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСМ Цемгруп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 1 062 853,29 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Чернявська Е.О

Представники:

Від позивача: Кіщак А.А., адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полекс С" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСМ Цемгруп" заборгованість за договором №14/08 ФП безпроцентної позики від 14.08.2017, в розмірі 1 062 853,29 , яка складається з :

- основного боргу у розмірі 95 000,00 грн.;

- штрафу у розмірі 912 000,00 грн.

- штрафу у розмірі 17% річних у розмірі 40 374,76 грн., який нараховано згідно з п. 6.2 Договору № 14/08 ФП безпроцентної позики від 14.08.2017;

- інфляційних втрат у розмірі 15 478,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №14/08 ФП безпроцентної позики від 14.08.2017 в частині повного та своєчасного виконання умов договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.08.2020.

04 серпня 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс С" до господарського суду надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі уповноваженого представника позивача.

Ухвалою суду від 05.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 05.10.2020.

Ухвалою суду від 05.10.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи у судове засідання на 26.10.2020.

У судове засідання 26.10.2020 відповідач не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Однак поштові повідомлення, якими відповідача було повідомлено про судові засідання, а саме: №4930011871935 повернулося з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою", №4930012424282 повернулося з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", №4930012758288 повернулося з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полекс С" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСМ Цемгруп" (позичальник) укладено договір №14/08 ФП безпроцентної позики.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові та закінчується 31.12.2017 (п.п.7.1., 7.2. договору).

За цим договором позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1. цього договору.

Розмір позики становить 150 000,00грн.

Умови надання безпроцентної позики встановлені розділом третім договору.

Так, відповідно до п.3.1. договору позика надається позичальнику в день підписання договору.

Позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника (п.п.3.2., 3.3. договору).

Строк позики розпочинається з моменту набрання чинності договором і становить 139 календарних днів (до 31.12.2017) (п.4.1. договору).

Відповідно до п.5.1. договору після закінчення строку, визначеного в п.4.1. цього договору, позичальник зобов`язується протягом 2 календарних днів повернути позикодавцеві позику.

За пунктом 5.4. договору позикодавець має право дострокового повернення суми позики у порядку, передбаченому п.5.2. договору.

На виконання умов договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача перераховані грошові кошти у сумі 150 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №225 від 14.08.2017 (а.с.19).

17 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю. "ОСМ Цемгруп" повернуло частину отриманої позики у сумі 55 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №61 від 17.08.2017 (а.с.20).

Залишок несплаченої суми позики відповідно до умов договору становить 95 000,00грн (150 000,00грн - 55 000,00грн).

Відповідач заборгованість у строк, визначений договором позики, станом на час звернення позивача з позовом до суду не сплатив.

Предметом позову у даній справі (матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення у даній справі) є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс С" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСМ Цемгруп" на користь позивача заборгованість за договором №14/08 ФП безпроцентної позики від 14.08.2017 в сумі 95 000,00 грн., штраф у розмірі 912 000,00 грн., штраф у розмірі 17% річних у сумі 40 374,76 грн., який нараховано згідно з п. 6.2 Договору № 14/08 ФП безпроцентної позики від 14.08.2017 та інфляційні втрати у сумі 15 478,53 грн.

Підставами заявленого позову (обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу) є те, що відповідачем порушено умови договору про надання безпроцентної позики від 14.08.2017 в частині дотримання строку виконання зобов`язання по поверненню отриманої позики, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі.

Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини позики, які підпадають під правове регулювання Глави 71 ЦК України (Позика. Кредит. Банківський вклад).

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Відповідно до частини першої ст. 5 цього Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції (ч. 4 ст. 5 зазначеного Закону).

У спірних відносинах має місце позика, яка не передбачає нарахування процентів за користування коштами чи іншої винагороди, отже, кредитор не повинен обов`язково мати статус фінансової установи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 225 від 14.08.2017 перераховані грошові кошти у сумі 150 000,00грн.

В зазначеному вище платіжному дорученні наведене наступне призначення платежу: надання зворотної фінансової допомоги згідно договору займу №14/08ФП від 14.08.2017.

За положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, відповідно до матеріалів справи спірним Договором про надання безпроцентної позики від 14.08.2017 передбачалося надання позивачем відповідачу безпроцентної позики у сумі 150 000,00грн, фактично позивач виконав зобов`язання за Договором безпроцентної позики, яка була повернута позивачу частково у сумі 55 000,00грн.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 5.1. договору, позичальник зобов`язується повернути позичальнику позику протягом 2 календарних днів після закінчення строку, визначеного в пункті 4.1., тобто після 31.12.2017.

Умовами договору передбачено можливість продовження строку, визначеного у п.4.1. цього договору, за домовленістю сторін шляхом укладання додаткової угоди. Доказів продовження строку повернення позики матеріали справи не містять.

Отже, строк виконання зобов`язання з повернення позики є таким, що настав 02.01.2018, прострочка виконання настає з 03 січня 2018 року.

Тобто, вбачається порушення строку повернення поворотної фінансової допомоги, передбаченого умовами Договору.

Доказів повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 95 000,00грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у наведеній сумі у встановленому порядку не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 95 000,00грн.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за договором позики позивач просить стягнути з відповідача:

штраф у розмірі 912 000,00 грн. відповідно до п.6.1. договору за період з 03.01.2018 по 03.07.2020,

17% річних від неповерненої суми за весь період прострочення у сумі 40 374,76 грн., які нараховано згідно з п. 6.2 Договору, за період з 03.01.2018 по 03.07.2020,

та інфляційні втрати у сумі 15 478,53 грн. за період з січня 2018 року по травень 2020 року.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом пункту 6.1 Договору № 14/08 ФП від 14.08.2017 при простроченні повернення позики (її частини) Позичальник сплачує штраф 1 000,00 грн. за кожен день прострочення повернення позики.

Прострочка виконання зобов`язання настає з 03.01.2018 по 03.07.2020 та складає у заявленому позивачем періоді 912 днів. Загальна сума штрафу, обрахована відповідно до умов договору складає 912 000,00грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони домовились про встановлення в договорі позики іншого розміру відсотків річних, ніж передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України та які мають бути нараховані від простроченої суми.

Згідно пункту 6.2. договору, позичальник додатково до штрафу встановленого п. 6.1 сплачує 17% річних від неповерненої суми, а у випадку передбаченому п. 6.2 договору позичальник зобов`язаний повернути суму позики (її неповернуту частину в разу дострокового повернення частини позики) збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення.

Розрахунок 17% річних та втрат від інфляції перевірено судом, помилок не містить. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 17% річних за період з 03.01.2018 по 03.07.2020 в сумі 40 374,76 грн. та втрати від інфляції в сумі 15 478,53грн. заявлені правомірно.

Зі змісту наведеного вбачається, що сума основного боргу складає 95 000,00грн., а штраф, відсотки річних та втрати від інфляції у сукупності складають 967 853,29грн (912000,00грн.+40374,76грн+15478,53грн), тож суд вбачає підстави для зменшення нарахованих санкцій з власної ініціативи.

Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Для того щоб штраф не набув ознаки каральної санкції, діє правило ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до змісту якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (штраф, відсотків річних та втрат від інфляції - 967 853,29грн.) складає - 1018,79% суми основного боргу (95 000,00 грн.), що є непропорційно великим.

Таким чином, загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Господарський суд вважає за можливе за власною ініціативою зменшити розмір штрафу в сумі 912 000,00 грн., нарахований відповідно до п.6.1. договору, на 98%, стягнувши 2% від стягуваної суми, що дорівнює 18 240,00 грн. та 17% річних у сумі 40 374,76 грн., які нараховано згідно з п. 6.2 Договору, на 50%, що дорівнює 20187,38грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру штрафу, хоча мав таке право, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру штрафу більше, ніж на 98%, а 17% річних на 50%.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 148 905,91грн (95000,00грн. сума основного боргу, штраф в сумі 18 240,00грн., 17% річних в сумі 20187,38грн., втрати від інфляції в сумі 15 478,53 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд зазначає, що зменшення штрафу та відсотків річних за ініціативою суду не впливає на розмір судового збору, який покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 15 942,80 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСМ Цемгруп" стягнення заборгованості у розмірі 1 062 853,29 грн . задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСМ Цемгруп" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 32, ідентифікаційний код 41009984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс С" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 36, кв.42, ідентифікаційний код 38032966) заборгованість за договором №14/08 ФП безпроцентної позики від 14.08.2017, в розмірі 148 905 (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот п`ять) грн. 91 коп., яка складається з основного боргу у розмірі 95 000 (дев`яносто п`ять тисяч) грн. 00 коп., штрафу у розмірі 18 240 (вісімнадцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., 17% річних у розмірі 20 187 (двадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 38 коп., інфляційних втрат у розмірі 15 478 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 53 коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 15 942 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн. 80 коп., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.10.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва