Рішення

від 22.10.2020 по справі 905/901/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2020 Справа № 905/901/20

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рембудсервіс (87515, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 6, вулиця Гавань Шмідта; код ЄДРПОУ 31971738)

до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87501, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 1, вулиця Лепорського; код ЄДРПОУ 00191158)

про стягнення 377 169,00 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Рембудсервіс звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення 82 725,00 гривень.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №2014/15ск від 24.10.2013 на виконання підрядних робіт по об`єкту Цех РБЦ. Ремонт побутових приміщень 1 та 2 поверхів . Були підготовлені локальний кошторис №5173, договірна ціна №13 від 22.09.2014 та графік виконання робіт. При проведенні підрядних робіт за кошторисом №5173 було виконано додаткові роботи, які проводились відповідно до кошторису №5173/1. Позивач свої зобов`язання відповідно до договору виконав, роботи передбачені договором здійснив, акти за формою КБ-2а оформив. Відповідач акт виконаних робіт підписав, однак свої зобов`язання за договором в частині оплати за виконані роботи в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/901/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено на 04.06.2020. Встановлено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.

Через кабінет системи Електронний суд 22.05.2020 від Рабко Т.О. надійшла заява про вступ її в якості представника відповідача з наданням доступу до електронної справи №905/901/20 в підсистемі Електронний суд .

На адресу суду 02.06.2020 від представника відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді з посиланням на п.17.1. договору №2014/15ск від 24.10.2013 з клопотанням про залишення позову без розгляду.

Через канцелярію суду 03.06.2020 представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для підготування заяви про збільшення позовних вимог.

Через систему Електронного суду 03.06.2020 від представника відповідача надійшла заява про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За результатами судового засідання 04.06.2020, враховуючи, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, а також продовження на території України карантину, з метою забезпечення процесуальних прав сторін, судом продовжено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи, доказів, вирішено залишити відкритим клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та відкладено судове засідання на 02.07.2020, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Через канцелярію суду 02.07.2020 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог на суму 294 444,00 гривень, в якій просив суд стягнути з ПрАТ МК Азовсталь на користь ТОВ Рембудсервіс заборгованість у загальному розмірі 377 169,00 гривень та судовий збір. До вказаної заяви позивачем додано платіжне доручення №57 від 26.06.2020 на суму 4 416,66 гривень, що підтверджує сплату судового збору, а також докази надсилання заяви про збільшення позовних вимог відповідачеві.

Ухвалою суду від 02.07.2020 відкладено розгляд справи на 14.07.2020, з урахуванням клопотання відповідача, відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, вирішено залишити відкритим клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, продовжено сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи, доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Через підсистему Електроний суд 08.07.2020 від представника ПрАТ МК Азовсталь надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви представника позивача про збільшення позовних вимог. У відзиві представник відповідача зазначив, що згідно з довідкою бухгалтерського обліку ПрАТ МК Азовсталь за договором №2014/15ск від 24.10.2013 заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Також, відповідач наголосив, що позивачем документально не підтверджено строки виникнення зобов`язань за спірним договором, надані позивачем акти виконаних робіт зі сторони відповідача не підписані, що взагалі виключає можливість виникнення грошових зобов`язань. Отже, у своєму відзиві, відповідач просив суд у задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача. Крім того, просив суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності.

У судовому засіданні 14.07.2020 судом розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог, яка була подана позивачем з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, судом вказану заяву задоволено, подальший розгляд справи №905/901/20 вирішено здійснювати з урахуванням збільшення ціни позову.

Враховуючи прийняття судом заяви позивача про збільшення позовних вимог, ціна позову склала 377169,00 гривень, що з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимоги (звернення до суду) становить 14 063,19 доларів США, відповідно, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що спір має вирішуватись у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група залишено без задоволення.

Крім того, у судовому засіданні 14.07.2020 представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті. Судом оглянуто та долучено подані представником позивача документи, встановлено відсутність доказів направлення вказаних документів на адресу відповідача. Запропоновано позивачу направити вищезазначені докази на адресу відповідача у відповідності до вимог ч.9 ст.80 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.07.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 22.07.2020, встановлено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.

Ухвалою від 22.07.2020 відкладено підготовче засідання на 12.08.2020.

Ухвалою суду від 12.08.2020 відкладено підготовче засідання на 08.09.2020, продовжено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи, доказів.

Через канцелярію суду 08.09.2020 представник позивача подав заяву в якій аргументував причини пропущення строку позовної давності, просив суд визнати дані обставини поважними та поновити строк позовної давності.

Ухвалою суду від 08.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 29.09.2020 та продовжено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи та доказів, які мають значення для вирішення справи.

Через підсистему Електронного суду 22.09.2020 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач не погодився з доводами позивача викладеними у заяві від 08.09.2020 щодо поважності пропуску строку позовної давності. До даних пояснень додані докази направлення на адресу позивача.

Через канцелярію суду 25.09.2020 від представника позивача надійшли пояснення у справі з доказами надіслання останніх на адресу позивача.

Ухвалою суду від 29.09.2020 відкладено підготовче засідання на 07.10.2020 та продовжено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.

Через підсистему Електронний Суд від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі та застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 22.10.2020.

У судове засідання 22.10.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

24.10.2013 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір №2014/15ск, за умовами п.п.1.1, 1.2 якого підрядник зобов`язується своїми силами та/або залученими силами за завданням замовника у відповідності до умов даного договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонту на ПАТ МК Азовсталь, договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) виконані підрядником роботи.

Вартість, вид та обсяг всіх робіт, що виконуються за договором, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір та є невід`ємною частиною. Вартість робіт може бути переглянута у випадку зміни об`ємів робіт тільки з ініціативи Замовника. Перегляд договірної ціни обумовлюється відповідними розрахунками та оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємною частиною даного договору (п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).

Сума даного договору є орієнтовною та складає 5000000,00 гривень без врахування 20% ПДВ, 1000000,00 гривень сума ПДВ, а всього з урахуванням 20% ПДВ - 6000000,00 гривень, (п.2.5.договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт в строки, передбачені в графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною відповідної договірної ціни та/або заявках замовника.

Підрядник зобов`язаний виконати роботи в строки, визначені в узгодженому сторонами графіку, який є невід`ємною частиною відповідної договірної ціни (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.1 договору замовник сплачує підряднику вартість робіт, виконаних на підставі даного договору та у відповідності до його умов в наступному порядку:

4.1.1. Розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими засобами на поточний рахунок підрядника, вказаний в даному договорі протягом 45 банківських днів з дати акцепту рахунку підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Рахунок надається підрядником на пізніш 2-го числа місяця, що слідує за місяцем виконання робіт.

Замовник має право під час виконання робіт вносити зміни та доповнення у склад та в обсяг робіт, а підрядник зобов`язаний приймати до виконання вказані зміни та доповнення (п. 5.1 договору).

За умовами п. 6.1 договору забезпечення виконання робіт технікою, механізмами, технологічним обладнанням, інвентарем та матеріалами (для організації виконання робіт) покладається на підрядника, якщо сторонами письмово не узгоджений обов`язок такого забезпечення замовником. Всі ціни на матеріали та обладнання та/або вироби, які поставляє підрядник, повинні в обов`язковому порядку узгоджуватися з замовником до початку виконання робіт та до придбання підрядником таким матеріалів, обладнання та/або виробів.

У випадку повного або часткового забезпечення робіт, що виконуються, матеріалами замовника, передача матеріалів замовником підряднику оформлюється приймально-здавальним актом (з обов`язковим зазначенням в ньому найменування, кількості, ціни і загальної вартості переданих матеріалів). Підрядник несе відповідальність за раціональне застосування матеріалів і якісне виконання робіт (п.6.2. договору).

Відповідно до п.8.2 підрядник виконує роботи у відповідності з умовами договору, діючими нормативно-правовими актами та у строки, встановлені у відповідності з даним договором.

Проведення будь-яких додаткових робіт, не затверджених Замовником, мавє попередньо узгоджуватись із Замовником і можливо тільки після узгодження Замовником можливості їх виконання (п.8.4. договору).

Згідно п. 9.1 здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно або за фактом виконання робіт по оформленим актам приймання виконаних робіт (акт форми КБ-2в). Приймання робіт у відповідності з актом по формі КБ-2в не є попереднім прийманням окремих етапів робіт та не тягне за собою перехід ризиків знищення або пошкодження робіт на замовника.

При здачі-прийманні виконаних робіт підрядник обов`язково надає документи, що підтверджують кількість використаних матеріалів/механізмів/обладнань. Замовник оплачує виконані роботи, виходячи з документально підтверджених обсягів виконаних робіт та використаних підрядником матеріалів/механізмів/обладнань по цінам, узгодженим сторонами (п. 9.2 договору).

За результатами виконаних робіт підрядник зобов`язаний щомісячно не пізніше кожного звітного місяця передати замовнику оформлені акти по формі КБ-2в, а замовник зобов`язаний протягом п`яти днів з моменту отримання акту, розглянути його та у випадку відсутності зауважень - підписати, після чого передати його (акт) підряднику (п.9.3 договору).

За умовами п.9.4 договору, у випадку виявлення неякісно виконаних робіт, замовник складає акт (Додаток №18), в якому вказує перелік недоліків в роботі та строки їх усунення.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014, а в частині гарантійних зобов`язань та санкцій за їх порушення - до спливу гарантійного строку (п.18.1. договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень відповідно до чинного законодавства.

22.09.2014 сторонами узгоджена договірна ціна №13 від 22.09.2014 за договором №2014/15ск від 24.10.2013 по об`єкту АБК-1. Ремонт побутових приміщень 1 та 2 поверхів. Внутрішній водопровід та каналізація та графік виконання робіт за нею. Позивачем складений локальний кошторис №5173 від 22.09.2014.

При проведенні підрядних робіт за договором №2014/15ск від 24.10.2013 позивачем на підставі п.5.1 договору були виконані додаткові роботи, які проводились відповідно до додаткового кошторису 5173/1.

Договірною ціною №25 від 17.06.2014 за договором №2014/15ск від 24.10.2013 та графіком виконання робіт передбачено виконання додаткових робіт (АБК-1. Ремонт побутових приміщень 1 та 2 поверхів. Будівельні роботи) до кошторисів №5173 та №4591 у строк до 31.12.2014. Вказані документи не були затверджені відповідачем.

Проте в матеріалах справи міститься затверджений відповідачем акт №5173/1 від 23.12.2014 на оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні (демонтажі) основних фондів під час капітального ремонту АБК-1. Ремонт побутових приміщень 1 та 2 поверхів. Будівельні роботи у відповідності до умов п. 6.1 договору, що підтверджує згоду відповідача на виконання додаткових робіт.

Факт виконання додаткових робіт підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт №5173/1 від 30.12.2014 на суму 82725,60 гривень.

Вказаний акт скріплений печатками сторін та підписаний сторонами без зауважень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, складений у встановленій формі КБ-2в.

Доказів в підтвердження виявлення недоліків у виконаних позивачем додаткових роботах, відповідачем суду не надано, з огляду на що акт прийому виконаних підрядних робіт є належним доказом виконання позивачем покладених на нього договором зобов`язань.

В матеріалах справи також міститься підписаний обома сторонами акт перевірки обсягів виконаних робіт від 29.05.2014, відповідно до якого встановлено, зокрема, виконання за кошторисом №5173/1 у повному обсязі.

Разом з тим, збільшуючи позові вимоги, позивач посилався на виконання додаткових робіт на суму 294444,00 гривень відповідно до додаткового кошторису 1296/25-5.

09.06.2014 сторонами узгоджена договірна ціна №7 за договором №2014/15ск від 24.10.2013 по об`єкту РБЦ. Ремонт ПУ-9, ПУ-10. Будівельні роботи та графік виконання робіт за нею. Позивачем складений локальний кошторис №1296/25-2.

В матеріалах справи міститься договірна ціна до договору №2014/15ск від 24.10.2013, якою передбачено виконання додаткових робіт до кошторису №1296/25-2, яка не була затверджена відповідачем.

В підтвердження виконання додаткових робіт відповідно до додаткового кошторису 1296/25-5 позивач надав акт № И 1296/25-5 приймання виконання підрядних робіт від 28.12.2014 на суму 294444,00 гривень, не підписаний з боку відповідача.

Також позивачем надано акт №1296/25-5 від 18.12.2014 на використані при поточному ремонті матеріали підрядника, акт №1296/25-5 від 18.12.2014 на використані при капітальному ремонті матеріали (енергоресурси), акт №1296/25-5 від 18.12.2014 на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей, отриманих при розбиранні (демонтажі) основних фондів під час капітального ремонту по цеху РБЦ ПАТ МК Азовсталь та приймально-здавальний акт №1296/25-5 від 01.12.2014 на передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей підрядної організації ТОВ РемБудСервіс для виконання робіт ПУ-9 та ПУ-10, будівельні роботи, додаткові роботи до кошторису И1296/25-2.

Вказані акти не були затверджені відповідачем.

06.02.2015 позивач звернувся до ТОВ Метінвест Холдинг з листом №777/--21-1 від 05.02.2015, в якому, посилаючись на заборону доступу на територію комбінату та відповідно неможливість закінчити роботи по 6-ти діючим договірним цінам та своєчасно оформити акти виконаних робіт по об`єктах, просив, зокрема, надати доступ на територію комбінату робітникам ТОВ РемБудСервіс для виконання своїх функціональних обов`язків по завершенню робіт та їх оформленню, зобов`язати профільних посадових осіб ПАТ МК Азовсталь прийняти та оплатити виконані роботи.

Листом №16/13-2 від 25.03.2015 відповідач на звернення позивача №777/--21-1 від 05.02.2015 повідомив, що оплата по роботам, виконаним у 2014 році буде здійснена після надання підрядником актів виконаних робіт та рахунків на оплату, оформлених згідно з договірними умовами у встановленому на ПАТ МК Азовсталь порядку.

Листом №011/26 від 04.03.2016 відповідач повідомив позивача про необхідність забезпечити надання на перевірку у Відділ ремонтів повного пакету документів (у відповідності до договірних умов), оформленого у встановленому на ПАТ МК Азовсталь порядку на підставі листа №16/13-2 від 25.03.2015, в тому числі актів виконаних робіт, розрахованих з урахуванням внесених змін до Податкового кодексу України щодо розміру єдиної ставки нарахування соціального внеску для всіх підприємств.

Супровідним листом №777/АС-10 від 25.01.2018 позивач направив 26.01.2018 на адресу відповідача на затвердження документи, а саме договірну ціну №25 від 17.06.2014, акт виконаних робіт №5173/1 від 30.12.2014 на суму 82725,60 гривень та рахунок на оплату виконаних робіт №6 від 25.01.2018 на суму 82725,60 гривень, що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист (т.1 а.с. 80).

Супровідним листом №777/АС-6 від 25.01.2018 позивач направив 26.01.2018 на адресу відповідача на затвердження документи: договірну ціну №28 від 17.06.2014, акт виконаних робіт №1296/25-5/1 за грудень 2014 року на суму 294444,00 гривень та рахунок на оплату виконаних робіт №10 від 25.01.2018 на суму 294444,00 гривень, що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист (т.1 а.с. 106).

За змістом супровідних листів, позивач зазначив, що роботи передбачені вказаними договірними цінами та актами виконаних робіт, виконані у грудні 2014 року, але не оформлені належним чином у зв`язку з необґрунтованою забороною доступу на територію комбінату робітникам ТОВ РемБудСервіс з 19.12.2014, затвердження договірних цін було припинено відділом ремонтів з 19.12.2014 з огляду на відсутність його представників на території комбіната.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати виконаних додаткових робіт згідно локального кошторису №5173/1, позивач звернувся до відповідача з претензією №5173/1 від 21.09.2019 про сплату заборгованості у розмірі 82725,60 гривень за рахунком №6 від 25.01.2018, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Посилаючись на те, що відповідачем не виконані обов`язки, передбачені договором щодо оплати виконаних додаткових підрядних робіт згідно локальних кошторисів №5173/1 та №1296/25-5, позивач звернувся із розглядуваним позовом до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору підряду №2014/15ск від 24.10.2013.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Судом встановлено, що позивач виконав додаткові роботи за кошторисом №5173/1, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом №5173/1 за грудень 2014 року, проте відповідач після підписання акту №5173/1 за грудень 2014 року та акцептування рахунку, своє зобов`язання щодо здійснення оплати за виконання робіт у розмірі 82725,60 гривень не виконав.

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

За приписами статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані додаткові роботи за актом №5173/1 від 30.12.2014 за грудень 2014 року (на суму 82725,60 гривень) у розмірі 82725,00 гривень є обґрунтованими.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконання додаткових робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2014 року №1296/25-5 від 18.12.2014 суд зазначає наступне:

Як вказувалось вище, відповідно до п. 5.1 договору замовник має право під час виконання робіт вносити зміни та доповнення у склад та в обсяг робіт, а підрядник зобов`язаний приймати до виконання вказані зміни та доповнення.

Проведення будь-яких додаткових робіт, не затверджених Замовником, мавє попередньо узгоджуватись із Замовником і можливо тільки після узгодження Замовником можливості їх виконання (п.8.4. договору).

Таким чином, умовами договору підряду №2014/15ск від 24.10.2013, який є підставою для заявлених позовних вимог, не встановлено право позивача виконувати додаткові роботи за відсутності внесення замовником змін у склад та обсяг узгоджених сторонами робіт та, як наслідок, відповідного обов`язку відповідача сплачувати їх вартість.

Як зазначалось вище, акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2014 року №И1296/25-5 від 18.12.2014 відповідачем не підписаний.

Позивач, як на доказ фактичного виконання додаткових робіт згідно локального кошторису № И1296/25-5 надає приймально-здавальний акт №1296/25-5 від 01.12.2014 на передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей підрядної організації ТОВ РемБудСервіс для виконання робіт ПУ-9 та ПУ-10, будівельні роботи, додаткові роботи до кошторису И1296/25-2 (т.1 а.с.188).

Вказаний приймально-здавальний акт відповідачем не затверджений.

На акті позивачем зазначено Прислано цехом електронною поштою. Номенклатурні номери та балансове найменування матеріалів замовника вписані відповідальними особами цеху по розпорядженню керівника цеху. На підставі цього сформовані акти прийому-передачі .

Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що приймально-здавальний акт №1296/25-5 від 01.12.2014 є доказом фактичного виконання додаткових робіт згідно локального кошторису № И1296/25-5, оскільки по-перше, такий акт може свідчити лише про передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей для виконання робіт, а ніяк не про фактичне їх виконання, а по-друге, вказаний приймально-здавальний акт не підписаний заступником начальника цеху, матеріально-відповідальною особою, бухгалтером ОБУ, не затверджений начальником РБЦ, відповідно не має доказової сили.

Таким чином, приймально-здавальний акт №1296/25-5 від 01.12.2014 не підтверджує ані факт виконання додаткових робіт згідно локального кошторису №И1296/25-5, ані погодження замовника на виконання додаткового обсягу робіт.

Приймально-здавальні акти №1296/25-5 від 18.12.2014 на передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей підрядної організації ТОВ РемБудСервіс для виконання робіт ПУ-9 та ПУ-10, будівельні роботи, додаткові роботи до кошторису И1296/25-2 також не підписані та не затверджені відповідачем (т.1 а.с. 222-225).

Наданий позивачем висновок про перевірку цін на матеріали підрядної організації ТОВ РемБудСервіс , затверджений відповідачем 18.04.2014, також не підтверджує факт погодження у червні 2014 року сторонами виконання додаткових робіт до кошторису №1296/25-2.

Стосовно наданих позивачем листів про надання дозволу на ввезення власних матеріальних цінностей №576 від 09.10.2013, №648 від 29.10.2013, №556 від 02.10.2013, №40 від 18.04.2014, №482 від 28.08.2013, №777/12-93-8-7 від 17.04.2014, №585 від 11.10.2013, №611 від 21.10.2013, №6 від 17.01.2014, №58 від 25.04.2014, №78 від 30.05.2014, суд звертає увагу, що вказані листи складались для виконання робіт за різними договорами, спірного випадку стосуються лише листи №777/12-93-8-7 від 17.04.2014 та №78 від 30.05.2014.

Так, дійсно, з листів №777/12-93-8-7 від 17.04.2014 та №78 від 30.05.2014 вбачається приймання відповідачем матеріалів, не передбачених проектом №1296/25-2 для реконструкції пультів ПУ-9 та ПУ-10 РБЦ, однак на листі №777/12-93-8-7 від 17.04.2014 міститься відмітка відповідача стосовно відсутності договору по додатковим роботам, та обидва листи складені хронологічно раніше підписаних позивачем договірної ціни №28 від 17.06.2014 та локального кошторису № И1296/25-5.

Відповідно до ст.853 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

Проте, враховуючи висновки суду про відсутність у відповідача відповідного обов`язку приймати не узгоджені додаткові роботи за договором підряду №2014/15ск від 24.10.2013 та сплачувати позивачу грошові кошти за них, відсутнім є й відповідне право позивача вимагати від відповідача приймати такі роботи та сплачувати за них кошти.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконання додаткових робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2014 року №И1296/25-5 від 18.12.2014 є необґрунтованими та підлягають залишенню без задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності.

Позивач надав заяву (вх.№16952/20 від 08.09.2020), в якій просив визнати поважними причини пропущення строку позовної давності та поновити його.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 Постанови № 10 від 29.05.13. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

За приписами п. 2.2 зазначеної Постанови, за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведеного у статті 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Умовами договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими засобами на поточний рахунок підрядника, вказаний в даному договорі протягом 45 банківських днів з дати акцепту рахунку підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Суд звертає увагу, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних підрядних робіт №5173/1 підписаний сторонами 30.12.2014.

Тобто перебіг строку для подачі позову до відповідача в даному випадку розпочався 06.03.2015 і закінчувався 06.03.2018.

У відповідності до дати оформлення рекомендованого відправлення на конверті, яким позовну заяву направлено на адресу суду, позивач звернувся з даним позовом до суду 12.05.2020, тобто з пропущенням встановленого строку позовної давності.

Таким чином, позов пред`явлено з пропуском встановленого строку.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Розглянувши заяву позивача про визнання поважними причини пропущення позовної давності та його поновлення, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою N 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, N 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

Відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску позовної давності.

Щодо визнання поважності причин пропуску позовної давності, суд зазначає наступне.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності позивач посилався на таке:

Позивачем відповідно до договору підряду №2014/15 від 24.10.2013 були проведені основні та додаткові роботи, які оформлені актами виконаних робіт №5173/1 та №1296/25-5 за грудень 2014 року. Акт №5173/1 відповідачем був підписаний. Позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт (листи №77/7-33-8 від 05.05.2014, №040 від 30.05.2014, однак відповідач займався лише листуванням, не виконуючи при цьому покладені на нього обов`язки за договором. Акт виконаних робіт №1296/25-5 відповідачем не був підписаний та відповідач заборонив прохід а територію МК Азовсталь . Так, позивач був змушений звернутися до холдингу Метінвест , до складу якого входить відповідач (лист №777/21-1 від 05.02.2015). Відповідно до листа холдингу Метінвест №16/13-2 від 25.003.2015 позивачу було дозволено доступ на територію відповідача. Цим же листом холдинг Метінвест пообіцяв розпочати роботи щодо урегулювання питання про прийняття виконаних робіт та оплати за них. Листом №011/26 від 04.03.2016 відповідач зобов`язав позивача скласти заново акти виконаних робіт у зв`язку з внесенням змін до Податкового кодексу України. Позивач заново склав та направив акти виконаних робіт з урахуванням прийнятих змін. У зв`язку з тим, що відповідач у період 2012-2014р.р. був єдиним великим замовником, тому ТОВ Рембудсервіс фактично працювало та виконувало завдання лише відповідача, однак невиконання відповідачем своїх зобов`язань фактично довело до банкрутства позивача. Завдяки своїм оборотним коштам були придбані будівельні матеріали, за які відповідач не розрахувався, що призвело до неможливості виконувати роботи. Позивач був змушений відмовитися від подальших тендерів, що проводив відповідач, оскільки останній не виконував свої зобов`язання та лише затягував процес розрахунків. Крім того, у директора позивача виникли сімейні обставини, захворіла матір та потребувала постійного догляду, у зв`язку з чим він змушений був переїхати до неї в Сумську область та постійно доглядати її до смерті. В подальшому значний час директором позивача був приділений оформленню спадщини, яка відкрилась після смерті його матері. В той же час, у позивача були відсутні кошти за рахунок яких можливо було б звернутись до фахівця в галузі права для отримання правової допомоги. До заяви надав документи згідно переліку.

Наданий позивачем фінансовий звіт, податкова декларація на прибуток, податковий розрахунок форма 1ДФ з лютого 2016 року по січень 2018 року, свідоцтво про смерть матері директора підприємства, витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі не є належними доказами, що свідчать поважність причин пропуску строку на подання позову. Наведені позивачем пояснення визнаються судом не переконливими та абстрактними.

Доказів неможливості звернутись до суду з даним позовом в межах строку позовної давності позивачем не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконані додаткові роботи за актом №5173/1 від 30.12.2014 за грудень 2014 року у розмірі 82725,00 гривень у зв`язку зі спливом позовної давності.

Судові витрати (судовий збір) у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Відповідачем надано заяву про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача, в якій останній просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу у сумі 2719,05 гривень

У п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, у запереченнях відповідача проти вирішення спору у господарському суді №01.02.04-9/26 від 25.05.2020 міститься орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з 3034,35 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ;

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, в підтвердження понесення витрат на правову допомогу, заявником надано копію договору №180329/АЗСТ від 29.03.2018, укладеного між адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога та приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь .

За умовами п.1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Зміст, умови та строки виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п.1.2. договору).

Відповідно до п.5.1. договору в редакції додаткової угоди №34 від 01.10.2019 загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 400 000,00 гривень.

Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань складає 5 000,00 гривень без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання Адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.

Оплата послуг Адвокатського об`єднання здійснюється Клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата Клієнтом наданих Адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі Актів надання послуг (Актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих Адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (Акт прийому-передачі послуг) оформлюється Адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором (п.5.3. договору).

За приписами п.5.4. договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, вказаний у цьому договорі, протягом 5 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року (п.10.1. договору в редакції Додаткової угоди №34 від 01.10.2019).

Додатковою угодою №161 від 20.05.2020, якою визначено порядок оплати юридичних послуг у спорі про стягнення з ПрАТ МК Азовсталь на користь ТОВ РемБудСервіс 82725,00 гривень в межах справи №905/901/20.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено детальний опис та вартість послуг, що можуть бути надані в межах даної справи.

Оплата послуг здійснюється протягом тридцяти календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг(Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання (п.3.1. додаткової угоди).

Відповідно до п. 6.1. додаткової угоди правова допомога вважається наданою після підписання Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками.

25.05.2020 між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою №161 від 20.05.2020 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 на суму 2719,05 гривень. Адвокатом також складений розрахунок розміру винагороди на вказану суму.

На підставі вказаного Акту, позивачу був виставлений рахунок на оплату №331 від 25.05.2020.

Відповідачем були оплачені юридичні послуги за договором №180329/АЗСТ від 29.03.2018 згідно рахунку №331 від 25.05.2020 в сумі 2719,05 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №4500055358 від 29.05.2020.

Враховуючи обґрунтованість, доведеність обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості в розмірі 2719,05 гривень, що були понесені відповідачем за надання юридичних послуг (правової допомоги) та відмову у задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Рембудсервіс (87515, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 6, вулиця Гавань Шмідта; код ЄДРПОУ 31971738) до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87501, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 1, вулиця Лепорського; код ЄДРПОУ 00191158) про стягнення 377 169,00 гривень відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рембудсервіс (87515, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 6, вулиця Гавань Шмідта; код ЄДРПОУ 31971738) на користь Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87501, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 1, вулиця Лепорського; код ЄДРПОУ 00191158) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2719,05 гривень.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 22.10.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2020.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Рембудсервіс (87515, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 6, вулиця Гавань Шмідта; код ЄДРПОУ 31971738).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (87501, Донецька область, місто Маріуполь, будинок 1, вулиця Лепорського; код ЄДРПОУ 00191158).

Суддя С.М. Фурсова